Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №289/1789/26 — Радомишльський районний суд Житомирської області

Справа № 289/1789/26

Номер провадження 2/289/1624/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2026 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Сіренко Н.С.,

за участі секретаря судового засідання Василенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором посилаючись на те, що 12.04.2025 між сторонами за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua) було укладено електронний Договір про надання кредиту №1539-6275, відповідно до умов якого кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах : сума кредиту 5000,00 грн.; строк кредитування 300 днів; базовий період – 14 днів; комісія на видачу кредиту – 20,00% від суми кредиту; знижена % ставка – 0,90% в день; стандартна % ставка – 1,00%.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти на умовах, передбачених Договором та Додатковими угодами.

Відповідач свої зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, здійснивши часткову оплату в рахунок погашення боргу не повернув в повному обсязі кредит, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої зобов`язання перед кредитодавцем за кредитним договором, станом на 18.05.2026 загальний розмір заборгованості за наданим кредитом становить 23430,00 грн., а саме : заборгованість за кредитом – 5000,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами – 14930,00 грн.; заборгованість по процентам річних на підставі ст. 625 ЦК – 2500,00 грн., заборгованість по комісії – 1000,00 грн., що зумовило звернення ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до суду із відповідним позовом про стягнення з відповідача суми вказаної заборгованості за кредитним договором та судових витрат в розмірі 2662,40 грн.

Ухвалою від 04.09.2026 відкрито спрощене провадження у справі та ухвалено розглядати справу з повідомленням сторін, визначено відповідачу строк для подання відзиву (а.с.10), копію ухвали направлено сторонам, однак направлена відповідачу на адресу зареєстрованого місця проживання кореспонденція повертається до суду не врученою адресату по причині «адресат відсутній» (а.с.109,116), що згідно усталеної практики Верховного Суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 752/11896/17, Верховного Суду від 10.05.2023 у справі № 755/17944/18, від 09.11.2023 у справі № 753/114/22) вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду.

Окрім направлення судової повістки про виклик до суду на зареєстровану адресу місця проживання відповідача, останній повідомлявся про розгляд справи шляхом доставки повідомлення у додаток «Viber» на телефонний номер відповідача (а.с.106,113), а також шляхом доставлення електронного листа на електронну адресу відповідача (а.с.107,112).

В судове засідання представник позивача не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, в клопотанні просить розглянути справу за його відсутності (а.с.9).

Належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового розгляду відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, відзив на позов не подавав.

З огляду на вказане, з урахуванням положень ч. 4 ст. 226, ч. 1 ст. 280, ст. 281 ЦПК України, судом протокольно ухвалено провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Враховуючи, що сторони про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, відповідач скористався своїм правом і подав відзив на позовну заяву, суд вважає за можливе на підставі ст.ст. 211, 223 ЦПК України провести розгляд справи за відсутності сторін за наявними в справі матеріалами.

В зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, фіксація судового процесу на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши надані сторонами документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступного висновку.

Частиною 3 статті 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, однією з яких, згідно пункту 3 вказаної статті, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та Свідоцтва про реєстрацію фінансової установи Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» зареєстровано 01.08.2013, вид економічної діяльності – 64.92 Інші види кредитування (основний) (а.с.81-87).

Судом встановлено, що між сторонами виникли договірні правовідносини у сфері споживчого кредитування щодо належного виконання умов укладеного кредитного договору, в яких ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» виступає кредитодавцем (виконавцем послуги кредитування), а відповідач ОСОБА_1 - споживачем (отримувачем вказаної послуги), та в межах яких виник спір щодо права позивача, як кредитора у цьому зобов`язанні, на повернення відповідачем, як боржником, отриманого ним кредиту та сплати процентів за його користування.

Із матеріалів справи вбачається, що 12.04.2025 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 досягнуто домовленості та було укладено Договір про відкриття кредитної лінії №1539-6275 продукту «MахiKasa» в електронній формі (а.с.10-20).

Договір підписаний сторонами електронними підписами, отже, укладення Договору відбулось у відповідності до положень Закону України "Про електронну комерцію", відповідачем договір підписано електронним підписом шляхом використання одноразового ідентифікатора А4634, який надано позичальнику для підписання договору та підтвердження ознайомлення з іншими супутніми документами

Пунктом 2.1.-2.2. зазначеного договору визначено, що кредитодавець відкриває для позичальника невідновлювальну кредитну лінію шляхом надання позичальнику грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов'язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом.

Загальний розмір Кредиту за цим Договором становить 5000,00 грн., дата видачі кредиту 12.04.2025 (п.4.1.); плата за кредит передбачена у формі процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту, тип процентної ставки за користування кредитом – фіксована (п.4.3.), сплату процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту позичальник зобов`язаний здійснювати у визначені Графіком платежів за Договором за зниженою ставкою дати, які є останніми днями відповідних Базових періодів (п.4.5.). Нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Стандартною процентною ставкою – 1,00% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку дії договору (п.4.6.). В пункті 4.7. Договору обумовлено сплату позичальником комісії за видачу кредиту, яка становить 20,00% від суми виданого кредиту. Строк кредитування 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику, дата повернення кредиту – 05.02.2026 (п.4.10). Також в договорі обумовлено порядок повернення кредиту, наведено розрахунок для повного погашення Кредиту, зазначені права та обов'язки сторін, інформація про наслідки невиконання умов цього Договору та інші істотні умови, а в розділі 13 вказані реквізити сторін договору, анкетні дані позичальника, місце проживання, РНОКПП, електронна адреса та ін. (а.с.20 на звороті).

Невід'ємною частиною цього Договору є додатки : 1) Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) (а.с.21-28), 2) Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором (а.с.29-31), які також підписані електронним підписом Позичальника одноразовим ідентифікатором НОМЕР_1 , отже з ними ОСОБА_1 ознайомлений.

Окрім того, ОСОБА_1 ознайомився та підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором А2840 Паспорт споживчого кредиту Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, з додатком до цього Паспорта (а.с.32-71),

Таким чином сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк на який його надано, термін дії кредитного договору, розмір процентної ставки та комісії, строки, порядок і розміри повернення тіла кредиту, відсотків та комісії що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Тобто Договір про відкриття кредитної лінії №1539-6275 від 12.04.2025 є результатом домовленості сторін і відповідає загальним засадам цивільного законодавства, встановленим ст. 3 ЦК України. Позичальник був ознайомлений з умовами кредитування, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, вони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину і волевиявлення учасників договору було вільним. Доказів протилежного матеріали справи не містять, відповідач також їх не надав, що відповідно до статей 12, 81 ЦПК України є його процесуальним обов`язком.

Згідно матеріалів справи взяті на себе зобов'язання за договором №1539-6275 від 12.04.2025 позивач виконав своєчасно і повністю, надавши відповідачу кредитні ресурси, про що свідчить Довідка про перерахування суми кредиту №1539-6275 від 12.04.2025 ОСОБА_1 , суми платежу 5000,00 грн. – 12.04.2025, реквізити платіжної картки зазначено НОМЕР_2 (а.с.73).

На підтвердження перерахування грошових коштів відповідачу надається інформація ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» про підтвердження успішної оплати, згідно договору з ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» №02.06.2020 від 10.06.2020, а саме 12.04.2025 о 20:19 через платіжну систему EasyPay на номер картки НОМЕР_3 перераховано 5000,00 грн., платник ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», призначення платежу «Видача кредитних коштів за договором №1539-6275 від 12.04.2025, ОСОБА_1 ІПН : НОМЕР_4 » (а.с.72).

Аналіз встановлених обставин, дозволяє зробити висновок, що номер картки, на яку здійснено зарахування коштів за кредитними коштами є тією ж карткою, що зазначена позичальником у графі 13 кредитного договору, окрім того, відповідач не заперечує проти вказаних обставин.

Згідно з наявним в матеріалах справи розрахунком заборгованості за договором №1539-6275 від 12.04.2025 станом на 18.05.2026, позичальник ОСОБА_1 жодного платежу по сплаті заборгованості за кредитом не здійснив, має загальну заборгованість 23430,00 грн., з якої: основний борг – 5000,00 грн., залишок відсотків – 14930,00 грн., залишок відсотків за ст. 625 ЦК України – 2500,00 грн., залишок комісій 1000,00 грн. (а.с.74-79).

Стороною відповідача не надано будь-яких доказів в розумінні положень статей 76-81 ЦПК України на спростування доводів позивача.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У ст. 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Висновок щодо правомірності укладення кредитного договору шляхом підписання електронним цифровим підписом викладено у постанові Верховного Суду від 12.01.2021, справа № 524/5556/19, провадження № 61-16243св20. До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23.03.2020 у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09.09.2020 у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20). Тобто судова практика у цій категорії справ є незмінною.

Відповідно до ст.ст. 1054,1055 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Нормами статей 526, 527, 530 ЦК України визначено, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

На підставі наведеного вище, виходячи з «балансу ймовірностей» як стандарту доказування, котрий ЄСПЛ у рішенні «J.K. AND OTHERS v. SWEDEN» (заява № 59166/12) від 23.08.2016 визнає притаманним саме цивільним справам, відповідно до якого доведення факту вважається виконаним, якщо на підставі поданих доказів можна зробити висновок, що факт швидше мав місце, ніж не мав, суд вважає доведеним, що між сторонами укладено Договір про відкриття кредитної лінії за умовами якого відповідач отримав грошові кошти, тобто позивач свої зобов'язання за цим договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні ресурси та можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором, в порушення умов договору відповідач зобов'язання за договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

Щодо стягнення заборгованості за нарахованими відсотками.

