Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №202/6033/26 — Дніпровський апеляційний суд

Суд: Дніпровський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна

Дата: 05 жовтня 2026 р.

Справа: №202/6033/26

Суддя: Іванченко О. Ю.

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2395/26 Справа № 202/6033/26 Суддя у 1-й інстанції - Кухтін Г. О. Суддя у 2-й інстанції - Іванченко О. Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м. Дніпро

Суддя Судової палати у кримінальних справах Дніпровського апеляційного суду Іванченко О.Ю., у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро розглянувши апеляційну скаргу захисника Нурієва Р.Б., який діє в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Індустріального районного суду м. Дніпра від 20 липня 2026 року в справі про адміністративне правопорушення, якою:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, -

за участю:

захисника — Нурієва Р.Б. (в режимі відеоконференції),

В С Т А Н О В И В:

Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на останнього адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 гривень.

Судом першої інстанції встановлено, що водій ОСОБА_1 , 05 червня 2026 року о 11:44 годині в м. Дніпрі на перехресті просп. Слобожанський та вул. 8 березня, керуючи транспортним засобом Musstang MT150-8, д.н.з. НОМЕР_1 , при виникненні небезпеки та перешкоди, яку водій об`єктивно спроможній виявити, негайно не вжив заходів зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, в результаті чого скоїв зіткнення з транспортним засобом Peugeot 307 д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 який рухався в попутному напрямку. В наслідок ДТП транспортний засіб Peugeot 307 д.н.з. НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків. Травмовані відсутні, чим порушив п. 12.3 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст.124 КУпАП.

Не погоджуючись з вищевказаною постановою захисник Нурієв Р.Б., який діє в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Вказує, що постанова суду є незаконною та такою що винесена з порушенням норм процесуального права.

Вважає, що судовий розгляд було проведено формально, суд не взяв до уваги доводи сторони захисту з приводу обставин дорожньо-транспортної пригоди.

Зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення складено з порушенням вимог ст. 256 КУпАП, оскільки в протоколі не зазначено чи були наявні механічні пошкодження до зіткнення автомобілів.

Суд першої інстанції не взяв до уваги пояснення водія ОСОБА_1 , а саме: під час руху транспортним засобом Musstang MT150-8, д.н.з. НОМЕР_3 , транспортний засіб Peugeot 307 д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 здійснив раптову зупинку, не зважаючи на наявний сигнал світлофора - «зелений», внаслідок чого він був вимушений здійснювати екстрене гальмування задля уникнення зіткнення. Крім того, апелянт зазначив, що відповідно схеми місця ДТП не було враховано наявність на місці ДТП стоп-лінії, яка зафіксована на фото та відео, долучених до цієї скарги. Внаслідок наявності вказаної стоп-лінії, зупинка ОСОБА_2 , у випадку дійсного забороняючого сигналу світлофору, повинна була бути здійснена перед вказаною дорожньою розміткою. Не зважаючи на вказане, зупинка ОСОБА_2 була здійснена на значній відстані від стоп-лінії.

Також, як зазначив апелянт, судом першої інстанції не було враховано, що ОСОБА_2 під час керування транспортним засобом Peugeot 307 д.н.з. НОМЕР_2 здійснила безпідставну екстрену зупинку не у відведеному для цього місці, а також на значній відстані від стоп-лінії, у разі наявності забороняючого сигналу світлофора, чим фактично порушила вимоги п. 2.3 Правил дорожнього руху та створила своїми діями загрозу безпеці дорожнього руху. Внаслідок вказаного, дії ОСОБА_1 були спрямовані на уникнення небезпечної ситуації, викликаної діями ОСОБА_2 .

Апелянт також наголошує, що під час розгляду справи судом першої інстанції не було встановлено, чи дійсно внаслідок зіткнення було завдано механічні пошкодження транспортному засобу Peugeot 307 д.н.з. НОМЕР_4 , оскільки зважаючи на стан автомобіля Musstang MТ150-8, а саме на висоту його колеса, яким нібито було здійснено ушкодження, а також на відсутність у вказаній частині автомобіля будь-яких інших об?єктів, які у разі зіткнення мали б можливість контактувати із транспортним засобом Peugeot 307, варто визначити про можливість нанесення вказаних ушкоджень лише внаслідок падіння транспортного засобу Musstang з висоти під нахилом. Таким чином, оскільки водій ОСОБА_1 здійснював рух прямо та гальмував перед транспортним засобом Peugeot 307, то це фактично вказує на відсутність обставин, за яких могли б мати місце такі ушкодження.

Позиції учасників апеляційного процесу.

В судовому засіданні захисник Нурієв Р.Б., який діє в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги та з підстав, викладених в ній, просив її задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нову, якою провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

В судове засідання потерпілий ОСОБА_2 не з`явився, про місце, дату та час апеляційного розгляду повідомлений належним чином, заяв про відкладення розгляду справи не подавав, його неявка не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду, про що не заперечував захисник, просив розглядати справу за його відсутності.

Мотиви апеляційного суду.

Відповідно до змісту ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З аналізу положень ст. ст. 251, 252 КУпАП слідує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції зазначених вимог закону не дотримався в повній мірі, а доводи апеляційної скарги є обґрунтованими і підтверджуються матеріалами справи.

Приймаючи оскаржене судове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що в результаті недотримання водієм ОСОБА_1 вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху, сталася дана дорожньо-транспортна пригода, яка призвела до механічних пошкоджень транспортного засобу Peugeot 307 д.н.з. НОМЕР_4 .

Суд, обґрунтовуючи висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 послався на відомості, які містяться в:

- протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №684579 від 05.06.2026 року;

- схемі ДТП;

- письмових пояснень ОСОБА_1 ;

- письмових поясненнях ОСОБА_2 .

Суд, оцінивши докази по справі відповідно до ст. 252 КУпАП, дійшов висновку, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 12.3 ПДР, відповідальність за що передбачена ст. 124 КУпАП.

Водночас апеляційний суд не може погодитись з таким висновком суду в повному обсязі, з огляду на таке.

Стаття 252 КУпАП встановлює, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вимоги щодо складання та змісту протоколу про адміністративне правопорушення, що є важливим процесуальним документом, який засвідчує факт неправомірних дій, за які передбачена адміністративна відповідальність, визначає стаття 256 КУпАП.

Згідно з положеннями цієї статті у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

При цьому, відповідно до положень статті 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Зазначене дає підстави вважати, що діючим законодавством передбачено, що судовий розгляд проводиться лише в межах “адміністративного обвинувачення”, яке міститься в протоколі про адміністративне правопорушення і встановлення інших обставин, які знаходяться за межами обвинувачення та погіршують становище особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є неприпустимим, оскільки порушує право на захист від конкретного обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення.

Особа, яка складає протокол про адміністративне правопорушення повинна ретельно з`ясувати характер правопорушення та правильно кваліфікувати дії винної особи.

Правильність та точність складання адміністративного протоколу впливає на набування ним доказової сили.

Однак, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими доказами, не може бути беззаперечним, тобто достатнім, доказом вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення. Оцінці підлягає як кожний окремий доказ, так і всі зібрані докази в цілому, на підставі чого суддя повинен зробити обґрунтований висновок про їх належність і допустимість, а також достовірність та достатність фактичних даних, що встановлюються цими доказами, та мають значення для справи.

Відповідно до протоколу та постанови суду першої інстанції, 05 червня 2026 року о 11:44 годині в м. Дніпрі на перехресті просп. Слобожанський та вул. 8 березня, керуючи транспортним засобом Musstang MT150-8, д.н.з. НОМЕР_1 , при виникненні небезпеки та перешкоди, яку водій об`єктивно спроможній виявити, негайно не вжив заходів зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, в результаті чого скоїв зіткнення з транспортним засобом Peugeot 307 д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 який рухався в попутному напрямку. В наслідок ДТП транспортний засіб Peugeot 307 д.н.з. НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків. Травмовані відсутні, чим порушив п. 12.3 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст.124 КУпАП.

Отже, як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 інкримінується порушення пунктів 12.3 Правил дорожнього руху.

При цьому в протоколі про адміністративне правопорушення не містяться дані про які саме транспортні засоби отримали механічні пошкодження, їх характер та обсяг, що має істотне значення для встановлення обставин правопорушення та наявності причинно-наслідкового зв`язку між діями особи та наслідками у вигляді матеріальної шкоди.

Такі недоліки протоколу є істотними, оскільки вони унеможливлюють повне та об`єктивне з`ясування обставин справи, а також позбавляють особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, можливості належним чином реалізувати своє право на захист, зокрема розуміти суть інкримінованого правопорушення та заперечувати проти нього.

Крім того, схема місця дорожньо-транспортної пригоди не містить належної конкретизації пошкоджень транспортних засобів, оскільки в ній зазначено лише узагальнене формулювання, що транспортний засіб Peugeot 307 д.н.з. НОМЕР_2 отримав пошкодження “задньої центральної частини”, а у транспортного засобу Musstang MT150-8, д.н.з. НОМЕР_1 “механічні пошкодження відсутні”, без визначення їх характеру, обсягу та точної локалізації.

За відсутності таких відомостей схема ДТП не дає можливості достовірно встановити механізм зіткнення транспортних засобів, напрямок їх руху, взаємне розташування у момент контакту, а також перевірити відповідність викладених у протоколі обставин фактичним даним.

Вказані недоліки свідчать про неналежність та недостатність цього доказу, що унеможливлює його використання як обґрунтованої підстави для висновку про винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

Отже, проаналізувавши наявні у справі докази в їх сукупності, апеляційний суд дійшов висновку, що об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, викладена в протоколі, не відповідає інкримінованому ОСОБА_1 порушенню пункту 12.3 Правил дорожнього руху, оскільки не містить належної конкретизації фактичних обставин події, необхідних для встановлення складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин відсутність у протоколі відомостей та неконкретизації характеру та обсягу пошкоджень унеможливлюють встановлення причинно-наслідкового зв`язку між діями ОСОБА_1 та наслідками, що настали, яка є обов`язковою ознакою складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд приходить до висновку, що надані у справі докази є неналежними та недостатніми для підтвердження вини особи, а тому висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 є передчасними, необґрунтованими та такими, що не ґрунтуються на повному і всебічному дослідженні обставин справи.

За таких обставин встановлення вини конкретної особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є можливим лише за умови чіткого визначення, яке саме порушення Правил дорожнього руху перебуває у прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням шкідливих наслідків.

Пункт 12.3 Правил дорожнього руху України передбачає, що у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

Із письмових пояснень ОСОБА_1 вбачається, що останній рухався по третій смузі для руху, перед ним їхав транспортний засіб Peugeot 307 д.н.з. НОМЕР_2 в одному напрямку, однак, не зважаючи на зелене світло світлофора, останній почав різко гальмувати, на вказані дії ОСОБА_1 вимушений був аварійно загальмувати для того, щоб уникнути ДТП. Після цього він об`їхав автомобіль Peugeot 307, що стояв попереду, і запитав чому не продовжує рух, на що водій Peugeot 307 сказала, що відбулась ДТП за участю вказаних автомобілів. Поліцейські провели експеримент, де візуально видно, що пошкодження було нанесене іншим транспортним засобом, оскільки його транспортний засіб Musstang MT150-8 фізично не зміг би цього зробити.

Потерпіла ОСОБА_2 у своїх письмових поясненнях зазначила, що керуючи автомобілем Peugeot 307 д.н.з. НОМЕР_2 зі сторони м. Підгородне в бік пр. Слобожанського, доїжджаючи до перехрестя пр. Слобожанського та вул. 8 Березня, на червоний сигнал світлофора почала пригальмовувати і в цей час почула удар характерний в задній бампер. Чоловік, який в неї ударився, почав рух під`їхавши до неї, сказав “рухатися далі”, при цьому об`їхавши її автомобіль. На червоне світло світлофора зупинився, підійшов до неї і почав нецензурно висловлюватися, погрожувати.

Як вбачається з доданих до апеляційної скарги фотокопій з місця ДТП, а саме автомобіля Peugeot 307 д.н.з. НОМЕР_2 , на задній центральній частині автомобіля встановлений фаркоп, для приєднання причепів.

Отже, якби водій ОСОБА_1 дійсно здійснив зіткнення з автомобілем Peugeot 307 так, як вказано у поясненнях потерпілою ОСОБА_2 , та у протоколі про адміністративне правопорушення, тобто удар прийшовся саме на задню центральну частину бамперу, то механічні пошкодження отримав саме фаркоп та центральна частина переднього бампера автомобіля Musstang MT150-8.

Таким чином, виходячи з викладеного, обставини викладені у письмових поясненнях потерпілої ОСОБА_2 є неспроможними, а тому не можуть бути прийняті до уваги.

За таких обставин небезпечна ситуація виникла раптово та була обумовлена діями іншого учасника дорожнього руху, а не діями ОСОБА_1 у зв`язку з чим останній був обмежений у можливості своєчасно відреагувати.

Матеріали адміністративної справи не містять належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 своїми діями, а саме аварійним гальмуванням, здійснив зіткнення з автомобілем Peugeot 307, як і не містять доказів наявності механічних пошкоджень саме від зіткнення вказаних автомобілів 05.06.2026 року, а саме Peugeot 307 д.н.з. НОМЕР_2 та Musstang MT150-8, д.н.з. НОМЕР_1 .

Також, з урахуванням викладеного, обставини, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №684579, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не відповідають дійсним обставинам події місця ДТП, та не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду.

При цьому обов`язок доказування наявності складу адміністративного правопорушення покладається на орган (посадову особу), який склав протокол.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про наявність у діях ОСОБА_1 порушень вимог пунктів 12.3 Правил дорожнього руху є необґрунтованим та таким, що ґрунтується на припущеннях.

Однак, з огляду на істотні недоліки протоколу про адміністративне правопорушення, відсутність у ньому необхідної конкретизації обставин події, а також неналежність і недостатність інших доказів, що містяться у матеріалах справи, апеляційний суд приходить до висновку про неможливість достовірного встановлення механізму дорожньо-транспортної пригоди та ролі кожного з її учасників у її спричиненні, що породжує обґрунтовані сумніви щодо доведеності вини особи.

За таких умов висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 є необґрунтованими та такими, що постановлені з порушенням вимог матеріального та процесуального права.

Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, суд першої інстанції не забезпечив повного, всебічного та об`єктивного дослідження обставин справи, не перевірив належним чином доводи сторони захисту, не встановив наявності причинно-наслідкового зв`язку між діями ОСОБА_1 та наслідками дорожньо-транспортної пригоди, що призвело до передчасного та необґрунтованого висновку про його винуватість.

За таких обставин постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у справі — закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу захисника Нурієва Рустама Бейказовича, який діє в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - задовольнити.

Постанову Індустріального районного суду м. Дніпра від 20 липня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП — скасувати.

Постановити нову, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, тобто у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Дніпровського

апеляційного суду О.Ю. Іванченко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua