Постанова від 25 жовтня 2026 р. у справі №552/3916/25 — Кропивницький апеляційний суд

ПОСТАНОВА

іменем України

26 жовтня 2026 року м. Кропивницький

справа № 552/3916/25

провадження № 22-ц/4809/1401/26

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах Чельник О.І. (головуючий, суддя-доповідач), Єгорової С.М., Мурашка С.І.

за участю секретаря судового засідання Антошиної А.В.,

учасники справи:

позивачі – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

відповідачі - Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 , в інтересах якого діє адвокат Євграфова Олександра Олександрівна, на рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 29 квітня 2026 року та на додаткове рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 14 травня 2026 року, у складі судді Добрострой О.С.,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2025 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися в суд з позовом до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (далі по тексту – ПАТ «НАСК «Оранта»), ОСОБА_3 про відшкодування втраченого доходу, матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригод

В обґрунтування позовної заяви посилалися на те, що 23.09.2024 о 19 год 39 хв у м. Полтава на вул. Володимира Степанюка, 20, сталася дорожньо-транспортна пригода за участі транспортного засобу «Skoda Superb», державний номер НОМЕР_1 , яким керував відповідач ОСОБА_3 , та транспортного засобу «Renault ZOE», державний номер НОМЕР_2 , яким керувала позивачка ОСОБА_1 . Внаслідок ДТП автомобіль «Renault ZOE», державний номер НОМЕР_2 , отримав механічні пошкодження. Пасажир вказаного автомобіля ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження, а пасажир ОСОБА_4 отримав психологічну травму. Постановою Київського районного суду міста Полтава від 10.10.2024 ОСОБА_3 визнаний винним у вказаній ДТП. Транспортний засіб «Skoda Superb», державний номер НОМЕР_1 , був забезпечений в ПАТ »НАСК «Оранта» за полісом №АТ/5764387, яким посвідчено укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відповідно до висновку №05-12 експертного транспортно-товарознавчого дослідження, виконаного 02.01.2025, вартість відновлювального ремонту КТЗ «Renault ZOE», реєстраційний номер НОМЕР_3 , на дату дослідження - 23.09.2024 складає 359617, 18 грн без ПДВ на запчастини та матеріали. Також позивачем сплачено 12116,48 грн витрат з проведення експертного транспортно-товарознавчого дослідження. Страховиком у рахунок відшкодування шкоди виплачено потерпілій ОСОБА_1 145000 грн узгодженої суми. Отже, різниця між фактичним розміром майнової шкоди, завданої пошкодженням автомобіля «Renault ZOE», державний номер НОМЕР_2 , і страховим відшкодуванням такої шкоди, здійсненого ПАТ «НАСК «Оранта», складає 226733,66 грн, які позивачка просила стягнути з відповідача ОСОБА_3 .

Крім того, виведення з ладу відповідачем ОСОБА_3 належного позивачу ОСОБА_1 автомобіля «Renault ZOE» завдало позивачу також моральних страждань, які ОСОБА_1 оцінює у сумі 25000 грн.

Внаслідок ДТП потерпілому ОСОБА_2 також заподіяно шкоду здоров`ю, що, у свою чергу, спричинило витрати на лікування, завдало моральної шкоди, призвело до втрати доходу. Витрати потерпілого ОСОБА_2 на лікування складають 5550 грн, з яких 950 грн - оплата послуг ТОВ «Медичний центр «Нова Віта», 4600 грн - оплата послуг лікувально-діагностичного центра ТОВ «МЛДЦ «Медіон». Розмір завданої моральної шкоди позивач ОСОБА_2 оцінює у сумі 50000 грн через фізичний біль, який він зазнав, та тривалий характер його страждань у зв`язку з ушкодженням здоров`я.

Розмір страхового відшкодування, яке ПАТ «НАСК «Оранта» зобов`язане було здійснити на користь потерпілого ОСОБА_2 складає 5827,50 грн, з яких 5550 грн - страхова виплата за шкоду, заподіяну його здоров`ю, 277,50 грн - страхове відшкодування моральної шкоди. Разом з цим страховиком здійснено потерпілому ОСОБА_2 страхове відшкодування лише в сумі 998 грн.

ОСОБА_2 є особою, яка має статус фізичної особи-підприємця та основний вид його діяльності пов`язаний з монтажем та демонтажем, ремонтом кондиціонерів. Внаслідок ушкодження здоров`я потерпілий ОСОБА_2 перебував у стані непрацездатності 29 днів, тому втратив дохід за весь час непрацездатності, який складає 150948,48 грн.

Посилаючись на зазначені обставини просили суд стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 226733, 66 грн у рахунок відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди, завданої транспортному засобу, і страховим відшкодуванням, з яких 214617,18 грн - частина вартості відновлювального ремонту автомобіля «Renault ZOE», державний номер НОМЕР_2 , що не покрита страховим відшкодуванням, 12116,48 грн - витрати позивача ОСОБА_1 з проведення транспортно-товарознавчого дослідження; стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 25000 грн у рахунок відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої пошкодженням автомобіля «Renault ZOE», державний номер НОМЕР_2 , та неправомірними, протиправними діями відповідача ОСОБА_3 щодо її чоловіка ОСОБА_2 та малолітнього сина ОСОБА_4 ; стягнути з відповідача ПАТ «НАСК «Оранта» на користь позивача ОСОБА_2 4829,50 грн страхового відшкодування шкоди, завданої його здоров`ю, з яких 4600 грн - витрати з оплати послуг лікувально-діагностичного центру ТОВ «МЛДЦ «Медіон», 229,50 грн - частина моральної шкоди; стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_2 50000 грн у рахунок відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої ушкодженням його здоров`я; стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_2 150948,48 грн втраченого доходу.

Рішенням Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 29 квітня 2026 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 різницю між вартістю відновлювального ремонту КТЗ «Renault ZOE», державний номер НОМЕР_2 , та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком, яка становить 214617,18 грн, витрати з проведення експертного транспортно-товарознавчого дослідження у сумі 12116,48 грн, всього 226733,66 грн. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 25000 грн у відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої пошкодженням автомобіля «Renault ZOE», державний номер НОМЕР_2 , та неправомірними, протиправними діями відповідача ОСОБА_3 щодо її чоловіка ОСОБА_2 та малолітнього сина ОСОБА_4 . Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 50000 грн у відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої ушкодженням його здоров`я. В решті позовних вимог відмовлено. Вирішено питання судових витрат.

Додатковим рішенням Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 14 травня 2026 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8087 грн. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1606,70 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5002,50 грн.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями ОСОБА_3 , в інтересах якого діє адвокат Євграфова Олександра Олександрівна, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, просив вказане рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

В іншій частині рішення суду не оскаржується, тому на підставі ч.1 ст.367 ЦПК України перегляду та перевірці апеляційним судом не підлягає.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 направили до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просили рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 29 квітня 2026 року та додаткове рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 14 травня 2026 року залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_3 , в інтересах якого діє адвокат Євграфова Олександра Олександрівна, - без задоволення.

У судовому засіданні апеляційного суду адвокат Євграфова О.О., яка діє в інтересах ОСОБА_3 , підтримала доводи поданої апеляційної скарги, просила її задовольнити. Представник позивачів адвокат Ольховський В.М. просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін. ПАТ «НАСК «Оранта» у судове засідання свого представника не направило. Про час та місце розгляду справи було повідомлене належним чином. Причини неявки суду не повідомило. Колегія суддів постановила ухвалу про розгляд справи у відсутності ПАТ «НАСК «Оранта» на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції – скасуванню в частині стягнення матеріальної шкоди та зміні в частині відшкодування моральної шкоди.

Судом встановлено та підтверджено письмовими доказами по справі, що постановою Київського районного суду міста Полтави від 10.10.2024 ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ст.124 КУпАП, і на підставі ст.36 КУпАП на нього накладено адміністративне стягнення у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Як свідчить вказана постанова 23.09.2024 о 19 год 39 хв у м. Полтава по вул. Володимира Степанюка, 20, водій ОСОБА_3 , керуючи транспортним засобом »Skoda Superb», державний номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, рухаючись по другорядній дорозі, не надав дорогу автомобілю «Renault ZOE», державний номер НОМЕР_2 , яким керувала водій ОСОБА_1 , та який рухався по головній дорозі, внаслідок чого здійснив зіткнення. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Пасажир ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження. Вказана постанова набрала законної сили 22.10.2024 (т.1 а.с.17-21).

На час здійснення цієї ДТП транспортний засіб «Skoda Superb», державний номер НОМЕР_1 , яким керував відповідач ОСОБА_3 , був застрахований ПАТ «НАСК «Оранта», страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю складала 320000 грн, за шкоду, заподіяну майну - 160000 грн, розмір франшизи 2500 грн, що підтверджується копією полісу №АТ/5764387 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 06.09.2024

25.09.2024 ОСОБА_1 звернулася до ПАТ «НАСК «Оранта» із заявою про страхове відшкодування за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якій зазначений договір страхування АТ №5764387, потерпіла особа ОСОБА_1 , транспортний засіб «Renault ZOE», державний номер НОМЕР_2 , дата ДТП 23.09.2024, адреса вул. Степанюка, 20, м. Полтава (т.1 а.с.70-71).

16.10.2024 пасажир транспортного засобу «Renault ZOE», державний номер НОМЕР_2 ОСОБА_2 звернувся до ПАТ «НАСК «Оранта» із заявою про страхове відшкодування за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якій зазначено дату ДТП - 23.09.2024, шкода, завдана життю та здоров`ю (т.1 а.с.77-78).

02.11.2024 між ПАТ «НАСК «Оранта» та ОСОБА_1 складено узгодження суми відшкодування за страховим випадком за договором ОСЦПВВНТЗ у розмірі 145000 грн, розмір франшизи складає 2500 грн (т.1 а.с.72).

02.01.2025 судовим експертом Поляницею І.В. складено висновок за результатами експертного транспортно-товарознавчого дослідження від 02.01.2025 №05-12 з якого убачається, що вартість відновлювального ремонту колісного транспортного засобу «Renault ZOE», державний номер НОМЕР_2 , на дату дослідження 23.09.2024 складає 359617,18 грн без врахування ПДВ на запчастини та матеріали. Вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу колісного транспортного засобу «Renault ZOE», державний номер НОМЕР_2 , на дату дослідження 23.09.2024 складає 218802,87 грн без врахування ПДВ на запчастини та матеріали. Величина втрати товарної вартості колісного транспортного засобу «Renault ZOE», державний номер НОМЕР_2 , на дату дослідження 23.09.2024 складає 0,00 грн. Вартість матеріальних збитків, завданих власнику колісного транспортного засобу «Renault ZOE», державний номер НОМЕР_2 , на дату дослідження 23.09.2024 складає 218802,87 грн без врахування ПДВ на запчастини та матеріали. Вартість проведення транспортно-товарознавчого дослідження складає 12116,48 грн (т.1 а.с.24-69).

28.01.2025 позивач ОСОБА_1 продала автомобіль «Renault ZOE», державний номер НОМЕР_4 , який був пошкоджений в ДТП, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 .

Відповідно до частини першої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (пункт 1 частини другої зазначеної статті).

У частинах першій, другій статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюється Конституцією України, ЦК України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», чинними на час виникнення спору, та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Пунктом 2.1 статті 2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що у разі, якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Вказана норма кореспондується зі частиною другою статті 999 ЦК України, якою встановлено, що до відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

У спорах, пов`язаних із відшкодуванням шкоди за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, норми Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є спеціальними, а цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

За вимогами статті 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

У пункті 33.1.4 статті 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.

Крім того, для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, МТСБУ) заяву про страхове відшкодування (пункт 35.1 статті 35).

Сторонами договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу.

Завдання потерпілому шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, породжує деліктне зобов`язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі відповідає обов`язок боржника (особи, яка завдала шкоди).

Водночас така дорожньо-транспортна пригода слугує підставою для виникнення договірного зобов`язання згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у якому потерпілий так само має право вимоги до боржника (у договірному зобов`язанні ним є страховик).

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Разом із тим, згідно з пунктом 36.2 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніше як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо за рахунок потерпілої особи (її представника), то сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком. Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

У постанові від 21 березня 2018 року у справі №569/13697/15-ц (провадження №61-5424св18) Верховний Суд, залишаючи без змін рішення апеляційного суду, звернув увагу на те, що позивач підписав заяву про виплату страхового відшкодування і погодився із розміром та способом здійснення страхового відшкодування, який був визначений на той час страховиком відповідно до положень пункту 36.2 статті 36 Закону №1961-IV. Однак суд першої інстанції, стягуючи зі страховика на користь позивача різницю між страховою виплатою та розміром шкоди, з огляду на наявність заяви про страхове відшкодування із погодженим сторонами розміром страхового відшкодування, дійшов необґрунтованого висновку про покладення на страховика обов`язку такої виплати.

Також у постанові від 10 червня 2020 року у справі №333/2096/17 (провадження №61-20343св18) Верховний Суд, скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій у частині стягнення зі страховика майнової шкоди, виходив із того, що страховик та потерпілий дійшли згоди про розмір страхового відшкодування, що підтверджено відповідною заявою позивача.

Виплата страхового відшкодування у розмірі, визначеному домовленістю між потерпілим та страховиком, якщо він є меншим від страхової суми (ліміту відповідальності), не створює обов`язку для заподіювача шкоди, який застрахував свою відповідальність відповідно до вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відшкодувати різницю між розміром такого відшкодування та реальним розміром шкоди, заподіяної потерпілому на підставі статті 1194 ЦК України, якщо заподіювач шкоди доведе, що розмір страхового відшкодування, визначений за домовленістю між потерпілим та страховиком, є меншим, ніж розмір оціненої шкоди, яка підлягала виплаті страховою компанією відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі (правовий висновок у постанові Верховного Суду від 06 жовтня 2021 року у справі № 362/3043/18 та у постанові Верховного Суду від 21.04.2025 у справі № 127/2551/23).

Згідно з римським принципом pacta non obligant nisi gentes inter quas inita (договори не зобов`язують нікого, крім осіб, які в них беруть участь), домовленістю між двома сторонами (потерпілим та страховиком) не може бути збільшено обсяг відповідальності третьої особи (заподіювача шкоди), яка не є стороною такого договору. Обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування, яка підлягала визначенню відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», тобто розміром оціненої шкоди, а не визначеної за домовленістю між потерпілим та страховиком (правовий висновок у постанові Верховного Суду від 06.10.2021 у справі № 362/3043/18).

Крім того, для приватного права притаманна диспозитивність та доктрина заборони суперечливої поведінки (venire contra factum proprium), в основі якої знаходиться принцип добросовісності. Потерпіла особа, діючи добровільно та на власний розсуд, погодившись із розміром страхового відшкодування та правовими наслідками такої виплати, діє всупереч своїй попередній поведінці, заявляючи в подальшому вимогу про стягнення різниці із заподіювача шкоди в межах страхового ліміту або понад нього без доведення належними доказами розміру оціненої шкоди (правовий висновок у постанові Верховного Суду від 13.12.2023 у справі № 759/28079/21 та у постанові Верховного Суду від 2.04. 2025 у справі № 127/2551/23).

Суд першої інстанції наведених вимог закону та правових висновків Верховного Суду не врахував та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для стягнення з винуватця ДТП ОСОБА_3 суми 226733,66 грн, як різниці між фактичним розміром збитків та виплаченим страховим відшкодуванням.

Матеріалами справи встановлено, що страховик ПАТ «НАСК «Оранта» виплатив потерпілій ОСОБА_1 145000,00 грн страхового відшкодування, і ця сума була визначена як узгоджена сума виплати між страховиком та потерпілою особою.

Відомостей про те, що позивачем підписано указане узгодження під впливом помилки, обману, насильства, тяжкої обставини або не усвідомлюючи значення своїх дій, матеріали справи не містять.

Оскільки ліміт відповідальності за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності не був вичерпаний, а потерпіла добровільно погодилася на суму страхового відшкодування у розмірі 145000,00 грн, вона втрачає право вимагати стягнення будь-якої «різниці» з винуватця ДТП (за винятком суми франшизи 2 500,00 грн). Стягнення з винуватця суми, що охоплюється лімітом відповідальності страховика, але не була виплачена через добровільне узгодження меншої суми потерпілим, суперечить природі обов`язкового страхування.

За таких обставин, підписавши узгодження ціни, потерпіла особа втрачає право вимагати стягнення будь-якої невідшкодованої «різниці» з винуватця ДТП (за винятком суми франшизи). Покладення на винуватця ДТП обов`язку сплачувати кошти, які охоплювалися лімітом відповідальності, але не були стягнуті зі страхової компанії через укладення потерпілою угоди про зменшення суми виплати, суперечить змісту ст.1194 ЦК України та меті страхування. Крім того, факт продажу автомобіля позивачкою 28.01.2025 підтверджує остаточну фіксацію її майнового стану та припинення права власності на об`єкт дослідження.

Відповідно до вимог ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю.

Разом з тим, згідно зі ст.9 Закону України «Про страхування» та ст.12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» франшиза — це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування. Оскільки франшиза за полісом № АТ/5764387 становить 2 500 грн і страхова компанія законно вираховує її із суми виплати, цей тягар на підставі ст.1194 ЦК України покладається безпосередньо на винуватця ДТП. Тому з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сума франшизи у розмірі 2500,00 грн.

Враховуючи зазначене вище колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_3 різниці між вартістю відновлювального ремонту колісного транспортного засобу та страховим відшкодуванням, а також витрат з проведення експертного транспортно-товарознавчого дослідження у загальній сумі 226733,66 грн підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення цієї вимоги на суму франшизи у розмірі 2500,00 грн.

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Під моральною шкодою розуміють втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Моральна шкода може полягати, зокрема, у порушенні психологічного благополуччя, переживаннях, стражданнях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, фізичному та психологічному пристосуванні до порушень у стані здоров`я.

Суд повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Водночас суд має виходити із засад розумності, пропорційності та справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 05 серпня 2020 року у справі №439/1218/18 (провадження №61-11853св18) та від 08 жовтня 2025 року у справі №753/16824/18 (провадження №61-5644св24).

Отже, оцінюючи розмір завданої моральної шкоди, колегія суддів керується ч.3 ст.23 ЦК України, де зазначено, що моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб, а її розмір визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення.

Апеляційний суд вважає, що визначений судом першої інстанції розмір моральної шкоди є завищеним та не повною мірою відповідає принципам розумності та справедливості.

На користь ОСОБА_1 (з урахуванням стресу через пошкодження майна та неправомірних дії щодо її малолітньої дитини) суму слід зменшити з 25000,00 грн до 15000,00 грн. На користь ОСОБА_2 (пасажира, що безпосередньо зазнав травми та фізичного болю) суму слід зменшити з 50000,00 грн до 20000,00 грн. На думку колегії суддів такі суми є справедливим балансом компенсації та майнового стану сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин справи, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З урахуванням наведеного колегія суддів прийшла до висновку, що рішення районного суду Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 29 квітня 2026 року в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_3 різниці між вартістю відновлювального ремонту колісного транспортного засобу та страховим відшкодуванням, а також витрат з проведення експертного транспортно-товарознавчого дослідження у загальній сумі 226733 грн 66 коп слід скасувати та ухвалити у цій частині нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 частково та стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 2500 грн франшизи

Рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 29 квітня 2026 року в частині позовних вимог про відшкодування моральної (немайнової) шкоди змінити, зменшивши моральну шкоду на користь ОСОБА_1 з 25000,00 грн до 15000,00 грн у рахунок відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої пошкодженням автомобіля «Renault ZOE», державний номер НОМЕР_2 , а на користь ОСОБА_2 зменшити з 50000,00 грн до 20000,00 грн у рахунок відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої ушкодженням його здоров`я.

Частиною 13 статті 141 ЦПК України передбачено, що у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

За подання позовної заяви позивачами було сплачено судовий збір у розмірі 2481,00 грн. За результатами апеляційного розгляду позовні вимоги позивачів задоволено частково — на 7,65%. Тому, сума судового збору за подання позовної заяви, яка підлягає відшкодуванню на користь позивачів складає 189,80 грн (2481,00 грн ? 7,65%).

Рішення суду першої інстанції в частині задоволених вимог скасовано на 92,35%. За подання апеляційної скарги відповідачем ОСОБА_3 було сплачено судовий збір у розмірі 3721,50 грн. Відповідно до принципу пропорційності, сума судового збору за апеляційну інстанцію, яка підлягає відшкодуванню на користь відповідача, становить 3436,81 грн (3721,50 грн ? 92,35%).

Згідно з частиною 10 статті 141 ЦПК України, при частковому задоволенні позову у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Тому, враховуючи вимоги частини 10 статті 141 ЦПК України, слід стягнути з позивачів на користь відповідача різницю понесених ним судових витрат у розмірі 3247,01 грн (3436,81 грн - 189,80 грн). Вказана сума розподіляється між двома позивачами по 1623,50 грн з кожного.

Додаткове рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 14 травня 2026 року підлягає зміні та з урахуванням вимог ст.ст.137, 141 ЦПК України суму витрат на правничу допомогу, що підлягає стягненню з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , слід зменшити до 1124,56 грн. Оскільки апеляційна скарга відповідача задоволена частково, витрати ОСОБА_3 на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції підлягають пропорційному стягненню з позивачів: по 3463,12 грн з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ..

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 - 384 ЦПК України

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , в інтересах якого діє адвокат Євграфова Олександра Олександрівна, задовольнити частково.

Рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 29 квітня 2026 року скасувати в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_3 різниці між вартістю відновлювального ремонту колісного транспортного засобу та страховим відшкодуванням, а також витрат з проведення експертного транспортно-товарознавчого дослідження у загальній сумі 226 733 (двісті двадцять шість тисяч сімсот тридцять три) грн 66 коп.

Ухвалити у цій частині нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 частково.

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 , АДРЕСА_2 ) 2500 (дві тисячі п`ятсот) грн франшизи.

Рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 29 квітня 2026 року в частині позовних вимог про відшкодування моральної (немайнової) шкоди змінити.

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 , АДРЕСА_2 ) 15000 (п`ятнадцять тисяч) грн у рахунок відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої пошкодженням автомобіля «Renault ZOE», державний номер НОМЕР_2 .

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_8 , АДРЕСА_2 ) 20000 (двадцять тисяч) грн у рахунок відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої ушкодженням його здоров`я.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 , АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 1623 (одна тисяча шістсот двадцять три) грн 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_8 , АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 1623 (одна тисяча шістсот двадцять три) грн 50 коп.

Додаткове рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 14 травня 2026 року змінити, стягнувши з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 , АДРЕСА_2 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1124 (одна тисяча сто двадцять чотири) грн 56 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 , АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 3463 (три тисячі чотириста шістдесят три) грн 12 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_8 , АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_6 АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 3463 (три тисячі чотириста шістдесят три) грн 12 коп.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 30 жовтня 2026 року.

Головуючий суддя О.І. Чельник

Судді C.М. Єгорова

С.І. Мурашко