Постанова від 27 жовтня 2026 р. у справі №183/10509/23 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/7356/26 Справа № 183/10509/23 Суддя у 1-й інстанції - Майна Г. Є. Суддя у 2-й інстанції - Агєєв О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Агєєва О.В.,

суддів: Гапонова А.В., Красвітної Т.П.

за участю секретаря судового засідання Кирилішиної В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпро цивільну справу №183/10509/23 за заявою неповнолітнього ОСОБА_1 , малолітнього ОСОБА_2 , в інтересах яких діє ОСОБА_3 , про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 грудня 2023 року у справі за заявою ОСОБА_4 , заінтересовані особи – Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими, Головне управління Національної поліції в Черкаській області, Військова частина НОМЕР_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 , малолітнього ОСОБА_2 , на ухвалу Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 травня 2026 року про відмову у відкритті провадження за нововиявленими обставинами, постановлену у складі судді Майної Г.Є., -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 грудня 2023 року задоволено заяву ОСОБА_4 , заінтересовані особи Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими, ГУ Національної поліції в Черкаській області, Військова частина НОМЕР_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу. Встановлено факт проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу з червня 2020 року. Судові витрати віднесено на рахунок заявника.

Вказане рішення суду набрало законної сили 05 січня 2024 року.

03 квітня 2026 року ОСОБА_3 , в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 , малолітнього ОСОБА_1 , звернулась до Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, в якій просила суд:

- визнати, що рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 грудня 2023 року у справі №183/10509/23 було ухвалене без залучення осіб, права яких воно зачіпає – неповнолітніх дітей ОСОБА_1 та ОСОБА_2 – і з істотним порушенням їхніх прав і законних інтересів;

- скасувати рішення Новомосковського міськрайонного суду від 05 грудня 2023 року у справі №183/10509/23 або, якщо суд дійде висновку про неможливість скасування, визнати його таким, що не створює жодних правових наслідків стосовно неповнолітніх позивачів та членів сім`ї військовополоненого ОСОБА_5 ;

враховуючи встановлені обставини та з метою захисту прав дітей:

- визнати відсутність у ОСОБА_4 будь-якого правового статусу члена сім`ї військовополоненого ОСОБА_5 , зокрема цивільної або фактичної дружини, співмешканки, утриманки чи особи, яка перебуває з ним у фактичних сімейних відносинах;

- визнати відсутність у ОСОБА_4 будь-яких прав на отримання грошового забезпечення, одноразових чи щомісячних виплат, передбачених державою членам сімей військовополонених згідно з Постановою КМУ №884 від 30 листопада 2016 року;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 : зупинити ОСОБА_4 будь-які виплати, що належать військовополоненому ОСОБА_5 , виключити її з переліку осіб, яким нараховується або виплачується грошове забезпечення, здійснювати такі виплати виключно в інтересах кровних членів сім`ї військовополоненого – його неповнолітніх дітей через законного представника, матір ОСОБА_3 , та матір ОСОБА_5 – ОСОБА_6 ;

- визнати незаконними дії ОСОБА_4 , які полягають у несанкціонованому використанні персональних даних, зображень неповнолітніх дітей, а також у самовільному представництві від імені військовополоненого без законних підстав;

- стягнути з відповідача ОСОБА_4 судові витрати.

Ухвалою Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 травня 2026 року відмовлено у відкритті провадження за нововиявленими обставинами за заявою неповнолітнього ОСОБА_1 , малолітнього ОСОБА_1 , в інтересах яких діє ОСОБА_3 , про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 грудня 2023 року у справі за заявою ОСОБА_4 , заінтересовані особи – Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими, Головне управління Національної поліції в Черкаській області, Військова частина НОМЕР_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_3 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 , малолітнього ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, в якій зазначає, що ухвала суду є незаконною, необґрунтованою та такою, що постановлена з істотним порушенням норм процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що суд першої інстанції формально застосував положення ст.424 ЦПК України та фактично обмежився лише констатацією того, що заявники не були учасниками первісної справи.

Водночас суд не врахував положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.55 Конституції України, а також основоположний принцип доступу до правосуддя та ефективного судового захисту.

Звертає увагу, що відповідно до ч.3 ст.352 ЦПК України право на апеляційне оскарження мають також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси чи обов`язки. Вказана норма закріплює загальний процесуальний принцип, відповідно до якого особа не може бути позбавлена права на судовий захист лише з тієї причини, що її не було залучено до участі у справі, якщо ухваленим рішенням фактично вирішено питання щодо її прав та законних інтересів.

Суд першої інстанції не врахував, що сам факт незалучення осіб до участі у справі не може бути підставою для повного позбавлення таких осіб права на судовий захист, якщо ухваленим рішенням вирішено питання щодо їхніх прав та законних інтересів. Протилежний підхід фактично створює ситуацію, за якої особа позбавляється будь-якої можливості оскаржити рішення, яке безпосередньо зачіпає її права, виключно через те, що її не було залучено до процесу під час розгляду справи судом першої інстанції.

Вважає, що відмова у відкритті провадження у даній справі є непропорційним обмеженням права заявників на доступ до правосуддя та суперечить принципам справедливого судового розгляду, змагальності сторін та ефективного судового захисту.

Суд першої інстанції фактично розглянув справу та встановив юридичний факт, який створює суттєві правові наслідки у сфері сімейних, соціальних та майнових прав дітей, без надання їм можливості бути вислуханими, надати докази, висловити заперечення чи реалізувати своє право на захист через законного представника. При цьому під час розгляду справи заявниця ОСОБА_4 посилалася на існування дітей військовополоненого, використовувала їх фотографії та фактично підтверджувала обізнаність про їх існування, однак діти та їх законний представник навмисно не були залучені до участі у справі.

Такі обставини свідчать про істотне порушення фундаментальних засад цивільного судочинства, зокрема принципу змагальності сторін та рівності учасників процесу, оскільки одна сторона отримала можливість безперешкодно доводити власну позицію, тоді як особи, права яких безпосередньо зачіпалися судовим рішенням, були повністю позбавлені можливості брати участь у процесі та захищати свої інтереси.

Крім того, суд не врахував принцип забезпечення найкращих інтересів дитини, який є одним із основоположних принципів як національного, так і міжнародного права.

Суд першої інстанції, відмовляючи у відкритті провадження, допустив надмірний формалізм та обмежив право заявників на доступ до правосуддя.

У зв`язку із чим просить ухвалу Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 травня 2026 року скасувати, матеріали заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами направити до суду першої інстанції для продовження розгляду та вирішення питання щодо відкриття провадження.

Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.

Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Сторони в судове засідання апеляційного суду не з`явились про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись у встановленому законом порядку.

Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи, які не з`явились в судове засідання оскільки, відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвала суду першої інстанції відповідає вказаним вимогам закону.

Відмовляючи у відкритті провадження за заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції виходив з того, що заявники не набули процесуальних прав та обов`язків учасника справи унаслідок відкриття апеляційного провадження за їх апеляційною скаргою (тобто особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки (частина третя статті 352 ЦПК України).

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).

Заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення (пункт 1 частини 1 статті 424 ЦПК України).

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається (частина друга статті 352 ЦПК України).

Після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов`язки учасника справи (частина третя статті 352 ЦПК України).

Верховний Суд у постанові від 08 квітня 2020 року у справі №2018/2-3638/11, погоджуючись з рішенням судів про відмову у відкритті провадження за заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, дійшов висновку, що заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами можуть бути подані учасниками справи, тобто сторонами та третіми особами, які були залучені до участі у справі в суді першої інстанції до ухвалення рішення. Особа, яка не брала участі у справі і яка внаслідок відкриття за її апеляційною скаргою апеляційного провадження користується процесуальними правами і несе процесуальні обов`язки учасника справи, однак у розумінні статті 42 ЦПК України, не є учасником справи, оскільки не є стороною чи третьою особою у цій справі.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 15 липня 2020 року у справі №617/1194/16-ц.

З матеріалів справи вбачається, що заявники - неповнолітній ОСОБА_1 та малолітній ОСОБА_1 , в інтересах яких діє їх мати ОСОБА_3 , не були залучені до участі у справі до ухвалення рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 грудня 2023 року у справі №183/10509/23.

Встановлено, що вказані особи із апеляційною скаргою на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 грудня 2023 року не звертались, тому не набули процесуальних прав та обов`язків учасника справи (тобто особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки (частина третя статті 352 ЦПК України).

З матеріалів справи вбачається, що рішення суду оскаржувалось в апеляційному порядку ОСОБА_6 (матір ОСОБА_5 ), але ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 14.10.2024 було відмовлено у відкриття апеляційного провадження і дана ухвала набрала законної сили.

Верховний Суд у постанові від 02 лютого 2026 року у справі № 205/5860/21 зазначив, що за загальним правилом процесуальний закон не визначає особу, яка не брала участі у справі, та подала апеляційну скаргу, учасником справи, а лише після відкриття апеляційного провадження наділяє таку особу правами, які має учасник справи. До таких прав, крім визначених частиною першою статті 43 ЦПК України, віднесено і право на подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами (пункт 1 частини першої статті 424 ЦПК України).

Текст процесуального закону потрібно розуміти таким чином, що особа, яка не брала участі у справі, але за її апеляційною скаргою було відкрито апеляційне провадження і апеляційна скарга розглянута по суті, користується процесуальними правами учасника справи, у тому числі і правом подати заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Тобто якщо процесуальний закон містить вказівку на те, що особа наділяється правами учасника справи, це означає, що особа може користуватися всіма визначеними законом процесуальними правами учасника. Звуження процесуальних прав, які ним передбачені, неприпустиме і суперечитиме принципу правової визначеності.

Протилежний висновок призводить до обмеження прав особи та позбавлення можливості ефективно захищати свої інтереси на інших стадіях процесу, зокрема, при перегляді справи за нововиявленими обставинами.

Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata — принципу остаточності рішень суду. Цей принцип передбачає, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду тільки тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (рішення ЄСПЛ від 3.04.2008 у справі «Ponomaryov v. Ukraine», п.40).

За таких обставин, враховуючи викладене суд першої інстанції, прийшов до обґрунтованого висновку про відмову відкритті провадження за нововиявленими обставинами, оскільки заявники не набули процесуальних прав та обов`язків учасника справи унаслідок відкриття апеляційного провадження за їх апеляційною скаргою.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність ухвали суду в апеляційній скарзі не наведено, тому ухвалу суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 , малолітнього ОСОБА_2 , - залишити без задоволення.

Ухвалу Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 травня 2026 року про відмову у відкритті провадження за нововиявленими обставинами - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді:

Повний текст постанови складено 28.10.2026 року.

Головуючий суддя О.В.Агєєв