Рішення від 02 вересня 2026 р. у справі №752/15008/18 — Голосіївський районний суд міста Києва

Суд: Голосіївський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Спори про спадкове право

Дата: 02 вересня 2026 р.

Справа: №752/15008/18

Суддя: Плахотнюк К. Г.

Справа № 752/15008/18

Провадження № 2/752/207/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

03 вересня 2026 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Плахотнюк К.Г.

за участі секретаря судового засідання - Нікітенко А.М.,

у місті Києві в приміщенні суду розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Косенко Любові Анатоліївни, ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання дій протиправними, визнання незаконними та скасування постанови про призначення виконавця заповіту, свідоцтва про надання повноважень виконавця заповіту,

ВСТАНОВИВ:

24.07.2018 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання дій протиправними, визнання незаконними та скасування постанови про призначення виконавця заповіту, свідоцтва про надання повноважень виконавця заповіту, яким позивається до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 (далі по тексту приватного нотаріуса КМНО Косенко Л.А.), ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей та сім`ї Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації.

В обґрунтування заявлених вимог позивачка зазначила, що 14.08.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Толочко А.Г. було відкрито спадкову справу №4/2017 за її заявою щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 її дочки ОСОБА_7 , яка проживала разом із нею та її онукою за адресою: АДРЕСА_1 . Цією ж нотаріусом було встановлено коло спадкоємців, до якого ввійшли, вона, як мати на підставі її ж заяви від 14.08.2017 року, а також малолітня дочка померлої та її онука ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на підставі заяви від 11.08.2017 року представника її біологічного батька ОСОБА_9 .

У зв`язку з припиненням приватним нотаріусом КМНО Толочко А.Г. нотаріальної діяльності, спадкову справу було витребувано з архіву Київського державного нотаріального округу приватним нотаріусом КМНО Косенко Л.А..

10.07.2018 року приватним нотаріусом КМНО Косенко Л.А. було прийнято постанову про призначення виконавця заповіту її померлої дочки сторонню людину, яка не була знайома ані з її дочкою, ані з її онукою - відповідачку ОСОБА_2 та видано останній відповідне свідоцтво, яке зареєстроване в реєстрі за №548. Підставою для прийняття такої постанови приватний нотаріус КМНО Косенко Л.А. зазначила, що спадкове майно потребує охорони та зберігання, а спадкоємці не реалізували право на призначення (обрання) виконавця заповіту, а тому для управління спадковим майном необхідно призначити виконавця заповіту.

Такі дії відповідачки приватного нотаріуса КМНО Косенко Л.А. вважає неправомірними, а прийняту нею постанову незаконною з огляду на те, що станом на дату її прийняття першим відповідачем вже було отримано в червні 2018 року заяву ОСОБА_4 про перебування у провадженні суду заявленого нею спору щодо визнання заповіту ОСОБА_7 , посвідченого 18.03.2015 року приватним нотаріусом КМНО Новохатньою Н.С. недійсним, а також докази на підтвердження зазначеної обставини та відповідні документи на підтвердження вступу у спадщину її дочки.

Стверджувала, що обізнаність відповідачів про оскарження в судовому порядку заповіту на підставі якого приймалися оскаржувані постанова та свідоцтво є підставою для визнання їх недійсними та скасування.

Крім того, позивачка стверджувала, що статтею 1288 ЦК України передбачено, що саме спадкоємці мають право обрати виконавця заповіту з числа спадкоємців або призначити виконавцем заповіту іншу особу, виконавець заповіту може бути призначений нотаріусом якщо цього потребують інтереси спадкоємців.

Відповідно до заповіту, складеного 18.03.2015 року, померлою ОСОБА_7 , спадкоємцями всього спадкового майна є вона, як її мати та її онука - малолітня ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В установлений законом строк нею ж подано заяву про прийняття спадщини. Приватним нотаріусом КМНО Косенко Л.А. не було запропоновано спадкоємцям за заповітом обрати виконавця заповіту з числа спадкоємців або призначити виконавцем іншу особу, а навпаки, без її згоди, як спадкоємця, не повідомивши її про подану заяву сторонньою особою ОСОБА_2 про призначення її виконавцем заповіту, витребувано з Київського державного нотаріального архіву спадкову справу та прийнято 10.07.2018 року незаконну постанову про призначення виконавця заповіту померлої її дочки сторонню людину, а саме другу відповідачку ОСОБА_2 . На підставі цієї ж постанови незаконно 10.07.2018 року видано свідоцтво про надання повноважень виконавцю заповіту померлої ОСОБА_7 - ОСОБА_2 .

Позивачка також послалася , що в матеріалах спадкової справи є її заява від 15.09.2017 року, зареєстрована нотаріусом 15.09.2017 року за №20711 про надання їй повноважень на управління нерухомим майном її померлої дочки з метою його зберігання та охорони, відповідно саме вона мала б бути призначена виконавцем заповіту її померлої дочки. Однак, її заява не була прийнята до уваги, про прийняту постанову щодо призначення виконавцем заповіту сторонню особу ОСОБА_2 її, як спадкоємицю за цим заповітом не було повідомлено, про прийняту постанову та свідоцтво вона довідалася під час ознайомлення з матеріалами спадкової справи. Вважає, такі дії відповідачів незаконними, направленими на заволодіння особистим майном її померлої дочки.

Просила:

визнати недійсними та скасувати - постанову приватного нотаріуса КМНО Косенко Л.А. від 10.07.2018 року про призначення виконавця заповіту померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 сторонню особу ОСОБА_2 ; свідоцтво приватного нотаріуса КМНО Косенко Л.А. від 10.07.2018 року про надання повноважень виконавцю заповіту померлої 05.08.2017 року ОСОБА_7 сторонній особі ОСОБА_2 ;

визнати дії відповідачів ОСОБА_6 та ОСОБА_2 щодо винесення та отримання оскаржених постанови і свідоцтва неправомірними.

Провадження у справі відкрито 26.07.2018 року з призначенням до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

08.10.2018 року відповідачка ОСОБА_2 звернулася до суду із запереченнями щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження.

22.10.2018 року відповідачка ОСОБА_2 подала до суду відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , посилаючись на те, що позивачка свідомо вказує у тексті позову неправдиву інформацію, а також повністю перекручує дійсні обставини справи.

Так у відзиві на позов відповідачка ОСОБА_2 вказала, що законний представник малолітньої спадкоємиці ОСОБА_8 - ОСОБА_9 . 11.08.2017 року видав на її ім`я нотаріальну довіреність для своєчасного та ефективного вирішення всіх питань, пов`язаних із оформленням спадщини на ім`я малолітньої ОСОБА_8 . За вказівкою її довірителя, 10.07.2018 року та, діючи в інтересах спадкоємців, вона звернулася до нотаріуса з письмовою заявою в якій висловила своє бажання та згоду бути виконавцем заповіту в рамках спадкової справи. Саме на підставі її заяви приватний нотаріус КМНО Косенко Л.А. прийняла оскаржувані постанову та свідоцтво.

Відповідачка категорично заперечила твердження позивачки, що вона є сторонньою особою та не була знайома ні зі спадкодавицею, ні зі спадкоємцями. Вказала, що вона разом зі спадкодавицею ОСОБА_7 , приймала участь у різноманітних судових справах на одній стороні, що також підтверджується довіреністю виданою самою позивачкою на її ім`я. Крім того, вона ж представляла інтереси співпозивачів у одній зі справ разом зі спадкодавицею, позивачкою та ОСОБА_9 , батьком малолітньої дочки спадкоємиці ОСОБА_8 . Стверджувала, що законодавство не ставить призначення виконавця заповіту в залежність від наявності або ж відсутності в нього будь-яких відносин зі спадкоємцями чи спадкодавцем.

Відповідачка ОСОБА_2 стверджувала, що з моменту відкриття спадкової справи, позивачка не зверталася ні до другої спадкоємиці, з пропозиціями, ні до нотаріуса з заявою про призначення її, або ж будь-якої іншої особи виконавцем заповіту, а відтак підстави для скасування постанови нотаріуса про призначення виконавця заповіту та свідоцтва відсутні.

Крім того, ОСОБА_2 заперечила факт перебування у провадженні Дніпровського районного суду міста Києва справи за позовом ОСОБА_4 про визнання заповіту померлої ОСОБА_7 недійсним, оскільки нотаріус не отримувала ухвалу про відкриття провадження у такій справі і в реєстрі судових рішень така ухвала суду відсутня. Відповідно заява ОСОБА_4 від 20.06.2018 року не мала будь-якого значення на прийняття нотаріусом оскаржуваних постанови та свідоцтва.

Що ж стосується заяви позивачки від 15.09.2017 року до нотаріуса з приводу надання їй повноважень на управління спадковим майном, то така заява не могла бути задоволена та жодним чином не впливала на можливість призначення іншої особи виконавцем заповіту.

Відповідачка ОСОБА_2 просила відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 , оскільки її повноваження як виконавця заповіту є такими, що відповідають вимогам статті 1290 ЦК України, жодним чином не розширюючи їх та не змінюючи їх змісту.

29.10.2018 року відповідачка приватний нотаріус КМНО Косенко Л.А. звернулася до суду з запереченнями щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження.

23.01.2019 року судом постановлено ухвалу (з занесенням до протоколу судового засідання) про продовження розгляду справи у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 03.04.2019 року до участі у справі на стороні позивачки залучено третіх осіб: ОСОБА_4 , ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 22.09.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до приватного нотаріуса КМНО Косенко Л.А.. ОСОБА_2 , треті особи: орган опіки та піклування Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про визнання дій неправомірними залишено без розгляду.

Постановою Київського апеляційного суду від 22.02.2022 року ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 22.09.2021 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

13.04.2023 року закрито підготовче провадження за позовними вимогами ОСОБА_1 до приватного нотаріуса КМНО Косенко Л.А., ОСОБА_2 , треті особи: орган опіки та піклування Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про визнання дій неправомірними.

Ухвалами суду від 11.07.2023 року заяви позивачки ОСОБА_1 про повернення до стадії підготовчого провадження та зупинення провадження у справі залишені без задоволення.

Ухвалою суду від 28.04.2026 року залучено до участі у справі третьою особою на стороні відповідачки ОСОБА_2 законного представника ОСОБА_10 .

Ухвалою суду від 03.09.2026 року заяву третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_4 залишено без розгляду.

У судовому засіданні 03.09.2026 року учасники справи відсутні.

Позивачка ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , як представник третьої особи Бородіної Т.П., відповідачка ОСОБА_2 , представник третьої особи ОСОБА_5 - адвокат Демидюк О.Б. просили суд завершити судовий розгляд справи за їх відсутності.

Позивачка ОСОБА_1 , а також ОСОБА_1 від імені третьої особи ОСОБА_4 просили задовольнити позов. ОСОБА_1 .

Відповідачка ОСОБА_2 , представник третьої особи Агранович-Фуксманн Наталі - адвокат Демидюк О.Б. просили відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Відповідачка - приватний нотаріус КМНО Косенко Л.А., третя особа ОСОБА_3 , представник третьої особи Служби у справах дітей та сім`ї Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації у судовому засіданні відсутні, про дату, час та місце судового засідання повідомлені.

Третя особа Служба у справах дітей та сім`ї Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації просила розглядати справу за відсутності її представника, ухвалити судове рішення, яке буде в найкращих інтересах дитини - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.9 тому №96).

Третя особа ОСОБА_3 , про судові засідання повідомлявся, однак судові повістки поверталися до суду з відміткою відділу зв`язку про причини повернення - «адресат відсутній».

Відповідачка - приватний нотаріус КМНО Косенко Л.А., про причини неявки не повідомила, з будь-якими клопотаннями до суду не зверталася.

Будучи присутньою у судовому засіданні 28.02.2025 року позивачка ОСОБА_1 підтримала заявлені нею позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідачка ОСОБА_2 категорично заперечила зазначені позивачкою ОСОБА_1 підстави для позову, просила відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог.

Представник третьої особи ОСОБА_5 - адвокат Демидюк О.Б. просила відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши у судовому засіданні 28.02.2025 року позивачку ОСОБА_1 , відповідачку ОСОБА_2 та її ж представника, дослідивши докази наявні в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце народження - Луганськ, Україна, громадянство - українське, що підтверджено свідоцтвом про смерть виданим 17.08.2017 року відомством державного управління Задарської міської державної адміністрації відділом реєстрації актів цивільного стану м. Задар Республіки Хорватія, на підставі даних книги актів цивільного стану про смерть, яка ведеться на підвідомчій території Поседар`є за рік 2017 в якій під порядковим №00020 зроблено запис 08.08.2017 року про факт смерті ОСОБА_12 (а.с.117-124 тому №2).

ОСОБА_7 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , в місті Луганську, її батьки: батько - ОСОБА_13 , мати ОСОБА_14 , місце державної реєстрації - Артемівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Луганського міського управління юстиції у Луганській області, що підтверджено повторним свідоцтвом про народження виданим 16.08.2017 року Шевченківським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, серї НОМЕР_1 . (а.с.98 тому №2).

За даними повторного свідоцтва про розірвання шлюбу, серії НОМЕР_2 виданого 19.11.2013 року Артемівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Луганського міського управління юстиції, шлюб між чоловіком ОСОБА_13 і дружиною ОСОБА_14 розірвано, про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис №503 від 1982 року грудня місяця 10 числа. Після реєстрації розірвання шлюбу присвоєні прізвища: йому ОСОБА_15 , їй ОСОБА_16 . (а.с.92 тому №2).

Померла, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 була матір`ю ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві 26 серпня 2009 року. Батько дитини - ОСОБА_9 . (а.с.116 тому №2).

14.08.2017 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса КМНО Толочко А.Г. з заявою про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її дочки ОСОБА_12 , за законом, оскільки на день смерті дочки була непрацездатною за віком, відповідно до статті 1241 ЦК України. (а.с.83,84 тому №2).

11.08.2017 року ОСОБА_9 , як законний представник малолітньої дочки, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зробив заяву, котра була засвідчена приватним нотаріусом КМНО Падалка Р.О. та зареєстрована в реєстрі за №5964, про прийняття малолітньою дочкою ОСОБА_8 , спадкового майна, яке залишилось після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її матері - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка була зареєстрована та проживала на день смерті за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с. 115 тому №2).

Судом також встановлено, що 18.03.2015 року ОСОБА_7 , що народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 в місті Луганськ та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 зробила таке розпорядження: належну їй квартиру АДРЕСА_2 , та квартиру АДРЕСА_3 заповідала своїй матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , все інше належне їй майно заповідала своїй дочці ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Заповіт посвідчено приватним нотаріусом КМНО Новохатньою Н.С., зареєстровано в реєстрі за №761. (а.с. 196 тому 33).

Судом також встановлено, що 11.08.2017 року приватний нотаріус КМНО Падалка Р.О. посвідчив та зареєстрував у реєстрі за №5965 довіреність ОСОБА_9 , якою останній уповноважив ОСОБА_17 та ОСОБА_2 (кожен з яких мав право діяти окремо та незалежно один від одного) бути його представниками у будь-яких підприємствах, установах, організаціях, незалежно від їх форми власності та підпорядкування на території України, а також за кордоном з усіх без винятку питань, пов`язаних з оформленням спадщини на ім`я його малолітньої дочки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , після смерті її матері ОСОБА_7 , що народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 та померла ІНФОРМАЦІЯ_8 , з чого б вона не складалася та де б не знаходилася. (а.с. 125 тому №2).

10.07.2018 року ОСОБА_2 звернулася до приватного нотаріуса КМНО Косенко Л.А. з заявою про призначення виконавця заповіту у спадковій справі №4/20-17 (номер у Спадковому реєстрі : 61080264). Справжність підпису ОСОБА_2 посвідчено приватним нотаріусом КМНО Косенко Л.А., зареєстровано в реєстрі за №547. (а.с. 128-129 тому №3).

Як видно зі змісту зазначеної вище заяви, необхідність призначення виконавця заповіту , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері малолітньої ОСОБА_8 - ОСОБА_7 , заявниця обґрунтувала тим, що малолітня спадкоємиця ОСОБА_8 є такою, що прийняла спадщину за заявою її законного представника - ОСОБА_9 від 15.08.2018 року, однак отримання малолітньою ОСОБА_18 свідоцтва про право на спадщину не є можливим у тому числі з підстав зупинення вчинення нотаріальних дій в рамках спадкової справи №4/20-17 до вирішення судової справи №43 R 138/181 за заявами та за участю ОСОБА_1 та малолітньої ОСОБА_18 , що розглядається судовими органами Австрійської Республіки. Через відсутність правовстановлюючих документів про право власності спадкоємиці ОСОБА_18 на спадкове майно, орендарі майна позбавлені можливості продовжити строки дії договорів про надання послуг з охорони квартир: АДРЕСА_4 ; АДРЕСА_5 , що були укладені з Управлінням поліції охорони власницею ОСОБА_7 .. Крім того, необхідність терміново призначити виконавця заповіту заявниця ОСОБА_2 обґрунтувала потребою збереження зазначеного спадкового майна від посягань з боку третіх осіб. Просила видати їй свідоцтво на підтвердження виконавця заповіту у спадковій справі № 4/2-017 з метою невідкладного вжиття нею заходів з управління та охорони (утримання, сплати необхідних платежів тощо) з зазначенням переліку спадкового майна. До переліку майна не були включені квартира АДРЕСА_2 , та квартира АДРЕСА_3 , котрі спадкодавиця ОСОБА_7 заповідала своїй матері ОСОБА_1 ..

10.07.2018 року приватний нотаріус КМНО Косенко Л.А. прийняла постанову про призначення виконавця заповіту громадянки ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідченого Новохатньою Н.В., приватним нотаріусом КМНО 18.03.2015 року за реєстровим №761 ОСОБА_2 (а.с.131 тому № 3).

Необхідність призначення виконавця заповіту померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 приватний нотаріус КМНО Косенко Л.А. обґрунтувала необхідністю наявністю спадкового майна, що потребує управління (охорони, зберігання), а також з врахуванням того, що: виконавець заповіту не призначений заповідачем; спадкоємці не реалізували право на призначення (обрання) виконавця заповіту; до спадкоємців за заповітом входить малолітня дочка спадкодавця - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; видача свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно наразі не є можливою, виникла необхідність призначення виконавця заповіту в інтересах всіх спадкоємців. (а.с. 131 тому № 3).

10.07.2018 року приватним нотаріусом КМНО Косенко Л.А. також було видано Свідоцтво яким виконавця заповіту, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_19 , ОСОБА_2 уповноважено: вжити заходів щодо охорони спадкового майна; вжити заходів щодо повідомлення спадкоємців, відказоодержувачів, кредиторів про відкриття спадщини; вимагати від боржників спадкодавця виконання ними своїх зобов`язань; управляти спадщиною; забезпечити одержання кожним зі спадкоємців частки спадщини, яка визначена у заповіті; забезпечити одержання частки у спадщині особам, які мають право на обов`язкову частку у спадщині. Свідоцтво зареєстровано в реєстрі за №548. (а.с.133 тому № 3).

Згідно з частиною 1 статті 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За приписами частини 1 статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Правилами статті 4 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб визначений законами України.

Згідно зі статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно зі статтею 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

При цьому, принцип змагальності згідно статті12 ЦПК України забезпечує повноту дослідження обставин справи. Даний принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Відповідно до правил статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених статтею 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

24.07.2028 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання незаконними та скасування актів приватного нотаріуса КМНО Косенко Л.А. прийнятих 10.07.2018 року, а саме постанови про призначення виконавцем заповіту її дочки ОСОБА_7 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , а також свідоцтво, яким визначено перелік повноважень виконавцю заповіту ОСОБА_2 ..

В обґрунтування заявлених вимог позивачка ОСОБА_1 послалася на те, що виконавцем заповіту її померлої дочки була призначена стороння особа про, що вона дізналася випадково, ознайомившись з матеріалами спадкової справи. Призначаючи виконавцем заповіту сторонню особу ОСОБА_2 , а не з числа спадкоємців, відповідачка приватний нотаріус КМНО Косенко Л.А. не прийняла до уваги наявні в матеріалах спадкової справи її ж заяви про призначення її виконавцем заповіту, а також інформацію про оспорювання заповіту в судовому порядку ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .. Стверджувала, що підстави для призначення виконавця заповіту за заявою ОСОБА_2 були надуманими.

Питання щодо призначення виконавця заповіту врегульовані Главою 88 ЦК України «Виконання заповіту».

Правилами статті 1286 ЦК України встановлено, що з аповідач може доручити виконання заповіту фізичній особі з повною цивільною дієздатністю або юридичній особі (виконавцеві заповіту). Якщо заповіт складено на користь кількох осіб, виконання заповіту може бути доручено будь-кому з них. Якщо заповіт складено на користь однієї особи, виконання заповіту може бути покладено на особу, яка не є спадкоємцем за заповітом.

Статтею 1287 ЦК України визначено правила призначення виконавця заповіту за ініціативою спадкоємців, а саме частиною 2 цієї статті передбачено, якщо заповідач не призначив виконавця заповіту або якщо особа, яка була ним призначена, відмовилася від виконання заповіту або була усунена від виконання заповіту, спадкоємці мають право обрати виконавця з числа спадкоємців або призначити виконавцем заповіту іншу особу. Відповідно до частини третьої цієї ж статті, я кщо спадкоємці не можуть досягти згоди щодо призначення виконавця заповіту, він на вимогу одного із них може бути призначений судом.

Відповідно до змісту статті 1288 ЦК України, в иконавець заповіту може бути призначений нотаріусом або в сільських населених пунктах - уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, якщо заповідач не призначив виконавця заповіту або якщо виконавець заповіту відмовився від виконання заповіту чи був усунений від його виконання і якщо цього потребують інтереси спадкоємців.

Статтею 1290 ЦК України визначено повноваження виконавця заповіту, зокрема:

1. Виконавець заповіту зобов`язаний: 1) вжити заходів щодо охорони спадкового майна; 2) вжити заходів щодо повідомлення спадкоємців, відказоодержувачів, кредиторів про відкриття спадщини; 3) вимагати від боржників спадкодавця виконання ними своїх зобов`язань; 4) управляти спадщиною; 5) забезпечити одержання кожним із спадкоємців частки спадщини, яка визначена у заповіті; 6) забезпечити одержання частки у спадщині особами, які мають право на обов`язкову частку у спадщині.

2. Виконавець заповіту зобов`язаний забезпечити виконання спадкоємцями дій, до яких вони були зобов`язані заповітом.

3. Повноваження виконавця заповіту посвідчуються документом, який видається нотаріусом за місцем відкриття спадщини.

За результатами судового розгляду справи судом встановлено, що: заповідач ОСОБА_7 , складаючи 18.03.2015 року заповіт, на випадок своєї смерті зробила розпорядження, на двох спадкоємців, а саме належні їй квартиру АДРЕСА_2 , та квартиру АДРЕСА_3 заповідала своїй матері ОСОБА_1 , а все інше належне їй майно заповідала своїй дочці ОСОБА_8 ; заповідач ОСОБА_7 виконавця заповіту не призначала; спадкоємиця ОСОБА_1 , звертаючись з заявою про прийняття спадщини, заявила про своє право на обов`язкову частку в спадщині, відповідно до статті 1241 ЦК України; за даними матеріалів спадкової справи, спадкоємиця ОСОБА_20 зверталася до приватного нотаріуса КМНО Толочко Г.А. з заявою щодо покладення на неї обов`язку охорони спадкового майна та управління спадщиною, що є предметом заповіту померлої ОСОБА_7 .

Зокрема ОСОБА_1 15.09.2017 року зверталася до приватного нотаріуса КМНО Толочко А.Г. з заявою щодо здійснення охорони спадкового майна - квартири-офісу за адресою: АДРЕСА_6 , для чого просила оформити та підписати з нею відповідний договір на управління майном, а саме квартирою та майном яке знаходиться у вказаній квартирі (а.с.135 тому №2).

Відповідно до правил статей 1283, 1284, 1285 ЦК України:

1. Охорона спадкового майна здійснюється в інтересах спадкоємців, відказоодержувачів та кредиторів спадкодавця з метою збереження його до прийняття спадщини спадкоємцями або набрання законної сили рішенням суду про визнання спадщини відумерлою.

2. Нотаріус або в сільських населених пунктах - уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини за заявою спадкоємців або за повідомленням підприємств, установ, організацій, громадян, або на підставі рішення суду про оголошення фізичної особи померлою чи за своєю власною ініціативою вживає заходів до охорони спадкового майна.

3. Охорона спадкового майна триває до закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини, або набрання законної сили рішенням суду про визнання спадщини відумерлою.

Особи або органи, що вживають заходів з охорони спадкового майна, мають право укладати договори з третіми особами, спрямовані на забезпечення охорони спадкового майна.

4. Витрати на охорону спадкового майна відшкодовуються спадкоємцями відповідно до їхньої частки у спадщині, а у разі визнання спадщини відумерлою - органом місцевого самоврядування, який від імені територіальної громади здійснює право власності щодо спадщини, яку визнано відумерлою.;

1. Якщо спадкування здійснюється не лише за заповітом, а й за законом, виконавець заповіту, якого призначив спадкодавець, вживає заходів щодо охорони всієї спадщини.

2. Спадкоємці за законом мають право призначити іншу особу, яка вживатиме заходів щодо охорони частини спадщини, що спадкується за законом.;

1. Якщо у складі спадщини є майно, яке потребує утримання, догляду, вчинення інших фактичних чи юридичних дій для підтримання його в належному стані, нотаріус, а в населених пунктах, де немає нотаріуса, - відповідний орган місцевого самоврядування, у разі відсутності спадкоємців або виконавця заповіту укладають договір на управління спадщиною з іншою особою. У разі відсутності спадкоємців або виконавця заповіту особою, яка управляє спадщиною, до складу якої входить земельна ділянка, є сільська, селищна, міська рада за місцезнаходженням такої земельної ділянки.

2. Особа, яка управляє спадщиною, має право на вчинення будь-яких необхідних дій, спрямованих на збереження спадщини до з`явлення спадкоємців або до прийняття спадщини.

3. Особа, яка управляє спадщиною, має право на плату за виконання своїх повноважень.

З аналізу змісту наведених судом вище статей ЦК України, призначення виконавця заповіту, особи на охорону спадкового майна та управителя спадкового майна вчиняється в інтересах спадкоємців з метою збереження спадкового майна, догляду за ним і утримання його, а також використання за призначенням і підтримання спадкового майна в належному стані. Крім того, для призначення виконавця заповіту, особи для охорони спадкового майна та управління ним у першу чергу розглядається кандидатура з числа спадкоємців.

Отже, при вирішенні заявленого спору, суд приймає до уваги встановлені обставини, що заповідачка ОСОБА_7 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , складаючи 18.03.2015 року заповіт, не призначила виконавця заповіту, спадкоємцями спадкового майна померлої ОСОБА_7 є її дочка ОСОБА_8 та мати ОСОБА_1 , до складу спадкової маси входять сім квартир, два машиномісця, земельна ділянка, транспортний засіб, а також побутове майно та значна кількість особистих речей померлої, не визначення часток спадкоємців у спадщині станом на 10.07.2018 року, наявність у матеріалах спадкової справи заяви спадкоємиці ОСОБА_1 про покладення на неї обов`язку охорони спадкового майна (зокрема квартири АДРЕСА_5 , а також майна, що в ній знаходилося) та призначення її ж управителем спадкового майна.

Відповідно суд доходить висновку, що для вирішення заяви ОСОБА_2 , про призначення її ж виконавцем заповіту з метою вжиття охорони спадкового майна (зокрема квартири АДРЕСА_4 та квартири АДРЕСА_5 ) на виконання вимог частини 1 статті 1286 ЦК України приватному нотаріусу КМНО Косенко Л.А. необхідно було б залучити обох спадкоємців за заповітом для призначення виконавця заповіту з числа спадкоємців, а у випадку недосягнення згоди надати останнім можливість звернутися за вирішенням такого питання до суду (частина 3 статті 1287 ЦК України.

Висновок суду в частині необхідності залучення обох спадкоємців для прийняття рішення за заявою ОСОБА_2 про призначення її виконавцем заповіту померлої ОСОБА_7 судом зроблено з огляду на те, що відповідно до змісту довіреності виданої 11.08.2017 року законним представником малолітньої ОСОБА_8 - батьком ОСОБА_21 , останній не уповноважував ОСОБА_2 на вчинення таких дій, як звернення з заявою до нотаріуса про призначення виконавця заповіту та не надавав повноважень виконавця заповіту, перелік яких зазначено у статті 1290 ЦК України..

З огляду на встановленні судом порушення при призначенні приватним нотаріусом КМНО Косенко Л.А. виконавця заповіту померлої 05.08.2017 року ОСОБА_7 - ОСОБА_2 , а також безпідставне посилання приватного нотаріуса КМНО Косенко Л.А. в оскаржуваній постанові, як на одну з підстав для призначення виконавця заповіту на те, що спадкоємці не реалізували право на призначення (обрання) виконавця заповіту суд доходить до висновку про наявність підстав для визнання незаконною та скасування постанови про призначення виконавця заповіту, прийнятої 10.07.2018 року відповідачкою - приватним нотаріусом КМНО Косенко Л.А. у спадковій справі №4/2017.

В свою чергу, висновки суду про необхідність скасування постанови приватного нотаріуса КМНО Косенко Л.А. від 10.07.2018 року про призначення виконавця заповіту померлої 05.08.2017 року ОСОБА_7 - ОСОБА_2 є підставою для скасування свідоцтва виданого 10.07.2018 року приватним нотаріусом КМНО Косенко Л.А. про визначення повноважень виконавцю заповіту - ОСОБА_2, зареєстрованого в реєстрі за №548, оскільки зазначене свідоцтво було видано на підставі постанови про призначення виконавцем заповіту ОСОБА_2 .

Що ж стосується вимог ОСОБА_1 про визнання дій першої та другої відповідачки щодо винесення та отримання оскаржених постанови і свідоцтва неправомірними, то суд не знаходить підстав для їх задоволення, оскільки саме такі дії відповідачів стали підставою для визнання незаконними та скасування цих же актів приватного нотаріуса КМНО Косенко Л.А., відповідно такі дії не потребують повторної оцінки суду за заявленими вимогами.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

На підставі викладеного , керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 263-265, 273, 280-284, 289, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

позовні вимоги ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Косенко Любові Анатоліївни, ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання дій протиправними, визнання незаконними та скасування постанови про призначення виконавця заповіту, свідоцтва про надання повноважень виконавця заповіту, задовольнити частково.

Визнати незаконними та скасувати:

постанову приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Косенко Любові Анатоліївни, прийняту 10 липня 2018 року в спадковій справі № 4/2017 про призначення виконавця заповіту померлої ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_7 - ОСОБА_2 ;

свідоцтво приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Косенко Любові Анатоліївни від 10 липня 2018 року про визначення повноважень виконавцю заповіту померлої ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_7 у спадковій справі № 4/2017 ОСОБА_2 , зареєстрованого в реєстрі за №.548.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання дій приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Косенко Любові Анатоліївни та ОСОБА_2 неправомірними, відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

позивачка ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса - АДРЕСА_1 ;

відповідачка приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Косенко Любов Анатоліївни, РНОКПП невідомо, адреса місця знаходження - АДРЕСА_7 ;

відповідачка ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса - АДРЕСА_8 .

Суддя К.Г. Плахотнюк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua