Рішення від 29 жовтня 2026 р. у справі №758/9188/25 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/9188/25

Категорія 35

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2026 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Захарчук С. С.,

за участю секретаря судового засідання - Мороз А. І.,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, 3% річних, інфляційних та пені, -

В С Т А Н О В И В :

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі - КП «Київтеплоенерго») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, 3 % річних, інфляційних та пені.

Зазначало, що з 01.05.2018 КП «Київтеплоенерго» є виконавцем комунальних послуг, а саме:

1. З 01.05.2018 до 31.10.2021 є виконавцем послуг з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води (послуги з ЦО/ЦПГВ).

2. З 01.11.2021, у зв`язку із зміною законодавства, є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та з постачання гарячої води (послуги з ТЕ/ПГВ).

Надання послуг відповідачам здійснювалось згідно з договорами, що оформлюються, на основі типових договорів про надання відповідних комунальних послуг, які є договорами приєднання.

На виконання вимог законодавства, КП «Київтеплоенерго», на підставі типових договорів було підготовлено та опубліковано:

1. Договір про надання послуг з ЦО/ЦПГВ, опублікований в газеті «Хрещатик» від 28.03.2018 № 34 (5085) (надалі - Договір).

2. Щодо договору про надання послуг з ТЕ/ПГВ, позивачем на своєму веб-сайті оприлюднено типові індивідуальні договори про надання послуг з постачання теплової енергії та послуг з постачання гарячої води.

Свідченням повного і беззастережного акцепту (прийняття) умов як договору про надання послуг з ЦО/ЦПГВ, так і договору про надання послуг з ТЕ/ПГВ є, у тому числі, факт отримання послуг споживачами.

Будинок за адресою: АДРЕСА_1 , в цілому під`єднаний до мереж тепло- та водопостачання. В тому числі, квартира № 36 під`єднана до внутрішньо-будинкової системи тепло- та водопостачання, тобто відповідачі є споживачами послуг з ЦО/ЦПГВ, а з 01.11.2021 послуг з ТЕ/ПГВ.

Проте, відповідачі не сплачували за спожиті житлово-комунальні послуги, внаслідок чого у них утворилась заборгованість за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги з централізованого опалення у розмірі 5 632 грн. 99 коп. та заборгованість за послуги з централізованого постачання гарячої води в розмірі 9 843 грн. 46 коп.; за період з 01.11.2021 заборгованість за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 38 015 грн. 37 коп., заборгованість за послуги з постачання гарячої води у розмірі 17 484 грн. 90 коп.

Крім того, у відповідачів існує заборгованість за період з 01.11.2021 зі сплати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 119 грн. 67 коп., заборгованість зі сплати за абонентське обслуговування з послуг з постачання гарячої води у розмірі 70 грн. 63 коп.

Зазначало, що на підставі Договору про відступлення права вимоги (цесії) від 11.10.2018 № 602-18 (далі - Договір цесії), укладеного між ПАТ «Київенерго» (далі - кредитор) та КП «Київтеплоенерго» (далі - новий кредитор), набуло право вимоги до відповідачів з оплати спожитих до 01.05.2018 послуг з централізованого опалення у розмірі 15 314 грн. 39 коп. та спожитих послуг з централізованого постачання гарячої води у розмірі 13 974 грн. 35 коп.

Згідно з п. 3.4.2 Договору цесії, новий кредитор має право на отримання замість кредитора від споживачів, визначених у Додатку № 1 та/або Додатку № 2 до Договору цесії сплати заборгованості.

Надання послуг здійснювалося на підставі Договору про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, затвердженого Правилами 630, який був опублікований 31.07.2014 на офіційному сайті ПАТ «Київенерго», а також у газеті «Хрещатик» від 06.08.2014 № 111 (4511).

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив стягнути солідарно з відповідачів на користь КП «Київтеплоенерго» заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого опалення у розмірі 15 314 грн. 39 коп., інфляційні у розмірі 2 327 грн. 79 коп., 3 % річних у розмірі 572 грн. 72 коп. та заборгованість за послуги з централізованого гарячого водопостачання у розмірі 13 974 грн. 35 коп., інфляційні у розмірі 2 124 грн. 10 коп., 3 % річних у розмірі 522 грн. 60 коп.

