Постанова від 26 жовтня 2026 р. у справі №229/8375/24 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/8501/26 Справа № 229/8375/24 Суддя у 1-й інстанції - Рагозіна С. О. Суддя у 2-й інстанції - Петешенкова М. Ю.

Категорія 8

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Петешенкової М.Ю.,

суддів - Городничої В.С., Макарова М.О.,

при секретарі - Карпенко М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 травня 2026 року у складі судді Рогозіної С.О.

у справі за позовом ОСОБА_1 до Світлодарської міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вищевказаним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_4 , після смерті якого відкрилась спадщина у вигляді 1/2 частини квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

У встановлений законом строк вона звернулася до Світлодарської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, була відкрита спадкова справа, однак свідоцтво про право на спадщину за законом не отримала.

З 2014 року м. Світлодарськ перебувало в зоні активних бойових дій, у зв`язку з чим в грудні 2018 року вона перемістилася в м. Кропивницький, де була взята на облік як внутрішньо переміщена особа, а з 24 травня 2022 року м. Світлодарськ Світлодарської міської територіальної громади перебуває під окупацією військ російської федерації, державні установи України не діють, що є загальновідомим фактом, встановленим Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженим наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за № 1668/39004.

Відповідно до повідомлення Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції № 44951/Н-3453/15.1 від 08 жовтня 2024 року наказом Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції до особливого розпорядження оголошено простій Світлодарської державної нотаріальної контори. Документи нотаріального діловодства та архіву Світлодарської державної нотаріальної контори, у тому числі, спадкові справи, до Донецького обласного державного нотаріального архіву не передавались та не були вивезені з адреси розташування контори, встановити їх місцезнаходження та стан збереження наразі неможливо.

Вважає, що є єдиним спадкоємцем після смерті чоловіка, яка прийняла спадщину, тому просила визнати за нею право власності на 1/2 частину квартири, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 59,8 кв. м, житловою - 44,5кв.м; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 16492600, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Світлодарську.

Рішенням Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 травня 2026 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частину квартири, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Світлодарську.

В іншій частині позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано наявністю підстав для часткового задоволення позову та визнання за позивачем права власності в порядку спадкування на 1/4 частку спірної квартири, оскільки частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними, разом зі спадкоємцем на день його смерті був зареєстрований у квартирі, окрім позивача, його син ОСОБА_3 , який відповідно до вимог законодавства вважається таким, що фактично прийняв спадщину, й доказів відмови останнього від прийняття спадщини матеріали справи не містять.

Не погодившись з рішення суду, ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована невідповідністю висновків суду фактичним обставинами справи. Суд першої інстанції не звернув увагу на те, що діти після смерті батька, спадщину не прийняли, на отримання спадкового майна не претендують. ОСОБА_2 разом із спадкоємцем не проживала, заяву про прийняття спадщини до державного нотаріуса не подавала. Разом з цим, ОСОБА_3 протягом строку, встановленого ст. 1273 ЦК України, відмовився від прийняття спадщини.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду без змін, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_1 у рівних частках належить квартира за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом на право власності на житло від 09 жовтня 2006 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивача ОСОБА_4 17 грудня 2012 року у Світлодарській державній нотаріальній конторі після смерті ОСОБА_4 відкрита спадкова справа 53943962.

З 24 травня 2022 року м. Світлодарськ Світлодарської міської територіальної громади перебуває під окупацією військ російської федерації, державні установи України не діють, що є загальновідомим фактом, встановленим Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженим наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за № 1668/39004.

Відповідно до повідомлення Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції № 44951/Н-3453/15.1 від 08 жовтня 2024 року наказом Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції до особливого розпорядження оголошено простій Світлодарської державної нотаріальної контори. Документи нотаріального діловодства та архіву Світлодарської державної нотаріальної контори, у тому числі, спадкові справи, до Донецького обласного державного нотаріального архіву не передавались та не були вивезені з адреси розташування контори, встановити їх місцезнаходження та стан збереження наразі неможливо.

Відповідно до статей 1216-1218, 1220, 1222, 1223 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу). Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

За змістом частини 1 статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Частиною 1 статті 1273 ЦК України встановлено, що спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Згідно з частиною 3 статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

Згідно з п. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини.

Тлумачення пункту 1 частини 2 статті 16 ЦК України свідчить про те, що по своїй суті такий спосіб захисту як визнання права може застосовуватися тільки тоді, коли суб`єктивне цивільне право виникло і якщо це право порушується (оспорюється або не визнається) іншою особою (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 вересня 2022 року в справі № 127/23627/20, постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року в справі № 233/4580/20 (провадження № 61-12524сво21)). Такий спосіб захисту як визнання права може застосовуватися для захисту (невизнання чи оспорювання) різноманітних приватних прав (зобов`язальних, речових, виключних, спадкових, права на частку в спільній частковій власності і т. д.) (постанови Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2024 року у справі № 567/3/22 (провадження № 61-5252сво23), від 22 квітня 2024 року в справі № 346/2744/21 (провадження № 61-10543сво23)).

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Отже, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку. Така правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 22 вересня 2021 року по справі № 227/3750/19, від 11 травня 2022 року у справі № 450/3258/17, від 28 квітня 2022 року у справі № 352/494/16-ц.

Судом встановлено, що спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_4 були: дружина ОСОБА_1 та його син ОСОБА_3 , які були зареєстровані та проживали разом з ним за адресою: АДРЕСА_1 та відповідно вважається такими, що прийняли спадщину в рівних частках. Дочка померлого ОСОБА_2 спадщину після смерті батька не прийняла. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, з яким погоджується колегія суддів, про наявність підстав для часткового задоволення позову, оскільки частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними, разом зі спадкоємцем на день його смерті був зареєстрований у квартирі, крім позивача, його син ОСОБА_3 , який вважається таким, що прийняв спадщину й доказів відмови останнього від прийняття спадщини матеріали справи не містять.

Проаналізувавши зміст рішення суду першої інстанції з точки зору застосування норм права, які стали підставою для позову по суті, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції ухвалене рішення відповідно до встановлених ним обставин на підставі наданих доказів, які мають індивідуальний характер. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів позивача та їх відображення в оскаржуваному рішенні, питання обґрунтованості висновків суду першої інстанції, колегія суддів виходить із того, що у справі, яка переглядається, було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що вона є єдиним спадкоємцем, а тому наявні підстави для задоволення позову у повному обсязі, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки згідно з частиною 3 статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Доводи апеляційної скарги, що суд першої інстанції не звернув уваги на надану заяву ОСОБА_3 про розгляд справи в його відсутність, в якій останній просив позов задовольнити, оскільки спадщину після смерті батька не приймав, на спадкове майно не претендує, а тому наявні підстави для задоволення позову, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки суди не вправі покласти в основу свого рішення лише факт визнання позову учасниками справи, не дослідивши при цьому обставини справи.

Наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження у суді першої інстанції з наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції

Отже, суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини у справі та правильно визначив характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює та застосував норми права, які регулюють ці правовідносини, вирішив спір з урахуванням меж заявлених вимог та конкретних обставин справи на підставі наданих сторонами доказів з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно ст. 141 ЦПК України суд апеляційної інстанції, залишаючи рішення суду без змін, не змінює розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 травня 2026 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошена 27 жовтня 2026 року.

Повний текст судового рішення складено 30 жовтня 2026 року.

Головуючий: М.Ю. Петешенкова

Судді: В.С. Городнича

М.О. Макаров