Рішення від 28 жовтня 2026 р. у справі №760/29117/25 — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/29117/25

2/760/4192/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2026 року м. Київ

Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Українця В.В.

при секретарі Гуцало М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Свої вимоги мотивує тим, що 16 січня 2024 року між ТОВ «Макс Кредит» та відповідачем було укладено кредитний договір № 00-9571494 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 5000 гривень.

Перед укладенням кредитного договору відповідач зареєструвалась на сайті первісного кредитора, отримала доступ до особистого кабінету, пройшла процедуру ідентифікації та верифікації, ознайомилась з Правилами надання грошових коштів у позику та паспортом споживчого кредиту, після чого підписала кредитний договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором 84585. Після акцепту позичальником кредитодавцем на кредитний договір накладено кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи.

Первісний кредитор виконав свої зобов`язання та 16 січня 2024 року через ТОВ «Платежі Онлайн» перерахував відповідачу кредитні кошти на платіжну картку № НОМЕР_1 .

21 жовтня 2024 року між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» укладено договір факторингу № 21102024-МК/Ейс, відповідно до якого згідно з Реєстром боржників від 21 жовтня 2024 року та актом прийому-передачі до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

Відповідач зобов`язання за кредитним договором не виконала, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у загальній сумі 35384 гривні, яка складається з: 5250 гривень - заборгованість за тілом кредиту; 30134 гривні - заборгованість за процентами за користування кредитом. Позивач будь-яких нарахувань за кредитним договором не здійснював, платежів на погашення заборгованості від відповідача не надходило.

Просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на користь ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 00-9571494 від 16 січня 2024 року у розмірі 35384 гривні.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 12 січня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін та вирішено питання про витребування доказів у справі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 152). З позовної заяви вбачається, що представник позивача просив розглядати справу без його участі.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, відзив на позовну заяву у визначений строк не подала.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 16 січня 2024 року між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_2 укладено договір кредитної лінії № 00-9571494, відповідно до п. 1.1 якого кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у вигляді кредитної лінії, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Згідно з пунктами 1.2, 1.3 кредитного договору сума ліміту кредитної лінії (сума кредиту) складає 5000 гривень, строк дії кредитної лінії (строк кредитування) - 360 календарних днів, дата повернення кредиту - 10 січня 2025 року. Пунктом 7.2 кредитного договору визначено, що строк дії договору становить 360 календарних днів.

Відповідно до п. 1.3.1 кредитного договору позичальник зобов`язаний оплатити проценти в рекомендовану дату погашення процентів 31 січня 2024 року та здійснювати наступні чергові періодичні платежі по сплаті нарахованих процентів на кожний 15 день після рекомендованої дати погашення процентів.

Пунктом 1.4 кредитного договору визначено, що тип процентної ставки - фіксована. Згідно з п. 1.4.1 кредитного договору стандартна процентна ставка складає 2,47 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом і застосовується у межах строку дії кредитної лінії. Відповідно до п. 1.4.2 кредитного договору знижена процентна ставка становить 0,25 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом, діє виключно за умови сплати процентів не пізніше наступного дня за рекомендованою датою погашення процентів та застосовується протягом 15 днів користування кредитом поспіль, починаючи з першого дня користування кредитом.

Згідно з пунктами 1.5, 1.5.1 кредитного договору за надання кредиту позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю одноразово комісію у розмірі 5 % від суми кредиту, що складає 250 гривень, у останній день повного погашення кредиту.

Відповідно до пунктів 1.7, 1.8 кредитного договору орієнтовна реальна річна процентна ставка за стандартною процентною ставкою на дату укладення договору становить 926,43 %, орієнтовна загальна вартість кредиту за стандартною процентною ставкою - 49710 гривень.

Згідно з п. 2.8 кредитного договору кредитодавець зобов`язаний надати кредит 16 січня 2024 року шляхом перерахування коштів у сумі 5000 гривень на рахунок позичальника за реквізитами платіжної картки НОМЕР_1 .

Пунктом 4.2.5 кредитного договору передбачено право кредитодавця відступити право вимоги за договором без згоди позичальника.

Перед укладенням кредитного договору відповідачу було надано паспорт споживчого кредиту, з якого вбачається, що тип кредиту - кредитна лінія, сума (ліміт) кредиту - 5000 гривень, строк кредитування - 360 календарних днів, знижена процентна ставка - 0,25 % в день перші 15 днів, стандартна процентна ставка - 2,47 % в день з 16 дня по дату повернення, тип процентної ставки - фіксована, комісія за надання кредиту - 250 гривень.

Кредитний договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 84585, який 16 січня 2024 року було надіслано на номер телефону НОМЕР_2 , що підтверджується відомостями про електронний підпис у тексті договору та довідкою ТОВ «Макс Кредит» про ідентифікацію. Зі сторони кредитодавця договір підписано кваліфікованим електронним підписом уповноваженого працівника.

Відповідно до інформаційної довідки ТОВ «Платежі Онлайн» № 1289/10 від 30 жовтня 2024 року та реєстру транзакцій до неї 16 січня 2024 року через платіжний сервіс «Platon» на сайті TREBA.CREDIT проведено успішну транзакцію № 40541-59865-86634 з видачі коштів у сумі 5000 гривень на платіжну картку НОМЕР_1 , емітовану АТ КБ «ПриватБанк».

На запит суду АТ КБ «ПриватБанк» надало відповідь від 21 серпня 2026 року, з якої вбачається, що на ім`я ОСОБА_2 в банку емітовано картку № НОМЕР_3 ; номер телефону НОМЕР_2 був (є) фінансовим номером телефону, на який відправляється інформація про підтвердження операцій за вказаною карткою, та знаходиться (знаходився) в анкетних даних ОСОБА_2 ; по рахунку зазначеної картки було зарахування коштів у сумі 5000 гривень від 16 січня 2024 року.

З наданої АТ КБ «ПриватБанк» виписки по картковому рахунку ОСОБА_2 за період з 16 січня 2024 року по 21 січня 2024 року вбачається, що 16 січня 2024 року на картку № НОМЕР_3 зараховано переказ у сумі 5000 гривень (payway1*tr4av, Visa Direct), після чого відповідач розпоряджалась зарахованими коштами.

Таким чином, первісним кредитором виконано свої зобов`язання за кредитним договором, а саме надано відповідачу у розпорядження кредитні кошти в сумі 5000 гривень, а номер телефону, на який було надіслано одноразовий ідентифікатор для підписання кредитного договору, належить відповідачу.

Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «Макс Кредит» відповідачем на виконання кредитного договору 31 січня 2024 року сплачено в загальній сумі 2781 гривню, що зараховано в погашення заборгованості за процентами.

21 жовтня 2024 року між ТОВ «Макс Кредит» (клієнт) та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» (фактор) укладено договір факторингу № 21102024-МК/Ейс, відповідно до п. 2.1 якого фактор зобов`язався передати (сплатити) клієнту суму фінансування, а клієнт зобов`язався відступити фактору права вимоги за укладеними кредитними договорами згідно з реєстром боржників. Відповідно до п. 2.4 договору факторингу відступлення права грошової вимоги і всіх інших прав, належних клієнту за укладеними кредитними договорами, та їх перехід від клієнта до фактора відбувається у дату відступлення прав вимоги, якою є робочий день, в який сторони склали і підписали акт прийому-передачі.

Згідно з актом приймання-передачі від 21 жовтня 2024 року до договору факторингу № 21102024-МК/Ейс від 21 жовтня 2024 року ТОВ «Макс Кредит» передало, а ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» прийняло Реєстр боржників від 21 жовтня 2024 року та документи, що підтверджують право вимоги.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 21102024-МК/Ейс від 21 жовтня 2024 року ТОВ «Макс Кредит» відступило ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» право вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором № 00-9571494 від 16 січня 2024 року в сумі 35384 гривні, з яких 5250 гривень - залишок заборгованості по тілу кредиту, 30134 гривні - залишок заборгованості за процентами.

Оплату фінансування за договором факторингу № 21102024-МК/Ейс від 21 жовтня 2024 року позивачем здійснено платіжними інструкціями № 13 від 25 жовтня 2024 року, № 14 від 30 жовтня 2024 року, № 15 та № 16 від 31 жовтня 2024 року.

