Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №344/17766/25 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 344/17766/25

Провадження № 22-ц/4808/1375/26

Головуючий у 1 інстанції Пастернак І. А.

Суддя-доповідач Максюта

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

головуючого (суддя-доповідач) Максюти І.О.,

суддів Бойчука І.В., Пнівчук О.В.,

секретаря Петріва Д.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НРП» на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15 травня 2026 року, ухвалене в складі судді Пастернак І.А. в м. Івано-Франківськ, у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «НРП» про захист прав споживачів,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «НРП» про захист прав споживачів, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив розірвати договір купівлі-продажу кавоварки, стягнути на свою користь з відповідача вартість неякісного товару в сумі 3799 грн., моральну шкоду у розмірі 5000 грн., витрати на правничу допомогу в сумі 3000 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 о 18 год. його дочка купила у магазині «MOYO» кавоварку Ardesto YCM-E1500 вартістю 3799 грн, а 03.08.2025 року а подарувала її йому на день народження. Під час першого використання виявлено суттєвий недолі:, кавоварка не гріє воду.

Того ж дня він пішов з дочкою до магазину, щоб обміняти товар або повернути кошти, однак працівник магазину в грубій формі повідомив, що кошти не повертають, товар також не обмінюють. А вже 05.08.2025 року він звернувся до управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області, виклавши претензії до магазину «MOYO».

14.08.2025 року він подав до відповідача претензію щодо повернення коштів, та повідомив, що у випадку незадоволення претензії в семиденний строк у добровільному порядку, буде звертатись до суду.

На письмову претензію, направлену відповідачу, останній відповів, що було прийнято рішення про повернення коштів за неналежний товар, щоб позивач звернувся до магазину для оформлення процедури повернення коштів за товар, без урахування моральної шкоди та витрат на правову допомогу.

Зазначає, що окрім матеріальної шкоди, йому завдано моральної шкоди, оскільки він був змушений приділяти значну частину свого особистого часу на вирішення питання щодо повернення продукції, багаторазово звертався до відповідача, як усно, так і письмово, а також звертався за юридичною допомогою.

Вказує, що він є особою з інвалідністю ІІ групи з серцевим захворюванням. Внаслідок неправомірних дій відповідача погіршився його фізичний стан, він почав відчувати головні болі, підвищення тиску, нервове напруження, що змусило його звернутися до лікарів. Спричинену моральну шкоду оцінює в 5000 грн.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15 травня 2026 року позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «НРП» про захист прав споживачів задоволено частково.

Розірвано Договір купівлі продажу товару – кавоварки Ardesto YCM-E1500, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «НРП» та споживачем, що підтверджено чеком №d7M37Bxn6rYвід 31.07.2025.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «НРП» на користь ОСОБА_1 вартість товару в розмірі 3799 грн, відшкодування за моральну шкоду у розмірі 3000 грн, а також витрати на правничу допомогу в розмірі 3000 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «НРП» на користь держави судовий збір у розмірі 1211 грн 20 коп.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи апеляційної скарги

На вказане рішення суду Товариством з обмеженою відповідальністю «НРП» подана апеляційна скарга з мотивів його незаконності та необґрунтованості.

Зокрема, зазначає, що відповідачем наданий звіт офіційного сервісного центру виробника купленої позивачем кавоварки № 1122325 від 12.08.2025р., в якому однозначно вказано: «Повністю працездатна», суд помилково вважав неналежним доказом, оскільки питання нагріву води не ставилось для вирішення інженеру, а лише питання «діагностика для повернення коштів». Тобто суд з якихось причин вважав, що повністю працездатна кавоварка, може не гріти воду. При цьому суд не взяв до уваги вищевказаний висновок № 1122325 від 12.08.2025р. та не обґрунтував з яких підстав, але при цьому поклав в основу судового рішення твердження позивача.

Зазначає, що позивачем суду не надано жодного документу або іншого доказу, який би спростовував висновок № 1122325 від 12.08.2025р. про повну справність кавоварки, але суд лише на підставі твердження позивача дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявності підстав для розірвання договору і стягнення коштів.

Крім того, в обґрунтування стягнення моральної шкоди суд навів діагнози позивача, які взагалі не мають жодного відношення до справи.

Позивач ОСОБА_1 має гіпертонічну хворобу III стадії, 2 ступеня, ризик 4 це важкий стан, що характеризується стійким високим тиском та ймовірністю серцево-судинних ускладнень (інфаркт, інсульт). Будь-яке психоемоційне навантаження суттєво відображається на стані його здоров`я та може призвести до тяжких наслідків. Однак, яким чином гіпертонічна хвороба пов`язана з тим, що кавоварка начебто не гріє воду, суд не вказав, як і не вказав причинно-наслідкових зв`язків між усіма переліченими хворобами та моральною шкодою, яку позивачу начебто завдав відповідач.

Правовою передумовою, що зумовлює обов`язок відшкодування моральної шкоди, має бути наявний доведений факт правопорушення відносно потерпілої особи. Відтак, у ситуації, яка склалася, відсутні правові підстави для задоволення вимог щодо відшкодування моральної шкоди.

Також вказує, що суд залишив поза увагою та не вказав у рішенні той факт, що за результатами розгляду звернення позивача до управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області не виявлено порушення його прав як споживача.

Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Позиція інших учасників справи

Позивач ОСОБА_1 подав відзив на апеляційну скаргу. Зазначає, що суд першої інстанції всебічно, повно та об`єктивно дослідив усі письмові докази, надані сторонами, правильно встановив фактичні обставини справи, дав оцінку кожному доказу відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України та ухвалив законне й обґрунтоване рішення з правильним застосуванням норм матеріального права. Доводи апеляційної скарги не містять нових обставин або належних доказів, які б спростовували встановлені судом факти чи свідчили про неправильне застосування судом норм матеріального або процесуального права. Значна частина доводів апеляційної скарги фактично повторює аргументи, викладені відповідачем у відзиві на позов, які були предметом дослідження суду першої інстанції та мотивовано відхилені в оскаржуваному рішенні. При цьому апелянт не спростував основних висновків суду першої інстанції, а саме того, що ним не було надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували відсутність заявленого позивачем недоліку товару або виникнення такого недоліку з причин, за які продавець не несе відповідальності. За таких обставин вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Позиція Івано-Франківського апеляційного суду

Учасники справи (їх представники) у судове засідання не прибули, хоча їх належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи, що відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Позивач ОСОБА_1 подав заяву про розгляд справи без його участі.

Згідно статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Вислухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до частин 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції вказаним вимогам закону відповідає.

Фактичні обставини справи

Судом першої інстанції встановлено, що згідно з чеком №d7M37Bxn6rY від 31.07.2025 року у Товариства з обмеженою відповідальністю «НРП» у магазині «MOYO» придбано кавоварку Ardesto YCM-E1500 за 3799 грн. (а.с.3).

Квитанцією №ИМ-060021 від 03.08.2025 року підтверджено здачу товару –кавоварка Ardesto YCM-E1500 для передачі до авторизованого сервісного центру. Сервіс вправі провести діагностику з метою встановлення причин появи дефектів товару. Усунення дефектів здійснюватиметься на розсуд сервісного центру, за умови встановлення того, що недолік товару виник не в результаті порушення споживачем правил його експлуатації та зберігання (а.с.4).

14.08.2025 року позивачем подано відповідачу письмову претензію про обмін товару на товар належної якості або повернення коштів (а.с.8-9).

Відповідачем надано позивачу відповідь про те, що продавці мають пересвідчитись в тому, що заявлені недоліки товару не зумовлені порушеннями правил експлуатації або гарантійних умов виробника. Самостійно встановити причини поломки та усувати їх вони не вправі, а лише виконують посередницьку діяльність в питаннях гарантійного обслуговування і доправляють товари до відповідних, авторизованих виробником сервісних центрів. Саме ці центри проводять діагностику товару, надають висновки, проводять ремонт товарів. Товар пройшов діагностику у фірмовому сервісі, сервіс не виявив його недоліків, відтак було прийнято рішення повернути позивачу кошти за придбаний товар (а.с.10-11).

Згідно звіту до замовлення №1122323 від 12.08.2025 року, який проведено сервісним центром ІП «Логін» ТМ ERC ID код 38204178 на замовлення NRP DDP мережа сервісів MOYO прийнято обладнання /виріб: кавоварку Ardesto ріжкова 1.4 л, мелена, ручний капучинатор, підігрів чашок, білий; заводський /серійний номер: 012024Е15001639; комплектність /зовнішній вигляд: упаковка, пристрій, інструкція, ріжок, фільтр-сито /без видимих пошкоджень; заявлена несправність: діагностика для повернення коштів. Результат діагностики: повністю працездатна, на вигляд як нова, комплектація повна. Закінчення ремонту 20.08.2025 року (а.с.46).

ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1 (а.с.15), згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого №1653718 ОСОБА_1 перебував 09.08.2018-11.08.2019 на стаціонарному лікуванні із діагнозом гострий висхідний тромбофлебіт підшкірних вен лівої нижньої кінцівки (а.с.63), згідно виписки №131/19 03.01.2019-09.01.2019 перебував на стаціонарному лікуванні з діагнозом гострий субендокардіальний інфаркт міокарда ЛШ від 03.01.2019. Кардіосклероз дифузний. Ургентна коронарографія та стентування Д1 ЛКА 03.01.2019 – DES Resolute Integriti 2.5 -14mm. CH II A ФК ІІІ. Гіпертонічна хвороба ІІІ ст. ст.3, ризик 4 (а.с.64), згідно виписки №76/19р ОСОБА_1 перебував на лікуванні 09.01.2019-29.01.2019 гіпертонічна хвороба ІІІ, ст.2, ризик 4 (а.с.65).

Крім цього згідно консультативної довідки лікаря-кардіолога від 20.05.2025 року, від 04.12.2025 року, позивачу рекомендовано обмеження психоемоційного навантаження, режим праці та відпочинку (а.с.95).

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить апеляційний суд

Між сторонами виникли правовідносини, що регулюються Законом України «Про захист прав споживачів», як між споживачем (покупцем) товару та, зокрема, продавцем товару. Цей Закон встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Згідно зі статтею 42 Конституції України держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб, серед іншого, мають право на належну якість продукції, яку, згідно з частиною першою статті 6 цього Закону, продавець зобов`язаний передати споживачеві.

Споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: захист своїх прав державою; належну якість продукції та обслуговування; безпеку продукції; необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця); відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону; звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав; об`єднання в громадські організації споживачів (об`єднання споживачів).

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов`язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: 1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

Істотний недолік - це недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: він взагалі не може бути усунутий; його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором (п. 12 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів»).

За змістом ч. 14 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» вимоги споживача, передбачені цією статтею, не підлягають задоволенню, якщо продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені ч.1 цієї статті) доведуть, що недоліки товару виникли внаслідок порушення споживачем правил користування товаром або його зберігання. Споживач має право брати участь у перевірці якості товару особисто або через свого представника.

Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» вимоги споживача, встановлені ч.1 цієї статті, пред`являються на вибір споживача продавцеві за місцем купівлі товару, виробникові або підприємству, що задовольняє ці вимоги за місцезнаходженням споживача.

Споживач має право пред`явити одну з вимог, передбачених ч.1 цієї статті, а в разі її невиконання заявити іншу вимогу, передбачену ч.1 цієї статті.

Судом встановлено, що позивач звернувся до продавця товару з вимогою заміни товару на товар належної якості або повернути кошти сплачені за товар, що також не заперечується відповідачем.

Відповідно до ст.4 ч.1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають, зокрема, право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виробник, виконавець) зобов`язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.

Пунктом 1 ч.1 ст. 708 ЦК України передбачено, що у разі виявлення покупцем протягом гарантійного або інших строків, встановлених обов`язковими для сторін правилами чи договором, недоліків, не застережених продавцем, або фальсифікації товару покупець має право, серед іншого, вимагати від продавця або виготовлювача безоплатного усунення недоліків товару або відшкодування витрат, здійснених покупцем чи третьою особою, на їх виправлення.

Відповідно до ч.3 ст. 709 ЦК України вимога покупця про безоплатне усунення недоліків товару підлягає задоволенню продавцем або виготовлювачем протягом чотирнадцяти днів або, за домовленістю сторін, в інший строк.

За змістом ч.9 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» при пред`явленні споживачем вимоги про безоплатне усунення недоліків товару вони повинні бути усунуті протягом чотирнадцяти днів з дати його пред`явлення або за згодою сторін в інший строк.

Пунктом 6 Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної складних побутових заміни технічно товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1251 від 28 листопада 2023 р. передбачено, що Продавець (сервісний центр) за зверненням споживача про необхідність усунення недоліку в товарі проводить безоплатно для споживача діагностику такого товару з метою виявлення недоліку. У разі виявлення недоліку, який виник з вини виробника (продавця), товар підлягає гарантійному ремонту в установлений строк.

