Вирок від 29 жовтня 2026 р. у справі №678/1202/26 — Летичівський районний суд Хмельницької області

КОПІЯ

Єдиний унікальний номер судової справи 678/1202/26

Номер провадження №1-кп-678-144/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2026 року селище Летичів

Летичівський районний суд Хмельницької області в складі:

в складі: головуючого-судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурорів ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

потерпілого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Летичів обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 листопада 2025 року за № 12025243000003404 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець смт Летичів, Хмельницької області, громадянин України, українець, з вищою освітою, працює на посаді директора комунальної установи «Летичівський будинок культури» Летичівської селищної ради проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 12 листопада 2025 року, близько17 години 00 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем марки «Chevrolet Aveo», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись проїзною частиною по вул. Кармелюка, неподалік будинку № 98 в селищі Летичів, Хмельницького району Хмельницької області, зі сторони вул. Бугська в напрямку до вул. Юрія Савіцького, в порушення вимог пп. 2.3.(6), 12.3. Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ №1306 від 10.10.2001 (далі Правил дорожнього руху), діючи протиправно недбало, проявив крайню неуважність до дорожньої обстановки, з моменту виникнення небезпеки для руху, а саме появи пішохода в полі зору, яка в цей момент рухалася по правому узбіччі дороги на зустріч транспортному засобу, змінила напрямок руху, вийшла на проїзну частину дороги справа наліво, відносно напрямку руху автомобіля та продовжила рухатися назустріч транспортному засобу по смузі для руху в напрямку вул. Юрія Савіцького, з моменту виникнення небезпеки, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки керованого ним транспортного засобу, хоча з технічної точки зору механізму розвитку події ДТП мав таку можливість, в результаті чого здійснив наїзд передньою частиною керованого ним автомобіля на пішохода ОСОБА_7 .

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та порушення вимог Правил дорожнього руху водієм автомобіля ОСОБА_5 пішохід ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження, у вигляді:

тупої травми грудної клітини: згинальних переломів 4-9 ребер по лівій середнє-ключичній лінії, згинальних переломів 5-8 ребер по правій середнє- ключичній лінії;

закритого багатовідламкового перелому дистального (нижнього) діафіза правої стегнової кістки з відривом від епіфіза та утворенням поздовжньої лінії перелому тіла стегнової кістки з крововиливом в м`язи по зовнішній поверхні правого стегна та правої гомілки та крововиливами шкіри по переднє-зовнішній поверхні правої гомілки з переходом на колінний суглоб та нижню третину правого стегна, по зовнішній поверхні верхньої третини правого стегна;

крововиливів в ділянці лоба зліва -1, в лівій навколоочній ділянці -1, спинки носу - 1, крила носу зліва -1, нижньої щелепи зліва -2, м`яких тканин

внутрішньої поверхні лобно-скроневої ділянки голови зліва.

Усі вищеперераховані тілесні ушкодження виникли одномоментно під час ДТП та в своїй сукупності мають ознаки тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричиняють тривалий розлад здоров`я (більше 21 дня), однак, не перебувають в причинно-наслідковому зв`язку із настанням смерті ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Своїми діями ОСОБА_5 порушив вимоги п. 2.3.(6) та п. 12.3 Правил дорожнього руху, зміст яких полягає у наступному: п. 2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього водій зобов`язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом в дорозі; п. 12.3 У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

Вищевказані порушення вимог безпеки дорожнього руху ОСОБА_5 перебувають у прямому причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками у вигляді спричинення потерпілій ОСОБА_7 середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

Обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, визнав повністю і беззаперечно, під час допиту повністю підтвердив фактичні обставини, які зазначені у обвинувальному акті. Пояснив, що 12 листопада 2025 року керував автомобілем «Chevrolet Aveo». Коли він рухався по вул. Кармелюка, проїхавши перехрестя, він побачив, як йому назустріч рухалася жінка старшого віку, яка зненацька змінила напрямок руху та вибігла на смугу, де він рухався. Він загальмував, але не зміг уникнути зіткнення та вдарив її передньою частиною авто, внаслідок чого вона впала на капот, а тоді на землю. Він вибіг з машини до потерплої, яка перебувала у свідомості, щоб допомогти, та попросив жінку, яка проходила повз, викликати швидку. Потерпілу доставили до лікарні, а він поїхав додому. Щиро кається у вчиненому, готовий понести передбачену законом відповідальність.

Потерпілий ОСОБА_6 показав, що є сином потерпілої. У той день йому зателефонували та повідомили, що мама потрапила у дорожньо-транспортну пригоду та перебуває у лікарні. Через декілька днів – 16 листопада 2025 року вона померла. Претензій матеріального чи морального характеру до обвинуваченого не має, пробачив його за вчинене.

Суд з`ясував, що учасники провадження правильно розуміють зміст обставин, які ніким не оспорюються і немає сумнівів у добровільності їх позиції, їм зрозуміло, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Судом проведено лише допит обвинуваченого, досліджено матеріали, які характеризують особу обвинуваченого, докази на підтвердження розміру процесуальних витрат, процесуальні рішення щодо речових доказів, арешту майна.

У зв`язку із цим на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Сукупність доказів дає підстави суду зробити висновок, що дії обвинуваченого ОСОБА_5 правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 15 січня 2024 року у справі №722/594/22 вказала: виправлення як мета покарання - це той наслідок, якого прагне досягнути держава передбаченими законом заходами примусу.

Виправлення засудженого - це ті певні зміни в його особистості, які утримують його в подальшому від вчинення нових злочинів.

З моральної точки зору, виправлення засудженого і є кінцевою метою покарання.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов`язковому врахуванню.

Як зазначено у ч. 1 ст. 286 КК України, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, карається штрафом від трьох тисяч до п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.

Тобто, кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 286 КК України відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином.

Органом досудового розслідування і судом встановлено, що у відповідності до ст. 66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_5 є щире каяття.

У даній справі ні органом досудового розслідування, ні судом не встановлено обставин, передбачених ст. 67 КК України, які обтяжують покарання ОСОБА_5 .

Таким чином, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, фактичні обставини справи, відомості про особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують покарання, відсутність обставин, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання, негативне ставлення обвинуваченого до вчиненого, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості, індивідуалізації і достатності покарання, досягнення мети виправлення, з урахуванням вимог ст. 61 КК України, суд вважає, суд приходить до висновку, що ОСОБА_5 необхідно призначити покарання у виді обмеження волі у середній межі санкції ч. 1 ст. 286 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України, з покладенням відповідних обов`язків визначених п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, яке на думку суду, буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами.

При цьому, згідно роз`яснень, викладених у п. 21 Постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», у кожному випадку призначення покарання за ч. 2 ст. 286 КК України необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами або обіймати посади, пов`язані з відповідальністю за технічний стан чи експлуатацію транспортних засобів, відповідно.

Суд також враховує позицію Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду (Постанова від 04 вересня 2023 року справа N 702/301/20, Номер провадження N 51-944 кмо 23), щодо призначення покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Так, при призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

У кожному випадку призначення покарання за ст. 286 КК необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Правова природа додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами не зводиться виключно до вилучення посвідчення водія та не вичерпується такою дією, а застосовується на певний період, тривалість якого визначається судом відповідно до санкції відповідної частини статей 286, 286-1 КК, і полягає у забороні керувати транспортними засобами.

Позбавлення права керувати транспортними засобами має відповідати загальній меті будь-якого покарання, передбаченій ч. 2 ст. 50 КК. У контексті розглядуваного питання особливої уваги набуває досягнення мети покарання щодо запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, з дотриманням засади справедливості та принципу рівності всіх перед законом.

Так, внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення подія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров`я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров`ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.

Враховуючи обставини справи, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому додаткового покарання у виді позбавлення його права керувати транспортними засобами.

Згідно обвинувального акта і реєстру матеріалів кримінальним правопорушенням розмір шкоди, завданої кримінальним проступком – не встановлено, цивільний позов не заявлявся, запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Питання про речові докази суд вирішує згідно вимог ч. 9 ст. 100 КПК України.

Документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні становлять: 2674 грн. 20 коп. на проведення інженерно-транспортної експертизи технічного стану транспортного засобу за експертною спеціальністю 10.2 «Дослідження технічного стану транспортних засобів» № СЕ-19/123-25/17423- ІТ від 30 грудня 2025 року; 3850 грн. 88 коп. на проведення інженерно-транспортної експертизи (обставин ДТП) за експертною спеціальністю 10.1 «Дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод» № СЕ-19/123-26/10861-ІТ від 24 липня 2026 року, які відповідно до вимог ст. 124 КПК підлягають стягненню з обвинуваченого. Вказаний розмір процесуальних витрат та факт їх понесення ніким із учасників судового провадження не оспорюється.

Згідно з ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд кримінального провадження проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 30-32, 84-86, 91-94, 107-108, 110, 337, 349, 368-371, 373-374, 376, 392-395, 532 КПК України,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді обмеження волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки 6 (шість) місяців.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування основного покарання з випробуванням і встановити йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

На ОСОБА_5 покласти обов`язки, передбачені п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України:

періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили ОСОБА_5 не обирати.

Речові докази:

оптичний носій інформації з відеозаписом, на якому відображено обставини ДТП, - залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього терміну їх зберігання;

автомобіль «Chevrolet Aveo», д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого відповідно до свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_2 є ОСОБА_8 , а користувачем ОСОБА_5 , який знаходиться на території тимчасово вилучених ТЗ ЦЗ ГУНП в Хмельницькій області, що за адресою вул. Р. Шухевича, 120, Д, м. Хмельницький, - після набрання законної сили повернути власнику, скасувавши арешт, накладений ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 листопада 2025 року (справа № 686/33362/25, провадження 1-кс/686/11060/25.

Стягнути з ОСОБА_5 в доход державного бюджету витрати за проведення експертизи 6 525 гривень 08 копійок.

Апеляційна скарга на вирок суду подається до Хмельницького апеляційного суду через Летичівський районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Копію вироку суду не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.

Реквізити для сплати витрат за проведення експертизи на користь держави:

Отримувач коштів: ГУК у Хмел.обл/Летичів. стг/24060300

Код за ЄДРПОУ: 37971775

Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)

р/р UA438999980313050115000022663

Код класифікації доходів бюджету: 24060300

Суддя: підпис ОСОБА_1

Суддя: ОСОБА_1