Таким чином, право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 00-9571494 від 16 січня 2024 року перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС».

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 цієї глави і не випливає із суті кредитного договору. Відповідно до ч. 3 ст. 1054 ЦК України особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Вбачається, що кредитний договір укладено між ТОВ «Макс Кредит» та відповідачем у формі електронного документа, підписаного відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що відповідає вимогам статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», а тому за правовими наслідками він прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням. Водночас неповідомлення боржника про заміну кредитора не звільняє його від обов`язку виконати зобов`язання, а доказів виконання зобов`язання за кредитним договором будь-якому з кредиторів відповідачем не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України (в редакції, чинній на час укладення договору факторингу) за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з ч. 1 ст. 1078 ЦК України (в редакції, чинній на час укладення договору факторингу) предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, доходи кредитодавця у вигляді процентів та комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Згідно з ч. 4 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t ? 100 %, де ДПС - денна процентна ставка; ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом; ЗРК - загальний розмір кредиту; t - строк кредитування у днях.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Згідно з п. 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Відповідно до абзацу 1 ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Згідно з ч. 6 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені в договорі про споживчий кредит та/або не враховані в розрахунку денної та орієнтовної річної процентної ставки, що зазначені в договорі про споживчий кредит, крім платежів за споживчим кредитом, які не включаються до розрахунку загальних витрат за споживчим кредитом у випадках, передбачених цим Законом.

У постанові Верховного Суду від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23 викладено висновок про те, що норма про максимальний розмір денної процентної ставки, яка передбачена Законом України № 3498-IX, є імперативною; нікчемність умови про перевищення максимального розміру денної процентної ставки суд зобов`язаний враховувати ex officio (за власною ініціативою) незалежно від того, чи було заявлене заперечення ipso iure. За загальним правилом, максимальний розмір денної процентної ставки застосовується до договорів про споживчий кредит, які укладені з 24 грудня 2023 року. Законом України № 3498-IX було впроваджено перехідний період тривалістю 240 днів і передбачено поетапне зниження максимальної денної процентної ставки: протягом першого етапу (з 24 грудня 2023 року по 21 квітня 2024 року) максимальна денна процентна ставка для договорів, які укладені в цей період, не могла перевищувати 2,5 %; протягом другого етапу (з 22 квітня 2024 року по 19 серпня 2024 року) - 1,5 %; з 20 серпня 2024 року максимальна денна процентна ставка для договорів про споживчий кредит не може перевищувати 1,0 %. Суд без позовної вимоги споживача може застосовувати такий правовий засіб коригування процентів за користування кредитом в договорі про споживчий кредит як тлумачення умов договору про споживчий кредит, в разі наявності в договорі нечітких або двозначних положень. Оспорюваність умови чи договору про споживчий кредит або зміну договору про споживчий кредит суд без відповідної позовної вимоги споживача застосувати не може, тобто у разі, якщо споживач не пред`явив відповідних позовних вимог, суд не може самостійно зменшити розмір процентів за користування кредитом.

Кредитний договір укладено 16 січня 2024 року, тобто протягом перших 120 днів з дня набрання чинності Законом України № 3498-IX, а тому на нього поширюється обмеження максимального розміру денної процентної ставки в 2,5 %, встановлене п. 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування».

Вбачається, що умови кредитного договору щодо розміру процентної ставки та порядку застосування стандартної і зниженої процентних ставок викладені чітко та однозначно і не потребують тлумачення на користь споживача. Позовних вимог про визнання недійсними умов кредитного договору чи про його зміну відповідачем не заявлялось.

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Макс Кредит» кредит у сумі 5000 гривень надано відповідачу 16 січня 2024 року; протягом перших 15 днів користування кредитом з 16 січня 2024 року по 30 січня 2024 року проценти нараховувались за зниженою процентною ставкою в розмірі 12 гривень 50 копійок за день (0,25 % від суми кредиту), всього 187 гривень 50 копійок, які сплачено відповідачем 31 січня 2024 року; з 31 січня 2024 року по 21 жовтня 2024 року проценти нараховувались за стандартною процентною ставкою в розмірі 123 гривні 50 копійок за день (2,47 % від суми кредиту). Загальний розмір нарахованих процентів становить 32915 гривень, з яких відповідачем сплачено 2781 гривню, у зв`язку з чим станом на дату відступлення права вимоги 21 жовтня 2024 року заборгованість відповідача за процентами становила 30134 гривні. Після 21 жовтня 2024 року нарахування процентів не здійснювалось.

