Рішення від 27 жовтня 2026 р. у справі №727/9977/26 — Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/9977/26

Провадження № 2-о/727/329/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2026 року Шевченківський районний суд м.Чернівці у складі:

головуючого судді: Одовічен Я.В.

за участю секретаря: Берник Ю.Д.

заявника: ОСОБА_1

представника заявника: ОСОБА_2

представника заінтересованої особи: Бездітний І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернівці в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_3 , заінтересовані особи: Міністерство Оборони України, ОСОБА_4 , Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та встановлення факту перебування на утриманні чоловіка-військовослужбовця, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_3 звернулася до суду з заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та встановлення факту перебування на утриманні чоловіка-військовослужбовця.

Зазначила, що 04.08.1990 року одружилася із ОСОБА_5 . ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася донька ОСОБА_4 . Незважаючи на те, що місце проживання ОСОБА_3 разом із донькою ОСОБА_4 було зареєстроване в приватизованій ними квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , фактично вона постійно разом із чоловіком та донькою проживала за адресою: АДРЕСА_2 . ОСОБА_5 проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 з 1988 року.

18.12.2018 року ОСОБА_5 подарував ОСОБА_3 1/3 частку трикімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_2 , в якій вони проживали.

Для зменшення витрат на оплату житлово-комунальних послуг та оформлення субсидії ОСОБА_5 та ОСОБА_3 вирішили оформити розлучення, хоча наміру припиняти фактичні шлюбні відносини не мали. Вони не повідомляли родичів та друзів про оформлення розлучення та продовжували проживати разом та вести спільне господарство. 12.01.2019 року ОСОБА_5 та ОСОБА_3 уклали церковний шлюб, що підтверджується свідоцтвом про вінчання.

06.02.2019 року шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 був розірваний, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу НОМЕР_1 . Після офіційного розірвання шлюбу вони продовжували проживали разом однією сім`єю, мали спільний побут, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, спільне харчування, спільно купували речі та предмети побуту. Всі родичі, знайомі та сусіди і надалі сприймали їх як подружжя.

03.03.2022 року ОСОБА_5 був мобілізований до лав ЗСУ на посаду стрілець-санітар мотопіхотної роти ВЧ НОМЕР_2 . Під час професійно-психологічного відбору військовослужбовців, їх вивчення та обробки анкетних даних, ОСОБА_5 в розділі про склад сім`ї, членів родини та адресу проживання, зазначив сімейний стан – одружений, а в якості близьких членів родини зазначив дружину ОСОБА_3 та доньку ОСОБА_4 , що підтверджується аркушем вивчення ВЧ НОМЕР_2 .

Під час участі у бойових діях ОСОБА_5 в червні 2022 року був важко поранений (травматичні пошкодження після вибухової травми) та проходив лікування спочатку в Україні, а згодом в серпні 2022 року направлений в Німеччину для продовження лікування. Згідно медичних виписок з 04.08.2022 року по 13.01.2023 року ОСОБА_5 перебував на лікуванні в Університетській клініці Вестфальського університету імені Вільгельма (відділення травматології та ортопедії) м. Мешеле Німеччина. Згідно медичних виписок з 10.02.2023 року по 01.08.2024 року ОСОБА_5 проходив ерготерапевтичне лікування в академічній лікарні Вестфальського університету імені Вільгельма (відділення ерго- та фізіотерапії) м. Мешеле Німеччина.

Весь цей час ОСОБА_5 та ОСОБА_3 щоденно спілкувалися за допомогою месенджерів та психологічно підтримували один одного. 29.06.2023 року ОСОБА_5 переказав на банківський рахунок ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 399100,00 гривень. 30.06.2023 року ОСОБА_5 переказав на банківський рахунок ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 187787, 04 гривень. Всього, заявник одержала від ОСОБА_5 грошову допомогу в розмірі 586887, 04 грн., яка була для неї основним джерелом засобів до існування.

Згідно медичних виписок 26.10.2023 року ОСОБА_3 отримала травму – перелом наколінника правої нижньої кінцівки. З 30.10.2023 року вона знаходилася на лікуванні у травматолога. В зв`язку з отриманою травмою ОСОБА_3 не могла ходити та працювати, тому незважаючи на тривале лікування, в тому числі саніторно-оздоровче, 19.06.2024 була повторно направлена на МСЕК, де була визнана інвалідом ІІІ групи та наразі отримує пенсію по інвалідності.

Посилалась на те, що вони з ОСОБА_5 вважали себе подружжям, мали спільний бюджет, який використовували на потреби їх сім`ї, доступ до банківських карток один одного, якими користувалися разом. Усі питання, в тому числі фінансові, вони вирішували спільно, що підтверджується банківськими виписками.

На початку серпня 2024 року ОСОБА_5 повернувся після лікування додому та почав оформляти документи для демобілізації за станом здоров`я, оскільки незважаючи на тривале лікування, після отриманого поранення став непридатним до військової служби. 13.08.2024 року вона як дружина ОСОБА_5 , викликала додому, за адресою: АДРЕСА_2 швидку допомогу, оскільки ОСОБА_5 після прийому їжі стало погано та з`явилася різка біль в животі.

Через кілька днів ОСОБА_5 відбув у розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 , де ІНФОРМАЦІЯ_2 помер в КНП "КОЛОМИЙСЬКА ЦРЛ" КМР від ішемічної хвороби серця. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , як дружині ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 надіслав сповіщення про смерть чоловіка, яке є підставою для подання документів для призначення пенсії і надання пільг в установленому законодавством порядку.

ОСОБА_5 особисте розпорядження на випадок своє смерті не складав. Відповідно до витягу із наказу №267 командира військової частини НОМЕР_2 від 19.09.2024: ОСОБА_5 з 21.08.2024 виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 . Смерть пов`язана з проходженням військової служби та не пов`язана з виконанням обов`язків військової служби при захисті Батьківщини.

12.09.2025 року заявниця отримала грошове забезпечення родичам загиблих після смерті ОСОБА_5 в розмірі 107612,24 грн., 22.09.2025 отримала допомогу на поховання в розмірі 14600,00грн., а 26.09.2025 року отримала виплату коштів родичам загиблих в розмірі 98500,00грн.

Вважає, що вищевказані обставини та надані докази підтверджують, що між ними, незважаючи на розірвання шлюбу 06.02.2019 року, продовжувалися усталені відносини, притаманні подружжю.

Встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та факту перебування на утриманні чоловіка має для заявника важливе юридичне значення та є необхідним для отримання одноразової виплати у зв`язку зі смертю військовослужбовця та зверненням за призначенням пенсії в разі втрати годувальника.

Просила встановити факт проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 06 лютого 2019 року до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Також просила встановити факт перебування ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на утриманні чоловіка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 при проходженні військової служби.

Ухвалою суду від 04.08.2026 року провадження у справі було відкрито та призначено до розгляду за правилами окремого провадження.

Заінтересованою особою ОСОБА_4 було подано пояснення на заяву. Остання зазначила, що до серпня 2022 року проживала разом із батьками за адресою АДРЕСА_2 та особисто спостерігала за тим як її батьки вели спільний побутом та вели господарство. У лютому 2019 року вона одружилась, після одруження вони з чоловіком ще деякий час проживали з її батьками.

Коли її батько перебував на реабілітації в Німеччині, вона проживала разом із ним. Мати в цей час перебувала в Україні. Незважаючи на перебування в різних країнах, батьки постійно спілкувалися через месенджери та телефонний зв`язок, багато разів протягом дня. Вона особисто була свідком їхнього спілкування. Батько повідомляв мамі про стан свого здоров`я, радився з нею та обговорював питання, що мали значення для нього та їхнього спільного життя, зокрема питання лікування, військової служби, документів і матеріальних виплат. У цей період мама на прохання батька допомагала йому вирішувати питання, пов`язані з військовою частиною: зв`язувалася з фінансовим та медичним відділами військової частини, з`ясовувала необхідні питання, передавала та отримувала інформацію і допомагала з документообігом та питаннями належних виплат.

У зв`язку з станом здоров`я та доглядом за своїм хворим батьком, мама потребувала постійної фінансової допомоги від батька, оскільки її доходів не вистачало на забезпечення речами першої необхідності, придбання ліків та харчування. Таким чином, грошове забезпечення, яке отримував її батько, як військовослужбовець, було для мами основним джерелом її існування. Їй відомо що батько переказував на банківський рахунок матері все своє грошове забезпечення, як військовослужбовця. Крім того її батьки мали постійний доступ до банківських карток один одного, якими фактично користувалися разом. Перед поверненням із Німеччини в Україну батько особисто сказав їй, що хоче після повернення зареєструвати шлюб з мамою, щоб вона почувалася більш захищеною, якщо з ним щось станеться. Здійснити ці наміри батько не встиг.

Просила суд задовольнити заяву ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з її батьком ОСОБА_5 та перебування на його утриманні до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 при проходженні військової служби. Справу просила розглянути без її участі, оскільки на даний час постійно проживає в Німеччині та не має можливості з`являтися до суду.

Ухвалою суду від 19.08.2026 року судом було витребувано докази.

22.09.2026 року до участі у справі у якості заінтересованої особи залучено Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області та витребувано додаткові докази.

29.09.2026 року заінтересованою особою Міністерством Оборони України подано письмові пояснення на заяву. У поясненнях представник заперечував проти поданої заяви.

Зазначив, що для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню, і предметом доказування у таких справах є факти спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю.

Факт спільного відпочинку сторін, спільна присутність на святкуванні свят, пересилання відповідачем коштів на рахунок позивача, самі по собі, без доведення факту ведення спільного господарства наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, притаманних подружжю, не може свідчити про те, що між сторонами склались та мали місце усталені відносини, які притаманні подружжю (постанови Верховного Суду від 15 серпня 2019 року у справі № 588/350/15, від 19 березня 2020 року у справі № 303/2865/17, від 23 вересня 2021 року у справі № 204/6931/20, від 30 червня 2022 року у справі № 694/1540/20).

Для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні подружжю. Таким чином, предметом доказування у справах про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу є факти спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю. Подібний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 05.10.2022 року у справі № 686/15993/21, від 09 листопада 2022 року у справі № 753/10315/19, від 16 листопада 2022 року у справі № 199/3941/20.

Взаємність прав та обов`язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов`язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно - правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з`ясування місця і часу такого проживання. Підтвердженням цього може бути їх реєстрація за таким місцем проживання, пояснення свідків, представників житлово-експлуатаційної організації. Щодо часу проживання слід зазначити, що за своєю природою проживання однією сім`єю спрямоване на довготривалі відносини (постанова Верховного Суду від 30.10.2019 року у справі № 643/6799/17).

09.09.2026 року, в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 , посвідчив суду, що в 2021 році вони разом із ОСОБА_5 виїжджали до Республіки Польща на заробітки, що виключає спроможність тверджень заявника про спільне проживання у період перебування ОСОБА_5 за кордоном. Окрім того, як вбачається із доводів самого заявника, ОСОБА_5 з 03.03.2022 перебував у лавах ЗСУ, а після поранення з 04.08.2022 по 13.01.2023 на лікуванні, після чого з 10.02.2023р. по 01.08.2024р. на лікуванні за кордоном. Тобто, увесь вказаний вище період ОСОБА_5 та ОСОБА_7 не проживали як одна сім`я, що свідчить про необґрунтованість доводів заявника, адже спільність проживання у вказаний період виключається.

Пересилання ОСОБА_5 грошових коштів, без зазначення у платіжних документах призначення платежу, не може підтверджувати факт проживання однією сім`єю, адже необхідно враховувати, що у ОСОБА_5 та ОСОБА_3 є спільна донька і відповідно спільні зобов`язання щодо її матеріального забезпечення та виховання, що жодним чином не доводить проживання однією сім`єю. Більше того, на підтвердження факту припинення шлюбних відносин, заявником надано до суду договір дарування 1/3 частки квартири від 18.12.2018 року, з якого вбачається, що ОСОБА_5 , маючи намір припинити шлюб та уникнути спору щодо поділу майна колишнього подружжя, подарував належну йому частку квартири заявнику. Тобто, замість створення спільного майна, що притаманно подружжю, ОСОБА_5 навпаки припинив своє право у спільному майні подружжя. Окрім того, сам факт того, що за період часу з 06.02.2019 року по 20.08.2024 року, ні ОСОБА_5 , ні ОСОБА_3 не виявили бажання укласти шлюб, свідчить про необґрунтованість доводів заявника щодо її проживання з ОСОБА_5 однією сім`єю без реєстрації шлюбу у вказаний період та відсутність між ними фактичних шлюбних відносин притаманних подружжю.

За таких обставин, Міністерство оборони України вважає доводи заявника, щодо її проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_5 , безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи та дійсними обставинами. Не підлягають до задоволення також і вимоги заявника щодо встановлення факту її перебування на утриманні чоловіка ОСОБА_5 , адже з 06.02.2019 шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_8 розірвано і з цього часу ОСОБА_5 перестав бути чоловіком ОСОБА_3 . Просив відмовити у задоволенні заяви.

Представником заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області було подано заяву про розгляд справи без участі, в якій викладено свою позицію по справі. Зазначено, що за нормами Сімейного кодексу України (далі – СК України), подружжя утворюються тільки на підставі шлюбу – добровільного сімейного союзу жінки та чоловіка, зареєстрованого в держаному органі реєстрації актів цивільного стану. Саме шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя, проживання ж однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя (стаття 36 СК України).

06.02.2019 року шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_8 був розірваний, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу НОМЕР_1 .

У законодавстві про пенсійне забезпечення ясно й однозначно визначено, що право на призначення пенсії в разі втрати годувальника, з-поміж інших категорій осіб, має хтось один із подружжя – чоловік чи дружина, до яких жінка чи чоловік, які разом проживають однією сім`єю без шлюбу, не належать. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя (стаття 21 СК України).

Встановлення в судовому порядку факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу не узаконює правове становище неодруженої сімейної пари як подружньої, оскільки згідно з нормами діючого законодавства подружжя утворюється після реєстрації шлюбу в державному органі реєстрації актів цивільного стану.

Враховуючи викладене, факт, який просить встановити заявниця, не може тягти за собою правових наслідків у вигляді можливості призначення ОСОБА_3 пенсії у зв`язку із втратою годувальника, оскільки заявниця не відноситься до кола осіб, що мають право на отримання такої пенсії. У задоволенні заяви просив відмовити.

Заявник ОСОБА_3 у судовому засіданні заяву підтримала та підтвердила викладені в ній обставини. Пояснила суду, що вони жили разом із ОСОБА_5 однією сім`єю по вул.Небесної сотні м.Чернівці. Вони оформили розлучення виключно з міркувань збереження субсидії. Це було формально. Про розірвання шлюбу вони нікому не казали та продовжували жити як подружжя. Після поранення заявниця за ним доглядала, збирала його на лікування до Німеччини. У 2024 році ОСОБА_9 повернувся додому. Через декілька днів йому раптом стало погано, вона перебувала разом із ним у лікарні та доглядала за ним. Вони хотіли повторно одружитись, проте ОСОБА_5 помер. Просила заяву задовольнити.

Представник заявника надала суду пояснення, аналогічні доводам, викладеним у заяві. Просила заяву задовольнити.

Представник заінтересованої особи Міністерства Оборони України заперечував проти задоволення вимог заяви з підстав, викладених у поданих до суду письмових поясненнях. Просив відмовити у задоволенні заяви.

Свідок ОСОБА_10 суду показала, що ОСОБА_11 та ОСОБА_12 були її друзями, вона їх знала зі школи. Вони були подружжям та разом проживала по вул. Небесної сотні. Свідку не було відомо, що вони розлучились. ОСОБА_13 телефонував до неї та питав як у ОСОБА_14 справи, просив допомагати їй. Заявниця зламала ногу, а ОСОБА_12 її утримував. Доньку сім`ї ОСОБА_15 свідок востаннє бачила у 2022 році, після чого остання виїхала до Німеччини та проживає там.

Свідок ОСОБА_6 суду показав, що протягом трьох місяців у 2021 році перебував на заробітках у Польщі разом із ОСОБА_5 . Йому відомо, що ОСОБА_16 була його дружиною. ОСОБА_9 надсилав кошти ОСОБА_17 . Наприкінці грудня 2021 року вони повернулись до України. Приблизно у січні-лютому 2022 року він зустрічався із ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , вони разом пили каву. Подружжя проживало по АДРЕСА_3 . У подальшому, ОСОБА_12 телефонував йому з Німеччини та просив допомагати ОСОБА_17 .

