Постанова від 01 листопада 2026 р. у справі №951/918/26 — Козівський районний суд Тернопільської області

Справа № 951/918/26

Провадження №3/951/354/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 року селище Козова

Суддя Козівського районного суду Тернопільської області Чапаєв Р.В., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції № 1 Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , за ч. 3 ст. 173-4 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

До Козівського районного суду надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-4 КУпАП.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА № 034282 від 15.10.2026 ОСОБА_1 ставиться у вину допущення вчинення своїм малолітнім сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , булінгу (цькування) учасників освітнього процесу. Так, згідно із протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 вчиняв булінг (цькування) стосовно учнів Козівського ліцею № 2, зокрема шляхом створення та поширення у соціальних мережах зображень інших дітей без їхньої згоди, чим принижував їхню честь і гідність. Органом поліції ці дії кваліфіковано за ч. 3 ст. 173-4 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про час судового розгляду. Заяви чи клопотання на день розгляду справи від ОСОБА_1 до суду не надходили.

Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Враховуючи, що згідно з ч.2 ст.268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.173-4 КУпАП, не є обов`язковою, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Підставою оформлення матеріалів стали звернення щодо конфліктної ситуації між учнями. Із рапорту працівника поліції від 20.10.2026 вбачається, що 14.10.2026 надійшло повідомлення про можливе цькування учнів, після чого проводилася перевірка, збиралися пояснення дітей, їхніх батьків та працівників закладу освіти.

До справи долучено протокол про адміністративне правопорушення, рапорт та реєстраційні матеріали повідомлення, заяви і письмові пояснення учасників події, копії документів про особу та народження дитини, а також фотозображення (скриншоти) зі сторінки соціальної мережі. Зокрема, у матеріалах наявні пояснення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .

ОСОБА_1 у письмових поясненнях, наданих упри складенні протоколу про адміністративне правопорушення, повідомив, що факт булінгу міг мати місце, проте такі дії його син міг вчинити у відповідь на образливі висловлювання самих потерпілих.

У своїх письмових поясненнях ОСОБА_2 не заперечував факт розміщення ним у соціальній мережі «Tik Tok» фотографій ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , проте він вважає, що такі фотографії, відредаговані ним в частині зображення зовнішності, за змістом не є образливими.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить таких висновків.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням є протиправна винна дія чи бездіяльність, за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Згідно зі статтями 245, 251, 252, 280 КУпАП обставини справи мають бути з`ясовані всебічно, повно й об`єктивно, а докази оцінені в сукупності.

Частина третя статті 173-4 КУпАП передбачає відповідальність батьків або осіб, які їх замінюють, за діяння, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років. На час описаних подій ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було 13 років. Для застосування цієї норми необхідно довести саме факт вчинення дитиною діяння з ознаками булінгу.

Булінг (цькування) передбачає встановлення конкретних дій психологічного, фізичного, економічного чи сексуального насильства, зокрема із застосуванням електронних комунікацій, а також інших передбачених законом ознак. Самого факту конфлікту між учнями або наявності в мережі зображень дітей недостатньо для автоматичного висновку про вчинення булінгу конкретною особою.

У постанові Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 583/3295/19 визначає критерії систематичності правопорушення, а саме визначає систематичність як ознаку як вчинення трьох або більше діянь, які пов`язані однаковими або подібними об`єктами, вчиняються в межах однієї й тієї самої форми вини та спрямовані на досягнення загального результату.

У протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено конкретних дат вчинення неповнолітнім ОСОБА_2 булінгу, що позбавляє суд провести аналіз його дій, у разі, якщо такі містять окремі ознаки булінгу, на предмет систематичності.

Надані скриншоти відображають зображення, розміщені на сторінці з назвою «циклопчик», проте самі по собі не дають можливості достовірно встановити, хто саме створив сторінку, здійснив завантаження та поширення матеріалів, із якого пристрою та коли були вчинені відповідні дії.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення фіксує сформульоване поліцейським обвинувачення, але не замінює доказів його обґрунтованості. Так само рапорт працівника поліції, який переказує відомості перевірки, без інших переконливих доказів не може вважатися беззаперечним підтвердженням вини.

Відповідно до ст. 62 Конституції України всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Обов`язок збирання доказів у справі про адміністративне правопорушення покладено на уповноважених осіб згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП. Суд не може самостійно доповнювати обвинувачення новими фактичними обставинами.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про охорону дитинства» булінг (цькування) охоплює умисні систематичні діяння, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, які порушують права, свободи чи законні інтереси потерпілої особи. Отже, для правової кваліфікації необхідно з`ясувати не лише факт появи зображень у мережі, а й характер, повторюваність, спрямованість дій, їх виконавця та зв`язок із порушенням прав конкретних дітей.

Наказом Міністерства освіти і науки України від 28.12.2019 № 1646 затверджено Порядок реагування на випадки булінгу (цькування), який визначає механізм реагування закладу освіти на відповідні повідомлення. Зокрема, розділом II Порядку передбачено повідомлення уповноважених органів та скликання керівником закладу освіти комісії з розгляду випадку булінгу не пізніше трьох робочих днів із дня отримання заяви або повідомлення. Положення статті 26 Закону України «Про освіту» також покладають на керівника закладу обов`язки щодо реагування на повідомлення про насильство або жорстоке поводження з дитиною.

Разом із тим серед долучених до цієї справи матеріалів відсутні протокол засідання комісії закладу освіти з розгляду випадку булінгу, її рішення чи інший документ, у якому за результатами такого розгляду були б зафіксовані встановлені комісією обставини, оцінка поведінки учнів, характер і повторюваність відповідних дій. Не надано також відомостей, які дозволяли б перевірити, чи скликалася така комісія у Козівському ліцеї № 2 з приводу описаних у протоколі подій.

Відсутність зазначених матеріалів не означає, що висновок комісії є обов`язковою процесуальною передумовою притягнення до адміністративної відповідальності або що він має наперед визначену доказову силу. За статтями 251 і 252 КУпАП суд оцінює всю сукупність належних і допустимих доказів. Проте за конкретних обставин цієї справи відсутність результатів передбаченого Порядком № 1646 внутрішнього розгляду позбавляє суд додаткового джерела перевірки суперечливих пояснень щодо ймовірного систематичного цькування та не може бути компенсована припущеннями.

У матеріалах справи також не вбачається окремого висновку практичного психолога закладу освіти щодо психологічних наслідків описаних подій або систематичного характеру можливого цькування. Такий висновок не є безумовно необхідним доказом у кожній справі про булінг, однак його відсутність у поєднанні з невстановленим авторством публікацій, відсутністю конкретизації епізодів у протоколі та суперечливістю пояснень не дає підстав усунути сумніви щодо всіх обов`язкових ознак інкримінованого діяння.

Отже, відсутність документів про розгляд випадку булінгу комісією закладу освіти суд враховує не як самостійну й автоматичну підставу закриття провадження, а як одну з обставин при оцінці достатності доказів у їх сукупності. Обов`язок доведення обставин обвинувачення не може перекладатися на ОСОБА_1 , а прогалини доказування не можуть заповнюватися припущеннями.

Твердження батьків потерпілих про систематичні образи з боку ОСОБА_2 є односторонніми і не підтверджуються жодними іншими матеріалами справи.

Крім того, суд встановив, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_8 та ОСОБА_6 існують особисті неприязні конфліктні відносини, що виключає об`єктивну сторону правопорушення за ст.173-4 КУпАП. Наявні у матеріалах справи відомості про окремі випадки конфліктної поведінки, образливих висловлювань чи інших дій самі по собі не свідчать про систематичне цькування, якщо не встановлено їх взаємопов`язаності, повторюваності, спрямованості саме на потерпілу особу та відповідності іншим обов`язковим ознакам булінгу, визначеним законом.

Отже, з наданих матеріалів не встановлено поза розумним сумнівом, що саме ОСОБА_2 учинив інкриміновані дії, які за своїми об`єктивними та суб`єктивними ознаками становлять булінг (цькування). Відповідно, відсутні достатні правові підстави для покладення відповідальності за ч. 3 ст. 173-4 КУпАП на його батька ОСОБА_1 .

З огляду на викладене провадження підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю доведеного складу адміністративного правопорушення.

Керуючись статтями 9, 173-4, 245, 247, 251, 252, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-4 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Козівський районний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Р.В. Чапаєв