Постанова від 27 жовтня 2026 р. у справі №207/5651/25 — Дніпровський апеляційний суд

Суд: Дніпровський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 27 жовтня 2026 р.

Справа: №207/5651/25

Суддя: Ткаченко І. Ю.

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/6716/26 Справа № 207/5651/25 Суддя у 1-й інстанції - Подкопаєва І. А. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2026 року Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого - судді Ткаченко І.Ю.

суддів - Свистунової О.В., Пищиди М.М.

за участю секретаря – Усенко Я.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс»

на заочне рішення Заводського районного суду міста Кам`янського від 27 березня 2026 року, -

В С Т А Н О В И В:

28 серпня 2025 року позивач ТОВ «Укр Кредит Фінанс» через підсистему «Електронний суд» звернувся до суду з позовною заявою до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 1099 – 1579 від 1099 – 1579 року у розмірі 70 000 грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом – 14 000 грн.; прострочена заборгованість за нарахованими процентами – 56 000 грн., а також стягнення судового збору у розмірі 2 422,40 грн. В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 13.10.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 1099 – 1579 в електронній формі, відповідно до умов якого ТОВ «Укр Кредит Фінанс» взяло на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб у сумі 14 000,00 грн. на строк 300 днів (базовий період* – 14 днів) зі сплатою процентів за користування кредитними коштами у розмірі знижена % ставка – 2,5 % в день; стандартна % ставка: 3,0 % в день.Позичальник своїх зобов`язань з повернення коштів в повному обсязі не виконала, в результаті чого утворилась заборгованість станом на 04.08.2025 у загальному розмірі 139 020,00 грн., з яких: сума заборгованості за тілом кредиту 14 000,00 грн.; сума заборгованості за відсотками 125 020,00 грн. Кредитодавець прийняв рішення про застосування до Позичальника програми лояльності шляхом часткового списання процентів за користування кредитом, в результаті чого заборгованість становить 70 000,00 гривень, з яких: сума заборгованості за тілом кредиту 14 000,00 гривень; сума заборгованості за відсотками 56 000,00 гривень. В зв`язку із невиконанням Позичальником своїх зобов`язань зі сплати коштів в повному обсязі просить стягнути суму заборгованості з Позичальника в судовому порядку (а.с.1-7).

Заочним рішенням Заводського районного суду міста Кам`янського від 27 березня 2026 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості — задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» суму заборгованості за Договором про відкриття кредитної лінії № 1099-1579 від 13.10.2022 у сумі 14 000,00 грн., з яких 14 000,00 грн. – основна сума заборгованості за тілом кредиту.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» сплачений судовий збір у сумі 484,48 грн. (а.с.73-78).

Із вказаним рішенням суду не погодилось ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та подало апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неправильне застосування норм процесуального права та неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи.

Вважає, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про неправомірність нарахування відсотків, оскільки вони нараховувались у відповідності до погоджених сторонами умов договору та в межах строку кредитування. При цьому відповідач як споживач кредитних послуг не відмовився він укладення кредитного договору. Також звертає увагу, що позивачем не нараховувалось відповідачу жодних штрафних санкції за прострочення виконання зобов`язання.

Враховуючи наведене просили заочне рішення Заводського районного суду міста Кам`янського від 27 березня 2026 року скасувати в частині розміру стягнутої кредитної заборгованості 14 000,00 грн. та ухвалити нове, яким повністю задовольнити позовні вимоги, а також судові витрати, пов`зані з розглядом апеляційної скарги покласти на відповідача (а.с.82-92).

Розглянувши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Статтями 12,81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.

Судом 1 інстанції встановлено, що 13.10.2022 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 , за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1099 – 1579.

На виконання зазначених вимог, позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор А922, для підписання кредитного договору №1099 – 1579 від 13.10.2022 року (а.с. 10-15), підтвердження ознайомлення з Правилами (а.с. 16-17зв) та інших супутніх документів, зокрема паспорту споживчого кредиту (а.с. 17зв-18), таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором №1099-1579 (графік платежів за договором) відповідно до методики .національного банку України(а.с. 18).

Відповідно до умов кредитного договору відповідач отримав від позивача кредит у розмірі 14 000,00 грн., строк кредитування 300 днів, базовий період - 14 днів; знижена % ставка – 2,45 % в день, стандартна % ставка — 3 % в день.

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» не є банківською установою в розумінні Закону України «Про банки і банківську діяльність» та відповідно до вищевказаної ліцензії виданої ТОВ «Укр Кредит Фінанс». Таким чином, Позивач не відкриває рахунки, а здійснює послуги з переказу коштів без відкриття рахунку.

Позивач (через партнера АТ КБ «Приватбанк» з яким укладено договір № 4010 про надання послуг в системі liqpay від 02 грудня 2019 року) видав відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок вказаний відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується листом АТ КБ «Приватбанк» про перерахування коштів від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» через систему платежів liqpay на підставі договору № 4010 від 02.12.2019 р. на карту отримувача (відповідача), чим виконав свої зобов`язання за договором своєчасно та в повному обсязі (а.с. 19).

Однак, відповідач порушив умови кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернув в повному обсязі кредит, не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед кредитодавцем за кредитним договором, а тому, станом на 04.08.2025 року загальний розмір заборгованості Відповідача за Кредитним договором становить — 139 020 грн., а саме: прострочена заборгованість за кредитом – 14 000 гривень; прострочена заборгованість за нарахованими процентами – 125 020 грн. (а.с. 21-26).

Разом з тим, позивачем було прийнято рішення про можливість застосування до Позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (а.с. 27-29), а саме часткового списання заборгованості Позичальнику за нарахованими процентами на суму 69 020 грн., за умови погашення Позичальником решти заборгованості за Кредитним договором в розмірі 70 000,00 грн.

Враховуючи вищезазначене, позивач просить суд, стягнути з відповідача не повну суму заборгованості за Кредитним договором, а лише її частину, а саме: прострочену заборгованість за кредитом – 14 000 грн.; прострочену заборгованість за нарахованими процентами – 56 000 грн., що разом становить 70 000 грн.

Задовольняючи позовні вимоги частково суд першої інстанції виходив із того, що відповідач отримав від позивача грошові кошти у сумі 14 000,00 грн, які підлягають стягненню на користь позивача в повному обсязі.

Щодо розміру стягнення з відповідача процентів, то суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність обумовлення сторонами у письмовому вигляді умов договору, а саме строку кредитного договору, обов`язку позичальника сплачувати проценти за користування кредитними коштами, їх розміру та порядку сплати тощо за відповідний період.

Колегія суддів не погоджується в повній мірі з висновками суду, зокрема, з висновком суду першої інстанції в частині відмови у стягненні визначеного розміру заборгованості за відсотками за Договором про відкриття кредитної лінії № 1165-5490 від 03.03.2023 року, виходячи з наступного.

Так, відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України “Про електронну комерцію”.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України “Про електронну комерцію” електронний підпис одноразовим ідентифікатором – це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор – це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України “Про електронну комерцію”).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України “Про електронну комерцію” електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України “Про електронну комерцію”).

Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України “Про електронну комерцію” відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України “Про електронну комерцію” у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно- телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі танадати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України “Про електронну комерцію” визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України “Про електронний цифровий підпис”, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Статтею 12 Закону України “Про електронну комерцію” визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України “Про електронний цифровий підпис”, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України “Про електронну комерцію” передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України “Про електронний цифровий підпис”, так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа (стаття 1 Закону України “Про електронний цифровий підпис”.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором – дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 5 частини першої статті 3 Закону України “Про електронну комерцію”).

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного суду від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові від 05 квітня 2023 року Велика Палата Верховного Суду у справі №910/4518/16 зробила висновок про те, що «надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондується жодному праву кредитодавця. Отже, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. Велика Палата Верховного Суду підкреслює, що зазначене в цьому розділі постанови не означає, що боржник не повинен у повному обсязі виконувати свій обов`язок за кредитним договором. Боржник не звільняється від зобов`язань зі сплати нарахованих у межах строку кредитування, зокрема до пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, процентів за «користування кредитом». Установлений кредитним договором строк кредитування лише визначає часові межі, в яких проценти за «користування кредитом» можуть нараховуватись, не скасовуючи при цьому обов`язок боржника щодо їх сплати. Отже, якщо позичальник прострочив виконання зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів за «користування кредитом», сплив строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту не може бути підставою для невиконання такого зобов`язання. Зазначене також є підставою для відповідальності позичальника за порушення грошового зобов`язання».

Матеріалами справи встановлено, що 13 жовтня 2022 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1099 – 1579, згідно до якого зазначено, що дата видачі кредиту – 13.10.2022 рік; сума кредиту – 14 000,00 грн, строк кредитування - 300 днів; - базовий період -14 днів; - знижена % ставка – 2,50 % в день; - стандартна % ставка - 3,00 % в день. Кошти надано шляхом перерахування на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом.

Для підписання кредитного договору ОСОБА_1 було використано електронний підпис одноразовим ідентифікатором відповідно до вимог частини 6 та 8 статті 11 і 12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що сторони досягли усіх істотних умов та уклали кредитний договір.

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало кредит в сумі 14 000 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 .

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором №1099-1579, заборгованість відповідача станом на 04.08.2025 року становить — 139 020 грн., а саме: прострочена заборгованість за кредитом – 14 000 гривень; прострочена заборгованість за нарахованими процентами – 125 020 грн. (а.с. 21-26).

Договір про надання фінансового кредиту підписаний ОСОБА_1 за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора № А922, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами 13.10.2022 року правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір не був би укладений.

Отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі 14 000 грн. підтверджується довідкою ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування ОСОБА_1 суми кредиту 14 000 грн. за договором № 1099-1579 від 13.22.2022 року за допомогою системи LiqPay, платіж 2107863844 від 13 жовтня 2022 року на платіжну карту № НОМЕР_1 (а.с. 20). Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Таким чином, кредитний договір між сторонами укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису.

При цьому ОСОБА_1 через особистий кабінет на вебсайті позивача подала заявку на отримання кредиту за умовами, які вважала зручними для себе, та підтвердила умови отримання кредиту шляхом натискання відповідної кнопки, після чого ТОВ «Укр Кредит Фінанс» надіслало відповідачу за допомогою засобів зв`язку одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який відповідач і використав для підтвердження підписання кредитного договору, що укладення кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача, цей правочин відповідно до Закону України “Про електронну комерцію” вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Отже, встановивши, що без здійснення вказаних дій відповідачем кредитний договір не був би укладений сторонами, тому цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21).

Встановивши зазначені обставини по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що між сторонами у справі укладений кредитний договір, за умовами якого відповідач зобов`язалася прийняти грошові кошти та повернути їх частинами у визначений договором строк, а також сплатити відповідні проценти у погодженому сторонами розмірі за користування такими кредитними коштами. Доказів повернення вказаних грошових сум кредитору у вигляді тілу кредиту або відсотків матеріали справи не містять.

Як вбачається із змісту кредитного договору між позичальником та кредитором було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору, в тому числі щодо сплати процентів (розділ 4 кредитного договору).

Підпис відповідача під договором свідчить про його ознайомлення з усіма його умовами, загальними умовами кредитування, іншою інформацією надання якої передбачено чинним законодавством України.

Кредитний договір підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі; відповідач на момент укладення договору не заявляв додаткових вимог щодо умов спірного договору; не оспорював кредитний договір в частині або в цілому, первісний кредитор надав відповідачу документи, які передували укладенню кредитного договору, у тому числі й щодо сукупної вартості кредиту, реальної процентної ставки; кредитний договір містить інформацію щодо загальної вартості кредиту та графік погашення кредиту.

Отже, підписавши кредитний договір, ОСОБА_1 посвідчила свою обізнаність та згоду з його умовами, волевиявлення учасників було вільним та відповідало їх внутрішній волі, правочин вчинено в формі, встановленій законом, та він був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлений ним, а саме отримання кредитних коштів позичальником, що і було здійснено сторонами. Відповідачка з власної ініціативи звернулась за отриманням кредиту до вільно обраної нею фінансової установи, а саме ТОВ «Укр Кредит Фінанс», отримавши від останнього всю передбачену законодавством інформацію перед укладанням договору.

Крім того, підписаний відповідачем паспорт споживчого кредиту містить обов`язок повернення кредиту, сплату відсотків щомісячними платежами упродовж строку кредитування та штрафи за несвоєчасне погашення заборгованості (а.с.17зв-18).

Тобто, сторони погодили порядок, строки виконання зобов`язання та неустойку за порушення його виконання.

Таким чином, матеріали справи містять належні та допустимі докази укладення між сторонами кредитного договору та перерахування кредитних коштів на рахунок ОСОБА_1 , а також докази існування заборгованості у заявленому розмірі.

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення його виконання в обумовлений сторонами строк. Правові наслідки прострочення повернення позичальником позики визначено статтею 1050 ЦК України, згідно з частиною другою якої, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (на виплат), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

У справі, що переглядається позичальником не доведено належного повернення кредитних коштів у розмірі та на умовах, визначених вказаними договорами, презумпція правомірності яких не спростована.

Таким чином, у даному випадку слід виходити з презумпції правомірності правочину (стаття 204 ЦК України), а також презумпції обов`язковості виконання договору (стаття 629 ЦК України). Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1383/2010 (провадження №14-308цс18) зазначено, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Жодних доказів щодо сплати грошових коштів за кредитним договором та які б спростовували наявний розрахунок заборгованості, відповідач суду не надала. Натомість, як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір укладений за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором та грошові кошти перераховані на належну відповідачу банківську карту.

На викладене вище місцевий суд уваги не звернув, у повному обсязі фактичні обставини не встановив, тому заочне рішення Заводського районного суду міста Кам`янського від 27 березня 2026 року підлягає скасуванню з ухваленням нового про задоволення позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованості за кредитним договором № 1099 – 1579 від 13.10.2022 року, станом на 04 серпня 2025 року в розмірі 70 000 грн, що складається з: - прострочена заборгованість за кредитом – 14 000 грн.; - прострочена заборгованість за нарахованими процентами – 56 000 грн.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи (пункти 1, 3 частини першої статті 376 ЦПК України).

За положеннями частин першої та тринадцятої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Приймаючи до уваги висновок суду про задоволення позовних вимог, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Укр Кредит Фінанс» підлягають стягненню судові витрати, що складаються із судового збору, сплаченого останнім за подачу позовної заяви в розмірі 2 422,40 грн. та за подачу апеляційної скарги в розмірі 3633,60 грн, що становить 6056 грн.

Керуючись ст. 367, 368, 374, 376, 381- 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» - задовольнити.

Заочне рішення Заводського районного суду міста Кам`янського від 27 березня 2026 року - скасувати.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити та ухвалити нове рішення.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (ЄДРПОУ 38548598) заборгованість за Кредитним договором №1099 – 1579 від 13 жовтня 2022 року у розмірі 70 000 (сімдесят тисяч) грн. 00 коп., з яких: прострочена заборгованість за кредитом — 14 000 грн. та прострочена заборгованість за нарахованими процентами — 56 000,00 грн, а також 6056 грн. сплаченого судового збору.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку.

Повний текст постанови складено 29 жовтня 2026 року.

Судді:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua