Суд: Шевченківський районний суд м. Чернівців
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 28 жовтня 2026 р.
Справа: №727/11708/26
Суддя: Танасійчук Н. М.
Справа № 727/11708/26
Провадження № 2/727/3773/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 жовтня 2026 року м. Чернівці
Шевченківський районний суд м. Чернівців у складі:
головуючого судді – Танасійчук Н.М.,
за участю секретаря судового засідання – Маковійчук В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернівці в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
в с т а н о в и в:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з відповідачки заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 29715-09/2023 від 23 вересня 2023 року в розмірі 120 000,00 грн, а також судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 23 вересня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» (далі – ТОВ «Аванс Кредит», первісний кредитор) та відповідачкою в електронній формі укладено договір про надання фінансового кредиту № 29715-09/2023 (далі – Кредитний договір), за умовами якого відповідачці надано кредит у розмірі 12 000,00 грн на умовах строковості, зворотності та платності. ТОВ «Аванс Кредит» свої зобов`язання виконало, перерахувавши кредитні кошти на платіжну картку відповідачки, однак відповідачка платежів, передбачених Графіком платежів, не вносила, кредит не повернула та проценти за користування кредитом не сплатила.
29 березня 2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № 29032024, на підставі якого позивач набув право грошової вимоги до відповідачки за Кредитним договором.
Станом на дату подання позову заборгованість відповідачки становить 120 000,00 грн, з яких: 12 000,00 грн – заборгованість за тілом кредиту; 108 000,00 грн – заборгованість за процентами за користування кредитом. Направлена відповідачці досудова вимога про погашення заборгованості залишилася без задоволення, що і стало підставою для звернення до суду.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівців від 10 вересня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі, позовну заяву з додатками та судові повістки направлено відповідачці рекомендованою кореспонденцією за відомою суду адресою її місця проживання: АДРЕСА_1 . Поштові відправлення повернулися до суду не врученими з відміткою відділення поштового зв`язку про відсутність адресата за вказаною адресою.
Відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання. Отже, відповідачка вважається належним чином повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
У строк, встановлений судом, відповідачка відзиву на позовну заяву не подала, у судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розглядати справу за відсутності представника позивача.
З урахуванням належного повідомлення відповідачки, її неявки в судове засідання без повідомлення причин, неподання нею відзиву та відсутності заперечень позивача суд, відповідно до статей 280, 281 ЦПК України, ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
23 вересня 2023 року о 09:28:26 між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 29715-09/2023 у формі електронного документа. Перед укладенням договору відповідачка заповнила заявку-анкету на отримання фінансового кредиту, отримала паспорт споживчого кредиту (інформацію, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит) та підписала інформаційне повідомлення споживача. Кредитний договір, додаток № 1 до нього (Графік платежів) та паспорт споживчого кредиту підписано відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором «W8520» у порядку, передбаченому пп. 2.16, 2.17 Кредитного договору.
За умовами Кредитного договору:
– товариство надає клієнту фінансовий кредит у розмірі 12 000,00 грн на умовах строковості, зворотності та платності (п. 1.1);
– кредит надається строком на 360 днів, дата надання кредиту – 23 вересня 2023 року, дата погашення кредиту – 16 вересня 2024 року (п. 1.2); у клієнта відсутнє право продовжувати строк кредитування або строк виплати кредиту (п. 1.3);
– процентна ставка за користування кредитом є фіксованою, становить 2,50 % на день і застосовується в межах строку кредитування (пп. 1.4, 1.4.1); проценти сплачуються кожні 25 днів (п. 1.5);
– кредит надається в безготівковій формі на рахунок клієнта з використанням реквізитів платіжної картки № 4149-60хх-хххх-4256 (п. 1.6);
– нарахування процентів здійснюється в межах строку кредитування на залишок фактичної заборгованості за кредитом станом на початок кожного календарного дня (п. 3.3).
Відповідно до Графіку платежів (додаток № 1 до Кредитного договору) та паспорта споживчого кредиту відповідачка зобов`язалася сплачувати проценти 15 платежами по 7 500,00 грн кожні 25 днів, починаючи з 17 жовтня 2023 року, а 16 вересня 2024 року повернути кредит у розмірі 12 000,00 грн та сплатити проценти в розмірі 3 000,00 грн. Загальні витрати за кредитом визначено в розмірі 108 000,00 грн, орієнтовну загальну вартість кредиту – 120 000,00 грн, процентну ставку – 2,50 % на день (912,50 % річних), реальну річну процентну ставку – 133 859,83 % річних.
На виконання умов Кредитного договору 23 вересня 2023 року о 09:30 ТОВ «Аванс Кредит» через ТОВ «Універсальні платіжні рішення» (сервіс iPay.ua) перерахувало на платіжну картку відповідачки № НОМЕР_1 кредитні кошти в сумі 12 000,00 грн (номер транзакції в системі iPay.ua – 288023937), що підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 30 червня 2025 року вих. № 3466_250630111906. Номер картки, на яку зараховано кошти, збігається з реквізитами картки, зазначеними в п. 1.6 Кредитного договору та в заявці-анкеті відповідачки.
Згідно з розрахунками заборгованості відповідачка жодного платежу на погашення заборгованості не здійснила. ТОВ «Аванс Кредит» за період з 23 вересня 2023 року по 29 березня 2024 року нарахувало відповідачці проценти за користування кредитом за ставкою 2,50 % на день, тобто по 300,00 грн на день, у розмірі 56 700,00 грн.
29 березня 2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» (клієнт) та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» (фактор) укладено договір факторингу № 29032024, за умовами якого фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає факторові права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами. Згідно з актом приймання-передачі письмового та електронного Реєстру боржників від 29 березня 2024 року фактору передано 7 414 прав грошової вимоги на загальну суму 184 833 621,84 грн. Оплату за договором факторингу здійснено ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» платіжною інструкцією № 775 від 01 квітня 2024 року на суму 5 158 898,63 грн.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 29032024 від 29 березня 2024 року до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 29715-09/2023 від 23 вересня 2023 року в загальному розмірі 68 700,00 грн, з яких: 12 000,00 грн – заборгованість за тілом кредиту; 56 700,00 грн – заборгованість за процентами.
Листом від 29 березня 2024 року вих. № 29715-09/2023-001 ТОВ «Аванс Кредит» повідомило відповідачку про відступлення права вимоги за Кредитним договором на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».
Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за період з 30 березня 2024 року по 16 вересня 2024 року (дата закінчення строку кредитування) позивач нарахував відповідачці проценти за користування кредитом за ставкою 2,50 % на день, тобто по 300,00 грн на день, у розмірі 51 300,00 грн. Після 16 вересня 2024 року проценти за користування кредитом не нараховувалися. Неустойка позивачем не нараховувалася та до стягнення не заявлена.
Досудовою вимогою від 08 квітня 2026 року вих. № 23541290 позивач повідомив відповідачку про необхідність погасити заборгованість у розмірі 120 000,00 грн, проте заборгованість погашена не була.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частина друга статті 1054 ЦК України).
Договір про споживчий кредит укладається у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію») (частина перша статті 13 Закону України «Про споживче кредитування»).
Згідно з частиною другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Відповідно до частин третьої, шостої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною; відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана, зокрема, шляхом надсилання електронного повідомлення, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний в порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина дванадцята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Згідно зі статтею 12 зазначеного Закону моментом підписання електронного правочину є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Судом встановлено, що Кредитний договір, Графік платежів та паспорт споживчого кредиту підписано відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором, без використання якого договір не був би укладений. Отже, Кредитний договір укладено у формі, передбаченій законом, сторони досягли згоди щодо всіх його істотних умов, а відповідачка, підписавши договір, погодилася з його умовами. Кредитний договір недійсним не визнавався, а відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Факт отримання відповідачкою кредитних коштів у розмірі 12 000,00 грн підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 30 червня 2025 року про успішне перерахування коштів на платіжну картку, реквізити якої зазначені в Кредитному договорі. Цей доказ відповідачкою не спростовано.
Разом із позовною заявою позивач подав клопотання про витребування в АТ КБ «ПриватБанк» інформації про зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідачки. Оскільки факт перерахування відповідачці кредитних коштів підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, які в сукупності є достатніми для встановлення цієї обставини, необхідність у витребуванні додаткових доказів відсутня.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) зобов`язується передати або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України). Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 516 ЦК України).
Договір факторингу № 29032024 від 29 березня 2024 року укладено, Реєстр боржників передано за актом приймання-передачі, оплату за договором здійснено, а витягом з Реєстру боржників підтверджено перехід до позивача права вимоги саме за Кредитним договором, укладеним з відповідачкою. Отже, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» є належним позивачем у справі та набуло права вимоги до відповідачки в обсязі і на умовах, що існували на момент відступлення, зокрема права на одержання процентів за користування кредитом у межах строку кредитування.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України). Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина перша статті 1049 ЦК України).
Судом встановлено, що відповідачка отримала кредит у розмірі 12 000,00 грн, строк кредитування сплив 16 вересня 2024 року, однак кредит вона не повернула. Відтак вимога про стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 12 000,00 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (частина перша статті 1048 ЦК України).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 зазначила, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування. Судом встановлено, що проценти за користування кредитом нараховано в межах строку кредитування, тобто по 16 вересня 2024 року, що відповідає наведеній правовій позиції.
Водночас, вирішуючи питання про розмір процентів, що підлягають стягненню, суд враховує таке.
Законом України від 22 листопада 2023 року № 3498-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24 грудня 2023 року, статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено частиною п`ятою, згідно з якою максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 відсоток. Одночасно розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» доповнено пунктом 17, яким передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом № 3498-IX, максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів – 2,5 відсотка; протягом наступних 120 днів – 1,5 відсотка.
Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Отже, наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24 грудня 2023 року денна процентна ставка має бути не більше 2,5 %, з 23 квітня 2024 року – не більше 1,5 %, а з 21 серпня 2024 року – не більше 1 %.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» денна процентна ставка – це загальні витрати за споживчим кредитом за кожен день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту.
Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними (частина п`ята статті 12 Закону України «Про споживче кредитування»). Нікчемним є правочин, недійсність якого встановлена законом; визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (частина друга статті 215 ЦК України). Недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини (стаття 217 ЦК України).
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23 (провадження № 61-4595сво25) зазначив, що норма про максимальний розмір денної процентної ставки, передбачена Законом № 3498-IX, є імперативною, оскільки містить пряму вказівку про неможливість сторін відступати від цього положення, що виражається у словосполученні «не може перевищувати». Нікчемність умови про перевищення максимального розміру денної процентної ставки суд зобов`язаний враховувати ex officio (за власною ініціативою) незалежно від того, чи було заявлене споживачем заперечення ipso iure.
Суд враховує, що у справі № 552/672/23 проценти за договором, укладеним 13 травня 2021 року, нараховувалися виключно за період до 05 лютого 2022 року, тобто до набрання чинності Законом № 3498-IX, а тому питання застосування встановлених цим Законом обмежень до процентів, нарахованих після 24 грудня 2023 року, Верховним Судом у зазначеній справі не вирішувалося. Обставини цієї справи є відмінними, оскільки строк кредитування за Кредитним договором тривав до 16 вересня 2024 року, а більшу частину процентів нараховано після набрання чинності Законом № 3498-IX.
Відповідно до частини першої статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Конституційний Суд України в рішенні від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 зазначив, що закон, як правило, діє безпосередньо (негайно) щодо відносин, які виникли або тривають з моменту набрання ним чинності. Зобов`язання позичальника сплатити проценти за користування кредитом виникає за кожен день фактичного користування кредитом (пункт 3.3 Кредитного договору, частина перша статті 1048 ЦК України). Отже, обов`язок відповідачки сплатити проценти за кожен день користування кредитом починаючи з 24 грудня 2023 року виникав у період дії імперативних обмежень, встановлених Законом № 3498-IX, і застосування цих обмежень до таких нарахувань не є наданням закону зворотної дії в часі.
Встановлена Кредитним договором процентна ставка 2,50 % на день від суми кредиту не перевищувала обмеження, що діяло з 24 грудня 2023 року по 22 квітня 2024 року. Водночас у частині, що перевищує 1,5 % на день у період з 23 квітня по 20 серпня 2024 року та 1 % на день у період з 21 серпня по 16 вересня 2024 року, ця умова суперечить імперативним вимогам пункту 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» та частини п`ятої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», обмежує права споживача порівняно з правами, встановленими законом, а тому в цій частині є нікчемною в силу частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» та не створює для відповідачки обов`язку сплатити проценти понад встановлений законом максимальний розмір.
З урахуванням наведеного, оскільки залишок заборгованості за кредитом протягом усього строку кредитування становив 12 000,00 грн, суд здійснює власний розрахунок процентів за користування кредитом:
– за період з 23 вересня 2023 року по 22 квітня 2024 року (213 днів) – за ставкою 2,5 % на день, по 300,00 грн на день, що становить 63 900,00 грн (з яких 56 700,00 грн нараховано первісним кредитором та 7 200,00 грн – позивачем);
– за період з 23 квітня по 20 серпня 2024 року (120 днів) – за ставкою не більше 1,5 % на день, по 180,00 грн на день, що становить 21 600,00 грн;
– за період з 21 серпня по 16 вересня 2024 року (27 днів) – за ставкою не більше 1 % на день, по 120,00 грн на день, що становить 3 240,00 грн.
Таким чином, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню проценти за користування кредитом у загальному розмірі 88 740,00 грн (63 900,00 + 21 600,00 + 3 240,00). У стягненні процентів у розмірі 19 260,00 грн (108 000,00 – 88 740,00) слід відмовити.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за Кредитним договором у загальному розмірі 100 740,00 грн, з яких: 12 000,00 грн – заборгованість за тілом кредиту; 88 740,00 грн – заборгованість за процентами за користування кредитом. У задоволенні решти позовних вимог на суму 19 260,00 грн слід відмовити.
Відповідно до пункту 1 частини першої та пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Згідно з пунктом 2 частини першої та частиною другою статті 141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позов задоволено на суму 100 740,00 грн з 120 000,00 грн заявлених, тобто на 83,95 %.
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 50879 від 11 серпня 2026 року. Пропорційно розміру задоволених позовних вимог з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 235,08 грн (2 662,40 грн ? 83,95 %).
Відповідно до частин другої, третьої статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року, укладений між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та Адвокатським об`єднанням «Апологет», яким вартість наданих послуг за одним кредитним договором визначено у фіксованому розмірі 8 000,00 грн; акт наданих послуг № 182 від 10 квітня 2026 року; детальний опис наданих послуг від 10 квітня 2026 року, згідно з яким адвокатом надано усну консультацію, здійснено ознайомлення з матеріалами кредитної справи, погодження правової позиції, складення та подання позовної заяви (загалом 6 год 30 хв); ордер на надання правничої (правової) допомоги, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань щодо АО «Апологет», довідку ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» від 29 квітня 2026 року про укладення договору про надання правничої допомоги, а також довіреність від 14 липня 2024 року, що підтверджує повноваження представника позивача на укладення такого договору.
Відповідно до частин п`ятої, шостої статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог щодо співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами; обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат. Відповідачка клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу не подавала.
Враховуючи наведене, пропорційно розміру задоволених позовних вимог з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 716,00 грн (8 000,00 грн ? 83,95 %).
Керуючись статтями 2, 4, 5, 10, 12, 13, 76–81, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263–265, 268, 273, 280–289, 354, 355 ЦПК України, суд
у х в а л и в:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 29715-09/2023 від 23 вересня 2023 року в розмірі 100 740 (сто тисяч сімсот сорок) грн 00 коп., з яких: 12 000,00 грн – заборгованість за тілом кредиту, 88 740,00 грн – заборгованість за процентами за користування кредитом.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 2 235 (дві тисячі двісті тридцять п`ять) грн 08 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 716 (шість тисяч сімсот шістнадцять) грн 00 коп.
У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте Шевченківським районним судом м. Чернівців за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасники справи, яким повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, мають право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення їм повного заочного рішення суду.
Позивачем заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подано заяву про його перегляд, апеляційну скаргу або якщо таку заяву чи скаргу залишено без задоволення.
Повне найменування (ім`я) учасників справи:
позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79018, Львівська обл., м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28;
відповідачка – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя Н.М. Танасійчук
Оригінал: reyestr.court.gov.ua