Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №509/546/26 — Овідіопольський районний суд Одеської області

Суд: Овідіопольський районний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: інших видів кредиту

Дата: 01 листопада 2026 р.

Справа: №509/546/26

Суддя: Кочко В. К.

Справа № 509/546/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Кочко В.К.,

за участю секретаря судового засідання Савченко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в с-щі Овідіополь в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики

ВСТАНОВИВ:

У січні 2026 р., позивач ОСОБА_1 , звернувся до Овідіопольського районного суду Одеської області з вказаним вище позовом, відповідно до якого просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 неповернуту позику у розмірі 500 000 грн та сплачений судовий збір.

Свої вимоги мотивував тим, що 01.01.2023 р. ОСОБА_1 взяла позику у ОСОБА_1 у розмірі 500 000 грн під заставу свого власного майна – домоволодіння і земельних ділянок, розташованих по АДРЕСА_1 . У підтвердження факту отримання позики ОСОБА_1 власноручно склала розписку від 01.01.2023 р., у якій засвідчила про повернення отриманої позики 01.01.2026 р. Однак, ні станом на 01.01.2026 р., ні станом на час звернення до суду сума позики повернута не була, будь-які відомості щодо неможливості виконання своїх договірних зобов`язань від відповідача не надходили, за наявними засобами зв`язку ОСОБА_1 не відповідає.

Ухвалою судді Овідіопольського районного суду Одеської області від 02.02.2026 р. відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного провадження без виклику сторін.

Відповідач відзив до суду не надав.

За таких обставин, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 281 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити у справі заочне рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 01.01.2023 р. ОСОБА_1 взяла позику у ОСОБА_1 у розмірі 500 000 грн під заставу свого власного майна – домоволодіння і земельних ділянок, розташованих по АДРЕСА_1 .

У підтвердження факту отримання позики ОСОБА_1 власноручно склала розписку від 01.01.2023 р., у якій засвідчила про повернення отриманої позики 01.01.2026 р.

Незважаючи на взяті на себе зобов`язання, ОСОБА_1 борг не повернула.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

У частині першій статті 1049 ЦК України встановлено, що за договором позики на позичальникові лежить зобов`язання повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором.

В постанові Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі №201/11388/17 провадження №61-12383св19 зроблено висновок про те, що розписка як документ, що підтверджує боргове зобов`язання, має містити умови отримання позичальником у борг грошей із зобов`язанням їх повернення та дати отримання коштів.

Таким чином, за своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики після отримання коштів, підтверджуючи як факт укладення договору та зміст умов договору, так і факт отримання боржником від кредитора певної грошової суми.

Відповідний правовий висновок викладений також у постановах Верховного Суду від 10 грудня 2018 року у справі №319/1669/16, від 08 липня 2019 року у справі №524/4946/16, від 12 вересня 2019 року у справі №604/1038/16 та від 23 квітня 2020 року у справі №501/1773/16-ц.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Наявність написаної власноруч ОСОБА_1 розписки є підтвердженням факту укладення договору і отримання позичальником коштів за договором, тобто підтверджено належним (письмовим) доказом, у тому числі факту передачі позивачем коштів позичальнику на вказаних у розписці умовах, тобто виконання ним умов договору.

Таким чином, відповідачка свої договірні зобов`язання за договором позики не виконала, не повернула позикодавцю позичені у нього кошти у сумі і у строк, визначений договором (вказаний нею у розписці), чим порушила охоронювані законом права і інтереси позивача, що підлягають захисту і поновленню шляхом повернення суми позики у повному обсязі.

З огляду на наведене, позовна заява підлягає задоволенню.

З урахуванням задоволення позову та відповідно до ст. 141 ЦПК України, стягненню з відповідача також підлягає судовий збір на користь позивача.

Керуючись статтями 10-13, 76-81, 89, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) неповернуту позику у розмірі 500 000 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 6330,60 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Суддя: Кочко В.К.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua