Рішення від 29 жовтня 2026 р. у справі №760/14763/24 — Солом'янський районний суд міста Києва

Суд: Солом'янський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи про звільнення майна з-під арешту (виключення майна з опису)

Дата: 29 жовтня 2026 р.

Справа: №760/14763/24

Суддя: Козленко Г. О.

Справа № 760/14763/24

Провадження № 2/760/10735/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2026 року м. Київ

Суддя Солом`янського районного суду м. Києва Козленко Г.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Універсал Банк», третя особа Солом`янський відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції про зняття арешту,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач через свого представника звернувся до Солом`янського районного суду м. Києва з позовом до Акціонерного товариства «Універсал Банк», третя особа Солом`янський відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції в якому просив суд: зняти арешт з всього нерухомого майна ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), реєстраційний номер запису про обтяження 4380008, який накладений постановою, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер : 25351413, виданий 21.01.2014, Відділом державної виконавчої служби Солом`янського районного управління юстиції у м. Києві, об`єкт обтяження: все нерухоме майно.

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що 23 травня 2024 року з Інформаційної довідки № 379819375 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, громадянина ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ). Позивач дізнався про існування арешту накладеного постановою від 21.01.2014, Відділом державної виконавчої служби Солом`янського районного управління юстиції у м. Києві на все нерухоме майно, що належить позивачу. Зазначене обтяження (арешт) зареєстроване 24.01.2014 за № 4380008 реєстратором: Максименко Л.А., Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві. Позивач вважає, що не існує підстав для перебування під арештом всього нерухомого майна позивача, що був накладений постановою від 21.01.2014, Відділу державної виконавчої служби Солом`янського районного управління юстиції у м. Києві з огляду на наступне. ОСОБА_1 вважає, що існування арешту, який був накладений постановою від 21.01.2014, Відділом державної виконавчої служби Солом`янського районного управління юстиції у м. Києві на все нерухоме майно Позивача, суттєво порушує та обмежує його права, і тому порушене право підлягає захисту у судовому порядку.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 26.06.2024 відкрито спрощене позовне провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК», третя особа Солом`янський відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції про зняття арешту.

Ухвала від 26.06.2024 та примірник позовної заяви разом з доданими до неї документами направлялися за зареєстрованим місцем проживання відповідача та третьої особи.

Відповідачем у справі не було подано суду відзив на позов або будь-які інші заяви чи клопотання з процесуальних питань.

Третьою особою у справі не було подано до суду жодних пояснень або будь-яких інших заяв чи клопотань з процесуальних питань.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, та на підставі наявних у справі доказів суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів Інформаційної довідки № 379819375 від 23.05.2024 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо нерухомого майна ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) наявний запис про обтяження: арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 4380008 (спеціальний розділ), зареєстровано: 24.01.2014 09:51:58 державним реєстратором Максименко Леся Анатоліївна, Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві; підстава обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 25351413, виданий 21.01.2014, видавник ВДВС Солом`янського РУЮ у м. Києві; опис предмета обтяження: все нерухоме майно; особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_1 .

З аналізу норм Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року №1404-VIII, щодо підстав накладення арешту на майно боржника та зняття такого арешту вбачається, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який виконавець має право застосувати для забезпечення реального виконання виконавчого документа, що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягає примусовому виконанню.

Статтею 40 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Аналіз зазначених норм права свідчить про те, що державний виконавець мав при закінченні виконавчого провадження щодо боржника зняти накладений ним арешт на нерухоме майно.

Інформація на сайті АСВП щодо відкритих виконавчих проваджень стосовно ОСОБА_1 відсутня, також відсутня інформація стосовно ОСОБА_1 в реєстрі боржників.

Станом на дату звернення позивача до суду із цією позовною заявою, виконавчий лист відносно позивача на виконанні не перебував.

В матеріалах справи відсутні будь-які документально підтверджені відомості про те, що до дня розгляду цієї справи органами державної виконавчої служби проводились виконавчі дії з примусового виконання відносно боржника.

Отже, стягувач не ініціював продовження виконавчих дій, а вчинення будь-яких дій державним виконавцем за межами виконавчого провадження є неможливим, тому збереження більше 10 років арешту, накладеного державним виконавцем з метою виконання судового рішення, за відсутності відкритих виконавчих проваджень та можливості продовження примусового виконання судового рішення, є невиправданим втручанням у право на мирне володіння майном позивача.

Подібні за змістом висновки сформульовані у постановах Верховного Суду від 03 листопада 2021 року у справі № 161/14034/20 (провадження № 61-1980св21), від 22 грудня 2021 року у справі № 645/6694/15-ц (провадження № 61-18160св19), від 26 липня 2023 року у справі №761/687/14 (провадження №61-5887св23).

Виконавцем не доведено суду підстав збереження арешту, накладеного на майно скаржника у 2014 році (наявність виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача).

Отже, наведене свідчить про відсутність з боку стягувача претензій до боржника ОСОБА_1 стосовно виконання судового наказу №2-н-159-1 від 05.05.2010 та є підставою для скасування наявного арешту щодо майна позивача.

Також, судом враховано, що підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини встановлені ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року №1404-VIII.

Відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Таким чином, позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Відповідно до висновку Верховного Суду України від 15 березня 2013 року у справі №6-26цс13, вимоги особи, що ґрунтуються на її праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту.

Згідно з ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Отже, позов про зняття арешту з майна боржника може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Як вбачається з Інформаційної довідки № 379819375 обтяження (арешт) стосується всього нерухомого майна, що належить Позивачу на праві власності, без визначення конкретного об`єкту.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожний громадянин має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно з ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

За змістом ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 321 ЦК України закріплено принцип непорушності права власності. Зокрема, встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з положеннями ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення, ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.

Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідач, наведені позивачем обставини не спростував.

Враховуючи наявність накладеного арешту на майно, неможливість скасування арешту в позасудовому порядку та оскільки позивач в інший спосіб, крім звернення до суду з позовом про зняття арешту, захистити своє порушене право власності не може, суд приходить висновку про обґрунтованість вимог позивача та необхідність захисту його права шляхом зняття такого арешту, оскільки позовні вимоги відповідають закону та знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду.

При цьому суд враховує, що скасувати арешт в іншому порядку неможливо, оскільки виконавче провадження, під час якого накладено арешт, знищено за закінченням строків зберігання. Тобто державний виконавець позбавлений можливості вирішити питання про звільнення майна з-під арешту у позасудовому порядку.

Отже, наявність накладеного обтяження порушує права позивача на належне користування, володіння та розпорядження своїм майном, що дає підстави для задоволення позову, оскільки іншим шляхом відновити порушені права позивача неможливо.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 317, 321, 391 ЦК України, Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 12 - 19, 141, 265 - 268, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Універсал Банк», третя особа Солом`янський відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції про зняття арешту - задовольнити.

Зняти арешт накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 25351413, від 21.01.2014, Відділом державної виконавчої служби Солом`янського районного управління юстиції у м. Києві, реєстраційний номер обтяження: 4380008, зареєстрований 24.01.201 09:51:58 державним реєстратором: Максименко Леся Анатоліївна, Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві, з всього нерухомого мана, яке належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації АДРЕСА_1 ).

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.О. Козленко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua