Додаткове рішення від 28 жовтня 2026 р. у справі №353/704/24 — Рівненський апеляційний суд

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2026 року

м. Рівне

Справа № 353/704/24

Провадження № 22-з/4815/100/26

Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя: Боймиструк С.В., судді: Гордійчук С.О., Хилевич С.В.

розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 адвоката Шевчука Руслана Віталійовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача орган опіки та піклування Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача орган опіки та піклування Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області про позбавлення батьківських прав,

встановив:

Постановою Рівненського апеляційного суду від 03 вересня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 23 грудня 2025 року залишено без змін. Питання про розподіл судових витрат, понесених відповідачем у суді апеляційної інстанції, в цій постанові не вирішувалося.

07 вересня 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Шевчук Р.В. через підсистему «Електронний суд» звернувся із заявою про ухвалення додаткового рішення (постанови), у якій просить стягнути з ОСОБА_2 8100 грн. витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо не вирішено питання про судові витрати.

Ухвалення додаткового судового рішення здійснюється в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви і якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Частинами 2 - 6 ст. 137 ЦПК України передбачено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або)значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Уразі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 02.07.2020 року в справі №362/3912/18 (провадження №61-15005св19), від 31.07.2020 року у справі №301/2534/16-ц (провадження №61-7446св19), додатковій постанові Верховного Суду від 19.11.2020 року в справі №734/2313/17 (провадження №61-7550св19).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача зазначив попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат на правничу допомогу становить 20000 грн та вказав, що докази їх розміру будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. Постанову ухвалено 03 вересня 2026 року, а заява з доказами подана 07 вересня 2026 року, тобто в межах строку, встановленого ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

До заяви про ухвалення додаткового рішення додано договір про надання правничої допомоги № 01/038/2024 від 27.09.2024, ордер, додаток № 2 до договору, акт про прийняття-передачу наданих послуг № 2 від 07.09.2026, фіскальний чек від 07.09.2026 та докази надсилання заяви іншим учасникам справи.

Колегія суддів встановила, що відповідно до Акту про прийняття-передачу наданих послуг № 2 від 07.09.2026 заявлена сума 8100 грн складається з шести пунктів. Позивач заперечень щодо розміру витрат не подавала, а тому колегія суддів не вирішує питання про зменшення їх розміру за критерієм співмірності (ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України), а перевіряє реальність і необхідність заявлених витрат, їх підтвердження та зв`язок із розглядом цієї справи в суді апеляційної інстанції.

Витрати за пунктом 3 акта (підготовка та направлення відзиву на апеляційну скаргу, 08.06.2026, 180 хв, 2700 грн) і пунктом 4 акта (участь у судовому засіданні 03.09.2026, 30 хв, 1500 грн) безпосередньо пов`язані з розглядом апеляційної скарги, підтверджуються матеріалами справи (поданим відзивом, постановою від 03.09.2026, у вступній частині якої зазначено про участь представника відповідача в судовому засіданні) та підлягають відшкодуванню в повному обсязі.

Щодо пункту 1 акта (900 грн) колегія суддів зазначає, що вона поєднує кілька різнорідних дій (отримання інформації від клієнта, подання заяви про вступ у справу представника, ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді, роз`яснення суті апеляційної скарги, узгодження правової позиції), вартість яких визначена лише за трьома датами (21.03.2026, 02.04.2026, 04.04.2026) по 20 хвилин кожна, без розмежування часу та вартості окремих дій. З матеріалів справи підтверджується лише ознайомлення представника відповідача з матеріалами справи в електронному вигляді 02.04.2026 (відповідна заява подана в цей день). Виконання робіт у інші зазначені дати нічим, крім запису в акті, не підтверджується. З огляду на це колегія суддів вважає підтвердженими витрати за цією позицією лише в розмірі 300 грн, що відповідає одному блоку тривалістю 20 хв, пов`язаному з датою 02.04.2026.

Пункт 2 акта (300 грн) стосується інформування клієнта 04.06.2026 про надходження апеляційної скарги на додаткове рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 13.03.2026. Єдиним підтвердженням цієї роботи є запис в акті. Матеріали справи не містять жодних процесуальних дій представника відповідача щодо цієї апеляційної скарги: відзив на неї не подавався, інших заяв чи клопотань не заявлялося. За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що реальність і необхідність цих витрат як витрат, пов`язаних з розглядом справи, не підтверджені.

Пункт 5 акта (1800 грн) стосується підготовки та направлення 07.09.2026 заяви про ухвалення додаткового рішення, тобто роботи, виконаної вже після завершення апеляційного розгляду та ухвалення постанови. Така робота не є підготовкою до розгляду апеляційної скарги чи участю в ньому, а спрямована на відшкодування вже понесених витрат, тому не належить до витрат, пов`язаних з розглядом справи в суді апеляційної інстанції у розумінні ст. 133 ЦПК України.

Пункт 6 акта (900 грн) не містить дат виконання робіт, визначає період надання послуг «по день ухвалення додаткового рішення», який на дату складення акта (07.09.2026) не настав, а перелік робіт (ознайомлення з процесуальними документами, інформування клієнта засобами телефонного зв`язку та месенджерів, зустрічі) не конкретизований щодо часу та змісту кожної дії. Нічим, крім запису в акті, ці витрати не підтверджені, а тому їх реальність і необхідність не доведені.

Таким чином, обґрунтованими, підтвердженими та пов`язаними з розглядом справи в суді апеляційної інстанції є витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4500 грн (300 грн за пункт 1 + 2700 грн за пункт 3 + 1500 грн за пункт 4). У решті вимог про стягнення витрат на правничу допомогу слід відмовити.

Керуючись ст. 133, 137, 141, 270, 381–384 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Шевчука Руслана Віталійовича про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , 4500 (чотири тисячі п`ятсот) грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції під час розгляду апеляційної скарги на рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 23 грудня 2025 року.

У решті заяви відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку.

Судді: Боймиструк С.В.

Гордійчук С.О.

Хилевич С.В.