Рішення від 25 жовтня 2026 р. у справі №381/3241/24 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 381/3241/24

Провадження № 2/369/1703/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

26.10.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді- Пінкевич Н.С.,

при секретарі судових засідань Худинець Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

У липні 2024 року представник первісного позивача ТОВ «Інстафінанс» звернувся до Фастівського міськрайонного суду Київської області з вказаним позовом. Свої вимоги мотивував тим, що 24 листопада 2021 року Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНСТАФІНАНС» та ОСОБА_1 був укладений Договір кредитної лінії №ID 5784532 (номер у системі ID 3566035) в Інформаційно-телекомунікаційній системі Позивача в електронній формі за допомогою дистанційних засобів.

Відповідно до умов Паспорту споживчого кредиту, Клієнт перед укладенням Договору отримав інформацію яка надається до укладення договору ознайомився та погодився із всіма умовами надання послуг ТОВ «Інстафінанс», які розміщені на офіційному порталі ТОВ «ІНСТАФІНАНС» https://www.ukrpozyka.com.ua.

За умовам договору позивач надав, а відповідач отримав кредитні кошти, які зобов`язалася повернути у строки, визначені в договорі, сплатити проценти за користування ними та виконати інші зобов`язання, передбачені умовами цих договорів.

Однак відповідач належним чином зобов`язання за укладеними договорами не виконав, у зв`язку з чим утворилася заборгованість за Договором кредитної лінії від 24 листопада 2021 року в розмірі 17595,52 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 12900,00 грн; заборгованість за процентами для початково зазначеної тривалості 1860,52 грн, заборгованість за платою за організацію продовження якщо сплачується на умовах післяплати 2835,00 грн.

Просить суд стягнути з до ОСОБА_1 на користь ТОВ «Інстафінанс» заборгованість у розмірі в розмірі 17595,52 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 12900,00 грн; заборгованість за процентами для початково зазначеної тривалості 1860,52 грн, заборгованість за платою за організацію продовження якщо сплачується на умовах післяплати 2835,00 грн., судовий збір у розмірі 3028,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 08.07. 2024 року цивільну справу передано за підсудністю на розгляд до Києво-Святошинського районного суду Київської області.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12.08. 2024 року цивільну справу прийнято до провадження та відкрито позовне провадження у цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13.10.2025 клопотання ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» задоволено, змінено позивача у справі з ТОВ «Інстафінанс» на його правонаступника ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт».

У судове засідання представник позивача не з`явився, про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити. Проти винесення заочного рішення не заперечував.

У судове засідання відповідач не з`явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Письмовий відзив на позов не подав, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило, причини неявки суду не повідомив.

Суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи (ч. 1ст. 280ЦПК України). У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

Враховуючи викладене, оскільки відповідач належним чином повідомлена про час і місце судового розгляду справи, в судове засідання не з`явилася, відзиву на позовну заяву не подала, тому суд, зі згоди позивача, вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст.247ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У відповідності до ч. 5 ст. 268ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Судом встановлено, що 24 листопада 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНСТАФІНАНС» та ОСОБА_1 в інформаційно-телекомунікаційній системі позивача в електронній формі за допомогою дистанційних засобів укладено Договір кредитної лінії № ID 5784532 (номер у системі ID 3566035).

Розділом 2 Договору передбачено порядок його укладення за допомогою дистанційних засобів. Зокрема, на Порталі Позичальник заповнює заяву шляхом вибору необхідної суми кредиту та строку оплати, вводить реквізити платіжної картки, на яку бажає отримати кредит, створює Особистий кабінет на Порталі та отримує пропозицію Кредитодавця у формі Спеціальних умов кредиту на основі інформації, наданої у заяві.

Після натискання кнопки «Прийняти» Позичальник підтверджує надання Кредитодавцю згоди на використання персональних даних та встановлення договірних відносин з Кредитодавцем.

Відповідно до підпункту 2.1.6 пункту 2.1 Договору код підтвердження у вигляді одноразового алфавітно-цифрового ідентифікатора надсилається Кредитодавцем на номер телефону Позичальника. Шляхом введення зазначеного коду у відповідне поле та натискання кнопки «Підтвердити» Позичальник приймає пропозицію та підписує Договір, який з цього моменту є укладеним відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію».

Пунктом 3.1 розділу 3 Договору визначено, що Кредитодавець зобов`язується надати кредит (кредити) Позичальнику в межах ліміту кредитної лінії на підставі заяви (заяв) Позичальника та за умови її (їх) схвалення, а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю суму наданого кредиту та сплатити всі відповідні договірні компенсації до останнього дня строку оплати.

Згідно з розрахунком заборгованості за Договором кредитної лінії № ID 5784532 (номер у системі ID 3566035) від 24 листопада 2021 року, розмір заборгованості відповідача становить 17 595,52 грн, з яких: 12 900,00 грн.-заборгованість за тілом кредиту; 1 860,52 грн.- заборгованість за процентами для початково зазначеної тривалості; 2 835,00 грн.-заборгованість за платою за організацію продовження, якщо сплачується на умовах післяплати.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За частинами першою та другою статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона боржник зобов`язана вчинити на користь другої сторони кредитора певну дію, зокрема сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Частиною першою статті 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з частиною першою статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

За статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, а також умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, у якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться.

Згідно зі статтею 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах і який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про його предмет, умови, визначені законом як істотні або необхідні для договорів такого виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно з частиною першою статті 641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до частини другої статті 642 Цивільного кодексу України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору, яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Таким чином, сторонами було погоджено розмір кредиту, грошову одиницю, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача на укладення Договору на відповідних умовах шляхом його підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлюються законом.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції у порядку, визначеному законом.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Отже, укладення Договору кредитної лінії № ID 5784532 від 24 листопада 2021 року шляхом використання одноразового ідентифікатора відповідає передбаченому законодавством порядку укладення електронних правочинів, а такий договір за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що між сторонами виникли договірні правовідносини, за якими відповідач зобов`язаний виконувати умови укладеного кредитного договору, зокрема повернути отримані кредитні кошти та сплатити передбачені договором платежі.

Згідно розрахунку заборгованості за Договором кредитної лінії від 24 листопада 2021 року відповідач має заборгованість в розмірі 17595,52 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 12900,00 грн; заборгованість за процентами для початково зазначеної тривалості 1860,52 грн, заборгованість за платою за організацію продовження якщо сплачується на умовах післяплати 2835,00 грн.

Наведений розрахунок підтверджується письмовими доказами, що містяться в матеріалах справи, та відповідає умовам укладених між сторонами договорів.

Відзив на позов відповідачем не подано, розрахунок заборгованості не спростовано, доказів погашення кредитної заборгованості або її неправильного нарахування суду не надано.

Оцінивши наявні у справі докази відповідно до вимог статей 76-81, 89 ЦПК України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу, на підтвердження понесення яких надано копію рахунку на оплату витрат на правничу допомогу, квитанцію про сплату відповідних витрат та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до ч.1 ст133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч.1,2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

При цьому відповідно до ч.2 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.

Отже, сама по собі наявність квитанції про оплату коштів та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю не є достатньою підставою для стягнення витрат на професійну правничу допомогу без підтвердження договірних відносин між стороною та адвокатом, обсягу наданої правничої допомоги та її вартості.

Наданий позивачем рахунок на оплату витрат на правничу допомогу підтверджує визначення певної суми до сплати, а квитанція -факт її сплати, однак із зазначених документів не вбачається змісту та обсягу правничої допомоги, наданої саме у цій цивільній справі, а також обґрунтованості заявленого до відшкодування розміру витрат.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позивачем не надано достатніх та належних доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу, у зв`язку з чим вимога про їх стягнення задоволенню не підлягає.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами ст 141 ЦПК України та вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 3028,00 грн.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану в п. 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (заява від 10 лютого 2010 року № 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.), серія A,303-A, п. 29).

Керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 200, 206, 263-265 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» заборгованість у розмірі в розмірі 17595,52 грн. (сімнадцять тисяч п`ятсот дев`яносто п`ять гривень 52 коп.), з яких: заборгованість за тілом кредиту 12900,00 грн. (дванадцять тисяч дев`ятсот гривень 00 коп.); заборгованість за процентами для початково зазначеної тривалості 1860,52 грн. (одна тисяча вісімсот шістдесят гривень 52 коп.), заборгованість за платою за організацію продовження якщо сплачується на умовах післяплати 2835,00 грн.(дві тисячі вісімсот тридцять п`ять гривень 00 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» судовий збір у розмірі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.).

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт», код ЄДРПОУ 41153878, адреса:04052, м. Київ, вул. Глибочинська, буд.17-Б, офіс 503.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга позивачем подається до Київського апеляційного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 26 жовтня 2026 року.

Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