Крім того, заборгованість за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги з централізованого опалення у розмірі 5 632 грн. 99 коп., інфляційні у розмірі 1 088 грн. 76 коп., 3% річних у розмірі 267 грн. 85 коп. та заборгованість за послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 9 843 грн. 46 коп., інфляційні у розмірі 1 599 грн. 77 коп., 3% річних у розмірі 395 грн.

Крім того, заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання теплової енергії у розмірі 38 015 грн. 37 коп., інфляційні у розмірі 3 892 грн. 47 коп., 3% річних у розмірі 1 001 грн. 17 коп., пеню у розмірі 1 218 грн. 09 коп.; заборгованість за послуги з постачання гарячої води у розмірі 17 484 грн. 90 коп., інфляційні у розмірі 2 217 грн. 91 коп., 3 % річних у розмірі 534 грн. 37 коп., пеню у розмірі 650 грн. 15 коп.

Також, позивач просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 119 грн. 67 коп.; заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 70 грн. 63 коп.

Разом з тим, позивач просив стягнути з відповідачів судові витрати.

Відповідно до ухвали судді Подільського районного суду м. Києва від 25.07.2025 відкрито провадження у цивільній справі за позовом КП «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, 3 % річних, інфляційних та пені та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були належним чином повідомлені про розгляд даної справи, оскільки ними під розписку було отримано копії ухвали про відкриття провадження, а також на їх зареєстровану адресу місця проживання було надіслано копії позовної заяви з додатками та копії ухвали про відкриття провадження.

У відзиві на позовну заяву відповідач ОСОБА_1 вказала, що вважає, що позовні вимоги КП «Київтеплоенерго» підлягають частковому задоволенню.

Крім того, посилаючись на те, що позовну заяву подано до суду 19.06.2025 просила застосувати строк позовної давності до послуг, спожитих у період з липня 2015 року по березень 2017 року та відмовити у задоволенні позову в частині стягнення заборгованості, нарахованої за даний період, а саме: заборгованості за послуги з централізованого опалення у розмірі 12 394 грн. 52 коп. та заборгованості за послуги з постачання гарячої води у розмірі 5 871 грн. 54 коп., у загальному розмірі 18 266 грн. 06 коп.

У відзиві на позовну заяву відповідач ОСОБА_2 зазначала, що вважає, що позовні вимоги КП «Київтеплоенерго» підлягають частковому задоволенню.

Крім того, посилаючись на те, що позовну заяву подано до суду 19.06.2025 просила застосувати строк позовної давності до послуг, спожитих у період з липня 2015 року по березень 2017 року та відмовити у задоволенні позову в частині стягнення заборгованості, нарахованої за даний період, а саме: заборгованості за послуги з централізованого опалення у розмірі 12 394 грн. 52 коп. та заборгованості за послуги з постачання гарячої води у розмірі 5 871 грн. 54 коп., у загальному розмірі 18 266 грн. 06 коп.

Відповідь на відзив від відповідача на адресу суду не надходила.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши та оцінивши письмові докази в справі в їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Судом установлено, що відповідно до договору про відступлення права вимоги (цесії) № 602-18 від 11.10.2018 ПАТ «Київенерго» (далі - кредитор) відступає, а КП «Київтеплоенерго» (далі - новий кредитор) набуває право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців щодо виконання ними грошових зобов`язань перед кредитором з оплати спожитих до 01.05.2018 послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання на загальну суму 1 818 662 617 грн. 96 коп. станом на 01.08.2018 з урахуванням оплат, що отримані кредитором з 01.08.2018 до дати укладення цього договору та коригувань платежів.

Як установлено судом, згідно з витягом з Реєстру територіальної громади м. Києва про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні № 130958411 від 16.05.2025 за адресою: АДРЕСА_3 , зокрема, зареєстровані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які є споживачами житлово-комунальних послуг.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон) передбачено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ст. 5 Закону до житлово-комунальних послуг належать: житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.

Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку;

Комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг.

З матеріалів справи вбачається, що КП «Київтеплоенерго» є виконавцем комунальних послуг.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 2 ст. 8 Закону виконавець комунальної послуги зобов`язаний: забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Постачання теплової енергії КП «Київтеплоенерго» відповідачам підтверджується корінцями наряду по особистому рахунку абонента № НОМЕР_1 , довідкою про обсяги споживання послуги з постачання теплової енергії/послуги з постачання гарячої води за показниками КВОТЕ.

Як установлено судом, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не виконували свої зобов`язання з оплати житлово-комунальних послуг, внаслідок чого у них утворилась заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги.

Обґрунтовуючи позов, позивач вказав, що оскільки КП «Київтеплоенерго» є правонаступником ПАТ «Київенерго», до нього перейшло право вимоги до відповідачів, тому просив суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого опалення у розмірі 15 314 грн. 39 коп., інфляційні у розмірі 2 327 грн. 79 коп., 3 % річних у розмірі 572 грн. 72 коп. та заборгованість за послуги з централізованого гарячого водопостачання у розмірі 13 974 грн. 35 коп., інфляційні у розмірі 2 124 грн. 10 коп., 3 % річних у розмірі 522 грн. 60 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до Договору про відступлення права вимоги (цесії) від 11.10.2018 № 602-18 (далі - Договір), укладеного між ПАТ «Київенерго» (далі -кредитор) та КП «Київтеплоенерго» (далі - новий кредитор), в порядку та на умовах, визначених цим Договором, кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців (далі по тексту - споживачі) щодо виконання ними грошових зобов`язань перед кредитором з оплати спожитих до 01.05.2018 послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання (основний борг, в тому числі той, що є предметом судового розгляду та/або підтверджений судовим рішенням (судовими рішеннями) як такий, що підлягає стягненню із споживача (споживачів) на загальну суму 1 818 662 617, 96 грн. (один мільярд вісімсот вісімнадцять мільйонів шістсот шістдесят дві тисячі шістсот сімнадцять грн. 96 коп.) станом на 01.08.2018 року з урахуванням оплат, що отримані кредитором за період з 01.08.2018 року до дати укладення цього договору та коригувань платежів.

Згідно з п. 1.2. Договору перелік договорів (особових рахунків), споживачів та сум грошових зобов`язань (основний борг), право вимоги яких відступається за цим договором, зазначається в Додатку № 1та Додатку № 2 до цього договору. Всі права вимоги переходять від кредитора до нового кредитора в момент підписання сторонами Додатку № 1 та Додатку № 2 до цього договору.

Пунктом 1.3. Договору передбачено, що з укладенням цього договору кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги також будь-яких інших, передбачених договорами та чинним законодавством додаткових грошових зобов`язань (неустойка (штраф, пеня), 3 % річних, інфляційні нарахування, судові витрати, витрати, пов`язані з отриманням боргу та примусовим стягненням та будь-які інші без виключень та обмежень), що нараховані кредитором та/або виникли до дати укладення цього Договору та/або можуть бути нараховані та/або виникнути після дати укладення цього Договору у зв`язку з неналежним виконанням споживачем (споживачами) зобов`язань з оплати послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання за договорами та споживачами, які зазначені у Додатку № 1 та Додатку № 2 до цього Договору.

Розділом 10 Договору визначено, що Додаток № 1 - перелік споживачів послуг централізованого опалення та зобов`язань, право вимоги яких відступається. Додаток № 2 - перелік споживачів послуги з централізованого гарячого водопостачання та зобов`язань, право вимоги яких відступається.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва.

Згідно з ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з Додатком № 1 до Договору про відступлення права вимоги (цесії) від 11.10.2018 № 602-18 до «Київтеплоенерго» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 по заборгованості за спожите централізоване опалення у розмірі 15 314 грн. 39 коп.

Відповідно до Додатку № 2 до Договору про відступлення права вимоги (цесії) від 11.10.2018 № 602-18 до «Київтеплоенерго» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 по заборгованості за спожите централізоване гаряче водопостачання у розмірі 13 974 грн. 35 коп.

З приводу клопотання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про застосування строку позовної давності суд зазначає наступне.

