Суд: Рівненський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 28 жовтня 2026 р.
Справа: №570/2484/25
Суддя: Шимків С. С.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 жовтня 2026 року
м. Рівне
Справа № 570/2484/25
Провадження № 22-ц/4815/1300/26
Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача - Шимківа С.С.,
суддів: Ковальчук Н.М., Хилевича С.В.,
учасники справи:
позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал",
відповідач – ОСОБА_1 ,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" на рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 11 лютого 2026 року (ухвалене у складі судді Гнатущенко Ю.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
в с т а н о в и в :
У травні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" Кредит-Капітал" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 34250,82 грн., а також понесених судових витрат.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23.03.2024 року між ТОВ "Мілоан" та відповідачем було укладено Договір про споживчий кредит № 7065558, відповідно до умов якого ТОВ "Мілоан" надало відповідачу кредит в розмірі 10000,00 грн., а відповідач (позичальник) зобов`язався повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом на умовах, визначених кредитним договором.
Однак відповідач не виконав умови договору належним чином, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 34250,00 грн., з яких 10000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 23250,00 грн. - заборгованість за процентами, 1000,00 грн. - заборгованість за комісією.
29.07.2024 року між ТОВ "Мілоан" та ТОВ "ФК" Кредит-Капітал" укладено договір відступлення прав вимоги №108-МЛ, відповідно до умов якого ТОВ "Мілоан" відступило ТОВ "ФК" Кредит-Капітал" право вимоги до позичальників - зокрема, право вимоги за Договором про споживчий кредит № 7065558 від 23.03.2024 року.
Просили стягнути із відповідача 34250,00 грн. заборгованості за кредитним договором та судові витрати.
Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 11 лютого 2026 року у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовлено.
Рішення суду обґрунтовано тим, що, з огляду на відсутність доказів надання первісним кредитором відповідачу грошових коштів відповідно до кредитного договору №7065558 від 23.03.2024р., підстави для стягнення з відповідача зазначеної вище заборгованості у розмірі 34250,00 грн. – відсутні.
Не погоджуючись із рішенням суду ТзОВ "ФК "Кредит-Капітал" оскаржило його в апеляційному порядку.
У поданій апеляційній скарзі зазначає, що вважає оскаржуване рішення таким, що ухвалене із неправильним застосуванням норм матеріального права, при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи.
Підписання відповідачем кредитного договору свідчить про ознайомлення його із правилами надання коштів у позику та вимогами ч. 2 ст. 12 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".
Відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання із повернення кредиту та сплати процентів та комісії.
Будь-яких доказів на спростування обставин, що кошти, визначені в кредитному договорі у розмірі 10000,00 грн. надійшли в розпорядження відповідача на належну йому банківську картку, отримання та користування кредитними коштами, а також спростування розміру заборгованості по кредиту, розмір якої відображено у розрахунку, відповідач не надав.
Відповідач не надав виписки з особового рахунку за картковим рахунком № НОМЕР_1 на спростування обставин отримання 23 березня 2024 року кредиту у розмірі 10000,00 грн.
Перерахування коштів відбувалося на рахунок № НОМЕР_1 , що є картковим рахунком АТ "Універсал Банк", а, отже, АТ КБ "ПриватБанк" не може надати інформацію про зарахування коштів на рахунок ОСОБА_1 у сумі 10000,00 грн. згідно з платіжним дорученням № 7665558 від 23.03.2024 року.
Просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 23 березня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мілоан" (кредитодавець, банк) та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 7065558.
За умовами цього договору позивач надав відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту – 10000,00 грн.; строк кредитування - 105 днів; пільговий період* - 15 днів; % ставка – 1,7 % в день; поточний період – 90 днів; % ставка – 2,3 % в день; комісія за видачу кредиту -1000,00 грн.
ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 10000,00 грн. отримав, що стверджується матеріалами справи.
Згідно з наданим позивачем розрахунком, заборгованість відповідача за кредитним договором становить 34250,00 грн.
29.07.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відповідно до чинного законодавства України укладений Договір відступлення прав вимоги №108-МЛ. Відповідно до умов цього Договору відбулося відступлення права вимоги, та відповідно до статті 512 ЦК України Позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги щодо осіб, визначених в реєстрі боржників, включно з правом вимоги за Кредитним договором №7065558 від 23.03.2024 року, що був укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 .
У частині 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з вимогами чинного законодавства України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та у встановлений у зобов`язанні строк (термін) його виконання (ст. 526, 527, 530 ЦК України).
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим до його виконання.
За приписами частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".
У справі, що переглядається в апеляційному порядку встановлено, що договір між сторонами укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. Електронний кредитний договір ОСОБА_1 підписав шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором 345121.
Вказаний правочин, відповідно до Закону, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із недоведеності надання первісним кредитором відповідачу коштів відповідно до умов кредитного договору № 7065558 від 23.03.2024 року.
Апеляційний суд не погоджується із такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
У матеріалах справи наявне платіжне доручення № 126326619 від 23.03.2024 року про переказ грошових коштів згідно договору № 7065558 на банківську картку № НОМЕР_2 , яка належить ОСОБА_1 .
Інформація АТ КБ "Приватбанк" про відсутність зарахування коштів на суму 10000,00 грн. 23.03.2024 року по рахунках ОСОБА_1 не заслуговує на увагу, оскільки картка № НОМЕР_2 емітована іншим банком, а тому АТ КБ "Приватбанк" не може автоматично бачити надходження коштів на картку іншого банку, оскільки це становить банківську таємницю.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін, проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Укладеним між сторонами кредитним договором визначено як строк кредитування: 105 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику, кінцеву дату повернення кредиту 06.07.2024 року (п. 1.3.2 кредитного договору), так і розмір процентної ставки та порядок її нарахування.
Пунктом 1.5 Договору визначено орієнтовну загальну вартість кредиту на дату укладення Договору (за весь строк кредитування), яка складає 34250,00 грн. та включає в себе: суму кредиту, комісію та проценти за користування кредитом.
У пункті 5 частини третьої статті 18 Закону «Про захист прав споживачів» вказано, що несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.
Отже, наведене передбачає право суду зменшити розмір заборгованості за тими процентами, які нараховуються як міра відповідальності за неналежне виконання позичальником обов`язку щодо своєчасного повернення отриманих у кредит грошових коштів.
Однак у спірному випадку позивач вимогу про стягнення процентів, що нараховуються за прострочення виконання грошових зобов`язань не заявляв, а лише просив, окрім тіла кредиту, стягнути проценти за правомірне користування кредитними коштами.
Проте, в Україні граничний розмір відсоткових ставок за споживчими кредитами (мікрокредитами) обмежено, починаючи з 24 грудня 2023 року. Саме тоді набув чинності відповідний Закон України № 3498-IX.
Отже, з 24 грудня 2023 року по 22 квітня 2024 року розмір відсоткової ставки за користування кредитними коштами становить не більше 2,5% на день.
Наступні 120 днів (з 23 квітня 2024 року по 20 серпня 2024 року)не більше 1,5% на день.
Остаточний ліміт (починаючи з 21 серпня 2024 року) становить максимум 1% на день від суми кредиту.
Таким чином відсотки за користування кредитом слід нараховувати наступним чином: з 23.03.2024 року – по 07.04.2024 року – 1,7 % погодженої сторонами відсоткової ставки (15 днів) – 2550,00 грн.; з 08.04.2024 року – по 22.04.2024 року – 2,3% (15 днів) – 3450,00 грн.
З 23.04.2024 року по 06.07.2024 року – 1,5 % (75 днів) – 11250,00 грн.
Отже, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №7065558 від 23.03.2024 року за процентами становить 17250,00 грн.
За тілом кредиту 10000,00 грн.
Щодо стягнення комісії варто зазначити наступне.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (комісія за обслуговування кредиту) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Судом встановлено, що умовами кредитного договору від 23.03.2024 року передбачено сплату позичальником комісії за надання кредиту одноразово у розмірі 1000,00 грн.
При цьому, в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування).
Ураховуючи вищевикладене та не надання відповідачем доказів, які б спростовували факт переказу йому кредитних коштів первісним кредитором, апеляційний суд дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні тіла кредиту та відсотків за користування кредитними коштами.
Відповідно до ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на відповідача у разі задоволення позову.
У зв`язку із частковим задоволенням позову на суму 27250,00 грн. на користь ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" із відповідача підлягає стягненню 1927,99 грн. судового збору за розгляд справи судом першої інстанції та 2890,89 грн. судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції.
На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 376, 381, 382-384 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд, -
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" - задовольнити частково.
Рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 11 лютого 2026 року в частині відмови у стягненні тіла кредиту та відсотків – скасувати..
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" заборгованість за тілом кредиту та відсотками за користування кредитом за кредитним договором № 7065558 від 23.03.2024 року у розмірі 27250,00 грн. (10000,00 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 17250,00 грн. – заборгованість за відсотками).
Рішення суду в частині відмови у стягненні комісії за користування кредитними коштами - залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" 1927,99 грн. судового збору за розгляд справи судом першої інстанції та 2890,89 грн. судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції..
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Суддя-доповідач Шимків С.С.
Судді: Ковальчук Н.М.
Хилевич С.В.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua