Постанова від 27 жовтня 2026 р. у справі №185/2312/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/8251/26 Справа № 185/2312/26 Суддя у 1-й інстанції - Бондаренко В. М. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді – Пищиди М.М.

суддів: Свистунової О.В., Ткаченко І.Ю.

за участю секретаря судового засідання – Літвінова І.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 травня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження здоров`я, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2026 року позивач звернувся з позовом до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок професійного захворювання при виконанні трудових обов`язків.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що позивач працював у відповідача ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» у шкідливих умовах і отримав професійне захворювання. Висновком МСЕК йому первинно, а потім повторно безстроково з 01.04.2017 встановлено 40 відсотків втрати професійної працездатності за профзахворювання, без визначення групи інвалідності, що спричиняє йому моральні страждання, які полягають у тому, що його турбує фізичний біль, погане самопочуття, порушення душевної рівноваги.

Враховуючи вищевикладене позивач просив суд:

стягнути з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь позивача в якості відшкодування моральної шкоди у зв`язку з ушкодженням здоров`я внаслідок професійного захворювання суму грошових коштів у розмірі 245 000,00 грн.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 травня 2026 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження здоров`я, – задоволено частково.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" (код ЄДРПОУ 00178353) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням його здоров`я, 80 000 (вісімдесят тисяч) грн 00 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" (код ЄДРПОУ 00178353) на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві /м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір у розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Павлоградвугілля» звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду змінити, зменшивши моральну шкоду до 40 000 грн.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції було неповно та неправильно встановлено деякі обставини, що мають значення для справи, внаслідок неправильного дослідження і оцінки наданих суду доказів, порушено норми матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Судом встановлено, що згідно із записами у трудовій книжці та даних акту за формою П-4 ОСОБА_1 має трудовий стаж в умовах впливу шкідливих факторів, працюючи у відповідача ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», 17 років 06 місяців 21 день.

25.07.2013 ОСОБА_1 було звільнено відповідачем з посади підземного гірника 3 розряду з повним робочим днем у шахті ВСП «Шахтоуправління імені Героїв Космосу» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», за станом здоров`я, який перешкоджає продовженню даної роботи (п. 2 ст.40 КЗпП України).

06.03.2014 начальником Павлоградського міськрайонного управління Головного управління Держсанепідслужби у Дніпропетровській області, головним державним санітарним лікарем м. Павлограда, Павлоградського та Юр`ївського районів Атоєвим Б.М. затверджено акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання у ОСОБА_1 , з якого вбачається, що комісія 06.03.2014 провела розслідування причини виникнення хронічного професійного захворювання у позивача та встановила діагноз: 1) остеоартроз, у поєднанні з періартрозом ліктьових (ПФС першого-другого ст.) та колінних (ПФС другого ступеня) суглобів, двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФС другого-третього ступеня), (М17-М19); 2) хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії (пиловий бронхіт першої стадії, емфізема легень першої стадії). ЛН першого ступеня, код J44, J43,8; 3) нейросенсорна приглухуватість справа другого ступеня (з помірним зниженням слуху), зліва І ст. (з легким зниженням слуху), код Н 90.3.

Цим же актом встановлено обставини виникнення хронічного професійного захворювання: тривала дія шкідливих факторів виробничого середовища на організм робочого, недосконалість технологічних процесів.

Причини виникнення професійного захворювання: важка фізична праця: робоча поза – вільна та з вимушеними нахилами тулуба під кутом більше 30 гр – 257 разів за зміну; разове підіймання та переміщення вантажів постійно протягом робочої зміни становить 40 кг, сумарна маса вантажу, що постійно протягом робочої зміни становить 600-800 кг, динамічне навантаження становить більше 80000 кг/м, умови праці за важкістю праці шкідливі, клас 3.3. Пил гірничої маси : від роботи гірничого устаткування з вмістом вільного діоксин кремнію до 10% в концентрації 71,29 мг/м, при ГДК 4,0 мг/м, умови праці шкідливі, клас 3.4. Еквівалентний рівень шуму при роботі гірничошахтного обладнання на дільниці - 91 дБ при ГДР 80 дБ.

Особи, які порушили законодавство про охорону праці, гігієнічні регламенти і нормативи: не встановлені.

Згідно довідки Міжрайонної профпатологічної МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги, серії АБ № 0006193 від 08.04.2014, ОСОБА_1 первинно з 31.03.2014 до 01.04.2017, без встановлення групи інвалідності, визначено 40% втрати професійної працездатності сукупно, у тому числі: 20% - деформуючий артрит; 10% - ХОЗЛ; 10% - туговухість. Рекомендовано медикаментозне лікування.

Згідно довідки Міжрайонної профпатологічної МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги, серії 12 ААА, № 045181 від 30.03.2017, ОСОБА_1 повторно безстроково з 01.04.2017, без встановлення групи інвалідності, визначено 40% втрати професійної працездатності сукупно, у тому числі: 20% - ДФА; 10% - ХОЗЛ; 10% - туговухість. Рекомендовано медикаментозне лікування.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку про доведеність спричинення позивачу моральної шкоди, провини відповідача в її спричиненні та причинно-наслідковий зв`язок між винними діями відповідача та настанням у позивача негативних наслідків – стійкої втрати професійної працездатності у загальному розмірі 40 %. Враховуючи обсяг фізичних та моральних страждань позивача, їх інтенсивність та довготривалість, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, наслідків, що наступили, суд стягнув компенсацією спричиненої позивачу моральної шкоди у розмірі 80 000 грн.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 3 Конституцією України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. При цьому, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Згідно з ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Стаття 173 КЗпП України закріплює за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків.

Частина 1 ст. 237-1 КЗпП України передбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Згідно з частинами першою та п`ятою статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

В п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз`яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Згідно з пунктом 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року № 1-рп/2004 моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання.

Позивачу встановлено 40 % втрати професійної працездатності.

Визначаючи розмір моральної шкоди, судом першої інстанції було враховано роз`яснення наведені в п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в правах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами, та взято до уваги конкретні обставини по справі, глибину і ступінь його моральних страждань, пов`язаних з фізичним станом здоров`я, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, і наслідків, що настали та вірно визначив розмір моральної шкоди у розмірі 80 000 грн.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Враховуючи зазначене, відповідно до статті 375 ЦПК України апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення, в оскаржуваній частині, залишенню без змін.

Що стосується судових витрат понесених апелянтом, то апеляційний суд їх не переглядає, оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» - залишити без задоволення.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 травня 2026 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до чинного законодавства.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені 28 жовтня 2026 року.

Повний текст постанови складено 29 жовтня 2026 року.

Судді