Постанова від 01 листопада 2026 р. у справі №168/832/26 — Старовижівський районний суд Волинської області

Справа № 168/832/26

Провадження № 3/168/376/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 року сел. Стара Вижівка

Суддя Старовижівського районного суду Волинської області Малюта А.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від сектору поліцейської діяльності №3 (сел.Стара Вижівка) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

АДРЕСА_1 , непрацюючого, має на утриманні 5 дітей,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 785231 від 30 вересня 2026 року, ОСОБА_1 30 вересня 2026 року о 18.10 год. у с. Шкроби на польовій дорозі Сереховичі - Шкроби Ковельського району керував транспортним засобом марки «Audi A6», д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився на місці зупинки за допомогою технічного засобу газоаналізатора «Drager Alcotest 6810» (прилад № ARCD-0498), результат тесту № 827 склав 0,24 проміле. Поліція кваліфікувала дії за частиною 1 статті 130 КУпАП.

Особа, яка притягається до відповідальності, ОСОБА_1 , у судовому засіданні вину не визнав та зазначив, що зафіксований показник у 0,24 проміле перебуває в межах технічної похибки приладу, яка не була врахована працівниками поліції під час складання акта огляду, у зв`язку з чим факт перебування у стані сп`яніння є недоведеним. Тому просив закрити провадження у справі за відсутністю складу правопорушення.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Крім того, стаття 280 КУпАП зобов`язує суд з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Порядок проведення огляду водіїв регламентується статтею 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом МВС/МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року.

Пунктом 7 розділу II цієї Інструкції визначено, що установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Як вбачається з доданого до матеріалів справи чека «Drager Alcotest 6810» (тест № 827 від 30 вересня 2026 року), результат становить 0,24 проміле.

Разом з тим, всупереч вимогам статті 251 КУпАП та ч.астини 2 статті 8 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність", матеріали справи не містять технічного паспорта, сертифіката відповідності чи іншої офіційної документації на вказаний вимірювальний прилад, які б визначали його межі допустимої технічної похибки.

Загальновідомі технічні характеристики сертифікованого в Україні газоаналізатора "Drager Alcotest 6810" передбачають границю допустимої похибки в робочому діапазоні на рівні ±0,05 проміле. Відсутність у матеріалах справи документального підтвердження точних метрологічних параметрів конкретного приладу унеможливлює спростування факту, що реальний вміст алкоголю в організмі водія з урахуванням технічної неточності міг становити 0,19 ‰ (0,24 - 0,05), тобто не перевищував дозволені пунктом 7 розділу II Інструкції МВС/МОЗ № 1452/735 норми у 0,2 проміле.

Аналізуючи Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння та протокол серії ЕПР1 № 785231, судом встановлено, що працівник поліції не відобразив та жодним чином не врахував технічну похибку вимірювального приладу.

Окрім цього, судом було безпосередньо досліджено та оцінено наданий органом поліції відеозапис події правопорушення. Суд зазначає, що в протоколі про адміністративне правопорушення та рапорті інспектора як на підставу зупинки та огляду вказано наявність у ОСОБА_1 явних ознак алкогольного сп`яніння, а саме: почервоніння обличчя та тремтіння пальців рук. Проте під час детального перегляду відеозапису судом не виявлено жодних об`єктивних ознак, які б свідчили про перебування особи у стані сп`яніння. Поведінка водія ОСОБА_1 на відеофіксації є повністю адекватною, мова - чіткою, логічною та зв`язною, координація рухів не порушена, а його дії повністю відповідають обставинам і дорожній обстановці. Будь-яких візуальних підтверджень тремтіння пальців рук чи специфічних ознак зміни кольору шкірного покриву обличчя, які б виходили за межі звичайної реакції людини на психологічний стрес від зупинки працівниками поліції, відеозапис не містить.

Таким чином, зафіксовані працівником поліції зовнішні ознаки сп`яніння є виключно його суб`єктивним припущенням, що спростовується матеріалами відеофіксації.

Відповідно до статті 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Оскільки технічна похибка газоаналізатора створює неусувний сумнів щодо точного перевищення встановленої норми, цей сумнів має бути витлумачений на користь ОСОБА_1 .

За таких обставин, подія правопорушення у вигляді керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння не може вважатися беззаперечно доведеною.

Перекладати обов`язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, є неприпустимим, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово наголошено, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Беручи до уваги засади статті 62 Конституції України щодо тлумачення всіх сумнівів на користь особи, а також позицію Європейського суду з прав людини у справі "Barbera, Messegue and Jabardo v. Spain" щодо обов`язку держави доводити вину поза розумним сумнівом, суд констатує, що за відсутності технічної документації приладу та за наявності граничного показника вимірювання, факт перебування особи у стані сп`яніння є юридично недоведеним.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись статтями 247, 283, 284 КУпАП,

суддя

П О С Т А Н О В И В:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Волинського апеляційного суду через Старовижівський районний суд Волинської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя А. В. Малюта