Вирок від 01 листопада 2026 р. у справі №703/2523/26 — Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Кримінальне провадження № 703/2523/26

1-кп/703/443/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1

секретар судових засідань ОСОБА_2

за участі

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

представника потерпілого ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла Черкаський район Черкаської області кримінальне провадження №12026250350000238 від 24 березня 2026 року по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сміла Черкаської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, має на утриманні малолітню дитину – сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

вироком Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 11 серпня 2025 року визнаний винним у вчиненні 23 травня 2025 року кримінального правопорушення, передбаченого за ч.4 ст.185 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням іспитовим строком на 1 рік. Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 18 серпня 2026 року, яка набрала законної сили 26 серпня 2026 року, звільнений від покарання, призначеного вказаним вироком, на підставі ч.1 ст.78 КК України. Станом день постановлення даного вироку, в силу ст.89 КК України, вважається таким, що не має судимості,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 та ч.1 ст.361 КК України

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , під час дії на всій території України правового режиму воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 та неодноразово продовженого, в тому числі Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14 липня 2025 року №478/2025 з 07 серпня 2025 року строком на 90 діб, 09 серпня 2025 року, виконуючі ремонтні роботи в приміщенні квартири АДРЕСА_2 , в якій проживає ОСОБА_8 , скориставшись відсутністю уваги останньої, маючи намір заволодіти чужим майном, отримавши доступ до мобільного телефону ОСОБА_8 , о 14 годині 55 хвилин, без дозволу власниці, знаючи пароль для входу у веб-банкінг, використовуючи мобільний додаток «Ощад-24» на мобільному телефоні потерпілої, отримавши доступ до інформації на її банківському рахунку, відкритого в АТ «Ощадбанк», шляхом вчинення фінансових операцій з безготівкового переказу коштів з рахунку ОСОБА_8 № НОМЕР_1 , умисно, таємно, з корисливих мотивів, повторно, вчинив крадіжку грошових коштів у сумі 25000 гривень 00 копійок, здійснивши їх переказ на банківську картку № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) АТ «А-Банк», відкриту на ім`я третьої особи – ОСОБА_9 , який, у подальшому, передав вказану суму ОСОБА_4 готівкою. Тим самим ОСОБА_4 заподіяв потерпілій ОСОБА_8 матеріальну шкоду на суму 25 000 гривень 00 копійок.

Вищевказані дії обвинуваченого ОСОБА_4 судом кваліфіковані як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану, за що передбачена кримінальна відповідальність відповідно до вимог ч.4 ст.185 КК України.

Він же, 09 серпня 2025 року, виконуючи ремонтні роботи в приміщенні квартири АДРЕСА_2 , в якій проживає ОСОБА_8 , з метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем облікового запису потерпілої ОСОБА_10 в автоматизованій інформаційній системі АТ «Ощабданк» веб-банкінгу «Ощад-24/7», яка, згідно ч.1 ст.62 Закону України «Про банки і банківську діяльність», є такою, що становить банківську таємницю, усвідомлюючи, що він не має права законного доступу до неї, з метою незаконного отримання відомостей щодо суми коштів, розміщених на належній потерпілій банківській картці АТ «Ощадбанк», без дозволу власника, здійснив вхід до автоматизованої інформаційної системи АТ «Ощадбанк» веб-банкінгу «Ощад-24/7», отримавши доступ до персональних даних ОСОБА_10 та до її банківського рахунку № НОМЕР_1 та о 14 годині 55 хвилин здійснив переказ грошових коштів в сумі 25000 гривень на банківську картку № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) АТ «А-Банк», відкриту на ім`я третьої особи – ОСОБА_9 , що призвело до несанкціонованого втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем.

Вищевказані дії обвинуваченого ОСОБА_4 судом кваліфіковані як несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем, за що передбачена кримінальна відповідальність відповідно до вимог ч.1 ст.361 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 під час судового розгляду вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав у повному обсязі та пояснив, що не заперечує жодних обставин, викладених в обвинувальному акті, оскільки вони повністю відповідають дійсності. Вказав, що дійсно у серпні 2025 року, за домовленістю з потерпілою, виконував ремонтні роботи за місцем її проживання за адресою: АДРЕСА_2 . Йому був відомий пароль до мобільного додатку «Ощад24», який встановлений на мобільного телефоні потерпілого. Коли потерпіла залишила без уваги свій мобільний телефон, він, з метою викрадення коштів, взяв вказаний телефон та увійшов до мобільного додатку «Ощад24», за допомогою якого з банківського рахунку потерпілої здійснив переказ коштів у сумі 25000 гривень 00 копійок на банківський рахунок ОСОБА_9 , який попередньо попросив останнього надати з метою переказу на нього коштів. Про те, що кошти, які він мав намір перерахувати на рахунок ОСОБА_9 , будуть викрадені, останньому не повідомляв. У подальшому, ОСОБА_9 зняв у банкоматі зі свого рахунку кошти, які ним були переказані з рахунку потерпілого, та віддав їх йому. Викрадені кошти витратив на особисті потреби. Потерпіла не надавала йому дозволу як на використання її мобільного телефону, так і на вхід до її мобільного застосунку «Ощад24» і переказ коштів з її рахунку на рахунок ОСОБА_9 . Викрадені ним кошти повернув потерпілій у повному обсязі. У вчиненому щиро розкаявся та просив його суворо не карати.

Представник потерпілої ОСОБА_11 – адвокат ОСОБА_6 під час судового розгляду 12 жовтня 2026 року просив розгляд кримінального провадження провести без участі потерпілої. Вказав, що завдана обвинуваченим ОСОБА_4 матеріальна шкода потерпілій відшкодована обвинуваченим у повному обсязі та надав суду на підтвердження даного факту розписку потерпілої про отримання коштів від обвинуваченого.

Крім того, представник потерпілої ОСОБА_11 – адвокат ОСОБА_6 звернувся до суду з заявою, в якій просив подальший розгляд кримінального провадження проводити без його участі. Стосовно міри покарання поклався на розсуд суду. Претензій морального та матеріального характеру немає. Матеріальна шкода завдана обвинуваченим внаслідок вчинення злочину потерпілій відшкодована обвинуваченим у повному обсязі.

Заслухавши думки учасників судового провадження, зважаючи на можливість з`ясування всіх обставин під час судового засідання за відсутності в ньому потерпілої, судом, відповідно до приписів ст.325 КПК України, вирішено проводити судовий розгляд без участі потерпілої.

Відповідно до частини 3 статті 349 КПК України суд, з`ясувавши що учасники судового провадження не оспорюють обставин пред`явленого обвинувачення, правильно розуміють їх зміст, та переконавшись в добровільності їх позиції, за клопотанням учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження тих доказів стосовно обставин що підтверджують вину обвинуваченого, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням письмових доказів, які характеризують його особу. При цьому судом роз`яснено, що у такому випадку сторони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Дослідивши дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , суд при призначенні покарання бере до уваги: характер і ступінь тяжкості скоєних кримінальних правопорушень, які, відповідно до ст.12 КК України, класифікується: за ч.4 ст.185 КК України - як тяжкий злочин; за ч.1 ст.361 КК України – як кримінальний проступок; обставини вчинення кримінальних правопорушень, які не потягли за собою тяжких наслідків та матеріальна шкода завдана кримінальним правопорушення потерпілій відшкодована обвинуваченим у повному обсязі, внаслідок чого потерпіла претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має; відношення обвинуваченого до скоєного, який вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнав у повному обсязі; особу обвинуваченого, який, раніше хоча і притягувався до кримінальної відповідальності, однак станом на день постановлення даного вироку, в силу ст.89 КК України, є таким, що немає судимості, за місцем проживання характеризується позитивно.

Як обставини, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 , відповідно до положень ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_4 , відповідно до положень ст.67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.

При цьому, суд не вбачає підстав для застосування до ОСОБА_4 положень ст.69 КК України.

З врахуванням викладеного, суд призначає ОСОБА_4 основне покарання у межах санкції у межах санкції ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі та у межах санкцій ч.1 ст.361 КК України у виді обмеження волі і вважає, що таке покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Враховуючи, що ОСОБА_4 вчинив декілька кримінальних правопорушень, які передбачені різними статтями Особливої частини КК України, покарання йому слід призначити у відповідності до вимог ч.1 ст.70 КК України, тобто за сукупністю кримінальних правопорушень.

Разом із цим, суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування покарання із встановленням іспитового строку, відповідно до ст.75 КК України, та покладенням на неї обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

Дія запобіжного заходу, застосованого щодо обвинуваченого ОСОБА_4 під час досудового розслідування даного кримінального провадження, у виді особистого зобов`язання закінчилася 05 травня 2026 року.

Підстав для застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу до вступу вироку у законну силу суд не вбачає.

Цивільний позов не заявлено.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Долю речових доказів слід вирішитив порядку ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.12, 65, 66, 67, 70, 75, 76, ч.4 ст.185, ч.1 ст.361 КК України, ст.100, 124, 369-371, 374 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 та ч.1 ст.361 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч.4 ст.185 КК України - у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років;

- за ч.1 ст.361 КК України – у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.

Відповідно до ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, ОСОБА_4 визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбуття призначеного покарання, якщо він протягом трирічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 у період іспитового строку наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Згідно ст.165 КВК України іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку.

Речові докази: оптичні носії інформації, а саме: диск DVD «hp» з інформацією по обслуговуванню банківського рахунку потерпілої ОСОБА_8 з АТ «Ощадбанк»; диск DVD «My MEDIA» з інформацією по обслуговуванню банківського рахунку клієнта АТ «А-Банк» ( ОСОБА_9 ); диск DVD «Verbatim» з інформацією по обслуговуванню банківського рахунку клієнта АТ КБ «ПриватБанк» ( ОСОБА_9 ), - залишити при матеріалах кримінального провадження №12026250350000238 від 24 березня 2026 року.

Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення, з підстав не пов`язаних із запереченням обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі його оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо він не буде скасований.

Головуючий: ОСОБА_1