За змістом статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Європейський суд з прав людини вказав, що інститут позовної давності є спільною рисою правових систем Держав-учасниць і має на меті гарантувати: юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, спростувати які може виявитися нелегким завданням, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, які відбулися у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із спливом часу (STUBBINGS AND OTHERS v. UNITED KINGDOM, № 22083/93, № 22095/93, § 51, ЄСПЛ, від 22.10.1996; ZOLOTAS v. GREECE (No.2), № 66610/09, § 43, ЄСПЛ, від 29.01.2013).

Значення позовної давності полягає в тому, що цей інститут забезпечує визначеність та стабільність цивільних правовідносин. Він дисциплінує учасників цивільного обігу, стимулює їх до активності у здійсненні належних їм прав, зміцнює договірну дисципліну, сталість господарських відносин.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п`ята статті 261 ЦК України).

Згідно з ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

При цьому суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє в позові через необґрунтованість. Якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє в позові через сплив позовної давності в разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач.

За правилами статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався.

Законом № 540-IX розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

У пункті 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності, і всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

Однак, оскільки Законом № 540-IX, який набрав чинності 02.04.2020, було продовжено перебіг позовної давності для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на час дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), і оскільки сплив строків до набрання чинності цим законом із відсутністю норми про зворотну дію цього закону в часі дають можливість стверджувати, що строки, які спливли до 02.04.2020 не є продовженими. Таким чином, позивач був вправі звернутися до суду із позовною заявою про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги у період з квітня 2017 року до травня 2018 року.

Таким чином, заява відповідачів про застосування строку позовної давності підлягає задоволенню та з відповідачів відповідно до розрахунків наданих позивачем солідарно підлягає стягненню заборгованість за послуги з централізованого опалення за період з квітня 2017 року по травень 2018 року у розмірі 2 710 грн. 14 коп., інфляційні у розмірі 382 грн. 85 коп., 3 % річних у розмірі 88 грн. 20 коп. та заборгованість за послуги з централізованого гарячого водопостачання за період з квітня 2017 року по травень 2018 року у розмірі 7 403 грн. 16 коп., інфляційні у розмірі 1 045 грн. 85 коп., 3 % річних у розмірі 240 грн. 95 коп.

Ураховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в частині стягнення заборгованості за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого опалення за період з квітня 2017 року по травень 2018 року у розмірі 2 710 грн. 14 коп., інфляційні у розмірі 382 грн. 85 коп., 3 % річних у розмірі 88 грн. 20 коп. та заборгованість за послуги з централізованого гарячого водопостачання за період з квітня 2017 року по травень 2018 року у розмірі 7 403 грн. 16 коп., інфляційні у розмірі 1 045 грн. 85 коп., 3 % річних у розмірі 240 грн. 95 коп.

Позивач вказував, що відповідачі не виконують свої зобов`язання по сплаті житлово-комунальних послуг, внаслідок чого у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 утворилася заборгованість по сплаті житлово-комунальних послуг.

За період з 01.05.2018 по 31.10.2021:

заборгованість за послуги з централізованого опалення у розмірі 5 632 грн. 99 коп.;

заборгованість за послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 9 843 грн. 46 коп.

За період з 01.11.2021 по 30.04.2025:

заборгованість за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 38 015 грн. 37 коп.;

заборгованість за послуги з постачання гарячої води у розмірі 17 484 грн. 90 коп.

Оскільки відповідачі не виконують свої зобов`язання по сплаті житлово-комунальних послуг, суд дійшов до висновку, що позов в частині стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги за період з 01.05.2018 по 31.10.2021 підлягає задоволенню в повному обсязі, а саме: з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно підлягає стягненню заборгованість по сплаті житлово-комунальних послуг за період з 01.05.2018 по 31.10.2021 у розмірі - 15 476 грн. 45 коп.

Із приводу заборгованості за житлово-комунальні послуги за період з 01.11.2021 по 30.04.2025.

07.10.2025 та 20.11.2025 на адресу суду надійшли заяви відповідачів, у яких останні зазначили про часткову сплату заборгованості за житлово-комунальні послуги, а саме: сплата заборгованості за постачання теплової енергії у розмірі 10 000 грн. та сплата заборгованості за постачання гарячої води у загальному розмірі 6 000 грн.

Таким чином, заборгованість відповідачів за період з 01.11.2021 по 30.04.2025 становить: за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 28 015 грн. 37 коп.; заборгованість за послуги з постачання гарячої води у розмірі 11 484 грн. 90 коп.

Оскільки відповідачі не виконують свої зобов`язання по сплаті житлово-комунальних послуг, та враховуючи, часткову сплату заборгованості, що підтверджується платіжними інструкціями доданими до заяв відповідачів від 07.10.2025 та від 20.11.2025, суд дійшов до висновку, що позов в частині стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги за період з 01.11.2021 по 30.04.2025 підлягає частковому задоволенню, а саме: з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно підлягає стягненню заборгованість по сплаті житлово-комунальних послуг за період з 01.11.2021 по 30.04.2025 у розмірі - 39 500 грн. 27 коп.

Крім того, позивач просив стягнути за період з 01.05.2018 по 31.10.2021 штрафні санкції, нараховані на заборгованість за послуги з централізованого опалення, а саме: інфляційні у розмірі 1 088 грн. 76 коп., 3% річних у розмірі 267 грн. 85 коп. та штрафні санкції нараховані на заборгованість за послуги з централізованого постачання гарячої води, а саме: інфляційні у розмірі 1 599 грн. 77 коп., 3% річних у розмірі 395 грн. 95 коп.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідачі не виконують свої зобов`язання по сплаті житлово-комунальних послуг, суд дійшов до висновку, що позов в цій частині підлягає задоволенню в повному обсязі, а саме: з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно підлягає стягненню заборгованість за нарахованими штрафними санкціями за період з 01.05.2018 по 31.10.2021 на заборгованість за послуги з централізованого опалення, а саме: інфляційні у розмірі 1 088 грн. 76 коп., 3% річних у розмірі 267 грн. 85 коп. та штрафні санкції нараховані на заборгованість за послуги з централізованого постачання гарячої води, а саме: інфляційні у розмірі 1 599 грн. 77 коп., 3% річних у розмірі 395 грн. 95 коп.

Також позивач просив стягнути з відповідачів солідарно за період з 01.11.2021 по 30.04.2025 штрафні санкції, нараховані на заборгованість за послуги з постачання теплової енергії, а саме: інфляційні у розмірі 3 892 грн. 47 коп., 3% річних у розмірі 1 001 грн. 17 коп., пеню у розмірі 1 218 грн. 09 коп. та на заборгованість за послуги з постачання гарячої води, а саме: інфляційні у розмірі 2 217 грн. 91 коп., 3 % річних у розмірі 534 грн. 37 коп., пеню у розмірі 650 грн. 15 коп.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України у постанові від 30.10.2013 у справі №6-59цс13, за відсутності оформлених договірних відносин, але у разі існування прострочення виконання грошового зобов`язання зі сплати отриманих житлово-комунальних послуг покладається на боржника відповідальність, передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

Аналогічний висновок наведено у постанові Верховного Суду від 15.03.2018 у справі №401/710/15-ц.

Відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022 (Указ затверджено Законом №2102-ІХ від 24.02.2022) введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який на час розгляду справи не скасований.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» визначено, що в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги; припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх не оплати або оплати не в повному обсязі.

Виключень з переліку житлово-комунальних послуг постанова не містить, а тому застосовується і до правовідносин сторін у цій справі.

Ця постанова набрала чинності з дня її опублікування і застосовується з 24.02.2022.

Однак, відповідно до п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України № 1405 від 29.12.2023 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово-комунальних послуг», яка набрала чинності 30.12.2023, п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» викладено у новій редакції та зазначено, що з 30 грудня 2023 року заборона на нарахування штрафних санкцій, припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг та стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги у зв`язку з неоплатою їх в не повному обсязі стосується виключно територій де ведуться бойові дії (можливих бойових дій) або тимчасово окупованих територій, до яких м. Київ не відноситься.

Таким чином, нарахування штрафних санкцій на заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг у період з 01.03.2022 по 30.12.2023 заборонене законом.

На підтвердження позовних вимог з приводу стягнення солідарно з відповідачів за період з 01.11.2021 по 30.04.2025 штрафних санкцій, нарахованих на заборгованість за послуги з постачання теплової енергії, а саме: інфляційні у розмірі 3 892 грн. 47 коп., 3% річних у розмірі 1 001 грн. 17 коп., пеню у розмірі 1 218 грн. 09 коп. та на заборгованість за послуги з постачання гарячої води, а саме: інфляційні у розмірі 2 217 грн. 91 коп., 3 % річних у розмірі 534 грн. 37 коп., пеню у розмірі 650 грн. 15 коп. позивачем надано розрахунки нарахування штрафних санкцій у яких узагальнено період нарахування штрафних санкцій, а саме: з 01.01.2024 по 30.04.2025.

Виокремленого розрахунку штрафних санкцій по окремому періоду, за який просить стягнути позивач з відповідача грошові кошти суду не надано, що унеможливлює суд встановити правильність нарахування штрафних санкцій на заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг за вказаний період.

Ураховуючи вищенаведене, суд позбавлений можливості встановити чи здійснювалися позивачем нарахування штрафних санкцій у той період, коли це було заборонено законом і чи правильно були здійсненні нарахування, тому позов в цій частині не підлягає задоволенню.

До того ж, позивач просив стягнути з відповідачів заборгованість за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 119 грн. 67 коп.; заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 70 грн. 63 коп.

Оскільки відповідачі не виконують свої зобов`язання по сплаті житлово-комунальних послуг, суд дійшов до висновку, що позов в цій частині підлягає повному задоволенню, а саме: з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно підлягає стягненню заборгованість за абонентське обслуговування житлово-комунальних послуг у розмірі - 190 грн. 30 коп.

Ураховуючи те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати понесені позивачем у вигляді сплати судового збору в розмірі 3 028 грн. підлягають стягненню відповідачів на користь позивача, по 1 514 грн. з кожного.

Керуючись, ст. ст. 21, 22 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 526, 612, 625 ЦК України, ст. ст. 13, 76-81, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 279, 280-284, 353, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» (01001, м. Київ, пл. Івана Франка, 5, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 40538421) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 ) про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, 3 % річних, інфляційних та пені - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» за період до 01.05.2018 заборгованість за послуги з централізованого опалення за період з квітня 2017 року по травень 2018 року у розмірі 2 710 (дві тисячі сімсот десять) грн. 14 коп., інфляційні у розмірі 382 (триста вісімдесят дві) грн. 85 коп., 3 % річних у розмірі 88 (вісімдесят вісім) грн. 20 коп. та заборгованість за послуги з централізованого гарячого водопостачання за період з квітня 2017 року по травень 2018 року у розмірі 7 403 (сім тисяч чотириста три) грн. 16 коп., інфляційні у розмірі 1 045 (одна тисяча сорок п`ять) грн. 85 коп., 3 % річних у розмірі 240 (двісті сорок) грн. 95 коп.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» за період з 01.05.2018 по 31.10.2021 заборгованість за послуги з централізованого опалення у розмірі 5 632 (п`ять тисяч шістсот тридцять дві) грн. 99 коп., інфляційні у розмірі 1 088 (одна тисяча вісімдесят вісім) грн. 76 коп., 3% річних у розмірі 267 (двісті шістдесят сім) грн. 85 коп. та заборгованість за послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 9 843 (дев`ять тисяч вісімсот сорок три) грн. 46 коп., інфляційні у розмірі 1 599 (одна тисяча п`ятсот дев`яносто дев`ять) грн. 77 коп., 3 % річних у розмірі 395 (триста дев`яносто п`ять) грн. 95 коп.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» заборгованість за період з 01.11.2021 по 30.04.2025 заборгованість за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 28 015 (двадцять вісім тисяч п`ятнадцять) грн. 37 коп.; заборгованість за послуги з постачання гарячої води у розмірі 11 484 (одинадцять тисяч чотириста вісімдесят чотири) грн. 90 коп.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» заборгованість за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 119 (сто дев`ятнадцять) грн. 67 коп.; заборгованість за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 70 (сімдесят) грн. 63 коп.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» по 1 514 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять) грн. судового збору з кожного.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення - 30.10.2026.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяС. С. Захарчук