Постанова від 28 жовтня 2026 р. у справі №522/20572/26 — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/20572/26

№ 3/522/6690/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2026 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Коваленко В.М., за участю секретаря судових засідань Бабалунги О.М., захисника Зозулянського Д.О., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли з ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця с. Грабовець, Івано-Франківської області, працюючого офіцером мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого: АДРЕСА_1 , проживаючого: АДРЕСА_2 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ОДО №795 від 05.10.2026 року, ОСОБА_2 , будучи військовослужбовцем, проходячи службу у ІНФОРМАЦІЯ_4 на посаді офіцера мобілізаційного відділення, будучи військовою службовою особою, діючи, протиправно, всупереч інтересам служби, на порушення своїх статутних обов?язків, приписів законів та інструкцій, 28.08.2026, близько 19:00, в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_5 , за адресою АДРЕСА_3 , підготував документи для призову засудженого за кримінальне правопорушення проти основ Національної безпеки України, передбачене ч.1 ст. 114-1 КК України - ОСОБА_3 , на підставі яких останнього було призвано на військову службу, чим вчинив недбале ставлення до військової служби, в умовах особливого періоду під час дії воєнного стану, чим вчинив військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_2 провину не визнав, зазначивши, що до його повноважень не входила підготовка документів для призиву, у тому числі перевірка наявність чи відсутність судимостей, чим займались інші особи. Зауважив, що в ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 пройшов лише ВЛК, а його мобілізацією займався ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні оголосив заперечення на протокол про адміністративне правопорушення, відповідно до яких просив закрити провадження по справі у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Стаття 9 КУпАП регламентує, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Так, виходячи зі змісту ст. ст. 7, 254, 279 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності. Протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності та як один із засобів доказування (ст. 251 КУпАП) у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст. 256 КУпАП.

Згідно ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. При складені протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені ст. 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Суд зазначає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Стаття 62 Конституції України закріплює принцип презумпції невинуватості, відповідно до якого особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2 , будучи військовослужбовцем, проходячи службу у ІНФОРМАЦІЯ_4 на посаді офіцера мобілізаційного відділення, будучи військовою службовою особою, діючи, протиправно, всупереч інтересам служби, на порушення своїх статутних обов?язків, приписів законів та інструкцій, 28.08.2026, близько 19:00, в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_5 , за адресою АДРЕСА_3 , підготував документи для призову засудженого за кримінальне правопорушення проти основ Національної безпеки України, передбачене ч.1 ст. 114-1 КК України - ОСОБА_3 , на підставі яких останнього було призвано на військову службу, чим вчинив недбале ставлення до військової служби, в умовах особливого періоду під час дії воєнного стану.

Зазначені дії кваліфіковані співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

На підтвердження обставин, викладених у протоколі суду надано наступні матеріали:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ОДО №795 від 05.10.2026 року відносно ОСОБА_2 за ч 2 ст. 172-15 КУпАП.

- Запит адвоката Баринової Л.Г.

- Лист начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 від 25.09.2026 до ІНФОРМАЦІЯ_5 ,

- Лист начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_6 до командира ІНФОРМАЦІЯ_1 .

- Відповідь на запит ІНФОРМАЦІЯ_7 від 05.10.2026,

- Витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 02.09.2026,

- Наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 від 28.08.2026 № 3939-мд про призив військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період,

-Наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 від 28.08.2026 № 3940-мд про зняття з військового обліку військовозобов`язаних та резервістів, призваний на військову службу під час мобілізації на особливий період,

-Постанову Верховного суду від 14.07.2026 щодо засудженого ОСОБА_3 за ч. 1 ст.114-1 КК України,

-Вирок Приморського районного суду м. Одеси від 05.12.2024 року, яким ОСОБА_3 засуджено за ч. 1 ст. 114-1 КК України.

-Довідку щодо взяття на облік ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_6 ,

-Письмові пояснення ОСОБА_2 від 05.10.2026 року.

-Посвідчення офіцера ОСОБА_2 ,

-Службову характеристику ОСОБА_2

-Витяг із наказу командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_8 » від 30.05.2025 №259-РС,

-Витяг із наказу командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_8 » від 24.03.2026 №66,

-Функціональні обов`язки ОСОБА_2

-Витяг із Наказу № 6 від 23.02.2026

Згідно ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, адміністративна відповідальність передбачена за недбале ставлення військової службової особи до військової служби вчинене в умовах особливого періоду.

Умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення.

Склад адміністративного правопорушення є сукупністю встановлених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак, що характеризують діяння як адміністративне правопорушення (проступок). До складу адміністративного правопорушення входять ознаки, які характеризують об`єкт, об`єктивну і суб`єктивну сторони та суб`єкта правопорушення.

Суб`єктом правопорушення є - військова службова особа.

Об`єктивна сторона правопорушення полягає у діяннях або бездіяльності військової службової особи, які полягають у недбалому, тобто неналежному або несумлінному виконанні своїх службових обов`язків.

При цьому, суб`єктивна сторона правопорушення характеризується недбалим ставленням до військової служби.

Проте, під час розгляду справи встановлено, що особою, яка склала протокол про вчинення адміністративного правопорушення, на надані достатні докази на підтвердження вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

Так, як вбачається з матеріалів справи, відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 від 28.08.2026 № 3939-мд про призив військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період, відповідно до поіменного списку №4947 від 28.08.2026, ОСОБА_3 був призваний на військову службу під час мобілізації на особливий період та відправлений до військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до довідки начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 №220420200640065100001/1 від 28.08.2026, ОСОБА_3 був прийнятий, призваний або направлений для проходження військової служби ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 від 28.08.2026 № 3940-мд про зняття з військового обліку військовозобов`язаних та резервістів, призваний на військову службу під час мобілізації на особливий період відповідно до наказу Начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 від 28.08.2026 № 3939-мд, ОСОБА_3 знятий з військового обліку.

Як вбачається з листа начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_7 , 28.08.2026 року з метою виконання заходів, пов?язаних підготовкою та проведенням оповіщення, та виставлений модульний блок-пост щодо розшуку військовозобов?язаних і забезпечення їх прибуття до районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, керуючись Законом України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку», Указом Президента України №?65/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію» та на виконання вимог пункту 44 Постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 було організовано робот та виявлено громадянина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_9 ..

У ході перевірки військово-облікових документів ОСОБА_9 , було виявлено порушення військового обліку а саме не проходження ВЛК, відсутній військово-обліковий документ встановленого зразку та не перебування на військовому обліку даного громадянина, після чого громадянина направлено до ІНФОРМАЦІЯ_10 разом із представниками Національної поліції для виправлення даної ситуації.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 «Про проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», ОСОБА_9 , було направлено для проходження військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_11 та з метою виконання планового завдання яке визначено Начальником ІНФОРМАЦІЯ_12 , щодо призову на військову службу, даний громадянин був переданий ІНФОРМАЦІЯ_7 після того як громадянин ОСОБА_10 , було визнано придатним до військової служби.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, правовий акт призову громадянина ОСОБА_3 на військову службу під час мобілізації відбувся на підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 від 28.08.2026 № 3939-мд та останній був знятий з обліку на підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 від 28.08.2026 № 3940-мд.

Офіцер ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 не є службовою особою органу, який здійснював призов ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ), та не наділений повноваженнями приймати рішення про мобілізацію військовозобов`язаних від імені іншого ТЦК.

Дії ОСОБА_2 обмежувалися підготовкою документів для проходження ВЛК громадянином ОСОБА_3 у зв`язку з виявленими порушеннями військового обліку. Після проходження ВЛК ОСОБА_3 було офіційно передано до ІНФОРМАЦІЯ_7 для виконання планового завдання.

Таким чином, дії ОСОБА_2 носили проміжний технічний характер і не перебувають у причинно-наслідковому зв`язку з подальшим незаконним призовом ОСОБА_3 іншим органом.

Вирішуючи питання щодо належності, допустимості та достатності доказів на підтвердження факту скоєння ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема позицію суду у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява №926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що «…суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)».

Таким чином, суд приходить до висновку, що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні достатні докази на підтвердження факту вчинення ОСОБА_2 недбалого ставлення до військової служби вчиненого в умовах особливого періоду, при викладених в протоколі про адміністративне правопорушення обставинах.

Згідно вимог ст. 62 Конституції України та передбаченій у ній принципу презумпції невинуватості, згідно якого обвинувачення особи не може ґрунтуватись на припущеннях. В силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

У п.1 ст.11 Загальної декларації прав людини, п.2 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод, у п.2 ст.14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, у принципі 36 Зводу принципів захисту всіх осіб, у ст. 62 Конституції України закріплено одне з найважливіших положень демократичної, правової держави презумпцію невинуватості, згідно з якою особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути притягнута до відповідальності, доки її вину не буде доведено в законному порядку; ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення; обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, суд приходить до висновку що в діях ОСОБА_2 відсутні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.172-15 КУпАП та відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.247 КпАП України провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.172-15 КУпАП України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 9, 173, 245, 251, 252, 283, 284, 247 КУпАП, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя В.М. Коваленко