Вирок від 28 жовтня 2026 р. у справі №759/26601/26 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/26601/26

пр. № 1-кп/759/1901/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2026 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві, в режимі ВКЗ, кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 42026110000000313 від 22.05.2026, щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 369-2 КК України,

сторони кримінального провадження: прокурор - ОСОБА_4 , обвинувачений - ОСОБА_3 , захисник - ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до вимог ст. ст. 17, 65, 68 Конституції України визначено, що оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов`язком громадян України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Згідно з положеннями ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основні обов`язки громадянина, правовий режим власності, засади цивільно-правової відповідальності, діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оборону України» та ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан з 05 год 30 хв 24.02.2022, який в подальшому продовжено до цього часу.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» та ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон про мобілізацію), не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров`я на термін 6-12 місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії).

Відповідно до абз.1 ч.2 Положення (далі положення) про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи затвердженого постановою КМУ 15.11.2024 №1338 експертні команди формуються та функціонують у кластерних та/або надкластерних закладах охорони здоров`я, а також за потреби та/або в разі відсутності затвердженої спроможної мережі закладів охорони здоров`я на території регіону в закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності.

Пунктом 4 Положення визначено, що експертні команди у своїй роботі керуються Конституцією України, Законом України "Про запобігання корупції", іншими законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами.

Відповідно до підпунктів 1, 2, 6 пункту 9 Положення, експертні команди у разі недостатності необхідної для прийняття рішення про оцінювання інформації, що міститься в електронній системі охорони здоров`я та яка була додана до електронного направлення на проведення оцінювання, особу направляють на додаткове обстеження структури та функцій організму, формують результати оцінювання на підставі відомостей про стан здоров`я особи, зокрема обов`язково на підставі тих, що містяться в електронній системі охорони здоров`я, та в медичній документації, що була внесена до електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи в сканованому вигляді лікарем, який направив на проведення оцінювання, встановлюють групи (підгрупи) інвалідності, фіксують причини та час її настання відповідно до підтверджувальних документів;

Відповідно до пункту 8 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи затвердженого постановою КМУ 15.11.2024 №1338 оцінювання проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - експертні команди). Пунктом 17 цього порядку визначено, що оцінювання проводиться за електронним направленням, що сформоване в електронній системі лікарем, електронне направлення повинно містити відповідно до підпункту 2 пункту 21 медичні документи, що стосуються захворювання чи стану здоров`я, відповідно до якого особу направлено на проведення оцінювання.

Відповідно до примітки ст. 369-2 КК України, особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, є особи, визначені у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції", а також службові особи, визначені у частині четвертій статті 18 цього Кодексу.

Незважаючи на обізнаність про вимоги вищевказаних нормативно-правових актів та всупереч обов`язку їх неухильного дотримання, ОСОБА_3 при невстановлених під час досудового розслідування обставинах, у невстановлений під час досудового розслідування час, але не пізніше 22.05.2026 вступив в злочинну змову з невстановленими особами з метою систематичного отримання неправомірної вигоди за вплив на посадових осіб Генерального штабу Міністерства оборони України.

Так, 12.05.2026 більш точний час не встановлено, ОСОБА_3 під час спілкування з ОСОБА_6 дізнався, що брат останньої ОСОБА_7 мобілізований, а саме затриманий працівниками ТЦК, як військовозобов`язаний, після чого у нього виник злочинний умисел спрямований на вимагання та отримання неправомірної вигоди з ОСОБА_6 в сумі 15 000 дол. США, відповідно до якого ОСОБА_3 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання повинен запропонувати ОСОБА_6 надати йому неправомірну вигоду, за вплив на посадових осіб Генерального штабу Міністерства оборони України з метою переведення ОСОБА_7 з 81-шої окремої аеромобільної десантно штурмової бригади, 3 граніту, 2 навчальної роти, 2 взводу в тилову частину розташовану в м. Києві для проходження військової служби. Після чого останній повідомив, що подальше спілкування будуть здійснювати в месенджері «Telegram».

Реалізуючи злочинний умисел, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, 06.07.2026 більш точний час не встановлено ОСОБА_3 діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання під час спілкування в месенджері «Telegram» з ОСОБА_6 пояснив останній, що у разі не надання йому частини неправомірної вигоди в сумі 7 500 доларів США він може здійснити вплив на посадових Генерального штабу Міністерства оборони України та для ОСОБА_7 наступлять негативні наслідки, останнього буде направлено на проходження військової служби у фронтових та зонах бойових дій де останній загине, на що ОСОБА_6 погодилася. У разі надання 15 000 доларів США ОСОБА_3 діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання розпочне процес переведення ОСОБА_7 з 81-шої окремої аеромобільної десантно штурмової бригади, 3 граніту, 2 навчальної роти, 2 взводу в тилову зону розташовану у м. Київ.

Після чого 08.07.2026 приблизно о 20:50 год. перебуваючи в біля приміщенні торгівельно-розважального центру «Lavina» за адресою: м. Київ, вул. Берковецька, буд. 6, ОСОБА_3 реалізуючи злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, отримав від ОСОБА_6 частину раніше обумовленої частину неправомірної вигоди в сумі 7500 доларів США за обіцянку здійснити вплив на посадових осіб Генерального штабу Міністерства оборони України, з метою переведення ОСОБА_7 з 81-шої окремої аеромобільної десантно штурмової бригади, 3 граніту, 2 навчальної роти, 2 взводу в тилову зону розташовану у м. Київ.

29.10.2026 між прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 , у присутності захисника ОСОБА_5 укладена угода про визнання винуватості.

Згідно з даною угодою: обвинувачений ОСОБА_3 , беззастережно та у повному обсязі визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2, згідно з врученим йому 28.10.2026 обвинувальним актом, а саме в тому, що він, 08.07.2026 приблизно о 20:50 год. перебуваючи в біля приміщенні торгівельно-розважального центру «Lavina» за адресою: м. Київ, вул. Берковецька, буд. 6, ОСОБА_3 реалізуючи злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, отримав від ОСОБА_6 частину раніше обумовленої частину неправомірної вигоди в сумі 7500 доларів США за обіцянку здійснити вплив на посадових осіб Генерального штабу Міністерства оборони України, з метою переведення ОСОБА_7 з 81-шої окремої аеромобільної десантно штурмової бригади, 3 граніту, 2 навчальної роти, 2 взводу в тилову зону розташовану у м. Київ. Обвинувачений ОСОБА_3 зобов`язується сумлінно співпрацювати із стороною обвинувачення, а це означає, що він буде не лише правдиво та повною мірою відповідати на всі поставлені питання, а й з`являтися в установлений законодавством строк за викликом слідчого, прокурора та суду. Обвинувачений не може замовчувати факти щодо вчинення ним указаного кримінального правопорушення. Обвинувачений ОСОБА_3 розуміє, що замовчування ним будь-якої інформації щодо вчинення ним указаного злочину є порушенням даної угоди. Обвинувачений ОСОБА_3 зобов`язується внести благодійний внесок на підтримку Збройних Сил України у розмірі 200 000 гривень шляхом перерахування упродовж 5 (п`яти) днів з дня затвердження угоди на реєстраційний рахунок: UA НОМЕР_3 ЄДРПОУ: 24973411 Військова частина НОМЕР_1 . Обставинами, що пом`якшують покарання визнано щире каяття обвинуваченого. Обставин, які обтяжують покарання - не встановлено. Сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 369-2 КК України (з урахуванням вимог ч. 2 ст. 53 КК України) у виді штрафу в розмірі отриманої неправомірної вигоди в розмірі 330 750 грн. ОСОБА_3 дає згоду на призначення узгодженого за цією угодою покарання.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`яснені обвинуваченому.

Розглядаючи питання про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно п.2 ч.4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи (осіб) у вчиненні будь-якого корупційного кримінального правопорушення чи кримінального правопорушення, пов`язаного з корупцією, та якщо інформація щодо вчинення такою особою (особами) кримінального правопорушення буде підтверджена доказами, і за умови повного або часткового (з урахуванням характеру та ступеня участі особи у вчиненні злочину) відшкодування підозрюваним або обвинуваченим завданого збитку або заподіяної шкоди (якщо такі збитки або шкода були завдані).

У судовому засіданні судом було роз`яснено обвинуваченому та прокурору наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України, а саме: обмеження їх права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу, а для обвинуваченого - також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 цього Кодексу.

Разом з тим, судом виконані вимоги ч.4 ст. 474 КПК України та з`ясовано в обвинуваченого, чи цілком він розуміє: що він має право мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення, мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу; характер кожного обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим; вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Крім того, судом було роз`яснено учасникам судового провадження наслідки невиконання угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 476 КПК України.

Обвинувачений у судовому засіданні зазначив, що розуміє наслідки укладання та затвердження угоди, а також наслідки невиконання угоди про визнання винуватості, просив вказану угоду затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому в повному обсязі визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 369-2 КК України, в обсязі висунутого обвинувачення, дав згоду на призначення узгодженого покарання.

У судовому засіданні суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим відповідають вимогам КПК України та КК України, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.

За таких обставин суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що ОСОБА_3 одержав неправомірну вигоду для себе за обіцянку здійснити вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поєднане з вимаганням такої вигоди, а тому ці дії обвинуваченого кваліфікує за ч.2 ст. 369-2 КК України, за якою належить призначити ОСОБА_3 узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України, враховує тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, яке згідно із ст. 12 КК України є тяжким злочином, дані про його особу, який до кримінальної відповідальності раніше не притягувався, на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває, що усуває сумніви в його осудності.

Згідно ст. 66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_3 , суд визнає його щире каяття.

Відповідно до ст. 67 КК України обставини, що обтяжують покарання відсутні.

Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, на які посилалися і сторони в угоді, суд в даному конкретному випадку вважає за можливе призначити ОСОБА_3 узгоджене в угоді покарання з урахуванням вимог ч.2 ст. 53 КК України у виді штрафу в розмірі 330 750 грн.

Таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним та іншими особами нового кримінального правопорушення.

Цивільний позов не заявлено.

Процесуальні витрати відсутні.

Арешт, накладений ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 15.07.2026, слід скасувати, відповідно до вимог ст. 174 КПК України.

Питання щодо речових доказів вирішити в порядку ст.100 КПК України, а саме: предмети, схожі на грошові кошти, а саме купюри номіналом по 100 доларів США кожна, а саме 2 (дві) купюри номіналом по 100 доларів США кожна з серійними номерами QF48149877B, QF48149879B, які видані ГУ СБУ в м. Києві та Київській області для проведення відповідних слідчих дій необхідно повернути ГУ СБУ; 173 (сто сімдесят три) купюри номіналом по 100 доларів кожна з ідентичними серіями та номерами МВ07247983С, які є імітованими грошовими коштами підлягають знищенню; мобільний телефон Iphone 15 Pro Max, з сімкартою в ньому НОМЕР_2 та ноутбук марки MacBook модель М4 необхідно повернути власнику ОСОБА_3 .

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 469, 472, 473 та 475, 615 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 29 жовтня 2026, між прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 .

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 369-2 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі 330 750 гривень.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 15.07.2026 ( ун. № 759/18682/26, пр. № 1-кс/759/6911/26), з забороною відчуження, розпорядження та користування майном - скасувати.

Речові докази:

- предмети, схожі на грошові кошти, а саме купюри номіналом по 100 доларів США кожна, а саме 2 (дві) купюри номіналом по 100 доларів США кожна з серійними номерами QF48149877B, QF48149879B - повернути ГУ СБУ в м. Києві та Київській області;

- 173 (сто сімдесят три) купюри номіналом по 100 доларів кожна з ідентичними серіями та номерами МВ07247983С - знищити;

- мобільний телефон, належний ОСОБА_3 марки Iphone 15 Pro Max, з сімкартою в ньому НОМЕР_2 та ноутбук, належний ОСОБА_3 марки MacBook модель М4 - повернути власнику ОСОБА_3 .

Вирок на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений до Київського апеляційного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1