Рішення від 29 жовтня 2026 р. у справі №332/6118/25 — Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/6118/25

Провадження №: 2-др/332/23/26

ДОДАТКОВЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2026 р.

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Сапунцова В.Д. за участі секретаря судового засідання Горбань Є.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя клопотання відповідача ОСОБА_1 про стягнення понесених витрат на професійну правничу (правову) допомогу у справі №332/6118/25,-

встановив:

20 жовтня 2026 року адвокат Слизовська М.Ю., в інтересах відповідача ОСОБА_1 звернулася до суду з клопотанням про стягнення понесених витрат на професійну правничу (правову) допомогу у справі №332/6118/25.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що в провадженні Заводського районного суду міста Запоріжжя перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Лівобережного відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Південного міжрегіонального управління Міністерств Юстиції про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів. Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 12.10.2026 у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Лівобережного відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Південного міжрегіонального управління Міністерств Юстиції про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів відмовлено у повному обсязі. З метою отримання правової допомоги щодо ведення цивільної справи між відповідачем ОСОБА_1 було укладено відповідний договір про надання правничої допомоги з адвокатом Слизовською М.Ю., а саме договір Про надання правничої/правової допомоги б/н від 09.01.2026 (ордер серії АР №1288167), за яким відповідачу надано правову допомогу при розгляді справи, а останнім сплачено вартість послуг за отриману правничу допомогу в сумі 12000 гривень.

На виконання наведених вище вимог процесуального закону та з урахуванням висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 28.09.2023 року у справі № 686/31892/19, суду в якості належних письмових доказів понесених втрат на правничу (правову) допомогу надаються завірені належним чином: договір про надання правничої (правової) допомоги б/н від 09.01.2026 року, розрахунок обсягу та вартості послуг та розміру компенсації витрат по наданню правової (правничої) допомоги за договором про надання правничої (правової) допомоги б/н від 09.01.2026 року, акт приймання-передачі наданих послуг від 16.10.2026 року за договором про надання правової (правничої) допомоги б/н від 09.01.2026 року, квитанція серії ААІ № 354942 від 16.10.2026 року на суму 12000 (дванадцять тисяч) гривень.

26.10.2026 через систему «Електронний суд» представник позивача Ювченко А.В. надав до суду заперечення на клопотання, згідно яких просить відмовити в задоволенні клопотання відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі, оскільки вважає доцільним застосувати ч. 9 ст 141 ЦПК України, залишити витрати відповідача на професійну правничу допомогу за ним. Заперечення обґрунтовані тим, що заявлений розмір витрат є неспівмірним зі складністю справи, ціною позову та обсягом фактично наданих послуг. Зокрема, звертає увагу, що справа розглядалась у спрощеному позовному провадженні, представник відповідача участь у судових засіданнях не брала, а наданий акт приймання-передачі містить суперечності та арифметичні помилки щодо обсягу та вартості виконаних робіт.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися. Представник відповідача Слизовська М.Ю. надала до суду через систему «Електронний суд» заяву про розгляд клопотання за відсутності відповідача та за відсутності представника на підставі наданих письмових доказів та просить задовольнити клопотання.

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася. Представник позивача Ювченко А.В. при поданні заперечень на клопотання просив розглядати його без присутності позивача та його представника.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 270 ЦПК України виклик сторін в судове засідання здійснюється лише у разі необхідності та не є обов`язковим, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення ч. 3 ст. 270 ЦПК України).

Порядок розподілу судових витрат по справі визначений ст.141 ЦПК України, відповідно до якого та з врахуванням положень ст.265 ЦПК України, яка визначає зміст рішення суду, за загальним правилом, судові витрати розподіляються під час ухвалення рішення суду, за умови надання стороною до ухвалення такого рішення доказів понесення відповідних витрат.

Виключення з цього правила міститься в ч.8 ст.141 ЦПК України, відповідно до якої розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 12 жовтня 2026 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Лівобережного відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Південного міжрегіонального управління Міністерств Юстиції про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів залишено без задоволення.

Визначаючи розмір понесених витрат суд виходить з наступного.

Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до положень частин 1 – 6 статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною третьої вказаної статті встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу відповідач подав суду:

-копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги Ятченко Ю.В. серії АР №

1288167 від 12.01.2026;

-договір про надання правничої/правової допомоги б/н від 09 січня 2026 року, укладений між адвокатом Слизовською М.Ю. та ОСОБА_1 ;

-акт про прийняття – передачі послуг від 16.10.2026, в якому зазначено детальний

опис робіт (наданих) послуг, виконаних адвокатом Слизовською М.Ю.;

-копія квитанції серії ААІ №354942 від 16.10.2026 про сплату послуги, а саме надання правничої допомоги ОСОБА_1 за договором б/н від 09.01.2026 р., вартість послуги 12000 (дванадцять тисяч) грн.;

-розрахунок обсягу та вартості послуг та розміру компенсації витрат по наданню правничої (правової) допомоги за Договором про надання правничої (правової) допомоги б/н від 09.01.2026.

Згідно з актом наданих послуг від 16.10.2026 р., відповідач заявляє про відшкодування витрат за участь у судових засіданнях (включно із засіданням 12.10.2026 р.). Проте суд встановлює, що представник відповідача у судове засідання 12.10.2026 р. не з`явився, натомість подав заяву про розгляд справи за його відсутності. Отже, послуги з безпосереднього представництва в засіданні фактично надані не були, а їх включення до суми витрат є необґрунтованим.

Головним процесуальним документом по суті справи, складеним адвокатом відповідача, є відзив на позовну заяву. Заявлений фіксований гонорар у розмірі 12 000,00 грн становить майже п`яту частину (18,7%) від ціни позову (64 300,99 грн), що за відсутності високої складності справи, потреби у допиті свідків, проведенні експертиз чи витребуванні складних доказів.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 137 ЦПК України).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до п. 48 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України 17.10.2014 №10 витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Також діючим законодавством передбачено, що при визначенні розміру компенсації суду слід враховувати (а сторонам доводити) розумність витрат, тобто відповідність понесених стороною витрат складності, обсягу та характеру наданої адвокатом (іншим фахівцем) допомоги. На доведення обсягу наданої правової допомоги суду може бути надано як доказ докладний письмовий звіт адвоката у конкретній справі, адресований клієнту.

Однак, відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані представником відповідача документи та доводи на обґрунтування суми заявлених витрат, пов`язаних із розглядом справи, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору (справи), суд дійшов висновку про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 12000,00 грн. не є цілком співмірним зі складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт. Суд враховує, що справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, адвокат як представник відповідача не приймав участь в судовому засіданні.

Отже, з врахуванням складності справи, обсягу виконаних адвокатом робіт, часу витраченого адвокатом на виконання таких робіт, враховуючи принципи розумності та справедливості, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3500,00 грн. для відповідача.

Ураховуючи вищевикладене, з позивача на користь відповідача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3500,00 грн.

Виходячи з вищевикладеного, керуючись ст. 13, 81, 141, 263-265, 270, 279, 280-284 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Постановити додаткове рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Лівобережного відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Південного міжрегіонального управління Міністерств Юстиції про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3500 (три тисячі п`ятсот) гривень 00 коп.

Вважати додаткове рішення невід`ємною частиною попередньо ухваленого рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.Д. Сапунцов