Суд: Корольовський районний суд м. Житомира
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 01 листопада 2026 р.
Справа: №296/10834/25
Суддя: Пилипюк Л. М.
Справа № 296/10834/25
2/296/2033/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 листопада 2026 року м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира у складі головуючої судді Пилипюк Лілії Миколаївни, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В :
25 вересня 2025 року до Корольовського районного суду м. Житомира надійшла позовна заява ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов обґрунтовано тим, що 05 листопада 2024 року між ТзОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 8773996 (далі по тексу рішення - Кредитний договір), який підписаний електронним підписом відповідача, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора.
27 березня 2025 року між ТзОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 27/03/25, відповідно до умов якого ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, які вказані в Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників №1 від 27 березня 2025 року ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Кредитним договором у розмірі 14 280 гривень, з яких: 8 500 гривень - заборгованість за основною сумою боргу; 24,65 гривень - заборгованість за відсотками, 4 250 гривень – сума заборгованості за процентами за понадстрокове користування кредитом; 1 505,35 гривень – комісія за надання кредиту.
На підставі наведеного позивач просить стягнути із ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за Кредитним договором у розмірі 14 280 гривень. Також позивач просить відшкодувати йому за рахунок відповідача понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 028 гривень.
Ухвалою судді Корольовського районного суду м. Житомира від 09 жовтня 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін та запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення вказаної ухвали.
Станом на день розгляду справи відзив на позов від відповідача до Корольовського районного суду міста Житомира не надійшов.
Згідно з ч. 1 ст.174 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексу рішення - ЦПК України) при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.
Установлено, що відповідач має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 . На вказану адресу суд двічі надіслав відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію ухвали про відкриття провадження, копію позовної заяви з додатками, однак такі листи повернулися неврученими відповідачці з відміткою «адресат відсутній».
Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд установив, що 05 листопада 2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір надання коштів у кредит № 8773996, відповідно до умов якого ТзОВ «Фінансова компанія «1 безпечне агентство необхідних кредитів» зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти (кредит) на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту.
Істотні умови Кредитного договору № 8773996 від 05 листопада 2024 року:
- сума кредиту – 8 500 гривень (п. 2.2.1 Кредитного договору);
- строк кредитування – 30 днів (п. 2.2.2 Кредитного договору);
- процентна ставка в день – 0,01% (фіксована) (п. 2.2.3 Кредитного договору);
- комісія за надання кредиту 117.71% від суми наданого кредиту (що в грошовому виразі складає 1 505,35 гривень) (п. 2.2.4. Кредитного договору);
- дата повернення кредиту – 04.12.2024 року (п. 2.2.4 Кредитного договору);
- денна процентна ставка 0,60% в день (п. 2.2.4 Кредитного договору);
- проценти за понадстрокове користування кредитом – 5,00% в день (п. 2.2.4 Кредитного договору);
- пеня – 5,00% (п. 2.2.4 Кредитного договору);
- орієнтовна реальна річна процентна ставка – 703,01% п. 2.2.4 Кредитного договору);
- орієнтовна загальна вартість позики – 10 030 гривень (п. 2.2.4 Кредитного договору);
Продовження строку кредитування здійснюється шляхом укладення додаткової угоди, що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації позичальником такого права (п.7.1. Кредитного договору).
За продовження строку користування кредитом, позичальник вносить кредитодавцю платіж, який визначається виходячи з процентної ставки, зазначеної у Договорі та/або додатковій угоді, та кількості днів, на яку позичальник бажає оформити пролонгацію (п.7.2. Кредитного договору).
Підписанням цього Договору відповідач підтверджує, що вона ознайомилася на сайті товариства з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, в тому числі з інформацією, що передбачена ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» та нормативно-правовими актами Національного банку України (п. 11.1.1. Договору).
З п. 12 Кредитного договору вбачається, що ОСОБА_1 підписала цей договір електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора 455150.
Разом з Кредитним договором 05 листопада 2024 року відповідач ознайомилася та підписала електронним підписом з одноразовим ідентифікатором таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача, яка є додатком до Кредитного договору, відповідно до якої сума процентів за користування кредитними коштами (сума кредиту 8 500 гривень) в межах строку кредитування (30 днів) становить 24,65 гривень.
Підтвердженням перерахування суми кредиту позичальнику є довідка №КД-000045537/ТНПП від 26.08.2025, видана ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес». Згідно вказаної довідки, 05.11.2024 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» на картку № НОМЕР_1 перерахувало кошти у розмірі 8 500 гривень.
27 березня 2025 року між ТзОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 27/03/25.
Клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим Договором спосіб (п.1.1. Договору факторингу).
Перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнт до фактора прав вимоги заборгованостей та є невід`ємною частиною цього договору (п. 1.2. Договору факторингу).
Загальна сума прав вимоги, що відступається за відповідним реєстром боржників, ціна продажу, одинична ціна визначаються в додаткових угодах до цього Договору окремо для кожного реєстру боржників і вказується в таких реєстрах боржників (п.3.1. Договору факторингу).
27 березня 2025 року між ТзОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено додаткову угоду № 1 до договору факторингу, відповідно до п.2 якої, в якості ціни продажу згідно реєстру боржників №1 від 27 березня 2025 року фактор сплачує клієнту суму грошових коштів, яка становить 15 % від основної суми заборгованості (тіло кредиту), що становить 2 225 048,39 гривень.
Відповідно до витягу реєстру боржників №17 від 24 лютого 2024 до Договору факторингу №14/06/21, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Кредитним договором в розмірі 14 280 гривень, з яких: 8 500 гривень - заборгованість за основною сумою боргу; 24,65 гривень - заборгованість за відсотками, 4 250 гривень – сума заборгованості за процентами за понадстрокове користування кредитом; 1 505,35 гривень – комісія за надання кредиту.
Відповідно до платіжної інструкції №683 від 31.03.2025, ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» сплатило на користь ТзОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» грошові кошти у розмірі 2 225 048,39 гривень без ПДВ. Призначення платежу – за відступлення прав вимоги до Договору факторингу №27/03/25 від 27.03.2025.
Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Частиною 1 ст. 1078 ЦК України визначено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно з ч. 2 ст. 1078 ЦК України майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Отже, позивач наданими суду письмовими доказами підтвердив своє право вимоги за Кредитним договором, який укладений між ТзОВ «Фінансова компанія «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 .
Статтями 526, 527 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України, передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
У відповідності до ст. 639 ЦК України Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Пунктом 5 ст.3 ЗУ «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір – домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором – дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію»).
Таким чином, суд установив, що ОСОБА_1 05 листопада 2024 року, підписавши за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором Кредитний договір, отримала кредитні кошти, але своєчасно не виконала грошове зобов`язання, не сплатила проценти за користування позикою, у зв`язку із чим утворилась заборгованість.
Як уже встановлено судом, ОСОБА_1 на підставі Кредитного договору отримала кредит у розмірі 8 500 гривень строком на 30 днів. Процентна ставка за користування кредитними коштами – 0,04 % в день, комісія за надання кредиту – 17,71 % від суми наданого кредиту.
Відповідно до Додатку № 1 до вищевказаного договору «Таблиця обчислення загальності вартості кредиту» сума кредиту – 8 500 гривень, строк кредиту з 05 листопада 2024 року по 04 грудня 2024 року, проценти за користування кредитом – 24,65 гривень, комісія за надання кредиту – 1 505,35 гривень, загальна вартість кредиту – 10 030 гривень.
З огляду на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, нарахування позивачем відсотків за користування кредитними коштами поза межами строку дії договору позики є безпідставним, тому проценти за користування коштами за Кредитним договором розраховуються до 04 грудня 2024 року.
Нарахування відсотків за користування кредитом поза межами строку дії договорів позики є неправомірним.
У спірних правовідносинах суд ураховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений в постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 (п.п. 115-116, 128):
«Зазначене не означає, що сторони не можуть домовитися про те, що в разі прострочення повернення кредиту позичальник сплачує кредитору проценти саме як міру відповідальності, зокрема в тому ж розмірі, в якому він сплачував проценти як плату за наданий кредит, або в іншому розмірі. Водночас така домовленість за правовою природою є домовленістю про сплату процентів річних у визначеному договором розмірі на підставі статті 625 ЦК України, і цей розмір може зменшити суд (пункт 107 цієї постанови).
Тобто твердження скаржників про те, що проценти за «користування кредитом» нараховуються не лише в межах строку кредитування, а й після спливу такого строку, тобто до моменту повного фактичного повернення кредитних коштів, свідчать про помилкове розуміння скаржниками правової природи процентів, які сплачуються позичальником у випадку прострочення грошового зобов`язання. Проценти, які можуть бути нараховані поза межами строку кредитування (чи після вимоги про дострокове погашення кредиту), є мірою цивільно-правової відповідальності та сплачуються відповідно до положень статті 625 ЦК України.
Отже, можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав)».
Здійснивши тлумачення умов кредитного договору, суд дійшов висновку, що передбачаючи можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування, сторони не мали на увазі встановлення такого нарахування як міри відповідальності згідно ст. 625 ЦК України, а визначили його саме як плату за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»), що законом не передбачено.
У спірних правовідносинах погодженим строком кредитування є строк 30 днів. Обставини продовження чи пролонгації строку позики (кредитування) судом не встановлені.
Відтак, суд вважає, що кредитор вправі нараховувати проценти за користування позикою лише за період погодженого строку позики (кредитування).
Щодо стягнення комісії за надання кредиту в розмірі 1 505,35 гривень суд зазначає, що така комісія передбачена умовами Кредитного договору. Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію, зокрема за надання кредиту.
З Кредитного договору вбачається, що кредитором встановлена одноразова комісія саме за надання кредиту, а не за його обслуговування, відповідач, підписуючи кредитний договір, погодився з цією умовою договору, а тому виходячи із положень чинного законодавства та існуючої судової практики Верховного Суду, суд дійшов висновку про задоволення вимог позову про стягнення комісії.
Таким чином, беручи до уваги строки кредитування, розмір відсоткової ставки та провівши розрахунок розміру відсотків за користування позиченими коштами, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за Кредитним договором в розмірі 10 030 гривень, з яких: 8 500 гривень - заборгованість за основною сумою боргу; 24,65 гривень - заборгованість за відсотками; 1 505,35 гривень – комісія за надання кредиту.
При цьому, судом враховуються саме такий розмір вартості кредиту розуміла та погодила відповідач, підписуючи Договір позики та додатки до нього.
З наведених мотивів суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Розподіл судових витрат.
Частиною 1 ст.141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову -на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 2 ст. 141 ЦПК України).
Ураховуючи висновок суду про часткове задоволення позову, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 2 126,87 гривень.
Керуючись ст. 12-13, 76-81, 89, 247, 258, 263-265, 268, 274-275, 279, 354 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту 8773996 від 05 листопада 2024 року в розмірі 10 030 (десять тисяч тридцть) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 2 126 (дві тисячі сто двадцять шість) гривень 87 копійок судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», 01032 м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, ЄДРПОУ 35625014;
Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 .
Суддя Корольовського районного суду
міста Житомира Лілія ПИЛИПЮК
Оригінал: reyestr.court.gov.ua