Рішення від 25 жовтня 2026 р. у справі №452/3443/26 — Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 452/3443/26

Провадження № 2/452/2221/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" жовтня 2026 р. м. Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області

у складі: головуючого судді Казана І.С.,

із участю: секретаря Страхоцької Т.А.,

розглянувши у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у підготовчому засіданні в місті Самборі Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання, припинення державної реєстрації права власності та припинення обтяження, -

в с т а н о в и в:

Представник адвокат Бобак О.Б. в інтересах ОСОБА_1 звернулася із зазначеною заявою до суду посилаючись на те, що 12 вересня 2025 року між сторонами був укладений договір довічного утримання, посвідчений Копистянським Ю.Р., приватним нотаріусом Самбірського районного нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за №1207; одночасно, нотаріусом за №1208 була накладена заборона відчуження майна. За умовами договору ОСОБА_1 (відчужувач) передала у власність ОСОБА_2 (набувачу) житлову квартиру АДРЕСА_1 взамін чого остання зобов`язувалась надавати відчужувану довічно матеріальне забезпечення, передбачене в п.8 договору. Крім обов`язку забезпечення відчужувача житлом шляхом збереження права безоплатного пожиттєвого проживання у відчужуваній квартирі, відповідач не виконує інших обов`язків по утриманні, передбачених п.8 договору. Оплату всіх комунальних послуг здійснює позивач, що підтверджують долучені до позову квитанції, які надалі приходять на її ім`я. Оскільки відповідач не виконує своїх зобов`язань за договором довічного утримання, у позивача є необхідність у зверненні до суду із даним позовом. Враховуючи викладене ОСОБА_1 просить судовим рішенням розірвати договір довічного утримання від 12 вересня 2025 року; п рипинити державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на вказану квартиру; припинити обтяження - заборону на нерухоме майно.

Позивач та її представник адвокат Бобак О.Б. будучи присутніми у підготовчому засіданні 19.10.2026 позов підтримали, який просили задовольнити; відповідач до суду не прибула, подала відзив, у якому позов визнала повністю, просила договір довічного утримання розірвати, справу розглянути і вирішити без її участі.

Встановивши дійсні обставини справи, суд уважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав:

Згідно із ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до статті 744 ЦК України за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов`язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 755 ЦК України договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов`язків, незалежно від його вини.

Частиною першою статті 756 ЦК України передбачено, що у разі розірвання договору довічного утримання (догляду) у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов`язків за договором, відчужувач набуває право власності на майно, яке було ним передане, і має право вимагати його повернення.

Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 №1952-IV, у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 Цивільного Кодексу України кожна особа має право на судовий захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є припинення правовідношення.

Оскільки як установлено судом викладені позивачем у позові факти повністю підтверджуються доданими до позову доказами; відповідач позов визнає; відтак суд дійшов висновку, що даний позов є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

Керуючись ст. 7, 10, 12, 13, 200, 206, 258, 263-265, 268 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Розірвати договір довічного утримання, укладений 12 вересня 2025 року між ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 та ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , посвідчений приватним нотаріусом Самбірського районного нотаріального округу Копистянським Ю.Р., зареєстрований в реєстрі за №1207.

Припинити державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на житлову квартиру АДРЕСА_1 .

Припинити обтяження - заборону на нерухоме майно, реєстраційний номер обтяження 61470886, зареєстровану 12.09.2025 приватним нотаріусом Самбірського районного нотаріального округу Копистянським Ю.Р., на житлову квартиру АДРЕСА_1 , у зв`язку з посвідченням договору довічного утримання від 12.09.2025 №1207.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня його проголошення.

Суддя