Рішення від 29 жовтня 2026 р. у справі №756/16724/26 — Оболонський районний суд міста Києва

30.10.2026 Справа № 756/16724/26

Справа № 756/16724/26

Провадження № 2/756/11617/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2026 року м. Київ

Суддя Оболонського районного суду міста Києва Шролик І.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

У С Т А Н О В И В :

Стислий виклад позовних вимог

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі - КП «Київтеплоенерго») звернулося до суду із зазначеною позовною заявою, в якій просило стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за житлово-комунальні послуги станом на 30.06.2026 у загальному розмірі 91 760,97 грн, яка складається з:

- заборгованості за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.11.2021 у розмірі 28 923,76 грн, інфляційних втрат у розмірі 4 559,79 грн, 3% річних у розмірі 1 399,25 грн, пені у розмірі 1 702,42 грн;

- заборгованості за послугу з постачання гарячої води за період з 01.11.2021 у розмірі 41 223,34 грн, інфляційних втрат у розмірі 6 596,43 грн, 3% річних у розмірі 1 992,63 грн, пені у розмірі 2 424,37 грн;

- плати за абонентське обслуговування за послугою з постачання теплової енергії у розмірі 1 887,68 грн та за послугою з постачання гарячої води у розмірі 1 051,30 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що з 01.05.2018 він є виконавцем послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, а з 01.11.2021 - виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води. Будинок АДРЕСА_1 підключений до мереж тепло- та водопостачання, тому особи, зареєстровані у квартирі АДРЕСА_2 цього будинку, є споживачами зазначених послуг.

Відповідачі своєчасно не оплачували спожиті послуги, внаслідок чого за особовим рахунком № НОМЕР_1 утворилася заборгованість, на яку позивачем нараховано інфляційні втрати, 3% річних та пеню. Зареєстровані у житлі особи несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Рух справи

Ухвалою судді від 29.09.2026 відкрито провадження у справі, справу визнано малозначною та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

07.10.2026 та 12.10.2026 відповідач ОСОБА_1. звернулася до суду із заявами про надання доступу до матеріалів справи та про продовження строку для подання відзиву.

21.10.2026 представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Бобокал Р.Б. подав відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити.

У відзиві зазначено, що у квартирі встановлено індивідуальний лічильник гарячої води заводський № 3970942, який пройшов повірку 02.10.2020 зі строком дії свідоцтва до 02.10.2024, а його показання зазначалися в платіжних документах за 2021-2022 роки, тоді як у розрахунку позивача вказано про відсутність квартирного лічильника. Члени сім`ї з 2022 року проживають в Іспанії, гарячу воду фактично не використовували. Відповідач не заперечувала, що після виїзду за кордон показання лічильника виконавцю не передавала, із заявою про тимчасову відсутність до позивача не зверталася. Також у відзиві висловлено сумніви щодо застосованої опалюваної площі 49,7 кв. м, вхідного сальдо станом на 01.01.2024, правильності нарахування плати за абонентське обслуговування, інфляційних втрат, 3% річних і пені та заявлено про застосування позовної давності, зокрема спеціальної однорічної позовної давності до вимог про стягнення пені. Крім того, представник відповідача просив встановити додатковий строк для подання документа про нову повірку лічильника і перекладів документів, виданих органами Іспанії, та стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 500 грн.

Доказів вручення відповідачу ОСОБА_1 ухвали про відкриття провадження до її звернення до суду матеріали справи не містять, тому строк для подання відзиву нею не пропущено, і відзив прийнято судом до розгляду. За таких обставин потреби у продовженні цього строку немає.

У встановленні додаткового строку для подання доказів суд відмовляє, оскільки результати повірки лічильника, проведеної після ухвалення ухвали про відкриття провадження, не можуть підтвердити передання виконавцю показань у спірному періоді, а факт виїзду членів сім`ї відповідачів за межі України суд не ставить під сумнів, тому переклади документів іноземних органів на результат вирішення спору не впливають (ст. 77, 83 ЦПК України).

Відповідь на відзив позивачем не подавалася.

Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом, без повідомлення учасників справи; у такому випадку судове засідання не проводиться, а фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Встановлені фактичні обставини

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно з витягом з Реєстру територіальної громади м. Києва від 29.06.2026 у квартирі АДРЕСА_3 зареєстровані: ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 .

Відповідач ОСОБА_1 є власником 2/3 частки зазначеної квартири, що підтверджується доданими до відзиву правовстановлюючими документами.

Позивач надає мешканцям будинку послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води на підставі індивідуальних договорів, які є публічними договорами приєднання, та веде за квартирою АДРЕСА_2 особовий рахунок № НОМЕР_1 .

Згідно з розрахунком заборгованості за період з 01.11.2021 по 30.06.2026 нарахування за послугу з постачання теплової енергії здійснювалися виходячи з опалювальної площі 49,7 кв. м за показаннями будинкового вузла обліку теплової енергії; нарахування за послугу з постачання гарячої води - з урахуванням чотирьох зареєстрованих осіб; у розрахунку зазначено, що квартирний лічильник гарячої води відсутній. Станом на 30.06.2026 заборгованість за постачання теплової енергії становить 28 923,76 грн, за постачання гарячої води - 41 223,34 грн, з плати за абонентське обслуговування - 1 887,68 грн та 1 051,30 грн відповідно.

У квартирі встановлено лічильник гарячої води «ЛК DN 15» заводський № 3970942, щодо якого ТОВ «Еталон-АСП» видано свідоцтво про повірку від 02.10.2020, чинне до 02.10.2024. Доказів подальшої повірки цього лічильника матеріали справи не містять.

Згідно з платіжними інструкціями від 15.11.2021, 13.12.2021, 10.01.2022 та 14.02.2022 відповідач ОСОБА_1 оплачувала послугу з постачання гарячої води із зазначенням показань лічильника № 3970942 за жовтень 2021 року - січень 2022 року; останні зазначені показання - 394 куб. м (за січень 2022 року). Обсяги гарячої води за цей період у розрахунку позивача (6, 5, 2 та 10 куб. м) відповідають різниці зазначених показань, здійснені платежі відображені в розрахунку.

Доказів передання позивачу показань лічильника гарячої води після лютого 2022 року матеріали справи не містять, що визнала і сама відповідач. Фотозображення лічильника від 27.07.2022 з показаннями близько 397 куб. м позивачу не надсилалося.

З документів, доданих до відзиву, вбачається, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та малолітній ОСОБА_1 з 2022 року перебувають в Іспанії. Із заявою про тимчасову відсутність у житловому приміщенні відповідачі до позивача не зверталися.

За розрахунком позивача на заборгованість, що існувала станом на 01.01.2024, та на подальші щомісячні нарахування за період з 01.01.2024 по 30.06.2026 нараховано інфляційні втрати, 3% річних і пеню.

Застосовані норми законодавства

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Відповідно до ч. 3 ст. 9 цього Закону дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг.

Відповідно до пп. 7 п. 43 Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1182 (далі - Правила № 1182), право на неоплату вартості послуг у разі їх невикористання за період тимчасової відсутності реалізується за умови надання виконавцю заяви та документального підтвердження. Згідно з пп. 12 п. 45 Правил № 1182 індивідуальний споживач зобов`язаний надавати виконавцю показання вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання послуги в квартирі, в порядку та строки, визначені договором.

Згідно з ч. 4 ст. 11 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» в разі ненадання у визначений договором строк споживачем виконавцю показань відповідного вузла обліку, якщо такі показання згідно із законом або договором зобов`язаний знімати споживач, для цілей комерційного або розподільного обліку виконавцем комунальної послуги протягом трьох місяців приймається середньодобове споживання таким споживачем відповідної комунальної послуги за попередні 12 місяців. У разі відсутності інформації про показання вузлів обліку після закінчення тримісячного строку виконавець комунальної послуги зобов`язаний здійснювати розрахунки з такими споживачами як із споживачами, приміщення яких не оснащені вузлами розподільного обліку. Після відновлення надання показань вузлів обліку виконавець зобов`язаний провести перерахунок. Аналогічні положення містить п. 31 Правил № 1182.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» (в редакції, чинній з 30.12.2023) заборону нарахування неустойки, інфляційних нарахувань і процентів річних на заборгованість населення за житлово-комунальні послуги встановлено лише щодо територіальних громад, розташованих на територіях, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих, а також щодо пошкодженого внаслідок воєнних дій майна.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Згідно з ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Пунктом 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України (в редакції, чинній до 04.09.2025) було передбачено, що у період дії воєнного стану перебіг позовної давності зупиняється на строк дії такого стану. Законом України від 14.05.2025 № 4434-IX зазначений пункт виключено, у зв`язку з чим з 04.09.2025 перебіг позовної давності продовжився.

Мотиви та висновки суду

Відповідачі є зареєстрованими у квартирі особами, а відповідач ОСОБА_1 - також є співвласником, тому вони є споживачами послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води і в силу ч. 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з їх оплати. Наявність у відповідача ОСОБА_1 частки у праві власності на квартиру не змінює солідарного характеру цього обов`язку перед виконавцем послуг; розподіл витрат між співвласниками та зареєстрованими особами є їхніми внутрішніми відносинами (ст. 543, 544 ЦК України).

Щодо заборгованості за послугу з постачання гарячої води.

З досліджених доказів вбачається, що до лютого 2022 року відповідач передавала показання лічильника № 3970942 разом з оплатою, і позивач визначав обсяг гарячої води саме за цими показаннями. Після лютого 2022 року показання лічильника не передавалися.

За таких обставин позивач в силу прямої вказівки ч. 4 ст. 11 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та п. 31 Правил № 1182 спочатку визначав обсяг послуги за середнім споживанням, а надалі - як для приміщення, не оснащеного вузлом обліку. Такий спосіб розрахунку є не правом, а обов`язком виконавця, тому відмітка в розрахунку про відсутність квартирного лічильника відображає обліковий статус приміщення, а не свідчить про неправомірність нарахувань.

Обов`язок передавати показання вузла обліку покладено на споживача (пп. 12 п. 45 Правил № 1182), а перерахунок проводиться виконавцем після відновлення надання показань. Доказів звернення до позивача з показаннями лічильника, зокрема зафіксованими на фотозображенні від 27.07.2022, матеріали справи не містять.

Крім того, згідно з ч. 4 ст. 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування і монтаж) вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання теплової енергії та води в квартирах (приміщеннях) будинку, здійснюються за рахунок власників таких вузлів обліку, якщо інше не встановлено договором. Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» обслуговування та заміна вузлів розподільного обліку здійснюються за рахунок власників таких вузлів обліку, а періодична повірка засобів вимірювальної техніки вузлів розподільного обліку здійснюється згідно з міжповірочним інтервалом. Строк дії свідоцтва про повірку лічильника № 3970942 закінчився 02.10.2024. Доказів звернення відповідачів до виконавця щодо проведення повірки цього лічильника чи прийняття його на облік після повірки матеріали справи не містять.

Посилання відповідача на тривале перебування членів сім`ї за кордоном та дані постачальника електричної енергії суд відхиляє. Право на неоплату вартості послуги з постачання гарячої води за період тимчасової відсутності споживача реалізується за заявою споживача з документальним підтвердженням (п. 6 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», пп. 7 п. 43 Правил № 1182). Відповідач визнала, що такої заяви до позивача не подавала. Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 у справі № 757/37752/18-ц виснував, що зменшення розміру плати за послуги у зв`язку з тимчасовою відсутністю споживача та членів його сім`ї «може враховуватись лише з часу звернення».

Щодо заборгованості за послугу з постачання теплової енергії.

За змістом п. 6 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» тимчасова відсутність споживача не звільняє від оплати послуги з постачання теплової енергії, що відповідач у відзиві не заперечувала. Застосована позивачем опалювана площа 49,7 кв. м є меншою за загальну площу квартири 51,5 кв. м, і відповідач не навела, яким має бути правильний показник та як він вплинув би на розмір нарахувань. Конкретного розрахункового періоду, в якому, на думку відповідача, неправильно визначено обсяг теплової енергії, тариф чи іншу величину, у відзиві не зазначено, а власного розрахунку не надано. Доводи, які зводяться до необхідності додаткової перевірки розрахунку загалом, не спростовують розрахунку позивача (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Заборгованість у розрахунку позивача сформована помісячно з 01.11.2021. Вхідне сальдо станом на 01.01.2024 (11 205,02 грн за теплову енергію та 15 748,57 грн за гарячу воду) є арифметичним наслідком нарахувань та оплат за попередні місяці, відображених у розрахунку. Звіривши надані відповідачем платіжні інструкції за листопад 2021 року - лютий 2022 року з розрахунком, суд встановив, що здійснені платежі, у тому числі за абонентське обслуговування, позивачем враховано. Доказів інших платежів, не врахованих позивачем, матеріали справи не містять, тому доводи сторони відповідача про невірне нарахування заборгованості задовоелнню не підлягають.

Щодо плати за абонентське обслуговування.

Плата за абонентське обслуговування є складовою плати за комунальну послугу за індивідуальним договором, і нараховується незалежно від обсягу споживання, що відповідач не заперечувала. Розмір цієї плати визначено в розрахунку позивача помісячно, з урахуванням змін її розміру протягом спірного періоду; доказів перевищення граничного розміру відповідач не надала. Тому вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо інфляційних втрат і 3% річних.

Заборгованість за житлово-комунальні послуги є грошовим зобов`язанням, на яке поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України. Інфляційні втрати та 3% річних нараховані позивачем за період з 01.01.2024 по 30.06.2026, тобто після набрання чинності редакцією постанови Кабінету Міністрів України № 206, яка не поширює заборону таких нарахувань на м. Київ поза періодом бойових дій. Заява про застосування позовної давності на ці вимоги не впливає, оскільки трирічна позовна давність щодо них не спливла. Тому вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо пені та позовної давності.

Відповідач ОСОБА_1 до ухвалення рішення заявила про застосування позовної давності. У спорі, в якому позивач звернувся із солідарною вимогою, будь-хто з відповідачів може заявити про застосування позовної давності як до вимог, звернутих до нього, так і до вимог, звернутих до інших відповідачів, з якими у нього є солідарний обов`язок (постанова Верховного Суду від 18.06.2026 у справі № 927/561/21 з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 536/1841/15-ц).

Пеня нарахована позивачем за період з 01.01.2024 по 30.06.2026. До цієї вимоги застосовується спеціальна однорічна позовна давність. Перебіг позовної давності, який у період воєнного стану був зупинений, продовжився з 04.09.2025. Позовну заяву подано до суду 25.09.2026, тобто більш ніж через рік після 04.09.2025, тому позовна давність щодо пені, нарахованої до 25.09.2025, сплила.

Згідно з розрахунком позивача пеня за постачання теплової енергії за період з 01.01.2024 по 24.09.2025 становить 1 052,67 грн, а за період з 25.09.2025 по 30.06.2026 - 649,75 грн. Пеня за постачання гарячої води згідно з розрахунком позивача за період з 01.01.2024 по 24.09.2025 становить 1 456,59 грн, а за період з 25.09.2025 по 30.06.2026 - 967,78 грн.

За таких обставин у задоволенні вимог про стягнення пені за період до 25.09.2025 слід відмовити у зв`язку зі спливом позовної давності, а пеня за період з 25.09.2025 по 30.06.2026 підлягає стягненню. Розмір пені за цей період не перевищує 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення.

За таких обставин, оцінивши надані докази у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню: з відповідачів солідарно підлягає стягненню заборгованість за послугу з постачання теплової енергії у розмірі 28 923,76 грн, за послугу з постачання гарячої води у розмірі 41 223,34 грн, плата за абонентське обслуговування у розмірі 1 887,68 грн та 1 051,30 грн, інфляційні втрати у розмірі 4 559,79 грн та 6 596,43 грн, 3% річних у розмірі 1 399,25 грн та 1 992,63 грн, пеня у розмірі 649,75 грн та 967,78 грн. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Розподіл судових витрат

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3 328 грн. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позовні вимоги задоволено на суму 89 251,71 грн, тому з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3 236,99 грн, по 1 618,50 грн з кожного.

Відповідач ОСОБА_1 понесла витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 500 грн, що підтверджується договором про надання юридичних послуг від 21.10.2026 № 2026-10-003, договором про надання професійної правничої допомоги від 21.10.2026 № 2026-10-003-S01, рахунком від 21.10.2026 № 2026-10-003-R01, платіжною інструкцією від 21.10.2026 на суму 5 500 грн та детальним описом робіт адвоката Бобокала Р.Б. Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову такі витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивач клопотання про зменшення цих витрат не заявляв. У задоволенні позовних вимог відмовлено на суму 2 509,26 грн, тому з позивача на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 150,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 268, 274, 279 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість за послугу з постачання теплової енергії у розмірі 28 923,76 грн, інфляційні втрати у розмірі 4 559,79 грн, 3% річних у розмірі 1 399,25 грн, пеню у розмірі 649,75 грн; заборгованість за послугу з постачання гарячої води у розмірі 41 223,34 грн, інфляційні втрати у розмірі 6 596,43 грн, 3% річних у розмірі 1 992,63 грн, пеню у розмірі 967,78 грн; плату за абонентське обслуговування за послугою з постачання теплової енергії у розмірі 1 887,68 грн, плату за абонентське обслуговування за послугою з постачання гарячої води у розмірі 1 051,30 грн, а всього 89 251,71 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» судовий збір у розмірі по 1 618,50 грн з кожного.

Стягнути з Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 150,40 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», код ЄДРПОУ 40538421, місцезнаходження: 01001, м. Київ, пл. Івана Франка, 5.

Відповідач-1: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 .

Відповідач-2: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 .

Суддя Ірина ШРОЛИК