Рішення від 29 жовтня 2026 р. у справі №760/5975/26 — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/5975/26 2/760/13378/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

30 жовтня 2026 року місто Київ

Солом`янський районний суд місті Києва в складі:

головуючої судді Нестеренко Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Панкєєвої Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ТОВ «Таліон плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2026 року через систему "Електронний суд" до Солом`янського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ТОВ «Таліон плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 122397,49 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30.03.2025 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено Договір кредитної лінії № 326561819, за яким відповідачу перераховано 40000,00 грн.

За договором факторингу № МВ-ТП/46 від 29.07.2025 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило право вимоги за Договором до ТОВ «Таліон плюс», згідно якого право вимоги до відповідача перейшло до позивача на загальну суму 122397,49 грн, яка складається з: 39368,20 грн - заборгованість по кредиту; 80629,29 - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2400,00 - заборгованість по комісії за надання кредиту.

Таким чином, позивач звертається з цим позовом до суду та просить стягнути на його користь заборгованість та судові витрати.

23.03.2026 ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва відкрито провадження у справі в порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

23.03.2026 ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва клопотання позивача про витребування доказів у АТ «Універсал Банк» було задоволено.

08.04.2026 на вимогу суду АТ «Універсал Банк» надіслав до суду докази, витребувані на вимогу суду.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про час, дату і місце його проведення повідомлений належним чином. Надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти проведення заочного розгляду та постановлення у справі заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку - рекомендованою поштою з повідомленням про вручення за останнім відомим місцем реєстрації. Відповідач причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у його відсутність не направляв, своїм правом на написання відзиву не скористався. Оголошення про виклик до судового засідання було розміщено на веб-сайті судової влади України http://court.gov.ua.

Небажання відповідача надавати докази, зокрема з причини ухилення від участі в судових засіданнях, дає суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем.

Враховуючи викладене та вимоги ст. 279, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, у відсутності учасників судового процесу, що не з`явились, та за наявними у справі матеріалами, з ухваленням у справі заочного рішення.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалось.

Суд, всебічно з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судом, вважає встановленими наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 30.03.2025 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії № 326561819, відповідно до умов якого відповідачу надано кредитні кошти у розмірі 40 000,00 грн строком на 5 років на умовах фіксованої базової щоденної ставки 0,98 %. Момент підписання цього Договору є використання його сторонами електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

На підтвердження укладення кредитного договору та його умов позивачем надано копію договору, паспорт споживчого кредиту та інші документи, що містяться в матеріалах справи.

З наданих суду доказів убачається, що кредитні кошти були перераховані на платіжну картку відповідача, відкриту в АТ «Універсал Банк». На виконання ухвали суду від 23.03.2026 АТ «Універсал Банк» надало інформацію та документи, з яких вбачається належність відповідного рахунку відповідачу та факт зарахування на нього грошових коштів у сумі 40 000,00 грн.

Судом також встановлено, що 29.07.2025 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» укладено договір факторингу № МВ-ТП/46, відповідно до якого первісний кредитор відступив новому кредитору право грошової вимоги за низкою кредитних договорів, у тому числі за Договором кредитної лінії № 326561819, укладеним із відповідачем.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості, станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором становить 122 397,49 грн, з яких: 39 368,20 грн - заборгованість за тілом кредиту, 80 629,29 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом, 2 400,00 грн - заборгованість за комісією.

Доказів належного виконання зобов`язань за кредитним договором, сплати заборгованості повністю або частково, а також доказів, які б спростовували наведений позивачем розрахунок заборгованості, відповідачем суду не надано. Відзив на позовну заяву та будь-які заперечення щодо заявлених позовних вимог до суду не надходили.

Надаючи оцінку спірним відносинам, суд керується таким.

Згідно зі статтею 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі, відповідно до статті 1055 ЦК України.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту.

Згідно ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону.

Згідно ст.ст. 3, 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Таким чином, між сторонами склались кредитні правовідносини, які регулюються параграфом 2 (кредит) глави 71 ЦК України.

Відповідно до ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Таким чином, позикодавець належним чином виконав свої зобов`язання за кредитним договором, надавши відповідачу кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами кредитного договору. Тобто виконав зі своєї сторони умови договору, у відповідності до ч.1 ст.1054 ЦК України.

Щодо виконання зобов`язань за кредитним договором із сторони відповідача, то останній їх не виконував.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним Договором.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Не виконуючи належним чином зобов`язання за договорами позики, відповідач порушив зазначені норми законодавства та умови договору позики.

Згідно із ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Враховуючи викладене, суд вважає, що наданими позивачем доказами в обґрунтування заявлених позовних вимог підтверджено правомірність нарахування заборгованості за договором, доведено, що відповідачем належним чином не виконано взяті на себе зобов`язання згідно укладеного договору, заборгованість за договором не погашена, що призвело до порушення майнових прав та інтересів позивача, як правонаступника первісного кредитора, а тому позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За загальним правилом встановленим ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.

Позивачем заявлено до стягнення витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн, на підтвердження чого до матеріалів справи надано належні докази понесення таких витрат.

Відповідно до ст.ст. 133, 137, 141 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. При цьому суд враховує складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, час, витрачений на надання правничої допомоги, ціну позову та значення справи для сторони.

Оцінивши подані докази на підтвердження понесених витрат, характер спірних правовідносин, предмет позову, ціну позову, обсяг підготовлених процесуальних документів та здійснених представником позивача процесуальних дій, а також беручи до уваги відсутність клопотань відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, суд дійшов висновку, що заявлена до стягнення сума у розмірі 5 000 грн є реальною, документально підтвердженою, співмірною зі складністю справи та обсягом наданих послуг, а тому підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у повному обсязі.

Керуючись вищевказаним та ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 259, 263 - 265, 268, 280-284, 355 ЦПК України суд,

УХВАЛИВ:

Позов ТОВ «Таліон плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «Таліон плюс» (ЄДРПОУ 39700642, 14017, м. Чернігів, вул. Жабинського, буд. 13) заборгованість за кредитним договором у розмірі 122 397,49 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «Таліон плюс» (ЄДРПОУ 39700642, 14017, м. Чернігів, вул. Жабинського, буд. 13) судові витрати за сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «Таліон плюс» (ЄДРПОУ 39700642, 14017, м. Чернігів, вул. Жабинського, буд. 13) витрати на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ТОВ «Таліон плюс» (ЄДРПОУ 39700642, 14017, м. Чернігів, вул. Жабинського, буд. 13);

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).

Суддя Т. В. Нестеренко