Рішення від 15 жовтня 2026 р. у справі №335/2093/26 — Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя

Справа № 335/2093/26 2/335/1763/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2026 року м.Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Романько О.О., за участю секретаря судового засіданні Корсунової Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 поданим через представника-адвоката Скупу Наталію Олександрівну до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Єдемська-Фастовець Ольга Олександрівна, про усунення перешкод у володінні та користуванні нерухомим майном,

ВСТАНОВИВ:

27.02.2026 ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_3 , звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Єдемська-Фастовець Ольга Олександрівна, про усунення перешкод у володінні та користуванні нерухомим майном.

В обґрунтування позовних вимог, з урахуванням уточнень наданих 25.03.2026 зазначили, що 05.11.2014 між позивачем ОСОБА_1 як позичальником та ОСОБА_2 як позикодавцем було укладено договір позики, відповідно до умов якого позивачу були надані грошові кошти на обумовлених сторонами умовах.

Також, на виконання зобов`язань за договором позики цієї ж дати між сторонами було укладено Іпотечний договір, відповідно до якого було передано в іпотеку позивачем як власником нерухомості – квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 41,6 кв.м.

Згодом, усі зобов`язання за договором позики позивачем були виконані, тобто грошові кошти позикодавцю повернуті, про що відповідачем власноруч було написана розписка про отримання грошей від 03.11.2015.

Натомість при поверненні грошових коштів з боку відповідача не було здійснено відповідних дій щодо скасування договору іпотеки та відповідно не здійснено відповідну заяву та запис до реєстрів, що призвело до порушення прав позивача, оскільки позивач позбавлена можливості вчинювати будь-які правочини із зазначеним нерухомим майном за наявності відповідного запису.

На даний час, з боку позивача були здійснені заходи щодо розшуку відповідача та вчинення відповідних дій щодо погашення договору іпотеки та вилучення запису.

Будь-яких претензій матеріального характеру з боку відповідача до позивача відсутні.

Ухвалою Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 22.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено провести розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 22.05.2026 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду.

В судове засідання позивач та її представник не з`явилися, представником позивача подано заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги просить задовольнити у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, про причини неявки не повідомив, письмового відзиву на позов не подавав, заяви чи клопотань по суті позовних вимог чи з процесуальних питань не надав.

Виходячи з положень ч.3 ст.211 ЦПК України суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити при проведенні судового засідання за відсутності учасників процесу.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

У відповідності до вимог ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, відповідач не подав відзив, позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи зазначене суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 05.11.2014 між позивачем ОСОБА_1 як позичальником та ОСОБА_2 як позикодавцем було укладено договір позики, відповідно до умов якого позивачу були надані грошові кошти на обумовлених сторонами умовах.

Також, на виконання зобов`язань за договором позики цієї ж дати між сторонами було укладено Іпотечний договір, який було посвідчено приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Єдемська-Фастовець О.О., відповідно до якого цей договір забезпечує вимоги іпотекодержателя, що виникають з договору позики від 05.11.2014 (основний договір) укладеного між сторонами, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Єдемською-Фастовець О.О., 05.11.2014 за реєстровим номером № 3604 на суму 172 800 грн., 00 коп., з обумовленим в основному договорі строком повернення боргу до 01.10.2015. Предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 41,6 кв.м., житловою площею 18,9 кв.м., який оцінено на суму боргу. Право власності ОСОБА_1 на предмет іпотеки перевірено. Предмет іпотеки залишався в користуванні іпотекодавця, який вправі володіти, користуватися ним за цільовим призначенням. При цьому іпотекодавець зобов`язується створювати умови, які виключали б пошкодження чи знищення предмету іпотеки, а також здійснювати (в разі потреби) його ремонт.

Відповідно до п. 10 зазначеного Іпотечного договору сторони домовилися про те, що цей договір укладається з накладенням заборони відчуження предмета іпотеки.

Пункт 15 цього договору передбачає наслідки невиконання.

Обтяження були внесені у відповідний Реєстр, а саме щодо квартири АДРЕСА_1 загальною площею 41,6 кв.м., архівний запис про заборону відчуження (обтяження) №7583543. Дата реєстрації обтяження: 05.11.2014 19:14:57; організація, що зареєструвала обтяження: приватний нотаріус Єдемська-Фастовець Ольга Олександрівна, Запорізький міський нотаріальний округ, Запорізька обл.; Тип обтяження: заборона на нерухоме майно.

Згодом, усі зобов`язання за договором позики позивачем були виконані, тобто грошові кошти позикодавцю повернуті, про що відповідачем власноруч було написана розписка про отримання грошових коштів від 03.11.2015.

Натомість при поверненні грошових коштів з боку відповідача не було здійснено відповідних дій щодо скасування договору іпотеки та відповідно не здійснено відповідну заяву та запис до реєстрів, що призвело до порушення прав позивача, оскільки позивач позбавлена можливості вчинювати будь-які правочини із зазначеним нерухомим майном за наявності відповідного запису.

Судом встановлено, що наявність вищевказаного обтяження майна безпосередньо стосується прав, свобод та інтересів та обов`язків позивача, у зв`язку з тим, що наявність заборони на відчуження перешкоджає позивачці здійснювати право розпоряджатися належним їй майном. З боку відповідача не було вчинено відповідних дій для усунення таких перешкод.

Згідно ч. 1 ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. (ч. 1 ст. 3 ЦПК України).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. (ч. 1 ст. 15 ЦК України).

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. (ч. 1 ст. 16 ЦК України). Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути зокрема визнання права. (п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

У відповідності до положень ст. 41 Конституції України та ст. 321 ЦК України кожна особа має право вільно володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. При цьому обмеження у здійсненні права власності можливе лише у випадках і порядку встановлених законом.

Аналогічні положення містяться в Цивільному кодексі України, яким визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст. 316 ЦК); власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ст. 317 ЦК); право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ст. 321 ЦК).

Законом України «Про іпотеку» встановлено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном (неподільним об`єктом незавершеного будівництва, майбутнім об`єктом нерухомості), що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами такого боржника у порядку, встановленому цим Законом (ст. 1 визначення); іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом та іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов`язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності, іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (ст. 3); іпотека припиняється у разі, зокрема, припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору, відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку (ст. 17).

У відповідності до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», обтяження це заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, яка встановлена або законом, або актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або яка виникає на підставі договорів.

Відповідно до ст. 74 Закону України «Про нотаріат» нотаріус знімає заборону відчуження нерухомого майна одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, а також припинення чи розірвання договору довічного утримання, звернення органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини, нотаріус знімає заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна.

За положеннями глави 15 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року №282/20595 нотаріус у випадках, встановлених законодавством, знімає заборону відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно), об`єктів незавершеного будівництва, майбутніх об`єктів нерухомості, права на які підлягають державній реєстрації, частки у праві власності на таке майно, а також рухомого майна. Нотаріус, який знімає заборону, накладену іншим нотаріусом, направляє за місцем зберігання справи, що містить відомості про накладання заборони, повідомлення про її зняття. У випадках, передбачених частиною першою статті 537 Цивільного кодексу України , нотаріус за заявою боржника знімає заборону відчуження заставленого майна за наявності таких документів: копія правочину, що підтверджує виникнення відповідного зобов`язання; копія договору застави / іпотеки; документ про внесення в депозит нотаріуса, нотаріальної контори належних з боржника кредиторові грошей або цінних паперів; копія повідомлення нотаріуса кредиторові про внесення боргу в депозит та документ, що підтверджує отримання такого повідомлення кредитором.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», обтяження це заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, яка встановлена або законом, або актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або яка виникає на підставі договорів.

Згідно з ч. 2 ст. 27 цього ж Закону, державна реєстрація обтяжень проводиться, зокрема, на підставі судового рішення щодо набуття, зміни або припинення обтяження речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, що набрало законної сили.

Згідно з п.п. 74,75 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 № 868, для проведення державної реєстрації обтяжень речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення обтяжень таких речових прав, та інші документи, визначені цим Порядком. Документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення обтяжень речових прав на нерухоме майно, є: рішення суду щодо обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили; рішення державного виконавця щодо обтяження речових прав на нерухоме майно; інші акти відповідних органів державної влади та посадових осіб згідно із законом.

Таким чином, єдиною можливістю відновити порушене конституційне право позивача на вільне користування її власністю є рішення суду про усунення перешкод у здійсненні права розпорядження майном шляхом припинення обтяжень.

За таких обставин, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог, з огляду на що суд задовольняє позов в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 19, 23, 76-83, 89, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 274, 279, 280-289, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 поданий через представника-адвоката Скупу Наталію Олександрівну до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Єдемська-Фастовець Ольга Олександрівна, про усунення перешкод у володінні та користуванні нерухомим майном - задовольнити.

Усунути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , перешкоди у володінні та користуванні нерухомим майном – квартирою АДРЕСА_1 , загальною площею 41,6 кв.м., виключивши архівний запис про заборону відчуження (обтяження) №7583543. Дата реєстрації обтяження: 05.11.2014 19:14:57; організація, що зареєструвала обтяження: приватний нотаріус Єдемська-Фастовець Ольга Олександрівна, Запорізький міський нотаріальний округ, Запорізька область; Тип обтяження: заборона на нерухоме майно.

Копію рішення надіслати сторонам відповідно до вимог ст. 272 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст.284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/з посиланням на номер справи.

Повний текст судового рішення складено 21 жовтня 2026 року.

Суддя: О.О. Романько