Таким чином, проценти нараховані відповідно до умов кредитного договору та у розмірі, що не перевищує встановленої ним процентної ставки.

Судом встановлено, що строк кредитування за кредитним договором визначений до 10 січня 2025 року, а нарахування процентів здійснювалось по 21 жовтня 2024 року, тобто в межах погодженого сторонами строку кредитування.

Крім того, суд зазначає, що заявлена позивачем як заборгованість за тілом кредиту сума 5250 гривень відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Макс Кредит» складається із заборгованості за основним зобов`язанням (тілом кредиту) в сумі 5000 гривень та заборгованості за комісією за надання кредиту в сумі 250 гривень.

Комісія за надання кредиту в розмірі 250 гривень передбачена пунктами 1.5, 1.5.1 кредитного договору, зазначена в паспорті споживчого кредиту та врахована при розрахунку загальних витрат за споживчим кредитом, денної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту, а тому відповідно до частин 2, 6 ст. 8, ч. 6 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» підлягає сплаті відповідачем. Строк сплати комісії, визначений п. 1.5.1 кредитного договору як останній день повного погашення кредиту, настав з урахуванням закінчення строку кредитування 10 січня 2025 року.

Розрахунок заборгованості відповідача за кредитним договором наданий суду, підтверджений випискою з особового рахунку за кредитним договором за період з 21 жовтня 2024 року по 01 жовтня 2025 року, розрахунком заборгованості первісного кредитора, витягом з Реєстру боржників, та відповідає умовам кредитного договору.

Доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості, а також доказів погашення заборгованості відповідачем суду не надано. Зокрема, не надано інший розрахунок, який би спростовував нарахування позивача.

Станом на день подачі позовної заяви та розгляду справи в суді відповідачем умови кредитного договору не виконано, кредит, комісію та проценти за користування ним не повернуто.

З огляду на наведене, позовна заява підлягає задоволенню.

З урахуванням задоволення позову та відповідно до статті 141 ЦПК України стягненню з відповідача також підлягає сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2422 гривні 40 копійок.

Позивач також просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 7000 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною позивача надано суду письмові докази.

20 серпня 2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» та адвокатським бюро «Соломко та партнери» укладено договір про надання правничої допомоги № 20/08/25-01.

Крім того, у матеріалах справи міститься додаткова угода № 25770797046 від 11 вересня 2025 року до договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20 серпня 2025 року щодо надання правничої допомоги у справі про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 за кредитним договором № 00-9571494 від 16 січня 2024 року, акт прийому-передачі наданих послуг від 01 жовтня 2025 року на загальну суму 7000 гривень, яким визначено перелік наданих послуг, довіреність від ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» на адвоката Соломка О.В., копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Соломка О.В.

Згідно з частинами 4-6 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Стороною відповідача не заявлялося клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

За таких обставин, вимога про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 7000 гривень з відповідача на користь позивача підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 207, 509, 512, 514, 516, 526, 530, 610, 612, 625, 1048, 1049, 1054, 1055, 1077 ЦК України, статтями 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», статтями 8, 12 Закону України «Про споживче кредитування», статтями 4, 5, 12, 13, 76-81, 128, 133, 137, 141, 178, 223, 247, 259, 263-265, 268, 273, 279 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (м. Київ, вул. Алматинська, 8, офіс 310а) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (м. Київ, вул. Алматинська, 8, офіс 310а) заборгованість за кредитним договором у сумі 5000 гривень, заборгованість за комісією в розмірі 250 гривень, заборгованість за процентами в сумі 30134 гривні, витрати на правничу допомогу в розмірі 7000 гривень та судовий збір у розмірі 2422 гривні 40 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 30 жовтня 2026 року.

Суддя: