Рішення від 20 жовтня 2026 р. у справі №756/13071/26 — Оболонський районний суд міста Києва

21.10.2026 Справа № 756/13071/26

Справа № 756/13071/26

Провадження № 2/756/9588/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

З А О Ч Н Е

21 жовтня 2026 року Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючого - судді Жука М.В.,

при секретарі Колядінцевій П.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа: Оболонська районна в місті Києві державна адміністрація, про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням,

в с т а н о в и в:

У липні 2026 року позивач через свого представника адвоката Фогеля В.В. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа: Оболонська районна в місті Києві державна адміністрація, про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням.

В обґрунтування позову зазначає, що він зареєстрований та проживає у квартирі АДРЕСА_1 , право на зайняття якої надано на підставі ордера на жиле приміщення від 04.08.1972. Крім нього у квартирі зареєстровані його колишня дружина ОСОБА_2 та його сини ОСОБА_1 і ОСОБА_3 , які з 2015 року у квартирі не проживають, особистих речей у ній не мають, участі у витратах на оплату житлово-комунальних послуг та утриманні житла не беруть, місце їх фактичного проживання невідоме. Оплату житлово-комунальних послуг здійснюють позивач та його дружина ОСОБА_4 , яка проживає разом з ним у квартирі.

Оскільки відповідачі понад шість місяців без поважних причин не проживають у спірній квартирі, але залишаються зареєстрованими в ній, що перешкоджає позивачу реалізувати право на приватизацію житла та зареєструвати у квартирі свою дружину, позивач просить суд визнати ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1 , та стягнути з кожного з відповідачів на його користь по 1 331,20 грн судового збору.

На підставі повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2026 справу передано на розгляд судді Жуку М.В.

У судове засідання позивач та його представник не з`явилися, представник позивача адвокат Фогель В.В. подав заяву про розгляд справи без їх участі, в якій зазначає, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти винесення заочного рішення по справі не заперечує.

Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, про день, час та місце судового засідання повідомлена належним чином шляхом направлення судової повістки на зареєстроване місце проживання, про причини неявки суд не повідомила, відзиву на позов не подала, заяв про розгляд справи за її відсутності до суду не надходило.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилися, про день, час та місце судового засідання повідомлені належним чином шляхом направлення судових повісток на зареєстроване місце проживання та оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, тому відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України вважаються такими, що повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, відзиву на позов не подали, заяв про розгляд справи за їх відсутності до суду не надходило.

Представник третьої особи Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації в судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи без його участі.

За таких обставин судом постановлено ухвалу про проведення заочного розгляду справи на підставі наявних в ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Судом установлено, що 04.08.1972 року виконавчим комітетом Київської міської Ради депутатів трудящих на підставі рішення виконкому Московської районної Ради депутатів трудящих від 24.06.1972 року № 1465 ОСОБА_5 видано ордер на право зайняття жилого приміщення - двох кімнат у квартирі АДРЕСА_1 на сім`ю з трьох осіб, до складу якої включено позивача (а.с. 40).

Згідно з витягом з Реєстру територіальної громади м. Києва про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні № 94459195 станом на 12.06.2023 року у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані: позивач - з 08.12.1988 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - з 17.12.1992 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - з 08.02.2007 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , - з 07.10.2008 року. Реєстрацію місця проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_1 за вказаною адресою підтверджено також відповідями з Єдиного державного демографічного реєстру від 07.08.2026 року.

Відповідно до інформаційної довідки КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 27.04.2023 року № 12351 квартира АДРЕСА_1 на праві власності не зареєстрована. Згідно з довідкою органу приватизації державного житлового фонду Оболонського району м. Києва від 24.04.2023 року № 105-1 позивач участі у приватизації житла за вказаною адресою не брав.

Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 22.03.2021 року у справі № 756/13801/20 розірвано шлюб між ОСОБА_2 та позивачем, зареєстрований 16.09.2005 року відділом реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 1415. Від шлюбу сторони мають сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 41-42).

Листом Оболонського УП ГУ НП у м. Києві № 11.05.23/ч-1356/125/51/05-23 повідомлено, що в ході перевірки за заявою позивача мешканці будинку АДРЕСА_2 пояснили, що ОСОБА_2 у квартирі АДРЕСА_3 не проживає з 2017 року. Листом Оболонського УП ГУ НП у м. Києві № 356865-2025 від 15.09.2025 року повідомлено, що проведеною перевіркою встановлено, що ОСОБА_2 дійсно не проживає у квартирі АДРЕСА_1 тривалий період часу, про що підтвердили мешканці будинку, встановити її фактичне місце проживання не вдалося.

Листом Оболонського УП ГУ НП у м. Києві № 461981-2025 від 08.12.2025 року повідомлено, що проведеною перевіркою встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у квартирі АДРЕСА_1 не проживають протягом тривалого часу, про що підтвердили мешканці будинку, які також підтвердили фактичне проживання у квартирі ОСОБА_4 .

Листом Оболонського УП ГУ НП у м. Києві № 186411-2026 від 28.05.2026 року повідомлено, що проведеною перевіркою встановлено, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у квартирі АДРЕСА_1 не проживають протягом тривалого часу, вжитими заходами встановити їх фактичне місце проживання на території України не вдалося.

Актом на предмет не проживання від 10.06.2026 року, складеним мешканцями квартир АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 та АДРЕСА_6 , встановлено, що ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровані, але не проживають у квартирі АДРЕСА_3 з 2015 року, їх особистих речей у квартирі немає, у квартирі проживають позивач та ОСОБА_4 .

Згідно з довідкою АТ КБ «ПриватБанк» від 13.07.2026 року № 4AP7Q6AGOJBU9Q2T (а.с. 68) ОСОБА_4 здійснювала платежі за житлово-комунальні послуги за квартиру АДРЕСА_1 , що також підтверджується наданими позивачем квитанціями за 2024-2025 роки.

Згідно зі статтею 64 ЖК України члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Частиною четвертою статті 9 ЖК України передбачено, що ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Стаття 71 ЖК України встановлює загальні правила збереження жилого приміщення за тимчасово відсутніми громадянами.

За змістом цієї статті при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Також жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім`ї понад шість місяців, зокрема, у випадку тимчасового виїзду з постійного місця проживання за умовами і характером роботи.

Відповідно до статті 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Згідно із п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.04.1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» у справах про визнання наймача або члена його сім`ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст. 71 ЖК України), необхідно з`ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім`ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.

Враховуючи, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 понад шість місяців фактично не проживають у квартирі АДРЕСА_1 , участі в утриманні житла та оплаті житлово-комунальних послуг не беруть, поважність причин не проживання судом не встановлено та підстави вважати, що їм чиняться перешкоди у користуванні спірною квартирою, відсутні, суд дійшов висновку про визнання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування жилим приміщенням.

Стосовно вимоги про визнання ОСОБА_1 таким, що втратив право користування жилим приміщенням, варто зазначити наступне.

Відповідно до статті 6 Сімейного кодексу України правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Не проживання дитини у спірному житлі у зв`язку з її проживанням в іншому місці з одним із батьків не може вважатися неповажною причиною, оскільки дитина в силу свого віку не має достатнього обсягу цивільної дієздатності самостійно визначати місце свого проживання.

Разом з тим, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , досяг повноліття ІНФОРМАЦІЯ_4 , а отже з цього часу самостійно визначає своє місце проживання. Після досягнення повноліття, тобто понад шість місяців, він у спірній квартирі не проживає, участі в утриманні житла не бере, доказів того, що йому чиняться перешкоди у користуванні квартирою або що його відсутність зумовлена поважними причинами, матеріали справи не містять.

За таких обставин суд дійшов висновку про визнання ОСОБА_1 таким, що втратив право користування жилим приміщенням.

Оскільки позов підлягає задоволенню, відповідно до ст. 141 ЦПК України з кожного з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним судовий збір у розмірі 1 331,20 грн.

Керуючись ст. 2-13, 81, 141, 259, 263-265, 280-282, 289, 354 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа: Оболонська районна в місті Києві державна адміністрація, про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_1 ) такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1 .

Визнати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_2 ) таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 .

Визнати ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_3 ) таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса: АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_4 ) 1 331,20 грн судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса: АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_4 ) 1 331,20 грн судового збору.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса: АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_4 ) 1 331,20 грн судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя