Рішення від 29 жовтня 2026 р. у справі №692/841/26 — Драбівський районний суд Черкаської області

Справа № 692/841/26

Провадження № 2-др/692/14/26

30.10.26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2026 року Драбівський районний суд Черкаської області в складі: головуючого судді – Чепурного О.П., при секретарі – Бубир В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Драбів в порядку спрощеного провадження цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» про ухвалення додаткового рішення у справі за їх позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

26.05.2026 позивач звернувся до суду з позовом до відповідачки про стягнення заборгованості за кредитним договором. Рішенням суду від 08.09.2026 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за договором №530661-КС-001 від 22.03.2025 року в розмірі 19134 (дев`ятнадцять тисяч сто тридцять чотири) гривні 68 копійок. В іншій частині позовних вимог відмовити. Також стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» судові витрати в розмірі 1987 гривень 21 копійки. Позивач просить суд винести додаткове рішення з приводу розподілу витрат на професійну правову допомогу. Ухвалою суду від 28.09.2026 заява прийнята судом та вирішено провести її розгляд без повідомлення сторін.

Розглянувши заяву позивача, суд вважає, що є підстави для винесення додаткового рішення суду з огляду на наступне.

Так, у позовній заяві позивач просив суд стягнути на його користь з відповідачки 10000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. При прийнятті рішення по суті, дана вимога не була вирішена судом, тому відповідно до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України є підстави для винесення додаткового рішення з даного питання.

На підтвердження понесених витрат позивача на правову допомогу його представник надав суду договір про надання професійної правничої допомоги від 15 травня 2026 року укладеному між ТОВ «Бізнес позика» та адвокатським об`єднанням «Правовий баланс», копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Глуховецького О.С., рахунок-фактуру №05-530661-КС-001 від 15 травня 2026 року та витяг з ЄРАУ.

Відповідно до вимог ст. 133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу відносяться до витрат пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.4, 5 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

В додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року по справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) у п.39-44, 47 суд зазначив, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи; із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства; відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення; зі змісту статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів; при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України); тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони; принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності. Крім того, при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат понесену позивачем на професійну правничу допомогу, суд враховує постанову Верховного Суду від 13 березня 2025 року у справі № 275/150/22 (провадження № 61-13766св24), в якій зазначено, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт. Суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи.

Рішенням Драбівського районного суду Черкаської області від 08 вересня 2026 року позовну заяву ТОВ «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково, стягнуто на користь позивача заборгованість в розмірі 19134,68 грн., що складає 74,64%. Таким чином, оскільки позовні вимоги позивача були задоволені частково, а тому судові витрати підлягають відшкодуванню з відповідача пропорційно до задоволених вимог.

Відповідачка ОСОБА_1 не надавала заяв про зменшення витрат на правову допомогу.

Враховуючи викладене суд вважає, що понесені витрати позивача на правову допомогу підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволеним вимогам, як такі, що підтверджені належними доказами.

На підставі викладеного та керуючись ст.133, 137, 141, 263-264, 270 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» про ухвалення додаткового рішення – задовольнити частково.

Ухвалити по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором додаткове рішення.

Стягнути ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» судові витрати за отримання професійної правничої допомоги по цивільній справі № 692/841/26 у розмірі 7464 гривень 00 копійок.

В іншій частині вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду через суд апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Головуючий