Відповідно до пункту 4.10. Договору про відкриття кредитної лінії №1539-6275 від 12.04.2025 строк кредитування становить 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику, дата повернення кредиту 05.02.2026.

Відсотки розраховані з 12.04.2025 по 05.02.2026, тобто в межах строків передбачених договором, а також за ставками, які були узгоджені сторонами в Договорі.

Умови договору про сплату відсотків за користування позикою не суперечать положенням ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», а отже є справедливими та не призводять до дисбалансу прав та обов`язків сторін договорів, оскільки пункти договору про розміри відсоткової ставки погоджено за домовленістю сторін (договір укладено в електронній формі. Про умови договору відповідач був ознайомлений попередньо, а відтак вільно та свідомо погодився виконувати взяті на себе зобов`язання, у тому числі і щодо сплати процентів за користування кредитними коштами). Договір позики укладений на визначений термін, за якими відповідач повинен сплатити проценти, що є платою за користування кредитом, такий відповідачем не оспорювався, в судовому порядку окремі його положення недійсними не визнавалися.

Вказані висновки суду узгоджуються із постановою Верховного Суду від 09.10.2024 у справі № 582/202/22, в якій предметом позову, зокрема, було визнання пунктів договорів позики щодо нарахування відсотків недійсними.

Щодо стягнення відсотків на підставі ст. 625 ЦК України.

Звертаючись до суду із позовом, ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» просить стягнути із відповідача за кредитним договором зокрема і залишок відсотків за ст. 625 ЦК України у розмірі 2500,00 грн.

Особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина 1 ст. 14 ЦК України).

Критерії правомірності примусу суб'єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов'язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов'язковими для такого суб'єкта (постанова Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 320/8618/15).

Згідно із Законом № 2120-IX від 15.03.2022 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 18 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

На час розгляду справи в суді положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України є чинними.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України, а основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України (частина 2 статті 4 ЦК України).

Отже, частина друга статті 4 ЦК України закріплює пріоритет норм цього Кодексу над нормами інших законів. До того ж такий спосіб вирішення колізії норм ЦК України з нормами інших законів - з констатацією пріоритету норм цього Кодексу над нормами інших законів підтримувався як Конституційним Судом України (Рішення від 13.03.2012 у справі № 5-рп/2012), так і Верховним Судом України (постанови від 30.10.2013 у справі № 6-59цс13, від 16.12.2015 у справі № 6-2023цс15). Вказане узгоджується і з правовою позицією, висловленою у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17 (пункт 17), від 18.01.2022 у справі №910/17048/17 (пункт 78), від 29.06.2022 у справі №477/874/19 (пункт 69).

Крім того, у постановах Верховний Суд від 12.02.2025 у справі № 758/5318/23 та від 06.05.2025 у справі № 464/2647/22 виснував, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Ураховуючи викладене, суд враховує заперечення відповідача та приходить до висновку, що вимога про стягнення заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України в розмірі 4000,00 грн. не ґрунтується на Законі та задоволенню не підлягає.

За встановлених обставин, відповідно до наведених норм чинного законодавства суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за основним зобов`язанням, яка складається із заборгованості по тілу кредиту – 5000,00 грн., заборгованості по відсотках – 14930,00 грн. та залишок комісій – 1000,00 грн., а разом 20930,00 грн., підлягають задоволенню, а в іншій частині позову про стягнення 2500,00 грн. заборгованості за процентами на підставі ст. 625 ЦК України - суд відмовляє.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені та документально підтверджені (а.с.95) судові витрати у вигляді судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 2378,32 грн. (20930,00 /23430,00 х 2662,40).

Керуючись ст.ст. 2, 19, 81, 141, 263-265, 274-279, 280-282, 289 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407 код ЄДРПОУ 38548598) до ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за Кредитним договором №1539-6275 від 12.04.2025 у розмірі 20930,00 грн. (двадцять тисяч дев`ятсот тридцять грн. 00 коп.) та судовий збір в розмірі 2378,32 грн. (дві тисячі триста сімдесят вісім грн. 32 коп.), а всього 23308,32 грн. (двадцять три тисячі триста вісім грн. 32 коп.).

У іншій частині заявлених позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Радомишльським районним судом Житомирської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Наталія СІРЕНКО