Рішення від 29 жовтня 2026 р. у справі №317/2267/26 — Запорізький районний суд Запорізької області

Єдиний унікальний номер 317/2267/26

Провадження № 2/317/1443/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Качана А.В.

за участі:

секретаря судового засідання Хижняк Д.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом сторін) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького районного суду Запорізької області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги позивач мотивує тим, що 23.03.2019 між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту №729027. Відповідно до індивідуальної частини договору ТОВ «Авентус Україна» надало відповідачу позику.

Договір про надання фінансового кредиту №729027 від 23.03.2019 був укладений з відповідачем в електронній формі відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». При укладанні даного договору на фінансовий номер телефону відповідача був відправлений одноразовий ідентифікатор, який був використаний для прийняття та підтвердження умов вищезазначеного договору. Також на сайті ТОВ «Авентус Україна» була зазначена процедура верифікації особистості та підтвердження заявки.

Зазначає, що ТОВ «Авентус Україна» виконало умови договору про надання фінансового кредиту №729027 від 23.03.2019 та перерахувало на рахунок відповідача безготівковим шляхом кошти в розмірі 4000 грн., а відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо повернення суми позики та сплати пені і комісії, внаслідок чого у нього виникла заборгованість.

12.04.2018 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» укладено договір факторингу № 1 на підставі якого відбулося відступлення права вимоги, у тому числі за договором про надання фінансового кредиту №729027 від 23.03.2019, за яким ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», а на даний час ТОВ «Він Фінанс» набуло прав кредитора стосовно відповідача.

25.07.2024 загальними зборами учасників ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» прийнято рішення про зміну назви на ТОВ «Він Фінанс».

Стверджує, що відповідно до розрахунку заборгованості, що був складений на дату укладення договору відступлення права вимоги № 1 від 12.04.2018, загальна сума заборгованості відповідача перед новим кредитором складає 14424,00 грн., а саме : сума основного боргу –4000,00 грн., сума боргу за процентами – 8424,00 грн., сума боргу за пенею та штрафами – 2000,00 грн.

Позивачем нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання. Отже, сума збитків за кредитним договором №729027 від 23.03.2019, з урахуванням 3% річних, становить 1229,40 грн., сума інфляційних втрат за несвоєчасне виконання кредитних зобов`язань становить 2824,74 грн. Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 18,478,14 грн.

Просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №729027 від 23.03.2019 у загальному розмірі 18478,14 грн., яка складається з: 14424,00 грн. – суми заборгованості за кредитним договором, 2824,74 грн. – суми інфляційних втрат, 1229,40 грн. - суми 3% річних та стягнути судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою судді Запорізького районного суду Запорізької області Сакояна Д.І. від 24.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження.

Розпорядженням керівника апарату Запорізького районного суду Запорізької області № 711-к-2026 у зв`язку з тим, що указом Президента України № 460/2026 від 02.06.2026 суддю Сакояна Д.І. призначено на посаду судді Запорізького апеляційного суду, відповідно до п. 2.3.43, п. 2.3.44 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, протоколу зборів суддів № 6 від 03.06.2026, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи ЄУН 317/2267/26 (НП № 2/317/1443/2026).

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено головуючого суддю Качана А.В.

28.06.2026 судді Запорізького районного суду Запорізької області Качана А.В. прийнято позовну заяву до свого провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи представник позивача у судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином, відзиву на позов не подала, своїми процесуальними правами скористалася на власний розсуд.

У зв`язку з наведеним, суд, на підставі ч. 5 ст. 223, ст. 280 ЦПК України, постановляє заочне рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд перейшов до стадії ухвалення рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, давши оцінку зібраним у справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванні обставин справи, дійшов наступного висновку.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

23.03.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір №729027 про надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту (далі – кредитний договір, договір).

Згідно з п. 1.1 договору Товариство зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в сумі 4000,00 (чотири тисячі) грн. 00 коп. (далі – «Позика»), на умовах строковості, зворотності, платності, з метою покриття побутових витрат Клієнта, а Клієнт зобов`язується повернути Позику та сплатити проценти за користування Позикою.

Позика видається строком на 30 днів. Договір діє до повного виконання Клієнтом своїх зобов`язань за цим Договором (п. 1.2. договору).

Відповідно до пункту 1.3. договору сторони погодили наступну фіксовану процентну ставку за користування Позикою: знижена процентна ставка становить 0,01 % від суми Позики за кожен день користування Позикою (3,65 % річних) у межах строку надання Позики, зазначеного в пункті 1.2 цього Договору. Стандартна процента ставка становить 1,80 % від суми Позики за кожний день користування Позикою (657,00 % річних). Стандартна процентна ставка застосовується згідно з пунктами 1.7., 3.4., 3.6.2. цього Договору.

Загальна вартість Позики за зниженою ставкою складає 100,30 % від суми Позики (у процентному виразі) або 4 012,00 грн. (у грошовому виразі) та включає в себе проценти (відсотки) за користування Позикою - 0,30 % від суми Позики (у процентному виразі) або 12,00 грн. (у грошовому виразі) (п. 1.4. кредитного договору)

Відповідно до п. 1.5. кредитного договору позика надається шляхом перерахування Товариством грошових коштів на банківський картковий рахунок, наданий Клієнтом.

У випадку неможливості виконання зобов`язань за Договором у повному обсязі та у встановлений строк, Клієнт має право ініціювати продовження строку користування Позикою та зміну дати повернення Позики шляхом здійснення платежу на користь Товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів та у разі наявності - неустойки (штрафів та пені). Після отримання Товариством коштів у розмірі нарахованих та несплачених процентів, штрафів та пені, заява Клієнта про продовження строку користування Позикою вважається поданою (п. 1.6 договору)

Після вчинення Клієнтом дій згідно з п. 1.6. цього Договору, та у разі якщо залишок суми Позики складає не менше ніж 400 (чотириста) гривень, Товариство має право, але не обов`язок, продовжити строк користування Позикою. Новий строк користування Позикою обчислюється з дня, наступного за днем вчинення Клієнтом дій згідно з п. 1.6. цього Договору та дорівнює 30 днів. Нова дата повернення Позики відображається у Особистому кабінеті Клієнта. Протягом нового строку користування позикою проценти (відсотки) нараховуються за стандартною процентною ставкою (п.1.7 договору).

Згідно з п. 4.4 у випадку прострочення повернення суми кредиту за користування кредитом клієнт зобов`язаний сплатити товариству:

4.4.1 пеню в розмірі 3% від суми кредиту за кожний день прострочення, починаючи з 4 дня прострочення. Строк нарахування пені не може перевищувати 90 днів;

4.4.2 на 4 день прострочення, крім пені, додатково сплатити штраф у розмірі 150 грн.;

4.4.3 на 30 день прострочення, крім пені, додатково сплатити штраф у розмірі 300грн.;

4.4.4 на 90 день прострочення, крім пені, додатково сплатити штраф у розмірі 500грн.

У розділі 8 договору «Реквізити та підписи сторін» у графі «Клієнт» містяться персональні дані ОСОБА_1 , зокрема: РНОКПП, паспортні дані, адреса зареєстрованого місця проживання, а також відмітка про те, що договір підписано електронним підписом.

За змістом довідки про ідентифікацію ОСОБА_1 надала особисті дані, прийняла та підтвердила умови договору, його підписання шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який сформовано автоматично та направлено на фінансовий номер телефону відповідачки НОМЕР_1 .

Будь-яких доказів на спростування того, що договір був укладений в електронному вигляді відповідачкою не надано.

За змістом ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Приписами ст. 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з приписами ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

За змістом ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

При цьому, одноразовий ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

За вказаних обставин суд приходить до висновку, що договір №729027 про надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту від 23.03.2019 укладений між первісним кредитором та відповідачем у спосіб визначений чинним законодавством України.

12.04.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (фактор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (клієнт) укладено договір факторингу № 1, згідно з умовами якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 4.1 договору факторингу право вимоги переходить від клієнта до фактора на день підписання ними відповідного реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку.

Пунктом 8.2 договору факторингу встановлено, що строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 8.1 цього договору та закінчується 31.12.2018, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором.

Даний договір може бути змінений повністю або частково за спільною письмовою згодою сторін. Сторони цим прийшли до взаємної згоди, що договір може бути достроково припинений лише за взаємною згодою сторін, з моменту підписання сторонами додаткової угоди до цього договору (п. 8.4 договору факторингу).

Згідно з п. 8.6 договору факторингу додатки та додаткові угоди до даного договору набувають чинності з моменту їх підписання обома сторонами та становлять його невід`ємну частину.

Додатковими угодами строк дії договору факторингу продовжувався.

На підтвердження переходу права вимоги до відповідача за кредитним договором, позивачем надано підписаний 21.08.2019 ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» та ТОВ «Авентус Україна» витяг з реєстру прав вимог № 24, відповідно до якого до ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором №729027 про надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту від 23.03.2019.

25.07.2024 загальними зборами учасників ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» прийнято рішення про зміну назви на ТОВ «Він Фінанс», що підтверджується копією наказу № 55-к від 25.07.2024 ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія», копією протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» № 1706 від 25.07.2024.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.

Положеннями ч. 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами ч. 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтями 525 та 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позивачем надано належні і допустимі докази укладення договору №729027 про надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту від 23.03.2019 між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем та переходу права грошової вимоги за вказаним кредитним договором до позивача.

Відповідно до розрахунку заборгованості, заборгованість відповідача ОСОБА_1 за договором №729027 про надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту від 23.03.2019 складає 14424,00 грн., а саме : сума основного боргу – 4000,00 грн., сума боргу за процентами – 8424,00 грн., сума боргу за пенею та штрафами – 2000,00 грн.

Положеннями ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з наведеним у позовній заяві розрахунком інфляційних втрат за період з 23.04.2019 по 23.02.2022 складає 2824,74 грн., сума 3% річних за вказаний період складає – 1229,40 грн.

При цьому суд, враховує, що розрахунок інфляційних та 3% річних в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України здійснено за період до введення в Україні воєнного стану, а отже положення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України не підлягають застосуванню.

За вказаних обставин 3% річних та інфляційні витрати за період з 23.04.2019 по 23.02.2022 позивачем нараховані правомірно, а отже підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

З огляду на наведене, позов ТОВ «Він Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає задоволенню, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором №729027 про надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту від 23.03.2019 складає 18478 грн. 14 коп., а саме : сума основного боргу – 4000,00 грн., сума боргу за процентами – 8424,00 грн., сума боргу за пенею та штрафами – 2000,00 грн. та 2824,74 грн. – суми інфляційних втрат, 1229,40 грн. - суми 3% річних, за період із 23.04.2019 по 23.02.2022.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати, пропорційно до задоволених позовних вимог.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 2662,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №729027 від 10.04.2026.

Таким чином, з відповідача на користь позивача, підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2662 грн. 40 коп.

Що стосується стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Згідно з приписами ч. 3 ст. 133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частина 4 ст. 137 ЦПК України визначає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Судом встановлено, що у межах розгляду даної цивільної справи позивачу надавалась професійна правнича допомога адвокатським бюро «Анастасії Міньковської» на підставі договору про надання правової допомоги № 33 від 22.03.2024 та додаткової угоди до зазначеного договору.

Відповідно до акту від 20.04.2026 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг), адвокат адвокатське бюро надало позивачу правові послуги у зв`язку з розглядом даної цивільної справи на загальну суму 5000,00 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу у межах розгляду даної цивільної справи становить 5000,00 грн.

Згідно ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягаю розподілу між сторонами.

Клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги від відповідача не надходило.

З урахуванням вищенаведеного, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені та обґрунтовано нараховані, пропорційні та співмірні судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 526, 526, 626, 628, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 12, 13, 19, 23, 76-83, 89, 133, 137, 141, 223, 247, 258-259, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» (код ЄДРПОУ 38750239) заборгованість за договором №729027 про надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту від 23.03.2019 у розмірі 18478 грн. 14 коп. (вісімнадцять тисяч чотириста сімдесят вісім гривень 14 копійок), з яких: 4000,00 грн. – сума основного боргу за тілом кредиту, 8424,00 грн. – сума боргу за процентами, 2000,00 грн. – сума боргу за пенею та штрафами, 2824,74 грн. – суми інфляційних втрат (ст. 625 ЦК України), 1229,40 грн. - суми 3% річних (ст. 625 ЦК України) за період із 23.04.2019 по 23.02.2022.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» (код ЄДРПОУ 38750239) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662 грн. 40 коп. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн. 00 коп. (п`ять тисяч гривень 00 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс», код ЄДРПОУ 38750239, адреса: 04112 м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя А.В. Качан