Рішення від 29 жовтня 2026 р. у справі №950/2010/26 — Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 950/2010/26

2/950/1132/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2026 року м.Лебедин

Лебединський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Бакланова Р. В.

з участю секретаря - Гладкової С.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Лебедині цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна, набутого сторонами за час шлюбу. Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що 04 вересня 2015 року між нею та відповідачем було зареєстровано шлюб. У шлюбі у сторін народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Лебединського районного суду Сумської області від 01 жовтня 2025 року у справі № 950/2396/25 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано. Рішення суду набрало законної сили 03 листопада 2025 року.

За час перебування у шлюбі, за спільні кошти подружжя, сторонами було придбано садибу АДРЕСА_1 , яка складається із житлового будинку шлакоблочного під літ. «А» загальною площею 70,8 кв. м, житловою площею 45,5 кв. м, з надвірними спорудами: погребом з шийкою, цегла, під літ. «п/г», сараєм, дошки обкладені цеглою, під літ. «Б», воротами № 1, огорожею № 2, а також земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 5910500000:01:023:0546, загальною площею 0,0448 га.

Зазначене нерухоме майно придбано на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку з надвірними спорудами від 25 липня 2019 року, посвідченого приватним нотаріусом та зареєстрованого в реєстрі за № 1983. Право власності на нерухоме майно зареєстроване за ОСОБА_2 .

Позивачка зазначає, що під час укладення договору купівлі-продажу вона надала нотаріально посвідчену згоду на придбання відповідачем зазначеного нерухомого майна за спільні кошти подружжя. Вартість садиби за договором купівлі-продажу становила 194 050 грн, у зв`язку з чим ціна позову, виходячи з вартості 1/2 частини майна, визначена позивачкою у розмірі 97 025 грн.

Посилаючись на те, що нерухоме майно було придбано сторонами в період шлюбу за спільні кошти, а домовленості щодо його добровільного поділу не досягнуто, позивачка просила визнати за нею право власності на 1/2 частину зазначеної садиби та земельної ділянки.

У підготовче судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з`явилася, подала до суду письмову заяву, в якій просила справу розглянути без її участі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 у підготовче судове засідання також не з`явився, подав до суду письмову заяву, в якій просив розглядати справу без його участі та визнав позовні вимоги у повному обсязі.

Враховуючи подані сторонами заяви, суд вважає можливим провести підготовче судове засідання за їх відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Частиною 4 ст. 200 ЦПК України передбачено, що ухвалення у підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому ст. 206 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Дослідивши матеріали справи та зміст заяви відповідача про визнання позову, суд дійшов висновку, що визнання відповідачем позовних вимог є безумовним, не суперечить вимогам закону, не порушує права, свободи чи охоронювані законом інтереси інших осіб, а тому може бути прийняте судом.

Крім того, заявлені позивачкою вимоги підтверджуються наявними у справі доказами.

З матеріалів справи вбачається, що спірне нерухоме майно було придбано сторонами 25 липня 2019 року, тобто під час перебування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один із них не мав з поважної причини самостійного заробітку.

Належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не лише фактом придбання майна в період шлюбу, але й спільністю участі подружжя у його придбанні. При цьому законом установлена презумпція спільності права власності подружжя на майно, набуте ними в період шлюбу.

Відповідно до ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Згідно з ч. 1 ст. 68 СК України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.

Статтею 69 СК України передбачено право дружини і чоловіка на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Матеріали справи не містять відомостей про існування між сторонами шлюбного договору або іншої домовленості, якою було б визначено інший правовий режим спірного майна чи інший розмір часток сторін у ньому.

Обставин, передбачених ст. 70 СК України, які б давали підстави для відступу від засади рівності часток подружжя, судом не встановлено.

Той факт, що право власності на спірне нерухоме майно зареєстровано лише за відповідачем, сам по собі не спростовує презумпції спільної сумісної власності подружжя, оскільки майно придбано в період шлюбу та за спільні кошти подружжя.

Більше того, відповідач ОСОБА_2 не заперечує зазначених обставин та письмово визнав позовні вимоги про належність позивачці 1/2 частини спірного майна у повному обсязі.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що садиба АДРЕСА_1 та земельна ділянка кадастровий номер 5910500000:01:023:0546 є майном, набутим сторонами під час шлюбу на праві спільної сумісної власності, а частки сторін у цьому майні є рівними.

Тому позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання за нею права власності на 1/2 частину зазначеного нерухомого майна є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

При зверненні до суду позивачкою сплачено судовий збір у розмірі 1 331 грн 20 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідному рішенні вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Оскільки відповідач визнав позов на стадії підготовчого провадження, тобто до початку розгляду справи по суті, позивачці підлягає поверненню з Державного бюджету України 50 відсотків сплаченого судового збору, що становить 665 грн 60 коп.

Інші 50 відсотків сплаченого позивачкою судового збору у розмірі 665 грн 60 коп., відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки.

Керуючись ст. 60, 63, 68, 69, 70, 71 СК України, ст. 15, 16, 317, 319, 355, 368, 372 ЦК України, ст. 12, 13, 81, 141, 142, 200, 206, 247, 258, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на 1/2 частину садиби АДРЕСА_1 , яка складається із: житлового будинку шлакоблочного під літ. «А» загальною площею 70,8 кв. м, житловою площею 45,5 кв. м; надвірних споруд: погреба з шийкою, цегла, під літ. «п/г»; сараю, дошки обкладені цеглою, під літ. «Б»; воріт № 1; огорожі № 2.

Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на 1/2 частину земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 5910500000:01:023:0546, загальною площею 0,0448 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, у розмірі 665 грн 60 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Суддя Роман БАКЛАНОВ