Постанова від 29 жовтня 2026 р. у справі №335/4329/26 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу 30.10.2026 Справа № 335/4329/26

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 335/4329/26 Головуючий у 1-й інстанції – Гашук К. В. Провадження № 33/807/1200/26 Доповідач у 2-й інстанції – Холод Р. С.

Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Холод Р.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 25 вересня 2026 року щодо:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -

ВСТАНОВИВ:

Зміст оскарженого судового рішення та встановлені судом першої інстанції обставини

Постановою судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 25 вересня 2026 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, стягнуто судовий збір.

Відповідно до оскаржуваної постанови, 12.04.2026 о 16-01 год., у м. Запоріжжі, по вул. Перемоги 92, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «DAF XF105.510», д.н.з. НОМЕР_1 , з причіпом «SCHMITZ SKO 24», д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота; порушення мови; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився на місці зупинки авто. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом його паркування без порушення ПДР, про повторність попереджений.

Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржувану постанову скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, враховуючи таке.

На думку апелянта, суд першої інстанції в порушення вимог ст.ст. 7, 9 КУпАП, допустив спрощений підхід при розгляді даної справи, всебічно не з`ясуваши всіх обставин події по справі.

ОСОБА_1 зазначає, що суд обрав обвинувальну позицію щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, розглянув справу та виніс постанову про визнання його винним. При цьому суд послався лише на обставини, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення та обґрунтував свої висновки лише формально перелічивши документи.

Враховуючи викладене, апелянт вважає, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, ухваленою з порушенням норм процесуального права та не відповідає фактичним обставинам справи, а тому підлягає скасуванню.

Позиція сторін провадження у справі про адміністративне правопорушення

ОСОБА_1 , будучи обізнаним про дату, час та місце проведення судового розгляду в судове засідання не з`явився, клопотань про відкладення судового засідання до апеляційного суду від нього не надходило.

Належність та своєчасність повідомлення ОСОБА_1 підтверджується відповідною довідкою від 09.10.2026 про доставку смс-повідомлень у додаток «Viber» на номер мобільного телефону, яким користується останній.

Крім того, обізнаність про розгляд апеляційної скарги та призначене суддею апеляційного суду судове засідання, підтвердив і сам ОСОБА_1 під час телефонної розмови 30 жовтня 2026 року, про що помічником судді складена відповідна довідка.

Також апеляційний суд не може залишити без уваги участь в даній справі двох захисників – Логвиненка В. М. та Безкоровайної В. О., які приймали участь під час розгляду даної справи в суді першої та апеляційної інстанцій та з якими ОСОБА_1 розривав договори про надання правової допомоги. З Безкоровайною В. О. договір ОСОБА_1 розірвав 29.10.2026, тобто напередодні судового засідання.

Така поведінка ОСОБА_1 , на думку суду, спрямована на затягування розгляду апеляційної скарги та прийняття остаточного рішення.

Суддя апеляційного суду звертає увагу на вимоги ст. 268 КУпАП, згідно з якими справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. У разі відсутності цієї особи, справа може бути розглянута лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Також слід відмітити, що за положеннями частини 2 цієї статті, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП не є обов`язковою.

Згідно з вимогами ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Враховуючи обізнаність ОСОБА_1 про час, дату та місце проведення судового розгляду в суді в суді апеляційної інстанції, а також відсутність клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги, суддя вважає за можливе розглянути справу за відсутності останнього, що не суперечить вимогам ч.6 ст.294 КУпАП.

Мотиви суду

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги в межах, визначених ст. 294 КУпАП, апеляційний суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно положень ст.ст. 252, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При розгляді справи стосовно ОСОБА_1 вказані норми закону судом першої інстанції дотримані повною мірою.

Процес притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, регулюється нормами: Кодексу України про адміністративні правопорушення; Правил Дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306; Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 року (далі - Інструкція № 1452/735); Порядком направлення водії транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 р. №1103 (далі – Порядок №1103); Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою Наказом МВС України від 07.11.2015 року №1395 (далі - Інструкція №1395); Закону України «Про Національну поліцію».

Пунктом п.2.5 Правил Дорожнього руху України, передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з приписами ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідають фактичним обставинам справи, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.

Так, визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення за обставин, викладених у протоколі серії ЕПР1 №638692 від 12.04.2026, суд першої інстанції послався на дані: акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 12.04.2026, в якому зазначено про виявлені у водія ознаки алкогольного сп`яніння у вигляді запаху алкоголю з порожнини рота, порушення мови, різкої зміни забарвлення шкірного покриву обличчя та не проведення огляду у зв`язку з відмовою водія; довідки бази даних підсистеми «Адмінпрактика»; відеозапису з нагрудних відеокамер поліцейських.

Дослідивши вказані вище докази, суд встановив, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «DAF XF105.510», д.н.з. НОМЕР_1 , виїжджав з прилеглої території АЗС та не ввімкнув покажчик повороту. У зв`язку з допущеним порушенням, працівниками поліції було зупинено вказаний транспортний засіб. В ході перевірки документів поліцейські виявили у водія ознаки алкогольного сп`яніння та запропонували пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного приладу або у медичному закладі, на що ОСОБА_1 відповів відмовою.

Щодо доводів апелянта про допущений судом першої інстанції спрощений підхід при розгляді справи

За змістом апеляційної скарги, ОСОБА_1 не погоджується з оскаржуваною постановою та вважає, що суд першої інстанції допустив спрощений підхід при розгляді даної справи, без всебічного з`ясування всіх обставин. При цьому суд обрав обвинувальну позицію щодо нього, розглянув спарву та визнав його винним, пославшись на обставини, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, а свої висновкиобгрунтував лише формальним переліченням документів.

Перевіривши матеріали даної справи, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 непереконливими та безпідставними, з огляду на таке.

Згідно з вимогами статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, та ін.

Відповідно до статті 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи вина дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Положеннями ч. 1 ст. 130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об`єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Відповідно до п.п.2-4 розділу І «Загальні положення» Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота), а також: звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Пунктами 6 та 7 розділу І «Загальні положення» Інструкції № 1452/735 передбачено, що огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів та лікарем закладу охорони здоров`я. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.

Згідно п.п. 6, 10 Розділу II «Проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським і оформлення його результатів» Інструкції № 1452/735 огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. Результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. У випадку установлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.

Пунктами 9, 12 цього Розділу Інструкції №1452/735 встановлено, що з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

За приписами пункту 2 Розділу ІII «Проведення огляду на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я і оформлення його результатів» згаданої Інструкції, огляд водія транспортного засобу на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я проводиться у присутності поліцейського в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря — фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне вдосконалення за відповідною програмою згідно із законодавством.

За положеннями ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Доводи апелянта про спрощений підхід до розгляду справи в суді першої інстанції не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, встановлено, що суд першої інстанції не обмежився формальним посиланням на протокол про адміністративне правопорушення, а дослідив та оцінив наявні в матеріалах справи докази.

В оскаржуваній постанові судом наведено встановлені обставини події, посилання на докази, якими обґрунтовується висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а також наведено мотиви, з яких суд прийняв ці докази та врахував їх у сукупності.

При цьому ОСОБА_1 в апеляційній скарзі не конкретизує, які саме обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд першої інстанції не з`ясував, які докази не дослідив або дослідив неналежним чином, а також які саме доводи сторони захисту залишилися без належної оцінки.

Саме по собі використання апелянтом формулювання про «спрощений підхід» до розгляду справи не свідчить про неповноту судового розгляду. Висновок про наявність такого порушення може бути зроблений лише за умови встановлення конкретних недоліків розгляду справи, які вплинули або могли вплинути на правильність її вирішення.

Суддя апеляційного суду таких недоліків не встановив. Суд першої інстанції з`ясував обставини, які відповідно до статті 280 КУпАП підлягали встановленню, надав оцінку наявним доказам у їх сукупності та навів мотиви прийнятого рішення.

За таких обставин доводи ОСОБА_1 про допущений судом першої інстанції «спрощений підхід» до розгляду справи є загальними, не містять посилань на конкретні порушення вимог КУпАП та не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість оскаржуваної постанови.

Таким чином, суддя суду першої інстанції дійшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з чим погоджується й суд апеляційної інстанції.

Враховуючи встановлені апеляційним судом обставини, сукупність досліджених доказів засвідчує обґрунтованість висновків суду першої інстанції з приводу доведеності провини ОСОБА_1 і їх відповідність критеріям належності, допустимості та достатності для такого висновку.

Висновки суду, викладені в постанові, належним чином вмотивовані, повністю відповідають фактичним обставинам справи та повністю підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст. 33 КУпАП, наклавши стягнення у межах встановлених цим Кодексом, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке стосується безпеки дорожнього руху і є грубим. Призначене стягнення відповідає санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження ні в матеріалах справи, ні під час дослідження доказів у суді апеляційної інстанції, тому визнаються необґрунтованими.

Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.

На підставі зазначеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Постанову судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 25 вересня 2026 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду Р. С. Холод