Рішення від 19 жовтня 2026 р. у справі №523/11557/26 — Пересипський районний суд міста Одеси

Справа № 523/11557/26

Провадження №2-а/523/143/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" жовтня 2026 р. Пересипський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді Сувертак І.В.

за участю секретаря Мельніченко Г. О.

розглянув в відкритому судовому засіданні в залі суду № 5 в місті Одесі, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) про визнання протиправними та скасування постанов про адміністративне правопорушення та зобов`язання вчинити певні дії,

Встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить:

1. Визнати протиправною та скасувати Постанову №R513534 від 02.05.2026 року винесну ІНФОРМАЦІЯ_2 по справі про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності щодо адміністративного правопорушення відповідно до частини 3 статті 210(1) КУпАП.

2. Визнати протиправною та скасувати Постанову №R523583 від 08.05.2026 року винесну ІНФОРМАЦІЯ_2 по справі про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності щодо адміністративного правопорушення відповідно до частини 3 статті 210(1) КУпАП.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , в подальшому стало відомо про наявність відомостей щодо його перебування у розшуку.

ІНФОРМАЦІЯ_2 №R513534 від 02.05.2026 року та №R523583 від 08.05.2026 року за частиною 3 ст.210-1 КУпАП у сумі штрафу 17 000 гривень, причина – не прибули за повісткою до ТЦК та СП.

Як зазначив позивач ОСОБА_1 не отримував ніяких повідомлень про повістку, не був повідомлений про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до отриманого сповіщення, позивач визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП та стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 гривень.

30.04.2026 року ОСОБА_1 написав заяву, якою підтверджує, що ним допущено порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме: не прибув за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_5 , чим порушено вимоги зазначеного законодавства. Відповідальність за такі дії передбачена статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За змістом такої заяви також зазначив: «факт вчинення мною адміністративного правопорушення визнаю та надаю згоду на притягнення мене до адміністративної відповідальності за моєї відсутності. Підписанням цієї заяви підтверджую, що я ознайомлений зі статтею 65 Конституції України та попереджений керівником ТЦК та СП про кримінальну відповідальність, передбачену статтями 336, 337 Кримінального кодексу України.».

Платіжною інструкцією від 05.05.2026 року №XA6B-P3TT-P3TC-P3A7, підтверджується оплата ОСОБА_1 штрафу в розмірі 8610 грн 50 коп. через мобільний додаток Резерв +.

Інформацією з додатку Резерв+ також підтверджується оплата штрафу 05.05.2026 року на підставі Постанови №R513534 від 02.05.2026 року, у зв`язку з неприбуттям за повісткою до ТЦК та СП.

Незважаючи на подану заяву про визнання правопорушення та оплати штрафу за винесеною Постановою, ІНФОРМАЦІЯ_6 знову вносить ОСОБА_1 в розшук, та виносить повторно нову Постанову №R523583 від 08.05.2026 року, якою зобов`язує сплатити мого Клієнта штраф в розмірі 8500 грн у термін до 28.05.2026 року, начебто за неприбуття за повісткою до ТЦК та СП.

Також 25.05.2026 року позивачем було сплачено штраф у розмірі 50% від суми усього штрафу, що підтверджується квитанцією №С7А2-ЕМЕ0-4ХТ3-236Х за правопорушення винесене Постановою №R523583 від 08.05.2026 року.

Відповідно до чинного законодавства України, відсутність належного вручення повістки виключає наявність порушення правил військового обліку, а отже - і правові підстави для оголошення особи у розшук.

Позивач, заперечує вчинення ним адміністративного правопорушення та наполягає на тому, що, оскільки він не отримував ніяких сповіщень щодо направлення йому повісток, а отже тому у нього не могло виникнути обов`язку з`являтись в певний час до ІНФОРМАЦІЯ_4 , а відтак, і відсутній склад правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст. 210-1 КУпАП.

Однак незважаючи на це, позивача було притягнуто до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. З цих підстав, Позивач вважає, що постанова про адміністративне правопорушення є безпідставною та підлягає скасуванню. Слід зазначити, що норми діючого законодавства вимагають, щоб повістка була вручена особисто і підписана особою, якій вона призначена.

Враховуючи зазначене, позивач просив його адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Позивач в судове засідання не прибув, про розгляд справи обізнаний належним чином, причин неявки суду не сповістив та з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався.

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засіданні не прибув, про розгляд справи повідомлявся належним чином, причин неявки суду не сповістив та з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався.

28 серпня 2026 року відповідачем надано відзив на позовну заяву.

Відповідач просив відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 у повному обсязі, оскільки Постанова від 02.05.2026 № R513534 винесена тому що ОСОБА_1 30.04.2026 о 23:01:57 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_7 , в якому він перебуває на обліку, із заявою, в якій повідомив, що ним допущено порушення законодавства про оборону мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме : не прибув за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_5 , чим порушив вимоги зазначеного законодавства. Факт вчинення ним адміністративного правопорушення визнає та надає згоду на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності. Зазначена заява була подана ОСОБА_1 , який притягається до адміністративної відповідальності, особисто через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста. Дата та час накладення кваліфікованого електронного підпису: 23:01:57 30.04.2026.

Керівник РТЦК винес постанову по справі, у тому числі без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. На ОСОБА_1 накладено адміністративний штраф у сумі 17000 грн., ОСОБА_1 сплатив пільговий розмір штрафу 8500 грн. 05.05.2026.

Постанова від 08.05.2026 № R523583 винесена тому що ОСОБА_1 06.05.2026 о 18:45:45 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_7 , в якому він перебуває на обліку, із заявою, в якій повідомив, що ним допущено порушення законодавства про оборону мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме: не прибув за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_5 , чим порушив вимоги зазначеного законодавства. Факт вчинення ним адміністративного правопорушення визнає та надає згоду на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності. Зазначена заява була подана ОСОБА_1 , який притягається до адміністративної відповідальності, особисто через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста. Дата та час накладення кваліфікованого електронного підпису: 18:45:45 06.05.2026.

Керівник РТЦК винес постанову по справі, у тому числі без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. На ОСОБА_1 накладено адміністративний штраф у сумі 17000 грн., ОСОБА_1 сплатив пільговий розмір штрафу 8500 грн. 25.05.2026.

Як зазначив представник відповідача, ОСОБА_1 , для швидкого зняття «безпідставного розшуку» у застосунку Резерв+, для отримання бронювання на критично важливому підприємстві, обрав шлях найменшого опору - добровільно сплатив штраф ТЦК, з передбаченою законом 50% знижкою. Після транзакції відмітка про розшук зникла. Вже за кілька днів ОСОБА_1 на спеціальному обліку, після чого можна звертатися до суду для скасування постанов, звертаючи увагу суду на те, що ОСОБА_1 не отримував ніяких повідомлень про повістки.

До отримання бронювання ОСОБА_1 перебував на обліку та підлягав призову на військову службу під час мобілізації.

Вивчивши матеріали справи, суд вирішив адміністративний позов ОСОБА_1 залишити без задоволення, виходячи з наступного.

У відповідності ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження до суду рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень..

Згідно частини 5 ст. 5 КАС України, ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.

Пунктом 1 ч.1 ст. 20 КАС України передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 288 КУпАП постанову посадової особи про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

У відповідності до ст. 280 КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено, що військовозобов`язаний ОСОБА_1 порушив вимоги ч. З ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-ХІІ від 21.10.1993 року, п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_4 30.04.2026 о 09:00 годині в строк та місце, зазначені у повістці №7201231, для уточнення даних, та належним чином не повідомив про причини неявки, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП. Повістка була вручена мобільною групою оповіщення.

Начальник ІНФОРМАЦІЯ_7 3 0.04.2026 звернувся до відділу поліції №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області, звернення №Е5178077 для адміністративного затримання та доставления органами (підрозділами) поліції до зазначених центрів та органів ОСОБА_1 , який вчинив адміністративне правопорушення передбачене статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постанова від 02.05.2026 № R513534 винесена тому що ОСОБА_1 30.04.2026 о 23:01:57 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_7 , в якому він перебуває на обліку, із заявою, в якій повідомив, що ним допущено порушення законодавства про оборону мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме : не прибув за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_5 , чим порушив вимоги зазначеного законодавства. Факт вчинення ним адміністративного правопорушення визнає та надає згоду на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності. Зазначена заява була подана ОСОБА_1 , який притягається до адміністративної відповідальності, особисто через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста. Дата та час накладення кваліфікованого електронного підпису: 23:01:57 30.04.2026.

Керівник РТЦК винес постанову по справі, у тому числі без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. На ОСОБА_1 накладено адміністративний штраф у сумі 17000 грн., ОСОБА_1 сплатив пільговий розмір штрафу 8500 грн. 05.05.2026.

Стосовно постанови від 08.05.2026 № R523583:

Військовозобов`язаний ОСОБА_1 порушив вимоги ч. З ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-ХІІ від 21.10.1993 року, п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_4 02.05.2026 о 16:00 годині в строк та місце, зазначені у повістці №7216746, для уточнення даних, та належним чином не повідомив про причини неявки, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП. Повістка була вручена мобільною групою оповіщення.

Начальник ІНФОРМАЦІЯ_7 02.05.2026 звернувся до відділу поліції №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області, звернення №Е5190410 для адміністративного затримання та доставления органами (підрозділами) поліції до зазначених центрів та органів ОСОБА_1 , який вчинив адміністративне правопорушення передбачене статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постанова від 08.05.2026 № R523583 винесена тому що ОСОБА_1 06.05.2026 о 18:45:45 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_7 , в якому він перебуває на обліку, із заявою, в якій повідомив, що ним допущено порушення законодавства про оборону мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме : не прибув за повісткою до ТЦК та СП, чим порушив вимоги зазначеного законодавства. Факт вчинення ним адміністративного правопорушення визнає та надає згоду на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності. Зазначена заява була подана

ОСОБА_1 , який притягається до адміністративної відповідальності, особисто через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста. Дата та час накладення кваліфікованого електронного підпису: 18:45:45 06.05.2026.

Керівник РТЦК винес постанову по справі, у тому числі без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. На ОСОБА_1 накладено адміністративний штраф у сумі 17000 грн., ОСОБА_1 сплатив пільговий розмір штрафу 8500 грн. 25.05.2026.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу», який також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Відповідно до ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначено Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Згідно із частинами 1, 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.

Під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися:

- військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях;

- резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин;

- військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку;

- військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів;

- особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Відповідно до статей 17, 65 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію передбачено статтею 210-1 КУпАП.

Згідно частин 1, 3 статті 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.

У зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, 25.02.2022 Президентом України видано Указ «Про загальну мобілізацію» №69/2022, строки якого неодноразового продовжувалась та який наразі діє.

Саме з періоду оголошення Президентом України рішення про мобілізацію законодавець пов`язує настання особливого періоду під час якого громадянами України зобов`язуються виконувати свій конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України.

Як установлено судом, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , є військовозобов`язаним, перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , має військове звання «солдат».

Процедуру оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів визначено Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560.

Відповідно до п. 28 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).

Абзацом 3 підпункту 2 пункту 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, визначено, що належним підтвердженням оповіщення військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки є у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку день проставлення у поштовому повідомленні, зокрема, відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Отже, системний аналіз вищенаведених законодавчих приписів у поєднанні з фактичними обставинами справи свідчить про те, що в спірних правовідносинах наявне належне підтвердження оповіщення військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

В умовах збройної агресії російської федерації проти України, коли під загрозу поставлено життя, здоров`я, безпеку інших громадян і саме існування держави, є нагальна потреба в належному комплектуванні Збройних Сил України для відсічі агресії і високі ризики недобросовісної поведінки осіб, що підлягають призову, спрямованої на ухилення від виконання конституційного обов`язку захисту Вітчизни.

Таким чином, через доведеність у спірних правовідносинах належними та допустимими доказами вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст.210-1 КУпАП, оскаржені позивачем постанови суд вважає обґрунтованими та законними, тому і не знаходить підстав для задоволення позову.

На підставі викладеного та керуючись статтями 5-7, 9, 72, 77, 90, 229, 241-247, 250, 256, 262, 286, 293, 295 КАС України,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) про визнання протиправними та скасування постанов про адміністративне правопорушення та зобов`язання вчинити певні дії – залишити без задоволення.

Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених статтею 286 КАС України, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Суддя