Згідно з п. 7 Порядку у разі коли за результатами проведення діагностики не виявлено недоліку в товарі або з`ясовано, що недолік виник не з вини виробника (продавця), споживачеві надається підтвердний документ в паперовій або електронній формі.

У разі необхідності проведення під час гарантійного строку експертизи товару така експертиза проводиться відповідно до Закону України "Про захист прав споживачів".

У ч.4 ст. 8 цього Закону визначено, що вимоги споживача, передбачені цією статтею, не підлягають задоволенню, якщо продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) доведуть, що недоліки товару виникли внаслідок порушення споживачем правил користування товаром або його зберігання. Споживач має право брати участь у перевірці якості товару особисто або через свого представника.

Відповідно до ч.6, 7 ст.8 Закону України "Про захист прав споживачів" за наявності товару вимога споживача про його заміну підлягає негайному задоволенню, а в разі виникнення потреби в перевірці якості - протягом чотирнадцяти днів або за домовленістю сторін. Під час заміни товару з недоліками на товар аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) належної якості, ціна на який змінилася, перерахунок вартості не провадиться.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При вирішенні спорів про захист прав споживачів слід враховувати, що тягар доказування обставин, які звільняють від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов`язання, в тому числі й за спричинену шкоду, лежить на продавцеві (виробникові).

До фактів, які підлягають доказуванню у справах про захист прав споживачів, насамперед, слід віднести: чи мало місце придбання продукції (замовлення послуги); чи надавалась інформація про товар (послугу) і яка саме; відомості про властивості товару та відповідність їх потребам споживача та вимогам встановлених нормативів; чи мало місце використання товару; чи мало місце заподіяння шкоди, що завдана життю, здоров`ю або майну споживача.

Відповідно до ч.4 ст. 17 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі коли під час гарантійного строку необхідно визначити причини втрати якості продукції, продавець (виконавець, виробник) зобов`язаний у триденний строк з дня одержання від споживача письмової згоди організувати проведення експертизи продукції. Експертиза проводиться за рахунок продавця (виконавця, виробника). Якщо у висновках експертизи буде доведено, що недоліки виникли після передачі продукції споживачеві внаслідок порушення ним встановлених правил використання, зберігання чи транспортування або дій третіх осіб, вимоги споживача не підлягають задоволенню, а споживач зобов`язаний відшкодувати продавцю (виконавцю, підприємству, яке виконує його функції) витрати на проведення експертизи. Споживач, продавець (виконавець, виробник) мають право на оскарження висновків експертизи у судовому порядку.

Саме на споживача покладається обов`язок довести наявність істотного недоліку продукції, а тягар доказування причин виникнення недоліку товару покладений на продавця.

Враховуючи вищевказані норми матеріального права та надані сторонами докази, суд першої інстанції правильно встановив наявність підстав для розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми. Так, оскільки позивач стверджує, що кавоварка не гріла воду і відповідачем цей факт не спростовано. Згідно звіту до замовлення дане питання не ставилось інженеру для перевірки, зазначено тільки «діагностика для повернення коштів». При цьому відповідач погодив відшкодувати позивачу кошти за товар, що згідно ч.1 ст.8 Закону країни «Про захист прав споживачів» фактично свідчить про виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків товару, які виникли з вини виробника товару та є підставою для розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми. Отже, поведінка відповідача свідчить про те, що він визнав наявність істотних недоліків товару, які виникли з вини виробника і виявлені протягом гарантійного строку.

При цьому колегія суддів звертає увагу на внутрішню суперечність позиції відповідача, який в апеляційній скарзі стверджує, що кавоварка була повністю справною та не мала жодних недоліків. Водночас матеріалами справи підтверджено, що після проведення діагностики відповідач запропонував позивачу повернення сплаченої за товар грошової суми. Такі дії є взаємовиключними, адже якщо товар був повністю справним, як зазначає апелянт, відсутні будь-які правові підстави пропонувати повернення його вартості. Натомість якщо відповідач сам запропонував повернення коштів, це свідчить про фактичне визнання існування спору щодо якості товару та спростовує доводи апеляційної скарги про безумовну справність кавоварки. Тому суд першої інстанції обґрунтовано критично оцінив відповідний документ сервісного центру. Вказаним спростовуються доводи апеляційної скарги про те, що суд не взяв до уваги висновок № 1122325 від 12.08. 2025р.

При цьому не можна віднести кавоварку до товару, який не використовувався, оскільки позивач зазначав про його використання, а також ця обставина підтверджена сервісним центром, тому положення ст.9 Закону України «Про захист прав споживачів» про розірвання договору і повернення коштів у разі відсутності аналогічного товару до цих правовідносин не застосовуються.

На підставі всебічного дослідження доказів суд дійшов вірного висновку, що відповідач не довів належними та допустимими доказами правомірність своєї відмови у задоволенні вимоги позивача про розірвання договору на підставі п. 1 частини 2 статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів», повернення сплаченої за товар грошової суми.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд залишив поза увагою той факт, що позивач звертався до Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області із заявою про порушення його прав, проте за результатами розгляду звернення позивача, йому було відмовлено у зв`язку із тим, що спеціалісти Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області не виявили порушення його прав як споживача, колегія суддів відхиляє, оскільки відповідь Держпродспоживслужби не містить висновку про продаж товару належної якості, не підтверджує правомірності відмови відповідача у поверненні коштів та не спростовує висновків суду першої інстанції, оскільки стосується згоди споживача на проведення експертизи товару і усунення його недоліків поза межами встановленого строку .

Що стосується вирішення вимоги про відшкодування моральної шкоди, то колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Такими наслідками є, зокрема, відшкодування моральної шкоди.

Загальні положення про відшкодування моральної шкоди визначені ст. 23 ЦК України, яка визначає, що моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зміст наведених норм цивільного закону свідчить про те, що моральна шкода відшкодовується лише в тих випадках, якщо її відшкодування передбачене законом або договором.

В укладеному сторонами договорі відсутні умови, які б передбачали відшкодування моральної шкоди, проте такі положення містяться у Законі України «Про захист прав споживачів», на які позивач посилається як на підставу своїх вимог.

За приписами ч.1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають, зокрема, право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

Відповідно до ч.2 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Отже наведені норми Закону України «Про захист прав споживачів» у чинній редакції прямо передбачають право споживача на відшкодування моральної шкоди у правовідносинах між споживачами та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.09.2020 року у справі №216/3521/16-ц дійшла висновку, що виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб`єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства. Статті 4 та 22 Закону про захист прав споживачів у чинній редакції прямо передбачають право споживача на відшкодування моральної шкоди у правовідносинах між споживачами та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.

Обґрунтовуючи вимогу про відшкодування моральної шкоди, позивач посилався на те, що протиправними діями відповідача йому завдано моральної шкоди, оскільки він був змушений приділяти значну частину свого особистого часу на вирішення питання про повернення товару, багаторазово звертався до відповідача, як усно, так і письмово звертався за юридичною допомогою. Вказував, що він є інвалідом ІІ групи з серцевим захворюванням. Внаслідок неправомірних дій відповідача погіршився його фізичний стан, він почав відчувати головні болі, підвищення тиску, нервове напруження, що змусило його звернутися до лікарів. Спричинену моральну шкоду оцінює в 5000 грн.

Давши оцінку, наданим позивачем медичним документам, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 має гіпертонічну хворобу III стадії, 2 ступеня, ризик 4 це важкий стан, що характеризується стійким високим тиском та ймовірністю серцево-судинних ускладнень (інфаркт, інсульт). Будь яке психоемоційне навантаження суттєво відображається на стані його здоров`я та може призвести до тяжких наслідків.

На підставі оцінки наведених у позовній заяві аргументів та наданих позивачем доказів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про доведеність факту завдання позивачу душевних страждань, викликаних неякісним товаром та відмовою у поверненні сплаченої за товар суми, тобто тривалими неправомірними діями відповідача, який без достатніх правових підстав відмовив у задоволенні законної вимоги позивача, що змусило його тривалий час захищати свої права, що, безумовно, вплинуло на організацію звичного його способу життя та потягло за собою душевні страждання.

З урахуванням глибини та тривалості моральних страждань, принципів розумності і справедливості, місцевий суд правильно визначив розмір завданої позивачу моральної шкоди в сумі 3 000 грн.

Доводи апеляційної скарги про відсутність підстав для відшкодування моральної шкоди є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

З огляду на вищевикладене, застосувавши норми матеріального права, які підлягали застосуванню у правовідносинах у цій справі, давши оцінку наданим доказам, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про часткове задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги не впливають на правильність висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374, 375, 381- 384, 389 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НРП» залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15 травня 2026 року – без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня ухвалення, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий І.О. Максюта

Судді: І.В. Бойчук

О.В.Пнівчук

Повний текст постанови складено 30 жовтня 2026 року.