Постанова від 20 жовтня 2026 р. у справі №345/6760/25 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 345/6760/25

Провадження № 22-ц/4808/2142/26

Головуючий у 1 інстанції Сухарник І. І.

Суддя-доповідач Пнівчук

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої (судді-доповідача) Пнівчук О. В.,

суддів: Бойчука І. В., Томин О. О.,

з участю секретаря Панасюк В. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скарг у Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «вул. Б. Хмельницького,52» на додаткове рішення Калуського міськрайонного суду від 31 серпня 2026 року, у складі судді Сухарник І. І., у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «вул. Б.Хмельницького, 52» до ОСОБА_3 , треті особи: Калуська міська рада та Відділ державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради про зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

Рішенням Калуського міськрайонного суду від 22 червня 2026 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «вул. Б.Хмельницького, 52» до ОСОБА_3 , треті особи: Калуська міська рада та Відділ державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради про заборону ОСОБА_3 проводити реконструкцію викупленої частини магазину на АДРЕСА_1 та про зобов`язання ОСОБА_3 за власний рахунок відновити становище, яке існувало до порушення права.

Додатковим рішенням Калуського міськрайонного суду від 31 серпня 2026 року задоволено заяву представника ОСОБА_3 – адвоката Васюка О. Г. про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «вул. Б. Хмельницького,52» на користь ОСОБА_3 по 26 666,67 грн з кожного витрат на правничу допомогу.

Не погоджуючись із додатковим рішенням Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «вул. Б. Хмельницького,52» подало апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Постановляючи додаткове рішення суд дійшов висновку про те, що заявником подано належні допустимі, достатні та достовірні докази щодо підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, а розмір витрат станом на час вирішення рішення судом першої інстанції становить 80 000 грн, які слід стягнути з позивачів по справі.

Апелянт вважає, що такі твердження не відповідають дійсності.

Зазначає, що витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені, а при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Представником відповідача до заяви розподіл судових витрат долучено копії доказів правової допомоги, виконаних адвокатом робіт та розміру витрат, які відповідач поніс та планує понести у зв`язку з розглядом справи, а саме: договір № 01/26 від 02.01.2026 про надання правової допомоги, укладений між адвокатом Васюком О. Г . та ОСОБА_3 ; додаткову угоду від №1 від 06.01.2026 до вищезазначеного договору; акт приймання-передачі наданих послуг №21 від 20.03.2026 до договору № 01/26 від 02.01.2026; квитанції до платіжних інструкцій про переказ Селюхом С. Г. коштів від 29.12.2025 в сумі 25 000 і 15 000 грн та 19.02.2026 в сумі 40 000 грн.

Згідно п. 2 додаткової угоди сторони узгодили перелік, кількість та вартість з надання правничої допомоги. Із акту приймання передачі наданих послуг від 20.03.2026 вбачається, що сторони погоджуються, що виконавець на день підписання акту виконав свої зобов`язання у обсязі у межах укладеного договору, всього загальна вартість яких становить 70 000 грн.

Однак станом на час підписання акту 20.03.2026 було проведено тільки одне судове засідання в суді апеляційної інстанції та одне судове засідання в суді першої інстанції.

В акті приймання-передачі наданих послуг зазначено підготовка апеляційної скарги на ухвалу суду про забезпечення позову - 15 000 грн, підготовка заперечень на заяви про доказів – 3 заяви, 6 000 грн; підготовка клопотань про залишення без руху та повернення позовної заяви – 2 заяви, 6 000 грн.

Однак постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 13.02.2026 апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 залишено без задоволення, у задоволенні клопотання про повернення позовної заяви відмовлено.

Таким чином, як підготовка апеляційної скарги на ухвалу суду про забезпечення позову, так і підготовка заперечень на заяви про доручення доказів, підготовка клопотань про залишення без руху та повернення позовної заяви були безпідставними.

Вважає, що акт містить недостовірні дані, що є підставою для відмови у задоволенні заяви.

У квитанціях до платіжних інструкцій від 19.02.2025 в сумі 25 000 грн та 15 000 грн не зазначено призначення платежу, і такі кошти перераховано до укладення договору про правничу допомогу від 02.01.2026.

Посилаючись на те, що суд не дав належної оцінки поданим доказам на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, апелянт просить скасувати додаткове рішення та постановити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви.

Представник ОСОБА_3 подав відзив на апеляційну скаргу, вважає її необґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню.

Згідно з пунктом 3.5 договору №01/26 від 02.01.2026 про надання правової (правничої) допомоги між адвокатом Васюком О. Г. та ОСОБА_3 , розрахунки за договором проводяться за домовленістю сторін, або у разі необхідності - згідно з додатковими угодами до цього договору.

У пункті 2 додаткової угоди сторони узгодили перелік, кількість і вартість робіт з надання професійної правничої допомоги, відповідно до якого загальна вартість наданих адвокатом послуг із надання правової допомоги становить 80 000 грн.

Зазначає, що представником відповідача виконано значно більший обсяг робіт, ніж передбачено додатковою угодою до договору, а їх вартість є співмірною наданим послугам.

Доводи апелянта щодо кількості судових засідань спростовуються даними системи «Електронний суд»: станом на 20.03.2026 проведено шість засідань, тоді як загалом у справі відбулося 15 засідань замість п`яти, передбачених додатковою угодою.

Також безпідставним є твердження про завчасне зазначення в акті від 20.03.2026 підготовки заперечень на клопотання, подане лише 09.06.2026, оскільки станом на дату акта адвокатом уже було подано три відповідні заперечення. Крім того, представником відповідача підготовлено 16 письмових заяв по суті справи та з процесуальних питань замість семи, передбачених додатковою угодою.

Твердження апелянта про відсутність підстав для оплати скарг, заяв і клопотань, які не були задоволені судом, є необґрунтованими та не підтверджені відповідними нормами законодавства чи правовими позиціями Верховного Суду.

Щодо незаконності оплати частини коштів до укладення договору про надання правничої допомоги, представник відповідача зазначає, через необхідність надання невідкладної правничої допомоги та значну відстань між містами Запоріжжя і Калуш, на підставі усного договору про надання правничої допомоги та за домовленістю з ОСОБА_3 ним 29.12.2025 було перераховано авансовий платіж в сумі 40 000 грн двома платежами по 15 000 і 25 000 грн. У подальшому, 02.01.2026 між адвокатом Васюком О. Г. та ОСОБА_3 укладено письмовий договір №01/26 від 02.01.2026 року про надання правової (правничої) допомоги.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не містять жодних даних про допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного додаткового рішення.

Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а додаткове рішення суду – без змін.

Відділ державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради та Калуська міська рада просили розгляд справи проводити без участі їх представників.

Представники ОСББ «вул. Хмельницького, 52» Гриців Д. П. та адвокат Павликівська Г. М. у судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги з наведених у ній мотивів.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник адвокат Васюк О. Г. у режимі відеоконференції заперечив доводи скарги, посилаючись на обґрунтованість висновків суду першої інстанції.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що відповідно до положень ч.2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За загальним правилом у судовому рішенні повинні бути розглянуті усі заявлені вимоги, а також вирішено всі інші, в тому числі процесуальні, питання. Неповнота чи невизначеність висновків суду щодо заявлених у справі вимог, а також окремих процесуальних питань, зокрема розподілу судових витрат, є правовою підставою для ухвалення додаткового судового рішення.

Згідно з частинами першою, другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (пункт 3 частини першої статті 133 ЦПК України).

Згідно зі статтею 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

У частині восьмій статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, представником відповідача в відзиві заявлено, а потім подано до суду клопотання про стягнення з позивача витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції та надано відповідні докази.

Відповідно до додаткової угоди № 1 до договору №01/26 від 02.01.2026 про надання правової (правничої) допомоги від 06 січня 2026 року та акту приймання-передачі наданих послуг № 1 від 20 березня 2026 року адвокатом Васюком О. Г. здійснено такий обсяг робіт: вивчення матеріалів цивільної справи – 5 000 грн, підготовка апеляційної скарги на ухвалу суду про забезпечення позову – 15 000грн, підготовка відзиву на позов – 15 000 грн, підготовка клопотання про вступ у справу як представника – 1 500 грн, підготовка заяви про проведення засідання в режимі відеоконференції – 1 500 грн, підготовка заперечень на заяви про доручення доказів, 2 шт. – 7 000 грн, підготовка апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції – 15 000 грн, участь у 5 засіданнях суду першої та апеляційної інстанції – 20 000 грн, усього вартість наданих послуг становить 80 000 грн.

Зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Позивачі клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу не подавали.

Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

- має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 137 ЦПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони (подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі №911/3312/21);

- з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені у частинах третій-п`ятій, дев`ятій статті 141 ЦПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами тощо) (близькі за змістом висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року №922/1964/21).

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі №686/5757/23).

Відтак, виходячи з конкретних обставин справи, її складності, принципу пропорційності розподілу судових витрат, обсягу виконаної адвокатом роботи, беручи до уваги, що вивчення матеріалів цивільної справи, підготовка клопотання про вступ у справу як представника, фактично охоплюється складанням та поданням відзиву на позовну заяву до суду, колегія суддів вважає, що зазначений заявником розмір витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції в розмірі 80 000,00 грн неспівмірний з наданими стороні справи послугами, що суперечить принципу розподілу судових витрат.

Поряд з цим Кушлик І. П. та Найда І. Р. не оскаржували додаткове рішення суду в частині стягнення з них 26 666,67 грн з кожного витрат на правничу допомогу. Тому додаткове рішення суду в цій частині, відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, перегляду не підлягає.

Колегія суддів, беручи до уваги обсяг наданої правової допомоги адвокатом при розгляді справи, відповідність їх критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їх розміру, конкретним обставинам справи з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони, а також у зв`язку відмовою у задоволенні позову, приходить до висновку, що доведеним та обґрунтованим є відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 грн.

Отже, з ОСББ «вул. Б.Хмельницького, 52» на користь відповідача слід стягнути 15 000 грн понесених витрат на професійну правничу допомогу, що відповідатиме критерію розумної необхідності цих витрат.

Керуючись статтями 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «вул. Б. Хмельницького,52» задовольнити частково.

Додаткове рішення Калуського міськрайонного суду від 31 серпня 2026 року змінити.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «вул. Б. Хмельницького,52» (ЄДРПОУ 43072906, вул. Б. Хмельницького, 52, м. Калуш, Івано-Франківської області) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) 15 000 грн витрат на правничу допомогу.

В решті додаткове рішення залишити без зміни.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 29 жовтня 2026 року.

Головуюча О. В. Пнівчук

Судді: І. В. Бойчук

О. О. Томин