Постанова від 29 жовтня 2026 р. у справі №308/7612/26 — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 308/7612/26

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.10.2026 м. Ужгород

Суддя Закарпатського апеляційного суду Бисага Т.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді питання про виправлення описки допущеної у постанові Закарпатського апеляційного суду від 30.09.2026 щодо ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 30 вересня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково. Постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 липня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України – змінено. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, що становить 429 645 (чотириста двадцять дев`ять тисяч шістсот сорок п`ять) гривень 60 копійок. Предмети, що були безпосередніми об`єктами порушення митних правил, а саме: «Форвардер (спецтехніки) марки «HSM», модель 208F» VIN НОМЕР_1 1998 р.в. – повернуто ОСОБА_1 або його представнику за дорученням. В решті постанову суду залишено без змін.

У мотивувальній частині прийнятого Закарпатським апеляційним судом рішення від 30.09.2026 року, допущено описку, а саме зазначено: правопорушника « ОСОБА_2 » замість вірного « ОСОБА_3 »

Окрім того, в резолютивній частині прийнятого Закарпатським апеляційним судом рішення від 30.09.2026, допущено описку, а саме зазначено: « ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, що становить 429 645 (чотириста двадцять дев`ять тисяч шістсот сорок п`ять) гривень 60 копійок.», замість вірного: « ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, що становить 214 882 (двісті чотирнадцять тисяч вісімсот вісімдесят дві) гривень 80 копійок.».

Діючим Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачена можливість вирішення питання про виправляти описки, допущені у судовому рішенні.

Таким чином в даному випадку, апеляційний суд вважає за необхідне застосувати аналогію закону і керується правовими нормами кримінального процесуального закону, які регламентують порядок виправлення описок у судовому рішенні.

Відповідно до ч. 1 ст. 379 КПК України, суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

Однією з гарантій забезпечення правової визначеності, елементом стабільності судового рішення та його законної сили є його незмінність. Суд, який ухвалив (постановив) рішення, після його проголошення, не має права його змінити або скасувати. Цю властивість судового рішення в праві називають «незмінністю судового рішення». Допущені в судовому рішенні помилки, внаслідок яких воно стає незаконним і необґрунтованим, виступають підставою для зміни і скасування рішення в апеляційному і касаційному порядку та у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Незмінність є елементом законної сили судового рішення суду, але не правовим наслідком набрання ним цієї сили. Вона є властивістю рішення суду як процесуального документа, як акта правосуддя, що набувається ним незалежно від набрання законної сили. Моменти набрання судовим рішенням законної сили та виникнення у нього властивості незмінності різні. Незмінним судове рішення стає ще до набрання ним законної сили. Статичний елемент законної сили судового рішення (стабільність рішення) не вичерпується виключністю та неспростовністю, а включає в себе також властивість незмінності.

Передбачену цією статтею, а також ч. 5 ст. 371 КПК України можливість усунення судом окремих недоліків свого рішення не можна вважати його зміною. Саме тому деякі недоліки судового рішення можуть бути усунуті судом, який ухвалив (постановив) рішення шляхом виправлення описок і очевидних арифметичних помилок.

Виправлення допущених у вироку описок чи арифметичних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть цього судового рішення.

Ініціатива щодо виправлення в судовому рішенні описок і арифметичних помилок може виходити від будь-кого з учасників кримінального провадження, інших заінтересованих осіб чи самого суду незалежно від того, набрало це рішення законної сили чи ні.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, постанови апеляційного суду, апеляційний суд приходить до висновку, що допущена описка є очевидною, враховуючи, що виправлення описки не тягне за собою зміну змісту постанови апеляційного суду по суті, не погіршує становище особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а тому така описка підлягає виправленню.

Керуючись ст. 283 КУпАП, ст. 379 КПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Виправити допущену описку та вважати правильним у мотивувальній частині « ОСОБА_3 » та у резолютивній частині тексу постанови Закарпатського апеляційного суду від 30.09.2026 - « ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, що становить 214 882 (двісті чотирнадцять тисяч вісімсот вісімдесят дві) гривень 80 копійок.».

Постанова апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Т.Ю. Бисага