Рішення від 25 жовтня 2026 р. у справі №464/6765/26 — Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/6765/26

пр.№ 2-а/464/58/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.10.2026 м. Львів

Сихівський районний суд міста Львова

в складі: головуючого судді Мички Б.Р.,

з участю секретаря судового засідання Ільницької О.В.,

представника позивача Коцай О.Б.

представника відповідача Шиманської О.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

встановив:

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Коцай О.Б., звернулась до суду з позовом до Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради, у якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення №177 від 10.09.2026, а провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 152 КУпАП закрити. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що згідно з постановою № 177 від 10.09.2026 у справі про адміністративне правопорушення Адміністративною комісією Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради за порушення ФОП ОСОБА_1 ст.152 КУпАП було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 грн. Жодного доказу, на підставі якого адміністративна комісія Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради встановила винуватість ФОП ОСОБА_1 , окрім вимоги №2410Б-в2341 від 28.07.2026 року, не наведено. Постанова адміністративної комісії повинна спиратися на доведення саме факту утворення побудових відходів у цьому місці - без цього немає підстав для обов`язку укладати договір. Вказали, що п.41 ст.1 ЗУ "Про управління відходами" оперує поняттям "утворювач відходів" - тобто обов`язок укладати договір виникає лише у того, хто фактично утворює відходи. Автоматизований пристрій без постійної присутності персоналу та без споживання продуктів на місці (продаж здійснюється "в тару споживача") об`єктивно не є джерелом побутових відходів у розумінні Закону. Натомість адміністративна комісія не дослідила специфіку об`єкта ( автоматизований пункт без персоналу та без утворення відходів), не встановили наявність вини особи як обов`язкового елементу складу адміністративного правопорушення (ст. 9 КУпАП). Вказують, що на адресу позивача не надходили жодні проекти договорів на вивезення твердих побутових відходів, відповідно позивач не мав можливості укласти такий правочин. Крім цього, представник відповідача не навів жодних доказів, що на об`єкті за адресою: АДРЕСА_1 фактично утворюються побутові відходи від діяльності ФОП ОСОБА_1 . Позивач просить суд скасувати постанову №177 від 10.09.2026 та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 24.09.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження із призначенням судового засідання.

02.10.2026 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача просила відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечила, вказала, що постанова складена відповідно до вимог чинного законодавства.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_2 , який складав протокол про адміністративне правопорушення пояснив, що протокол складав у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та вказав, що пояснень у неї не відбирав.

Заслухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

П.2 ч.1 ст.5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема, шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Судом встановлено, що відповідно до постанови № 177 від 10.09.2026 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн з можливістю його сплати протягом 15 днів.

Зі змісту постанови №177 від 10.09.2026 вбачається, що згідно п.828.1 Правил благоустрою Львівської міської територіальної громади, підприємства, організації, установи, фізичні особи - підприємці громадяни, іноземці та особи без громадянства зобов`язані у встановленому порядку укладати договори з адміністратором послуги з управління побутовими відходами на адміністративній території Львівської міської територіальної громади, здійснювати оплату послуги з управління побутовими відходами та забезпечувати роздільне збирання побутових відходів, якщо вони є власниками або наймачами, користувачами, зокрема й орендарями джерел утвореннч побутових відходів.

З огляду на це дії Позивача були кваліфіковані Відповідачем як адміністративне правопорушення, передбачене ст. 152 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 17.08.2026 року № 2-0766ФОП ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, а саме 17.08.2026 року о 10.15 год. ОСОБА_1 допустила відсутність у суб`єкта підприємницької діяльності договору про надання послуг з управління побутовими відходами за адресою: АДРЕСА_1 , що є порушенням вимог п.14.1.32 "Правил благоустрою Львівської міської територіальної громади", затверджених ухвалою Львівської міської ради 19.12.2024 року № 5766 та ст. 152 КУпАП.

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями ч. 2 статті 19 Конституції України, передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Позивач категорично заперечує свою вину у вчиненні інкримінованого йому правопорушення.

Статтею 152 КУпАП встановлено, що порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб`єктів підприємницької діяльності - від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, диспозиція ст.152 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів.

Об`єктом цього адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері благоустрою, а об`єктивна сторона правопорушення виражається у порушенні державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів (формальний склад). Суб`єктами адміністративного проступку є громадяни, посадові особи та громадяни суб`єкти підприємницької діяльності, а суб`єктивна сторона визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так й у формі необережності.

При цьому, частиною 2 ст.5 КУпАП визначено, що сільські, селищні, міські ради встановлюють відповідно до законодавства правила, за порушення яких адміністративну відповідальність передбачено статтями 152, 159 і 182 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.218 КУпАП адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ст.152 цього Кодексу.

Відповідно до п.п.7 пункту «а» частини 1 статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить і організація благоустрою населених пунктів.

Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів визначає Закон № 2807-IV (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Частиною 1 статті 1 Закону №2807-IV встановлено, що благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

Згідно зі ст.5 даного Закону управління у сфері благоустрою населених пунктів здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово - комунального господарства, Рада міністрів самоврядування Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та інші органи влади в межах їх повноважень.

Ухвалою Львівської міської ради від 19.12.2024 року №5766 затверджено «Правила благоустрою м.Львова», які визнані як нормативно-правовий акт, який визначає правові, економічні, екологічні та організаційні засади благоустрою Львівської міської територіальної громади, спрямовані на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини, у тому числі забезпечення інклюзії, регулюють права та обов`язки учасників (суб`єктів) правовідносин у сфері благоустрою громади, визначають комплекс заходів, необхідних для раціонального використання, утримання в належному стані території громади, забезпечення, а також покращення інженерно-технічного стану та естетичного вигляду території громади (п.1.1. Правил).

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.

Згідно зі ст.256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені ст. 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

З матеріалів справи вбачається, що протокол, на підставі якого розглядалася справа про адміністративне правопорушення, складені у відсутності особи, яку притягнуто до відповідальності, без її пояснень та без з`ясування обставин вчинення правопорушення.

За приписами частини першої статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Крім того, за змістом п.3 ст.278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання, зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення та чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.

Відповідно до ч.1 статті 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.

Таким чином, особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, має бути забезпечено право завчасно знати про дату, час та місце розгляду справи, що є гарантією реалізації наданих статтею 268 КУпАП прав, зокрема, на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, висловлення заперечень, надання пояснень та доказів, заявлення клопотань, здійснення захисту.

Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.

Обов`язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.

Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.

Суд враховує, що особі, до якої застосовується адміністративна санкція, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо.

Законодавство покладає обов`язок щодо своєчасного повідомлення особи про час та місце розгляду справи на уповноважену посадову особу. Зміст цього обов`язку не вичерпується надсиланням тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання, без отримання, не свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже робить це право недієвим.

Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Такий обов`язок вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи.

Отже, відповідач не забезпечив дотримання порядку притягнення особи до відповідальності та дотримання прав особи, яка притягується до відповідальності, оскільки протокол складений у відсутності ОСОБА_1 , що підтвердив у судовому засіданні і свідок ОСОБА_2 , який складав цей протокол.

У матеріалах справи наявні письмові пояснення ОСОБА_1 , однак такі датовані 31.08.2026 року, та надійшли у Сихівську районну адміністрацію лише 02.10.2026 року після складення протоколу та винесення постанови.

Відповідно до вимог п.3 ч.3ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, місцевий загальний суд, як адміністративний, має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, суд вважає, що порушена процедура складення протоколу про адміністртивне правопорушення, а саме такий складений без дотримання вимог процедури складення такого передбаченої КУпАП, тому постанову слід скасувати, провадження у справі закрити.

Щодо стягнення судового збору.

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 09.09.2026 року № 10-р(II)/2026 КСУ дійшов висновку, що ЗУ "Про судовий збір" не встановлює обов`язку сплачувати судовий збір за оскарження постанови про адміністративне правопорушення. Суд звернув увагу, що передбачені ч. 2 ст. 4 Закону ставки стосуються інших об`єктів справляння збору. Зокрема, ставка для адміністративного позову немайнового характеру не може автоматично поширюватися на оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення. Так само ставка, визначена п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, не встановлює плати за подання позову про скасування постанови органу державної влади.

За наведеного, суд не вбачає підстав для стягнення судового збору з відповідача на користь позивача, та вважає за необхідне повернути позивачу сплачений судовий збір у розмірі 1064, 96 грн. з державного бюджету.

На підставі наведеного, керуючись ст. 62 Конституції України, статтями 9, 121, 245, 251, 280 КУпАП, статтями 9, 72-74, 77, 121, 229, 242, 244-246, 286 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

Позов задовольнити.

Постанову №177 від 10.09.2026 року по справі про притягнення ФОП ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП скасувати.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП, - закрити.

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету сплачений судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1064, 96 грн., який сплачений в АТ КБ «ПриватБанк» відповідно до платіжної інструкції №1421 від 16.09.2026 року ( платник ОСОБА_1 , отримувач ОДВ, ГУ ДКСУ у Львівській області, код отримувача 38008294, рахунок отримувача UA158999980313151206000013956).

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на подання апеляційної скарги з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ;

Відповідач – Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради, ЄДРПОУ 25258931, юридична адреса: пр. Ч. Калини, 66, м.Львів.

Повний текст рішення складено 26.10.2026.

Суддя Б.Р. Мичка