Постанова від 28 жовтня 2026 р. у справі №185/10760/24 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/666/26 Справа № 185/10760/24 Головуючий у першій інстанції: Перекопський М. М. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2026 року Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого – Красвітної Т.П.,

суддів: Городничої В.С., Петешенкової М.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області у складі судді Перекопського М.М. від 03 березня 2025 року по справі за позовом Комунального підприємства "Павлоградтеплоенерго" Павлоградської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію, –

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2024 року КП «Павлоградтеплоенерго» Павлоградської міської ради звернулось до суду з даним позовом, посилаючись на те, що воно є постачальником послуг з централізованого опалення, а відповідач – споживачем зазначених послуг за адресою по АДРЕСА_1 . Відповідач свого обов`язку з оплати наданих послуг належним чином не виконує, у зв`язку з чим за період з 01 жовтня 2021 року по 01 вересня 2024 року утворилась заборгованість у розмірі 42378,77 грн. Тому позивач просив стягнути з відповідача вказану заборгованість у загальному розмірі 42378,77 грн.

Заочним рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 березня 2025 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «Павлоградтеплоенерго» Павлоградської міської ради заборгованість за спожиту теплову енергію в розмірі 42378,77 грн та судові витрати в розмірі 3028,00 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та відмову в задоволенні позовних вимог.

Згідно приписів ч.1 ст.369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги ціну позову в розмірі 42378,77 грн, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

У відзиві на апеляційну скаргу КП «Павлоградтеплоенерго» Павлоградської міської ради просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення – без змін, зазначаючи, зокрема, що відповідач не дотримався встановленого порядку відключення квартири від мереж централізованого опалення, а надані ним документи щодо електроопалення і протокол ОСББ не підтверджують правомірного відключення та припинення обов`язку оплачувати послуги.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваного рішення з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 54,1 кв.м., на підставі свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 05 грудня 2019 року. Право власності зареєстроване 10 липня 2020 року, номер запису №37285253, що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №216301461 від 15 липня 2020 року (а.с. 68, 69).

Відповідач також зареєстрований за вказаною вище адресою з 03.12.1987, що підтверджується листом Відділу реєстрації та обліку громадян Павлоградської міської ради від 14.10.2024 №2335 (а.с. 14).

КП «Павлоградтеплоенерго» Павлоградської міської ради є постачальником теплової енергії, що підтверджується копією ліцензії Дніпропетровської обласної державної адміністрації. Квартира відповідача перебуває на абонентському обліку позивача, відкрито особовий рахунок № НОМЕР_2 .

За даними особового рахунку за адресою по АДРЕСА_1 за період з 01 жовтня 2021 року по 01 вересня 2024 року утворилась заборгованість з надання послуг централізованого опалення у розмірі 42378,77 грн.

Відповідачем надано копію заяви від 28 вересня 2020 року, зареєстрованої КП «Павлоградтеплоенерго» за вхідним №413 від 28 вересня 2020 року, в якій він просив закрити особовий рахунок, зазначаючи, що вирізав регістри опалення, ізолював труби, теплопостачанням не користується та має намір опалювати квартиру електрообігрівачем.

Згідно з протоколом від 22 грудня 2020 року комісія, створена головою ОСББ «Добролюбова 25» Лимаренко В.С. за участю мешканців будинку, підтвердила відсутність у квартирі відповідача радіаторів опалення, ізоляцію труб та використання електроопалення, на яке він має відповідні проєкт і документи.

До апеляційної скарги також додано копію робочого проєкту технічного переоснащення електроопалювання квартири АДРЕСА_2 , виготовленого у 2020 році, технічні умови стандартного приєднання до електричних мереж електроустановок №0050263713 від 05 жовтня 2020 року та паспорт точки розподілу електричної енергії від 13 листопада 2020 року. У паспорті зазначено наявність електроопалювальної установки потужністю 3,5 кВт, приєднану та дозволену потужність 6,1 кВт.

Згідно з ч.4 ст.319 ЦК України власність зобов`язує. Відповідно до ст.322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року №2189-VIII (який набрав чинності 10.12.2017), до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

Споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів (п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону №2189-VIII).

Пунктами 1, 5 частин другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року №2189-VIII встановлено, що індивідуальний споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом, оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

За змістом пунктів 1, 2 частини другої статті 8 вказаного вище Закону, виконавець комунальної послуги зобов`язаний забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором.

Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (ч. 1 ст. 9 Закону України №2189-VIII).

У даному випадку між позивачем та відповідачем склалися фактичні договірні відносини, за якими у належне відповідачу житло надавалися комунальні послуги з постачання теплової енергії.

Відповідно до пунктів 24, 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630, чинних на час виникнення спірних правовідносин, споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Відповідно до п.14 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №830, відокремлення (відключення) квартир та нежитлових приміщень від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води без дотримання встановленого Мінрегіоном порядку не допускається.

17 вересня 2019 року набрав чинності Порядок відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26 липня 2019 року №169 (далі – Порядок №169).

Пунктом 1 розділу III Порядку №169 передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, приєднаного до ЦО та ГВП, мають право відокремити (відключити) свою квартиру чи нежитлове приміщення від ЦО та ГВП у разі, якщо на день набрання чинності Законом України «Про житлово-комунальні послуги» не менше як половина квартир та нежитлових приміщень цього будинку відокремлена (відключена) від ЦО та ГВП, та влаштувати систему індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) у такій квартирі чи нежитловому приміщенні.

Для відокремлення (відключення) від ЦО та ГВП власник квартири чи нежитлового приміщення багатоквартирного будинку звертається до органу місцевого самоврядування з письмовою заявою в довільній формі із зазначенням причини відокремлення (відключення) та подає інформацію про намір влаштування системи індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) такої квартири чи нежитлового приміщення (п.3 розділу III Порядку №169).

За змістом п.7 розділу III Порядку №169 для відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення власник забезпечує розроблення проєкту відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення від централізованого опалення та постачання гарячої води, який виготовляється відповідно до державних будівельних норм і правил та має забезпечити ізоляцію транзитних стояків, а також, у разі потреби, перенесення транзитних стояків. За потреби власник забезпечує виготовлення проєкту встановлення системи індивідуального теплопостачання у такій квартирі чи нежитловому приміщенні.

Пунктом 8 розділу III Порядку №169 встановлено, що відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення здійснюється у міжопалювальний період не пізніше ніж 01 жовтня у спосіб, що не перешкоджає постачанню теплової енергії та гарячої води до інших квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, приєднаних до відповідних мереж.

Виконання робіт із відокремлення (відключення) здійснюється виконавцем робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем або іншим залученим власником суб`єктом господарювання відповідно до п.9 розділу III Порядку №169.

За змістом п.10 розділу III Порядку №169 для виконання робіт із відокремлення (відключення) власник квартири повідомляє виконавця відповідної комунальної послуги та виконавців робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем про своє рішення шляхом подання письмової заяви, у якій зазначається наявність підстави для такого рішення згідно із Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

У п.13 розділу III Порядку №169 визначено, що після завершення робіт складається акт про відокремлення (відключення) квартири/нежитлового приміщення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води за формою додатка 3. Такий акт підписується присутніми під час відокремлення власником квартири і представниками виконавців відповідних комунальних послуг та робіт, а також іншим суб`єктом господарювання у разі його залучення до виконання робіт. Після підписання акта виконавець відповідної комунальної послуги повідомляє власника про перегляд умов або розірвання договору про надання послуги.

Отже, реалізація права власника на відмову від централізованого опалення потребує дотримання встановленої процедури відключення та належного оформлення його результатів. Встановлення індивідуального електричного опалення не замінює виконання вимог Порядку №169 щодо відокремлення квартири від централізованої системи теплопостачання.

Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам у їх сукупності, встановивши перебування квартири у власності відповідача, надання позивачем послуг з постачання теплової енергії до будинку та відсутність доказів відключення квартири у встановленому законом порядку, колегія дійшла висновку про обґрунтованість вимог щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за період з 01 жовтня 2021 року по 01 вересня 2024 року в розмірі 42378,77 грн.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач з 2020 року не користується послугами позивача, оскільки опалює квартиру електроопаленням, не спростовують зазначеного висновку. Позивачем надані робочий проєкт, технічні умови приєднання до електричних мереж та паспорт точки розподілу електричної енергії підтверджують технічне переоснащення електропостачання та наявність електроопалювальної установки. Однак, ці документи не є проєктом відключення квартири від централізованого опалення та не підтверджують виконання передбаченої Порядком №169 процедури такого відключення.

Зокрема, відповідачем не надано витягу з протоколу Комісії органу місцевого самоврядування щодо відокремлення належної йому квартири, проєкту її відключення від мереж централізованого опалення, а також акта відокремлення за формою додатка 3 до Порядку №169, підписаного за участю представника виконавця послуги.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує наявність законних підстав для відключення належної відповідачу квартири та зазначає про відсутність відповідних документів.

Протокол від 22 грудня 2020 року, складений комісією, створеною головою ОСББ «Добролюбова 25» Лимаренко В.С. за участю мешканців будинку, не є рішенням Комісії, утвореної органом місцевого самоврядування для розгляду питань відключення споживачів, та не замінює передбаченого Порядком №169 акта. Він засвідчує стан опалювальних приладів і труб у квартирі та використання електроопалення на час його складання, проте не підтверджує правомірності відокремлення квартири від централізованої системи. Представник КП «Павлоградтеплоенерго» у складанні цього протоколу участі не брав.

За таких обставин, самочинний демонтаж радіаторів та ізоляція труб без належного оформлення відключення не припиняють зобов`язання відповідача з оплати послуг теплопостачання.

Викладене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду України у постановах від 11 листопада 2015 року у справах №6-1192цс15 та №6-1706цс15, Верховного Суду у постановах від 14 лютого 2018 року у справі №462/6393/15-ц та від 19 серпня 2019 року у справі №226/1437/16-ц щодо того, що відключення від централізованого опалення з порушенням установленого порядку не припиняє зобов`язання з оплати відповідних послуг.

Посилання апелянта на звернення до позивача із заявами та відсутність реагування на них не підтверджують дотримання процедури відключення. У заяві від 28 вересня 2020 року відповідач повідомив про вже здійснений ним демонтаж регістрів та просив закрити особовий рахунок (а.с. 79). Така заява не замінює звернення до органу місцевого самоврядування, розроблення проєкту відключення і складання відповідного акта. Подальше звернення від 10 липня 2025 року також не підтверджує належного оформлення відключення до або протягом спірного періоду.

Доводи про неукладення відповідачем з 2020 року письмового договору з позивачем не є підставою для відмови в позові. Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач не звільняється від оплати послуг, отриманих до укладення відповідного договору.

Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 20 квітня 2016 року у справі №6-2951цс15.

Разом з тим, у наданій відповідачем копії особового рахунку, сформованій 10 липня 2025 року, відображено зарахування в червні 2025 року 42378,77 грн. Це зарахування відбулось після ухвалення оскаржуваного рішення і не спростовує існування заборгованості на час його ухвалення.

Разом з тим, порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою (п.3 ч.3 ст.376 ЦПК України).

Доводи апеляційної скарги щодо неналежного повідомлення апелянта про слухання справи судом першої інстанції заслуговують на увагу.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 жовтня 2024 року відкрито провадження у справі та визначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 15).

Матеріали справи не містять належних доказів повідомлення ОСОБА_1 про дату, час і місце судового засідання 03 березня 2025 року відповідно до положень статей 128-130 ЦПК України.

На конверті із судовою кореспонденцією, який повернувся до суду без вручення адресату, містяться дві різні відмітки про причини невручення: «адресат відсутній за вказаною адресою» та «за закінченням терміну зберігання» (а.с.23).

Колегія враховує, що п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України передбачає можливість вважати судову повістку врученою у день проставлення відмітки про відсутність особи за зареєстрованою адресою, якщо іншої адреси суду не повідомлено. Однак у даному випадку наявність на одному повернутому відправленні двох різних відміток не дає можливості однозначно встановити фактичну причину його невручення та належне виконання процедури повідомлення. Відмітка «за закінченням терміну зберігання» не підтверджує вручення судової повістки, відмови від її отримання або відсутності адресата за зареєстрованим місцем проживання.

Інших належних доказів вручення відповідачу повістки про судове засідання 03 березня 2025 року матеріали справи не містять. Відсутні також відомості про здійснення виклику відповідача через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України, на підставі якого можна було б установити його повідомлення про розгляд справи.

Оскільки відповідач обґрунтовує апеляційну скаргу зазначеним порушенням, установлені обставини є обов`язковою підставою для скасування оскаржуваного рішення з ухваленням нового судового рішення по суті позовних вимог відповідно до п.3 ч.3 ст.376 ЦПК України.

На викладене вище місцевий суд уваги не звернув, допустивши порушення норм процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового судового рішення про задоволення позовних вимог.

За змістом ч.ч.1, 13 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Приймаючи до уваги задоволення позовних вимог, з ОСОБА_1 на користь КП «Павлоградтеплоенерго» Павлоградської міської ради підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору за подання позову в розмірі 3028,00 грн (а.с. 1).

Суд звертає увагу, що, відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, заочне рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.7, 367, 369, 374, 376 ЦПК України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Заочне рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 березня 2025 року – скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позовні вимоги Комунального підприємства «Павлоградтеплоенерго» Павлоградської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Комунального підприємства «Павлоградтеплоенерго» Павлоградської міської ради (код ЄДРПОУ 03342250) заборгованість за спожиту теплову енергію за період з 01 жовтня 2021 року по 01 вересня 2024 року в розмірі 42378 (сорок дві тисячі триста сімдесят вісім) грн 77 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Комунального підприємства «Павлоградтеплоенерго» Павлоградської міської ради (код ЄДРПОУ 03342250) судові витрати у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 29 жовтня 2026 року.

Головуючий Т.П. Красвітна

Судді В.С.Городнича

М.Ю. Петешенкова