Рішення від 25 жовтня 2026 р. у справі №452/3442/26 — Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 452/3442/26

Провадження № 2/452/2220/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" жовтня 2026 р. м. Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області

у складі: головуючого судді Казана І.С.,

із участю: секретаря Страхоцької Т.А.,

розглянувши у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у підготовчому засіданні в місті Самборі Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , - про визнання права власності на спадкове майно, -

в с т а н о в и в:

Представник-адвокат Бобак О.Б. в інтересах ОСОБА_1 звернулася із зазначеною заявою до суду посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дід позивача ОСОБА_5 , спадкування майна якого здійснюється за законом. Із довідки-виписки з погосподарської книги №2 на 2011-2015 по с. Бабина особовий рахунок № НОМЕР_1 виданої виконкомом Новокалинівської міської ради №202 від 26.08.2026 відомо, що ОСОБА_5 на день смерті проживав разом із онукою ОСОБА_6 , тепер ОСОБА_1 та її сім`єю. Оскільки дочка спадкодавця ОСОБА_2 відмовилась від спадкування майна батька за законом в користь позивача, спадкоємця наступної черги, то право на спадкування майна діда за законом набула ОСОБА_1 , - відповідно до ст. 1265 ЦК України. Спадкове майно становить житловий будинок з господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , що згідно свідоцтва про право власності на жилий будинок від 22.10.1990 належав ОСОБА_5 , як голові колгоспного двору. На заяву позивача про видачу свідоцтва про право на спадщину на дане майно нотаріус відмовив, оскільки житловий будинок за вказаною адресою належав колгоспному двору, головою якого був ОСОБА_5 , а членами колгоспного двору: ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 та ОСОБА_3 , отже майно належало померлому та іншим членам колгоспного двору на праві спільної власності; за захистом свого права як спадкоємця рекомендовано звернутися до суду. Оскільки іншого порядку переходу такого права власності немає, позивач просить судовим рішенням визнати за нею право власності на наведене майно у порядку спадкування за законом майна діда.

До суду позивач та її представник не з`явились, остання подала заяву в якій просила задовольнити позовні вимоги, а розгляд справи провести без їх участі; відповідачі до суду не прибули, подали відзиви, у яких повідомили про визнання позову, просили розглядати справу за їх відсутності.

Встановивши дійсні обставини справи, суд уважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав:

Згідно ст. 120 ЦК Української РСР (в редакції 1991 року) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності. Відповідно до ч. 2 ст. 123 цього Кодексу розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

У п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» роз`яснено, що право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору. Загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 1 липня 1990 року. На витребування частки з майна колишнього колгоспного двору, що збереглося на 15.04.1991р. поширюється загальний трирічний строк позовної давності. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору.

Оскільки, членами колишнього колгоспного двору житлового будинку з належними до нього господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_1 були: ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , тепер ОСОБА_9 та ОСОБА_3 тепер ОСОБА_10 , то право на дане будинковолодіння мали всі по 1/6 частині кожен. ОСОБА_7 , дружина ОСОБА_5 (свідоцтво про одруження серія НОМЕР_2 від 09.06.1960) померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідоцтво про смерть видане 16.08.2013 серія НОМЕР_3 .

З довідки-виписки з погосподарської книги №2 на 2011-2015 по с. Бабина особовий рахунок № НОМЕР_4 виданої виконкомом Новокалинівської міської ради №201 від 26.08.2026 відомо, що ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 на день смерті проживала разом із чоловіком ОСОБА_5 , який відповідно до ст. 1268 ЦК України і прийняв її спадщину.

Ніхто із членів колишнього колгоспного двору не звертались за витребуванням своєї частки в майні двору, про виділ чи поділ двору, так як не брали участі своєю працею та коштами у створенні майна колишнього колгоспного двору, а тому погоджувались з тим, що одноосібним власником майна колишнього колгоспного двору в АДРЕСА_1 був лише ОСОБА_5 . Відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 повідомили, що на дане майно, як частку в колишньому колгоспному дворі, не претендують.

Згідно ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Згідно п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року в разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 Цивільного Кодексу України кожна особа має право на судовий захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Оскільки як установлено судом визнання відповідачами позову не суперечить закону та із їх звернення, а також із поданих позивачем даних не встановлено підстав, що порушують права, свободи чи інтереси інших осіб; позивач звернулася до суду із таким спором, бо іншого порядку переходу такого права власності немає і такий є законним на підставі наведених вище норм і наявних у справі доказів, а тому такий позов слід задовольнити повністю.

Керуючись ст. 7, 10, 12, 13, 200, 206, 258, 263-265, 268 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , право власності вцілому на житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами розташований за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 129,5кв.м., житловою площею 62,3кв.м., - у порядку спадкування за законом майна після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 діда ОСОБА_5 .

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня його проголошення.

Суддя