Рішення від 29 жовтня 2026 р. у справі №706/894/26 — Христинівський районний суд Черкаської області

Справа № 706/894/26

2-др/706/6/26

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2026 року м. Христинівка

Христинівський районний суд Черкаської області у складі:

головуючої судді Школьної А.В.,

за участю секретаря судового засідання Самсоненко А.П.,

розглянувши заяву представника позивача - Басалиги Діани Михайлівни про ухвалення додаткового рішення у справі №706/894/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Христинівського районного суду Черкаської області перебувала цивільна справа №706/894/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Христинівського районного суду Черкаської області від 30.09.2026 позовні вимоги товариства задоволено частково, стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за Договором про надання кредиту №563443-КС-001 від 24.10.2025 у розмірі 93 580 гривень та судові витрати в розмірі 2 242,80 грн.

22.10.2026 через систему «Електронний суд» від представника позивача Басалиги Д.М. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, оскільки при прийнятті вищевказаного рішення судом не вирішено питання про розподіл судових витрат у частині витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн, докази понесення яких позивач долучив до позовної заяви.

Ухвалою Христинівського районного суду Черкаської області від 23.10.2026 заяву про ухвалення додаткового рішення у справі прийнято до розгляду, постановлено здійснювати її розгляд без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення, матеріали цивільної справи, суд дійшов таких висновків.

Частиною першою статті 270 ЦПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті (частина третя статті 259 ЦПК України).

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення (ч. 2 ст. 270 ЦПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Судом встановлено, що рішенням Христинівського районного суду Черкаської області у справі №706/894/26 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково, стягнуто із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за Договором про надання кредиту №563443-КС-001 від 24.10.2025 у розмірі 93 580 грн та 2 242,80 грн витрат на сплату судового збору.

Питання про розподіл між сторонами судових витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу, судом не вирішено. Докази понесення цих витрат долучені позивачем до позовної заяви та наявні в матеріалах справи, а відтак суд виснує про наявність передбачених ч. 1 ст. 270 ЦПК України підстав для ухвалення додаткового рішення.

Вирішуючи питання щодо компенсації позивачу витрат, пов`язаних з правничою допомогою, суд виходить із такого.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина перша статті 15 ЦПК України).

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з вимогами частин першої п`ятої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 грудня 2021 року у справі № 927/237/20).

Звертаючись з позовною заявою до суду представник позивача ТОВ «БІЗПОЗИКА» зазначав про наявність судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000 грн.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 зроблений висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Дослідженням наданих на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу доказів, суд встановив, що між ТОВ «БІЗПОЗИКА» та Адвокатським об`єднанням «Правовий баланс» в особі керуючого партнера Глуховецького О.С. укладений Договір про надання професійної правничої допомоги від 15.05.2026, за яким позивач доручив, а адвокатське об`єднання прийняло на себе зобов`язання надавати професійну правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених Договором.

Відповідно до п. 4.3 Договору розмір гонорару (винагороди) за підготовку позовних заяв є фіксованим та складає 10 000 гривень за одну позовну заяву та включає в себе податкові зобов`язання, які сплачуються адвокатським об`єднанням при отриманні такого гонорару.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивач окрім договору про надання професійної правничої допомоги надав: копію свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю серії ТР № 000217 від 31.08.2017, яким документовано адвоката Глуховецького О.С.; Витяг з Єдиного реєстру адвокатів; рахунок-фактуру №05-563443-КС-001 від 15.05.2026 на суму 10 000 грн на оплату послуги з надання правової допомоги згідно Договору про надання правової допомоги від 15.05.2026 - підготовку позовної заяви про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .

У постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що за результатами аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

У додатковій постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що, попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Верховний Суд в постанові від 13.02.2019 у справі № 756/2114/17 звернув увагу на те, що враховуючи положення ст. 28 Правил адвокатської етики необхідно дотримуватись принципу «розумного обґрунтування» розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

В додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц зроблено висновки, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 року у справі № 914/2355/21 висловлено правову позицію, відповідно до якої, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Дослідивши докази, надані представником позивача на підтвердження понесених витрат, виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, принципу співмірності та розумності судових витрат, на компенсацію яких має право сторона, враховуючи всі аспекти та складність справи, беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, обсяг досліджених доказів, зважаючи на те, що дана справа є малозначною, справою незначної складності, розглянута в порядку спрощеного позовного провадження із частковим задоволенням позовних вимог, наявність узгодженої та усталеної судової практики щодо вирішення спірних правовідносин, суд вважає за необхідне заяву позивача задовольнити частково та стягнути із відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі 4 000 грн.

Зазначений розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, їх обсягу з урахуванням складності справи, необхідних процесуальних дій сторони.

Керуючись ст. 133, 137, 141, 258, 259, 270, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, у розмірі 4 000 (чотири тисячі) гривень.

У іншій частині заяви відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Текст додаткового рішення суду складено 30 жовтня 2026 року.

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», ЄДРПОУ – 41084239, місцезнаходження: бульвар Л. Українки, 26, офіс 411, м. Київ, 01133.

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Альона ШКОЛЬНА