Суд: Виноградівський районний суд Закарпатської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 01 листопада 2026 р.
Справа: №299/4163/26
Суддя: Трагнюк В. Р.
Виноградівський районний суд Закарпатської області
_______________________________________________________________________________________________ Справа № 299/4163/26
Номер провадження 2/299/2074/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02.11.2026 року м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Трагнюк В.Р., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІДЖИ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В :
Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІДЖИ ФІНАНС" звернулося в суд із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги мотивує тим, що 27.03.2024 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АВІРА ГРУП» (ЄДРПОУ 43174156) (далі ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП», Кредитодавець) та ОСОБА_1 (далі Відповідач) укладено Кредитний договір № 106165.
Оскільки ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» направлено Відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при веденні якого Відповідач підтверджує прийняття умов Кредитного договору №106165 від 27.03.2024 року, який також знаходиться у власному кабінеті Відповідача на офіційному веб-сайті Кредитодавця.
Таким чином, Відповідач уклав Кредитний договір № 106165 від 27.03.2024 року із ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» (ЄДРПОУ: 43174156) та Відповідачу перераховані кредитні кошти на картковий рахунок № НОМЕР_1 в сумі 4000 грн.
Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов`язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин – ст.526 та ст.527 Цивільного кодексу України, внаслідок чого, керуючись нормами ст.ст. 530, 1082, 1084 ЦК України,
23.12.2024р. між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» (ЄДРПОУ: 43174156) та ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДІДЖИ ФІНАНС" (ЄДРПОУ 42649746), (далі ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС", «Новий кредитор») відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір факторингу №23122024.
Згідно даного Договору факторингу 23.12.2024 року відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № 106165 від 27.03.2024 року.
Згідно Договору факторингу сума боргу перед Новим кредитором (ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС") є обґрунтованою та документально підтвердженою, що становить 18332,8 грн., із яких: 1. заборгованість за тілом кредиту становить 4000 грн.; 2. заборгованість за відсотками становить 5332,8 грн.; 3. заборгованість за комісіями становить 1000 грн.; 4. заборгованість за пенею становить 8000 грн
Посилаючись на викладене представник позивача просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором, судові витрати по сплаті судового збору та правову допомогу.
Ухвалою Виноградівського районного суду Закарпатської області від 23.09.2026 року, суд вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами, разом з тим судом витребувано від АБ «Південний» інформацію щодо банківської картки, нарахування коштів, руху коштів, тощо.
Відповідача належним чином повідомлено про розгляд справи в порядку вимог п.4 ч.7 ст.128 ЦПК України, відтак у відповідності до ч. 8 ст.178 та ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.
Суд розглянув справу за наявними у справі матеріалами (ч. 8 ст.178 та ч. 5 ст. 279 ЦПК України).
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).
У відповідності з ст.ст. 610, 611, 612 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з частиною другою ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які на свій розсуд розпоряджаються процесуальними правами, реалізують право на судовий захист; кожна сторона зобов`язана належно довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, обов`язок доказування позову лежить на позивачеві; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях; зловживання процесуальними правами недопустиме ( ч. 1 ст. 20 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 44, 76-82 ЦПК України). Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 77 ЦПК України). Про задоволення позову рішення може бути прийняте лише за умови обґрунтованості та доведеності позовних вимог ( ст.ст. 89, 263-265 ЦПК України).
Суд, дослідивши письмові докази (подані в електронному виді) та відповідь Акціонерного Банка «Південний», приходить до висновку про відмову в задоволенні позову виходячи із наступного.
Судом встановлено, що згідно обставин зазначених у позовній заяві 27.03.2024 року між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 106165.
Первісний кредитор здійснив ідентифікацію та верифікацію Позичальника на підставі отриманих від нього відомостей та документів, а також за допомогою системи BankID НБУ, що було передбачено та погоджено умовами Кредитного договору.
23.12.2024р. між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» (ЄДРПОУ: 43174156) та ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДІДЖИ ФІНАНС" (ЄДРПОУ 42649746), (далі ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС", «Новий кредитор») відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір факторингу №23122024.
На виконання умов Кредитного договору 27.03.2024 року первісний кредитор ніби ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням на картковий рахунок № НОМЕР_1 в сумі 4000 грн.
Однак матеріали справи та приєднані докази (ксерокопії подані в електронному виді) не містять довідки про перерахунок коштів первісним кредитором відповідачу ОСОБА_1 та підтвердження отримання таким коштів у розмірі заначеному позивачем –«4000 гривень».
Разом з тим слід зауважити, що доданий до позовної заяви індивідуальний договір та додаток від 27.03.2024 року не містить підписів сторін.
Згідно довідки АБ «Південний» (відповіді на ухвалу суду від 23.10.2026 року) рахунків на ім.»я ОСОБА_1 не виявлено, а також АБ «Південний» не є емітентом картки № НОМЕР_1 .
Зазначене спростовує той факт, що первісним кредитором пререраховано зарахуванням на платіжну картку картковий рахунок № НОМЕР_1 відповідачу ОСОБА_1 кошти в сумі 4000 грн. та відповідно такі той не отримав.
Разом з тим суд завувавжує наступне.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі Закон).
Згідно з пунктом шостим частини першої статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Водночас одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону).
Згідно з частиною шостою статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Як зазначено в позові 23.12.2024р. між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір факторингу №23122024, згідно якого відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № 106165 від 27.03.2024 року.
Згідно Договору факторингу сума боргу перед ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" становить 18332,8 грн., із яких: 1. заборгованість за тілом кредиту становить 4000 грн.; 2. заборгованість за відсотками становить 5332,8 грн.; 3. заборгованість за комісіями становить 1000 грн.; 4. заборгованість за пенею становить 8000 грн
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
На підтвердження заявлених вимог позивач надав: копію акту приймання-передачі Реєстру прав вимог до Договору факторингу №23122024; деталізований розрахунок заборгованості складений ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АВІРА ГРУП»; довідку про відкриття рахунку (без зазначення особи на яку відкрито рахунок.
При цьому у позовній заяві позивач вказав, що на веб-сайті первинного кредитора розміщено публічний договір кредитної лінії, до якого приєднався відповідач, уклавши Спеціальні умови договору кредитної лінії в порядку, передбаченому ЗакономУкраїни «Про електронну комерцію».
Водночас не навів даних про характер та послідовність дій відповіда час приєднання до публічного договору (отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, здійснення входу на сайт кредитора за допомогою логіна і пароля особистого кабінету, отримання та введення смс-коду, надісланого на телефон тощо).
Доказів вчинення таких дій відповідачем або іншою особою з використанням засобів телекомунікаційного зв`язку, що перебувають у його володінні, не надав, клопотання про витребування належних доказів від операторів, провайдерів надання відповідних послуг не заявляв.
З огляду паспорт споживчого кредиту, загальні умови договору кредитної лінії та додаткові угоди до спеціальних умов для короткострокового кредиту, що не містять електронних підписів сторін, відсутня довідка первісного кредитора щодо використання відповідачем одноразового ідентифікатора.
Згідно з частиною першою статті 1050 ЦК України з урахуванням положень статей 526, 527, 530 ЦК України кредитор має довести надання позичальникові грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором (постанова Верховного Суду від 30.01.2018 у справі №161/16891/15-ц).
У позовній заяві стверджується, що первісний кредитор виконав умови кредитного договору та перерахував на рахунок відповідача безготівковим шляхом грошові кошти.
Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Згідно з указаною нормою Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Водночас розрахунок заборгованості не є документом первинного бухгалтерського обліку, а є одностороннім арифметичним розрахунком стягуваних сум, який повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку).
Такий висновок щодо оцінки односторонніх документів банку відповідає висновку Великої Палати Верховного Суду в постанові від 03.07.2019 у справі №342/180/17 та Верховного Суду України в постанові від 11.03.2015 р. № 6-16цс15.
Пункт 51 Розділу 3 Положення про організацію бухгалтерського обліку бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України № 75 від 04 липня 2018 року встановлює, що Первинні документи в паперовій/електронній формі повинні мати такі обов`язкові реквізити: 1) назву документа (форми); 2) дату складання; 3) найменування клієнта/банку, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) фізичної особи, який/яка склав/склала документ/від імені якого/якої складений документ; 4) зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру; 5) посади осіб, відповідальних за здійснення операції та правильність її оформлення; 6) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції. Залежно від характеру операції та технології оброблення облікової інформації до первинних документів можуть уключатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції). Банк має право самостійно визначати інші додаткові реквізити первинних документів у паперовій/електронній формі.
Також пункт 52 Положення вказує, що первинні документи, які не містять обов`язкових реквізитів, є недійсними і не можуть бути підставою для бухгалтерського обліку, а унесення виправлень до первинних документів не допускається (п. 53).
Разом з тим відповідно до пункту 62 Положення виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Таким чином, виписки по рахункам або касовий документ, заява про видачу готівки можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором, в разі якщо останні відповідають вимогам первинних документів.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.04.2021 у справі №752/9423/15-ц, від 16.09.2020 у справі №200/5647/18.
Попри те, що відповідно до положень статті 517 ЦК України новому кредиторові у зобов`язанні передаються від первісного кредитора документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, позивач не надав суду відомості щодо банківських установ і номерів рахунків, між якими відбулася зазначена транзакція, та належні докази (банківські документи) на підтвердження здійснення такої операції. Клопотання про витребування судом доказів не заявляв.
За обставин коли, наявність у кредитора одних лише персональних даних відповідача та інформації про засоби зв`язку, а також сформованих кредитором в односторонньому порядку документів по Кредитному договору № 106165 від 27.03.2024 року, не є беззаперечним свідченням існування між ними кредитних правовідношень.
На підставі викладеного слід вважати, що позивач не довів належними, допустимими та достовірними доказами факт укладення з відповідачем кредитного договору та отримання ним позики.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами для підтвердження обставин, на які він посилається, а саме факт укладення з відповідачем кредитного договору та отримання ним позики. Таким чином відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
У зв`язку з відмовою в задоволенні позову, судові витрати позивача пов`язані з розглядом справи, відповідно до ст. 141 ЦПК України, покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 2, 19, 76-81, 89, 229, 258, 259, 263-265 ЦПК України,-
У Х В А Л И В :
Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІДЖИ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його прийняття до Закарпатського апеляційного суду.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення складено 02.11.2026 року.
ГоловуючийТрагнюк В. Р.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua