Рішення від 28 жовтня 2026 р. у справі №444/4249/26 — Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/4249/26

Провадження № 2/444/2727/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2026 року м. Жовква

Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючий суддя Зеліско Р. Й.

секретар судового засідання Мамедова Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жовкві Львівської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) про розірвання шлюбу,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про розірвання шлюбу, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що ОСОБА_1 , і 7 липня 2008 року зареєструвала шлюб із ОСОБА_2 у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Трускавецького міського управління юстиції Львівської області, про що 17 липня 2008 року було складено відповідний актовий запис № 118. Прізвище після державної реєстрації шлюбу чоловіка та дружини ОСОБА_3 . У шлюбі із відповідачем у них народилося двоє дітей, а саме: дочка, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочка, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Наголошує, що з початку їх із відповідачем спільне подружнє життя проходило в злагоді та любові, між ними були теплі стосунки, взаєморозуміння, повага та любов. Однак, поступово стосунки між ними погіршувалися, що раз частіше почали виникати непорозуміння, сварки, а суттєве погіршення в стосунках відбулося приблизно 3 (три) роки тому. Все це зумовлене тим, що в них із відповідачем різні погляди на життя та ведення господарства, різні характери та життєві цінності. Відповідач байдужий до інтересів та потреб сім`ї. Вже з травня 2026 року сторони не проживають разом. Позивач повністю втратила почуття любові до ОСОБА_2 . Вона як жінка завжди намагалася забезпечити добробут в сім`ї, займалася господарством, мала надію, що зможе налагодити атмосферу в їх стосунках та зберегти сім`ю. Вважає, що її подальше із відповідачем спільне проживання та збереження сімї з врахуванням комплексу вказаних вище обставин є неможливим. Шлюб за таких умов суперечить позивача інтересам. Звертаю увагу, що їх сім`я розпалась остаточно, вони припинили подружні стосунки, не проживають разом, сім`ї фактично не існує. Просить позов задоволити.

Позивач в судове засідання не з`явилася, однак надала заяву у якій просить суд розглядати справу у її відсутності. Зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить такі задовольнити. Не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце проведення такого був повідомлений належним чином, однак подав на адресу суду заяву з проханням слухати справу у його відсутності. Не заперечує щодо задоволення позову.

Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч. 1 ст. 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність неповнолітньої дитини та інші обставини життя подружжя.

З свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 , яке видане 11 березня 2026 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Трускавецького міського управління юстиції Львівської області (а.с. 17) вбачається, що 17 липня 2008 року сторони зареєстрували шлюб,про що було зроблено відповідний актовий запис за № 118. Прізвище дружини після одруження ОСОБА_3 .

За час перебування у шлюбі у сторін народилося двоє дітей, а саме: дочка, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочка, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що видно з копій свідоцтв про їх народження.

Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Згідно п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» №11 від 21.12.2007 року проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Відповідно до обставин, викладених у позовній заяві, причиною розірвання є те, що із відповідачем в них різні погляди на життя та ведення господарства, різні характери та життєві цінності. Відповідач байдужий до інтересів та потреб сім`ї. Вже з травня 2026 року сторони не проживають разом.

Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.

У відповідності до ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Згідно ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що розлад в сім`ї носить стійкий характер, сім`я розпалась остаточно, сторони припинили подружні стосунки, втратили одне до одного почуття любові та поваги, сім`я фактично не існує.

Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

У зв"язку із вищевикладеним, та зважаючи на визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті, позивачу слід повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову в сумі 665,60 грн.

Керуючись ст. ст. 23, 141, 247, 258-259, 264-265, 354 ЦПК України, ст. ст. 105, 110, 112 Сімейного Кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Розірвати шлюб укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , який зареєстрований 17 липня 2008 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Трускавецького міського управління юстиції Львівської області (актовий запис № 118).

Повернути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП НОМЕР_2 ; яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого нею при поданні позову згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 159 від 14.09.2026 року, тобто 665 (шістсот шістдесят пять) гривень 60 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду складене 29.10.2026 року.

Суддя: Зеліско Р. Й.