Свідок ОСОБА_18 суду показав, що був знайомий із ОСОБА_19 . Останній тепло відносився до ОСОБА_20 . Коли у 2024 році він приїхав з Німеччини, то мешкав із ОСОБА_20 . Однак, йому стало погано, після чого його забрали до лікарні. Зоя перебувала у реанімації. Свідку не було відомо, що вони розлучились. ОСОБА_11 зламала ногу, тому свідок їй допомагав та піклувався про неї. ОСОБА_12 надсилав ОСОБА_17 кошти.

Свідок ОСОБА_21 суду показав, що був знайомий із ОСОБА_12 все життя, був вінчальним батьком на їх весіллі. Свідок не знав, що шлюб між ними було розірвано, оскільки ОСОБА_9 продовжував піклуватися про неї, висилав їй кошти з Німеччини. Свідок теж дбав про Зою, їздив із нею по лікарнях, має ключі від її квартири. Зоя супроводжувала ОСОБА_12 в останні дні його життя, була в лікарні.

Представники інших заінтересованих осіб у судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Суд, вислухавши пояснення заявника, її представника, представника заінтересованої особи та дослідивши письмові докази у справі, дійшов до наступного висновку.

Як було встановлено судом, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 перебували у зареєстрованому шлюбі з 04.08.1990 року, актовий запис про шлюб №1533 (а.с.111).

Від шлюбу у них народилась донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.75).

12.01.2019 року подружжя здійснило обряд вінчання (а.с.8зв.)

06.02.2019 шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 було розірвано, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 (а.с.8).

Із дослідженого судом витягу про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб вбачається, що місце проживання ОСОБА_5 з 22.06.1988 року по 24.08.2024 року було зареєстровано за адресою АДРЕСА_2 . Місце проживання ОСОБА_3 за вказаною адресою було зареєстровано 24.08.2024 року (а.с.9).

Окрім того, з відомостей про осіб, місце проживання яких було зареєстровано за адресою АДРЕСА_1 , наданих Департаментом надання адміністративних послуг ЧМР 10.07.2025 року, місце проживання заявника ОСОБА_3 у період часу з 09.02.2010 року по 24.08.2024 року було зареєстровано за адресою АДРЕСА_1 (а.с.12).

18.12.2018 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 було укладено нотаріально-посвідчений договір дарування 1/3 частки квартири, на підставі якого ОСОБА_5 безоплатно передав своїй дружині у власність, а ОСОБА_3 прийняла у дар 1/3 частку трикімнатної квартири за АДРЕСА_4 , загальною площею 58,40 кв.м., житловою площею 41,40 кв.м. (а.с. 17-18).

03.03.2022 року ОСОБА_5 був мобілізований до лав ЗСУ на посаду стрілець-санітар мотопіхотної роти ВЧ НОМЕР_2 , що підтверджується копією його військового квитка серії НОМЕР_3 (а.с.20).

В аркуші вивчення стосовно військовослужбовця ОСОБА_5 в розділі про склад сім`ї, членів родини та адресу проживання, зазначено в якості близьких членів родини: дружину ОСОБА_3 та доньку ОСОБА_4 (а.с.23).

Під час участі у бойових діях ОСОБА_5 в червні 2022 року був важко поранений (травматичні пошкодження після вибухової травми) та проходив лікування спочатку в Україні, а згодом в серпні 2022 року направлений в Німеччину для продовження лікування. Згідно медичних виписок з 04.08.2022 року по 13.01.2023 року ОСОБА_5 перебував на лікуванні в Університетській клініці Вестфальського університету імені Вільгельма (відділення травматології та ортопедії) м. Мешеле Німеччина. Згідно медичних виписок з 10.02.2023 року по 01.08.2024 року ОСОБА_5 проходив ерготерапевтичне лікування в академічній лікарні Вестфальського університету імені Вільгельма (відділення ерго- та фізіотерапії) м. Мешеле Німеччина (а.с.24-27).

Також, із дослідженої судом відповіді Державної прикордонної служби від 22.10.2026 року встановлено, що ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , виїхав 20.09.2021 року через пункт пропуску Шегині з території України та повернувся 18.12.2021 року. У подальшому, зафіксовано виїзд ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з території України 04.08.2022 року через пункт пропуску Краківець та повернення на територію України 05.08.2024 року через пункт пропуску Шегині.

З 16.08.2024 року по 20.08.2024 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , перебував на стаціонарному лікуванні в Коломийській інфекційній лікарні (а.с.59).

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 (а.с.58).

Відповідно до довідки про причину смерті №146 від 21.08.2024 року, ОСОБА_5 помер внаслідок ішемічної хвороби серця (а.с.57).

Також, судом було досліджено, надані на виконання ухвали суду про витребування доказів, відомості про наявні актові записи про укладення та розірвання шлюбу, складені відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , відповідно до яких останні в інших зареєстрованих шлюбах не перебували (а.с.111-112).

Заявниця ОСОБА_3 звернулась до суду з заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_5 з 06.02.2019 року по 21.08.2024 року, посилаючись на те, що спільно із ним проживала та вела господарство.

На підтвердження заявлених вимог заявник надала докази, які були досліджені та проаналізовані судом, а саме: - акти підтвердження фактичного місця проживання КП «Містосервіс» від 16.05.2023 року, від 24.12.2025 року (а.с.9-10), - акти ПП «Ремжитлосервіс» від 08.06.2018 року, від 19.02.2019 року, копії актів обстеження матеріально-побутових умов сім`ї (а.с.14-16); витяг з іменного списку безповоротних втрат особового складу ВЧ НОМЕР_2 від 26.07.2024 року; сповіщення про загибель, скріншоти фотозображень, скріншоти із застосунків з мобільного телефону (а.с.28-41), медичні документи ОСОБА_3 , відомості Головного управління ДПС у Чернівецькій області (а.с.45-47); відомості з електронного банку про перерахунок коштів від ОСОБА_5 (а.с.48); - письмові свідчення свідків (а.с.19).

Даючи оцінку викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

У частині сьомій статті 19 ЦПК України передбачено, що окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Частинами першою, другою статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право.

Частиною другою статті 3 СК України передбачено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік, у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.

Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміну «член сім`ї») визначено, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт тощо.

Згідно з частинами першою, другою статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.

Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них прав та обов`язків подружжя.

Відповідно до частини першої статті 36 СК України шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

Згідно зі статтею 74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

На майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Правило статті 74 СК України, що регулює поділ майна осіб, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, поширюється на випадки, коли чоловік та жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі і між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.

З наведеного положення випливає ознака подружніх відносин: наявність факту ведення спільного господарства, тобто прийняття участі у спільних витратах, спрямованих на забезпечення життєдіяльності сім`ї, наявність усталених відносини, що притаманні подружжю, спільне проживання.

Для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню.

Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу є, зокрема: свідоцтва про народження дітей; довідки з місця проживання; свідчення свідків; листи ділового та особистого характеру тощо; свідоцтво про смерть одного із «подружжя»; свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько; виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.

Такий правовий висновок викладено Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 07 грудня 2020 року у справі № 295/14208/18-ц (провадження № 61-12879св20).

При цьому має бути встановлена і доведена саме сукупність вказаних усталених обставин та відносин (спільне проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки (ст. ст. 3, 74 СК України), оскільки самі по собі, наприклад, факти спільної присутності їх на святах, або пересилання коштів, або періодичний спільний відпочинок, або проживання за однією адресою, факт реєстрації за такою адресою при відсутності інших наведених вище ознак не можуть свідчити, що між особами є усталені відносини, притаманні сім`ї.

Взаємність прав та обов`язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов`язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно - правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з`ясування місця і часу такого проживання. Підтвердженням цього може бути їх реєстрація за таким місцем проживання, пояснення свідків, представників житлово-експлуатаційної організації.

Щодо часу проживання слід зазначити, що за своєю природою проживання однією сім`єю спрямоване на довготривалі відносини (постанова Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року у справі № 643/6799/17) тому суд повинен встановити цей період часу.

Як вбачається з дослідженого судом витягу про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб вбачається, що місце проживання ОСОБА_5 з 22.06.1988 року народження по 24.08.2024 року було зареєстровано за адресою АДРЕСА_2 . Місце проживання ОСОБА_3 за вказаною адресою було зареєстровано 24.08.2024 року. До цього часу місце проживання заявниці було зареєстровано за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні», громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, який на законних підставах постійно або тимчасово проживає на території України, зобов`язані протягом 30 календарних днів після прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати або зареєструвати його. Іноземець чи особа без громадянства, які отримали довідку про звернення за захистом в Україні, можуть зареєструвати місце свого перебування в Україні.

Отже, судом встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_3 мали різні зареєстровані місця проживання.

Заявниця у судовому засіданні пояснювала, що шлюб між ними було розірвано формально, оскільки їм було так вигідно з метою збереження субсидії.

Долучені до матеріалів справи - акти підтвердження фактичного місця проживання КП «Містосервіс» від 16.05.2023 року, від 24.12.2025 року (а.с.9-10), - акти ПП «Ремжитлосервіс» від 08.06.2018 року, від 19.02.2019 року, копії актів обстеження матеріально-побутових умов сім`ї (а.с.14-16); витяг з іменного списку безповоротних втрат особового складу ВЧ НОМЕР_2 від 26.07.2024 року; сповіщення про загибель, скріншоти фотозображень, скріншоти із застосунків з мобільного телефону (а.с.28-41), медичні документи ОСОБА_3 , відомості Головного управління ДПС у Чернівецькій області (а.с.45-47); відомості з електронного банку про перерахунок коштів від ОСОБА_5 (а.с.48); - письмові свідчення свідків (а.с.19) - не є належними доказами на підтвердженя факту спільного проживання ОСОБА_5 та ОСОБА_3 після розірвання шлюбу однією сім`єю, ведення ними спільного побуту, спільного бюджету, наявності між ними взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю.

Суд зауважує, що в період часу з 20.09.2021 року по 18.12.2021 року ОСОБА_5 перебував за кордоном на заробітках; з 03.03.2022 року був мобілізований та проходив військову службу в зоні ведення бойових дій, де в червні 2022 року був поранений та спочатку проходив лікування в Україні, а згодом: з 04.08.2022 року по 01.08.2024 року перебував на лікуванні у Німеччині; ІНФОРМАЦІЯ_8 повернувся на Україну та ІНФОРМАЦІЯ_3 помер.

Наведені обставини безумовно виключають можливість усталеного спільного проживання однією сім`єю та ведення спільного побуту у вказаний період між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 .

Факт спілкування, пересилання коштів ОСОБА_5 на рахунок заявниці, самі по собі, без доведення факту ведення спільного проживання, ведення спільного побуту, господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, притаманних подружжю після розірвання шлюбу, не може достовірно свідчити про те що між ними склались та мали місце усталені відносини, які притаманні подружжю (постанова Верховного Суду від 06 березня 2026 року у справі № 215/178/25 (провадження № 61-13019св25).

Надані у судовому засіданні покази свідків щодо збереження між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 близьких стосунків не підтверджують факту їх спільного проживання, ведення спільного побуту та господарства.

Натомість, суд враховує, що ОСОБА_5 та ОСОБА_3 протягом тривалого часу перебували у шлюбі, у них є спільна донька, а тому та обставина, що останні після розірвання шлюбу продовжували спілкуватися не виключається.

Суд зауважує, що сам факт перебування у близьких стосунках чоловіка та жінки без доведення факту спільного проживання, ведення спільного побуту та спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, притаманних сім`ї, не може свідчити про те, що між сторонами склалися та мали місце усталені відносини, які притаманні подружжю.

З огляду на зазначене, суд вважає, що заявницею не обґрунтовані вимоги і ненадані докази на підтвердження зазначених нею обставин в заяві про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з ОСОБА_5 у період часу з 06 лютого 2019 року до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Також, суд приходить до висновку про необґрунтованість вимог заяви про встановлення факту перебування ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на утриманні чоловіка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 при проходженні військової служби, оскільки судом встановлено, що заявниця не була членом сім`ї ОСОБА_5 на час його смерті.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.4, 5, 11-13, 76-81, 89, 12, 13, 89, 257, 263-265, 293, 315-319 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_3 (РНОКПП – НОМЕР_5 ), проживаючої в АДРЕСА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_4 (РНОКПП – НОМЕР_6 ), Міністерство Оборони України (Код ЄДРПОУ 00034022), Головне управління Пенсійного фонду в Чернівецькій області (Код ЄДРПОУ – 40329345) про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та встановлення факту перебування на утриманні чоловіка-військовослужбовця - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення буде виготовлено та складено 30.10.2026 року.

Суддя Одовічен Я.В.