Суд: Звенигородський районний суд Черкаської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 22 жовтня 2026 р.
Справа: №694/1234/26
Суддя: Кравченко Т. М.
Справа № 694/1234/26
Провадження № 3/694/332/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.10.2026 року м. Звенигородка
Суддя Звенигородського районного суду Черкаської області Кравченко Т.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Звенигородського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, особи з інвалідністю ІІ групи, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
в с т а н о в и л а:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №645218 від 20.04.2026 року о 22 год. 05 хв. 19.04.2026 року ОСОБА_1 керував автомобілем VOLKSWAGEN TOURAN, державний номер НОМЕР_2 , по вулиці М. Грушевського, 94б в м. Звенигородка Черкаської області перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Водію було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, на що він погодився та його було направлено до медичного закладу КНП Звенигородська БЛ. Відповідно до висновку лікаря № 11 від 20.04.2026 року водій перебував в стані алкогольного сп`яніння, результат 1,25‰. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху України, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав. Пояснив, що ввечері 19.04.2026 року він поїхав на автомобілі до аптеки, щоб придбати ліки для свого брата. Коли повертався назад, то трохи відволікся від дороги та допустив зіткнення з кам`яним парканом. Після ДТП він дійсно поїхав з місця події та за це правопорушення його вже притягнуто до відповідальності. Він сплатив штраф та відшкодував збитки власнику паркану. Після ДТП він перебував у стресовому стані та невістка дала йому випити якусь настоянку. Після цього він пішки повернувся на місце ДТП, щоб уладнати питання відшкодування збитків. Коли він стояв на вулиці біля паркану, на місці де сталась ДТП, до нього підійшли працівники поліції. Спочатку вони прогнали його звідти, а потім догнали в парку та запропонували пройти огляд на стан сп`яніння, оскільки він був причетним до ДТП. Він проїхав з ними в лікарню та погодився пройти огляд на приладі Драгер. Результат був позитивний, однак він не перебував в стані алкогольного сп`яніння на момент вчинення ним ДТП.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та дослідивши наявні в ній докази, суддя приходить до таких висновків.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Пунктом 2.9 а Правил дорожнього руху України встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частина перша статті 130 КУпАП передбачає відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Виходячи з аналізу вказаних норм, для настання адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП особа має керувати транспортним засобом (бути водієм) та перебувати в стані алкогольного чи іншого сп`яніння.
Тобто, для кваліфікації дій особи за цією нормою необхідно встановити, що вона керувала транспортним засобом, була на законних підставах зупинена працівником поліції та за наявності у неї ознак алкогольного сп`яніння на вимогу поліцейського пройшла огляд на стан сп`яніння, який показав позитивний результат.
Процедура виявлення у водіїв ознак алкогольного сп`яніння та проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп`яніння визначена ст. 266 КУпАП, Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі - Інструкція), Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення у водіїв стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до змісту ст. 266 КУпАП та вказаної Інструкції, якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного сп`яніння у водія транспортного засобу (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), у зв`язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення; огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського; кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до п. 9 розділу 2 Інструкції з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновків експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи записів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов`язок щодо збирання доказів, що підтверджують вину особи у вчиненні адміністративного правопорушення покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 КУпАП.
Проаналізувавши у цьому провадженні наявні у ньому фактичні дані, які як докази були зібрані поліцейським, суд установив, що вина особи, що притягається до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, не є доведеною з огляду на наступне.
З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 о 22 год. 05 хв. 19.04.2026 року керував транспортним засобом по вул.. Грушевського в м.Звенигородка перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Водію було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння, на що він погодився та його було направлено до медичного закладу.
Разом з тим, з відеозапису, що був переглянутий в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 не був зупинений працівниками поліції під час керування транспортним засобом за порушення Правил дорожнього руху. З наданого відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 стояв під деревом біля паркану на місці, де цього дня сталось ДТП з його участю, та вийшов до працівників поліції. Жодного автомобіля при цьому на відеозаписі не зафіксовано. Потім ОСОБА_1 пішов з місця події, а через деякий час працівники поліції затримали його в іншому місці та запропонували проїхати в КНП «Звенигородська БЛІЛ» на освідування. ОСОБА_1 у супроводі поліцейських поїхав до КНП «Звенигородська БЛІЛ» та пройшов огляд на стан сп`яніння та прилад Драгер, який показав результат 1,25 проміле.
Жодних інших доказів, крім протоколу про адміністративне правопорушення, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом о 22 год. 05 хв. 19.04.2026 року по вул. Грушевського в м. Звенигородка в стані алкогольного сп`яніння матеріали справи не містять. Крім того, в протоколі не зазначені ознаки алкогольного сп`яніння, які були виявлені працівниками поліції у водія та стали підставою для направлення особи для медичного огляду, а згідно з даними висновку щодо результатів
медичного огляду від 20.04.2026 року огляд було проведено о 00 год. 15 хв. 20.04.2026 року, тобто пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Копія постанови серії ЕНА №7055402 від 20.04.2026 року, яка додана до матеріалів справи, та з якої вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом о 01 год. 12 хв. 20.04.2026 року не маючи діючого поліса обов`язкового страхування наземних транспортних засобів, не може бути належним доказом керування ним транспортним засобом в стані сп`яніння о 22 год. 05 хв. 19.04.2026 року, оскільки така подія відбулась вже після проведення огляду на стан сп`яніння в КНП «Звенигородська БЛІЛ».
Постанова судді згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Відповідно до ч. 2 ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а згідно з частини третьої цієї статті обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, що сформульована у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v.Turkey), «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
Суддя не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суддя неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Підсумовуючи викладене, оцінивши наявні докази по справі, всебічно, повно і об`єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що обставини, які викладені у протоколі про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 645218 від 20.04.2026 року, не підтверджені достатніми, належними та допустимими доказами по справі, які б свідчили про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1ч. 1 ст. 247 КУпАП в зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ч.1 ст. 130, ч. 1 ст. 247, 283, 284, 294 КУпАП, суддя
п о с т а н о в и л а:
провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити в зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Черкаського апеляційного суду через Звенигородський районний суд Черкаської області.
Суддя Т.М. Кравченко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua