Рішення від 28 жовтня 2026 р. у справі №541/3472/26 — Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/3472/26

Номер провадження 2/541/2401/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

29 жовтня 2026 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Городівського О.А.,

за участю секретаря судового засідання Ніколаєнко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

20 серпня 2026 канцелярією Миргородського міськрайонного суду Полтавської області зареєстровано позовну заяву, направлену представником позивача АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову представник Акціонерного товариства «Універсал Банк» зазначив, що 20.08.2022 року між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 шляхом підписання в мобільному додатку monobank анкети-заяви та запевнення клієнта було укладено договір про надання банківських послуг «Monobank». Відповідач погодилася з умовами договору, тарифами та порядком користування кредитними коштами, а також підтвердила використання удосконаленого електронного підпису як аналога власноручного підпису. На підставі укладеного договору Банком відповідачу було встановлено кредитний ліміт у розмірі 9 200,00 грн на картковий рахунок. Однак відповідач належним чином не виконувала взяті на себе зобов`язання, щомісячних мінімальних платежів та нарахованих процентів своєчасно не сплачувала, унаслідок чого утворилася заборгованість. У зв`язку з простроченням виконання зобов`язань понад 90 днів Банк 27.12.2023 року направив відповідачу повідомлення про істотне порушення умов договору та необхідність погашення заборгованості. Оскільки порушення не було усунуто, 26.01.2024 року кредит став таким, що підлягає поверненню на вимогу Банку. Посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов договору та наявність заборгованості, яка станом на 02.07.2026 року становить 10 977,44 грн і складається із залишку заборгованості за тілом кредиту, позивач просив суд стягнути із ОСОБА_1 суму заборгованості в розмірі 10 977,44 грн, а також понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Представник позивача у поданому до суду клопотанні просив розглянути цивільну справу без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Інших заяв та клопотань по справі не надійшло.

Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 31.08.2026 справу за вищевказаним позовом постановлено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін (а.с. 101).

Згідно з ч. 2 ст. 191 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Ключовими принципами статті 6 Конвенції є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Так, у справі Delcourt v. Belgium Європейський суд з прав людини (далі Суд) зазначив, що «у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення».

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

Як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Статтею 6 Конвенції також гарантується право на розгляд справи судом у «розумні строки». Слід відмітити, що у своїй практиці Суд підходив до цієї проблеми дуже індивідуально. Разом із тим, були встановлені певні критерії, в світлі яких слід оцінювати тривалість провадження це: складність справи; поведінка заявника; дії відповідних органів. Ці питання аналізувались судом у справі «Странніков проти України», де Суд дійшов висновку, що тривалість оскаржуваного процесу була надмірною та не відповідала вимозі «розумності строку».

З урахуванням зазначеного особа, яка не була присутньою під час розгляду справи, має право на адекватну, скорочену процедуру скасування рішення, а тому суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних доказів.

Дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 20.08.2022 між сторонами у справі укладено договір про надання банківських послуг «Monobank» шляхом підписання відповідачем ОСОБА_1 . Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг із використанням цифрового власноручного підпису.

Підписанням Анкети-заяви та Запевнення клієнта відповідач підтвердила, що отримала примірник договору в мобільному додатку monobank, ознайомилася з його умовами, тарифами та паспортом споживчого кредиту, погодилася з ними та зобов`язалася належним чином виконувати взяті на себе зобов`язання. Анкета-заява разом з Умовами і правилами обслуговування, Тарифами, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту становлять єдиний договір про надання банківських послуг.

На підставі укладеного договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт у розмірі 9 200,00 грн на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка monobank № НОМЕР_1 .

АТ «Універсал Банк» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, надавши відповідачу можливість користуватися кредитними коштами в межах встановленого кредитного ліміту. Водночас відповідач належним чином не виконувала взяті на себе зобов`язання, своєчасно не здійснювала погашення кредитної заборгованості та сплату щомісячних мінімальних платежів, унаслідок чого виникла заборгованість.

У зв`язку з простроченням виконання зобов`язань понад 90 днів 27.12.2023 Банк направив відповідачу повідомлення про істотне порушення умов договору та необхідність погашення заборгованості. Оскільки відповідач не усунула допущені порушення, 26.01.2024 кредит став таким, що підлягає поверненню на вимогу Банку.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором станом на 02.07.2026 за відповідачем обліковується заборгованість у розмірі 10 977,44 грн, яка складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту). Заборгованість за пенею та за порушення грошового зобов`язання відсутня.

Згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. При цьому, зі змісту ст.ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод випливає, що кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ст. 207 ЦК України (у редакції, чинній на час укладення договору) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Слід зазначити, що відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Відповідач зобов`язання за кредитним договором належним чином та своєчасно не виконує, у зв`язку з цим станом на 02.07.2026 має заборгованість в сумі 10 977,44 грн. - загальний залишок заборгованості за тілом кредиту.

Оскільки позичальник ОСОБА_1 не виконала умови договору, то виходячи з вищевикладеного заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 20.08.2022 року підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат між сторонами.

У відповідності зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позов підлягає задоволенню, суд дійшов висновку про необхідність стягнення судових витрат з відповідача на користь позивача у розмірі 2662,40 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 258, 259, 263, 264, 265, 280-282, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (код ЄДРПОУ 21133352, 04080, м. Київ, вул.Оленівська, 23) заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 12 жовтня 2020 станом на 02.07.2026 в розмірі 10 977 (десять тисяч дев`ятсот сімдесят сім) гривень 44 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (код ЄДРПОУ 21133352, 04080, м. Київ, вул.Оленівська, 23) судові витрати в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійки.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Суддя О. А. Городівський