Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №297/1644/26 — Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа № 297/1644/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді МИХАЙЛИШИН В. М., за участю секретаря Балега Ю.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовною заявою АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» звернулося до Берегівського районного суду Закарпатської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 21.11.2011 року в розмірі 30919,35 гривень.

21.11.2011 року відповідач ОСОБА_1 підписав власноручно Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та погодив умови кредитування, та підписав Паспорт кредиту. На підставі укладеного Договору відповідач ОСОБА_1 отримав платіжний інструмент – кредитну картку номер – НОМЕР_1 , строк дії – 10/15, тип - Універсальна.

АТ КБ «ПРИВАТБАНК» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Відповідач ОСОБА_1 користувався кредитним лімітом, повертав використану суму кредитного ліміту та сплачував відсотки за користування кредитним лімітом, але припинив надавати своєчасно Позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору.

Оскільки відповідач ОСОБА_1 в порушення умов договору щомісячне погашення кредиту та сплату відсотків не здійснював, тому позивач просив суд стягнути з нього заборгованість на загальну суму 30919,35 грн., яка складається з наступного: 25008,95 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 5910,40 грн. – заборгованість за простроченими відсотками, а також судові витрати по справі.

Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до ч. 1 ст. 278 ЦПК України, відповідач відзив щодо позову не подав.

Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 11.06.2026 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 281 ЦПК України, розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У відповідності ч. 2. ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною 2 статті 638 ЦК України, передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 1069 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що 21.11.2011 року відповідач ОСОБА_1 підписав власноручно Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та погодив умови кредитування, та підписав Паспорт кредиту. На підставі укладеного Договору відповідач ОСОБА_1 отримав платіжний інструмент – кредитну картку номер – НОМЕР_1 , строк дії – 10/15, тип - Універсальна. На підставі вищевказаної анкети-заяви Відповідачу відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку, на яку було встановлено початковий кредитний ліміт, який в подальшому збільшився до 26000,00 грн..

Після спливу строку дії першої картки Відповідачем додатково отримані наступні картки: 1. кредитна картка номер - НОМЕР_2 строк дії - 11/17 тип Універсальна GOLD; 2. кредитна картка номер - НОМЕР_3 строк дії - 04/21 тип Універсальна GOLD. 3. кредитна картка номер - НОМЕР_4 строк дії - 03/28 тип – віртуальна карта Універсальна GOLD VISA. В процесі користування рахунком відбулася зміна відсоткової ставки на 40,8 % річних.

Згідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на встановлених умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно виписки з карткового рахунку відповідачки ОСОБА_1 , наданого позивачем АТ КБ «ПРИВАТБАНК», вбачається, що відповідач із 21.11.2011 року почав використовувати грошові кошти, які періодично частково повертав, що підтверджує факт користування відповідачем кредитних коштів.

Відповідно до розрахунку, заборгованість відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором станом на 12.05.2026 року складає 30919,35 грн., яка складається з наступного: 25008,95 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 5910,40 грн. – заборгованість за простроченими відсотками.

Частиною 1 статті 526 ЦК України, встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 12 та ч.ч. 3, 4 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, кожна сторона також несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Правильність проведення позивачем розрахунку заборгованості по кредиту відповідачем належними та допустимими доказами не спростована. На спростування розрахунку заборгованості, наданого АТ КБ «ПРИВАТБАНК», відповідач відзиву відносно позову до суду не подав.

Таким чином, оскільки судом встановлено, що відповідач отримав згідно кредитного договору кредит, зі щомісячною сплатою суми кредиту та процентів, однак вчасно не здійснював платежів для погашення суми заборгованості по кредиту та нарахованим процентам, тому позов АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про стягнення з нього заборгованості на загальну суму 30919,35 гривень є підставним і підлягає до задоволення.

Судові витрати в сумі 2662,40 гривень по справі відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 207, 526, 610, 634, 638, 639, 1054, 1066, 1069 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 141, 206, 263, 265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (мешканця АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ), в користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», розташованого за адресою: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, ЄДРПОУ 14360570, заборгованість за Кредитним договором б/н від 21.11.2011 року в розмірі 30919 (тридцять тисяч дев`ятсот дев`ятнадцять) гривень 35 копійок, з яких: 25008,95 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 5910,40 грн. – заборгованість за простроченими відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» судові витрати в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга може бути подана до Закарпатського апеляційного суду.

Суддя Віталій МИХАЙЛИШИН