Вирок від 01 листопада 2026 р. у справі №702/947/26 — Монастирищенський районний суд Черкаської області

Справа № 702/947/26

Провадження № 1-кп/702/154/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.11.2026 м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань м. Монастирище кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026250320000937 від 01.08.2026 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лудза Латвійської республіки, громадянина Латвійської республіки, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, із середньою – спеціальною освітою, розлученого, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

перекладача ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_8 31.07.2026 близько 21 годин 51 хвилин по вул. Героїв України в м. Монастирище Уманського району Черкаської області керував автомобілем марки «Hyundai Creta», н.з. НОМЕР_1 , сірого кольору та не був пристебнутий ременем пасивної безпеки, чим порушив п.п. 2.3 в) «Правил дорожнього руху» та у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» був зупинений поліцейськими сектору реагування патрульної поліції відділу поліцейської діяльності № 1 Уманського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області.

Далі, в ході оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, під час спілкування інспектора СРПП ВПД № 1 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_9 з ОСОБА_10 , останній будучи повідомлений про кримінальну відповідальність за пропозицію надання неправомірної вигоди службовій особі, усвідомлюючи значення своїх дій, усвідомлюючи, що спілкується з поліцейським, одягненим у однострій, та який є представником влади, уповноваженим на складання протоколів та постанов про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, з метою уникнення адміністративної відповідальності, в тому числі за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, неодноразово усно висловлював поліцейському ОСОБА_9 намір про надання йому неправомірної вигоди у формі грошових коштів різними сумами до 30 000,00 грн, за нескладання відносно нього матеріалів про вчинення адміністративних правопорушень.

Своїми умисними діями ОСОБА_8 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 369 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_11 в судовому засіданні під час судового розгляду справи свою вину у вчинені злочину визнав повністю, з кваліфікацією вчиненого діяння погодився, щиро розкаявся, критично оцінив свою протиправну поведінку, дав правдиві показання про всі обставини вчиненого кримінального правопорушення, зокрема, показав, що влітку цього року, тосної дати він не пам`ятає, приблизно о 21 годин, курував автомобілем марки «Hyundai Creta» та по вул. Героїв України в м. Монастирище Уманського району Черкаської області був зупинений працівниками поліції, які перебували на службовій машині та у форменому одязі. В ході спілкування з поліцейськими останніми було встановлено, що він керував автомобілем в стані алкогольного сп`яніння. Він пропонував неправомірну вигоду працівникам поліції за те, щоб вони не складали щодо нього матеріали про притягнення його до адміністративної відповідальності у розмірі близько 30 000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 348 КПК України суд встановив, що обвинуваченому ОСОБА_12 суть обвинувачення зрозуміла. Обвинувачений визнає свою вину у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення, погоджується з кваліфікацією вчиненого ним діяння, щиро розкаюється у вчиненому, показання обвинуваченого ОСОБА_5 є послідовними, логічними, а тому не викликають сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

З огляду на беззаперечне визнання обвинуваченим ОСОБА_13 вини у вчиненні інкримінованого йому злочину, згодою з кваліфікацією вчиненого ним діяння, відсутність заперечень щодо встановлених обставин учасників судового провадження, які з`явились у судове засідання, відсутність сумнівів щодо добровільності та істинності їх позицій, суд, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин справи, які ніким не оспорюються, та вирішив обмежитись допитом обвинуваченого ОСОБА_5 та дослідженням доказів, які підтверджують: обставини щодо події кримінального правопорушення, а також матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого з метою з`ясування наявності обставин, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обтяжують чи пом`якшують покарання.

Суд, з`ясувавши чи правильно розуміє обвинувачений зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності його позиції, роз`яснив положення Закону про те, що у випадку розгляду справи у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Судом встановлено, що згідно змісту витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.08.2026 внесено відомості про кримінальне правопорушення за № 12026250320000937 за матеріалами правоохоронних та контролюючих органів.

Відповідно до змісту рапорту від 31.07.2026 на службу 102 надійшло повідомлення, що 31.07.2026 о 22 год 15 хв ОСОБА_8 був зупинений працівниками поліції, за нескладення матеріалів пропонував неправомірну вигоду в сумі 30 000 грн.

Згідно з постановою про визнання предметів речовими доказами від 03.08.2026, диск DVD – R, на якому містяться відеофайли з назвами export – 1J577, export – 4118e, export – f5xle, Whats App Video 2026 – 08 – 01 at 08.13.26, Whats App Video 2026 – 08 – 01 at 08.13.332 визнано речовими доказами та приєднано до матеріалів кримінального провадження.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що у ході судового розгляду кримінального провадження винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення доведена у повному обсязі поза розумним сумнівом.

Дії обвинуваченого ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 369 КК України, як пропозиція службовій особі надати їй неправомірну вигоду за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується посередньо, під наглядом лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, обставини, що пом`якшують та обтяжують призначення покарання, а також те, що обвинувачений з урахуванням положень ст. 12 КК України вчинив нетяжкий злочин.

Обставинами, що пом`якшують призначення покарання обвинуваченому суд визнає щире каяття, перерахування на підтримку ЗСУ грошових коштів.

Обставинами, що обтяжують призначення покарання обвинуваченому, суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп`яніння.

При визначенні виду покарання суд враховує висновок досудової доповіді на обвинуваченого, яким ризик небезпеки для суспільства оцінюється як середній, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, притягнення до кримінальної відповідальності вперше, критичне засудження ним власної поведінки в судовому засіданні, оцінки своєї протиправної діяльності, правдиві показання про всі обставини вчиненого злочину та те, що злочином не завдано тяжких наслідків, а також наявність у обвинуваченого доходу від неофіційного підробітку, суд вважає за необхідне призначити йому покарання у виді штрафу в нижній межі санкції статті.

При визначенні виду покарання обвинуваченому суд також враховує, що призначення покарання у виді обмеження волі та позбавлення волі є недоцільним та таким, що нестиме для обвинуваченого надмірний тягар.

Обрані обвинуваченому вид та міра покарання, за переконанням суду, відповідають не тільки тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, обставинам справи, але й особі обвинуваченого, є обґрунтованими та будуть відповідати цілям призначення покарання.

Підстав для застосування ст. 69 та ст. 69 - 1 КК України суд не вбачає.

Цивільний позов не заявлений.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати відсутні.

Заходи забезпечення кримінального провадження до обвинуваченого не застосовувалися. Клопотання про їх застосування не надходило.

Керуючись ст. 369-371, 373, 374 КПК України, суд –

У Х В А Л И В:

ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України.

Призначити ОСОБА_15 покарання у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп.

Речові докази: диск DVD – R, на якому містяться відеофайли з назвами export – 1J577, export – 4118e, export – f5xle, Whats App Video 2026 – 08 – 01 at 08.13.26, Whats App Video 2026 – 08 – 01 at 08.13.332, які приєднано до матеріалів кримінального провадження, залишити при матеріалах досудового розслідування.

Заходи забезпечення кримінального провадження до обвинуваченого не застосовувати.

Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Монастирищенський районний суд Черкаської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано, або у разі подання апеляційної скарги після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо вирок не скасовано.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_16