Рішення від 28 жовтня 2026 р. у справі №466/8291/26 — Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/8291/26

Провадження № 2/466/4855/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

29 жовтня 2026 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Білінської Г. Б.

секретаря судового засідання Богуш Ю. С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, -

В С Т А Н О В И В :

04 вересня 2026 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики в розмірі 3775 доларів США.

В обґрунтування своїх позовних вимог покликається на те, що 18 серпня 2023 року між ним (як позикодавцем) та відповідачем (як позичальником) було укладено договір позики, оформлений у вигляді письмової боргової розписки. Відповідно до умов вказаного договору, відповідач отримала у борг грошові кошти в розмірі 3500 доларів США та взяла на себе зобов`язання повернути їх у встановлений розпискою строк - до 18 вересня 2023 року, з урахуванням відсотків, загальною сумою 3675 доларів США.

Позивач зазначає, що станом на час звернення до суду з позовом відповідач свої зобов`язання щодо повернення коштів не виконала, гроші не повернула. Внаслідок цього утворилося прострочення виконання грошового зобов`язання.

Крім того, пунктом 3 боргової розписки передбачено, що у разі неповернення коштів відповідно до графіка розрахунку, позичальник зобов`язується виплатити штраф у сумі 100 доларів США.

Посилаючись на те, що відповідач у добровільному порядку відмовляється повернути суму боргу, чим порушує умови договору та його права як кредитора, позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором позики від 18.08.2023 року в загальному розмірі 3775 доларів США (що складається з 3675 доларів США основного боргу з відсотками та 100 доларів США штрафу). Також просить стягнути судові витрати.

В судове засідання позивач та його представник не з`явилися з невідомих суду причин, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, заяв про розгляд справи без їх участі до суду не подавали.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з`явилася з невідомих суду причин, хоча про час, дату та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Відзиву на позов, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи від неї не надходило.

За таких обставин, відповідно до вимог ст.ст. 280-281 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно та безсторонньо оцінивши докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено та підтверджено належними письмовими доказами, що 18 серпня 2023 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики, оформлений у вигляді боргової розписки. Відповідно до тексту розписки, відповідач отримала від позивача в борг 3500 доларів США та зобов`язалася повернути кошти в сумі 3675 доларів США у строк до 18 вересня 2023 року.

Факт укладення договору та отримання відповідачем коштів підтверджується долученим до матеріалів справи оригіналом боргової розписки від 18.08.2023 року.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей.

Згідно з ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 16 січня 2019 року у справі № 464/3790/16-ц, за своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, відповідач взяті на себе зобов`язання щодо своєчасного повернення коштів не виконала. Станом на час розгляду справи судом доказів, які б спростовували доводи позивача або підтверджували факт повернення боргу, відповідачем не надано. Таким чином, сума неповернутої позики з урахуванням відсотків, визначених договором, становить 3675 доларів США.

Крім того, пунктом 3 боргової розписки сторони погодили, що в разі неповернення коштів відповідач зобов`язується виплатити штраф у сумі 100 доларів США.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Враховуючи, що факт порушення зобов`язання знайшов своє підтвердження, вимоги про стягнення штрафу є обґрунтованими.

Щодо правомірності вимог про стягнення боргу в іноземній валюті, суд зазначає наступне. Відповідно до ч. 1, 3 ст. 533 ЦК України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Згідно з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду (зокрема, у постановах від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц та від 23.10.2019 у справі № 723/304/16-ц), законодавством не передбачено заборони на виконання зобов`язань в іноземній валюті, якщо це передбачено договором. Як укладення, так і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті, зокрема позики, не суперечить чинному законодавству, тому суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до переконання, що позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають повному задоволенню. З відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума основного боргу з відсотками в розмірі 3675 доларів США та штраф у розмірі 100 доларів США, що в загальному підсумку становить 3775 доларів США.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задоволено повністю, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним при поданні позову судовий збір у розмірі 1690,00 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти за договором позики від 18 серпня 2023 року в розмірі 168 155,00 грн (сто шістдесят вісім тисяч сто п`ятдесят п`ять гривень 00 копійок), що еквівалентно 3775 (три тисячі сімсот сімдесят п`ять) доларів США.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1690,00 грн (одна тисяча шістсот дев`яносто гривень 00 копійок).

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Г. Б. Білінська