Рішення від 28 жовтня 2026 р. у справі №725/8172/26 — Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 725/8172/26

Провадження № 2/727/4041/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2026 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді: Літвінової О.Г.

за участю секретаря судового засідання: Гавалешко Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці в порядку спрощеного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовної заяви та її доводи

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Посилаючись на те, що 21.06.2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 100472253, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 17 000,00 грн. Строк, на який надається кредит 360 днів; Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісій та процентів за користування кредитом (за умови дотримання Графіку платежів): 16.06.2026;

Кредитодавець свої зобов`язання виконав, перерахувавши кошти на платіжну картку відповідача, натомість відповідач зобов`язань щодо повернення кредиту, сплати процентів та комісій не виконав.

26 червня 2026 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» укладено договір факторингу № МТ-260626-1, на підставі якого до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.

Оскільки, відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим станом на 29.06.2026 року заборгованість відповідача становить 41 781,25 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 16 497,25 грн, заборгованість за процентами 9 763,20 грн, заборгованість за комісією 10 520,80 грн, заборгованість за штрафом 5 000,00 грн.

А тому просив суд, стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 100472253 від 21.06.2026 року в розмірі 41 781,25 грн, а також судові витрати, що складаються із судового збору в розмірі 2 662,40 грн та витрат на поштове відправлення копії позовної заяви з додатками відповідачу в розмірі 223,38 грн.

Рух справи в суді

Відповідно до ч.4 ст.19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно з ч.1 ст.274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 10 вересня 2026 року відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Окрім того, відповідачу надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

Аргументи учасників справи

Представник позивача у судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив розглядати справу за його відсутності, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи був повідомлений завчасно, про що є повідомлення в справі, про поважні причини неявки суд не повідомив та у встановлений судом строк, на адресу суду клопотань про розгляд справи в загальному провадженні та відзиву на позовну заяву не надав.

Згідно з ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд вважає за можливе ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши надані позивачем документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

Обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що 21.06.2025 року між ТОВ «Мілоан» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) в електронній формі укладено договір про споживчий кредит № 100472253, який з боку позичальника підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором 348514, надісланим 21.06.2025 року о 08:49:27 на номер мобільного телефону відповідача НОМЕР_1 . Ідентифікацію та верифікацію позичальника здійснено через Систему BankID Національного банку України (пункт 6.7 кредитного договору), що підтверджується відомостями про верифікацію клієнта.

Укладенню кредитного договору передувало подання відповідачем заяви на отримання кредиту № 100472253 та підписання ним паспорта споживчого кредиту № 100472253 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 812025.

За умовами кредитного договору сума кредиту становить 17 000,00 грн (пункт 1.2), кредит надано строком на 360 днів, з 21.06.2025 року (пункт 1.3), дата остаточного погашення заборгованості 16.06.2026 року (пункт 1.4).

Пунктом 1.5 кредитного договору визначено, що загальні витрати за кредитом становлять 56 067,70 грн, денна процентна ставка 0,92 %, орієнтовна реальна річна процентна ставка 1 543,53 % річних, орієнтовна загальна вартість кредиту 73 067,70 грн.

Відповідно до пункту 1.5.1 кредитного договору комісія за надання кредиту становить 765,00 грн (4,50 % від суми кредиту) та нараховується одноразово в момент видачі кредиту. Згідно з пунктом 1.5.2 кредитного договору комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) за весь строк кредитування становить 27 676,00 грн та нараховується за ставкою 7,40 % від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період.

Пунктами 1.5.3, 1.5.4 кредитного договору передбачено, що проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду нараховуються за ставкою 18,00 % річних, а протягом решти строку кредитування за стандартною процентною ставкою 180,00 % річних від фактичного залишку кредиту. Тип процентної ставки фіксована (пункт 1.6).

Пунктом 4.1 кредитного договору передбачено обов`язок позичальника сплатити штраф у розмірі 1 000,00 грн за кожний випадок порушення зобов`язання зі сплати платежів у визначені графіком дати, якщо прострочення триває більше ніж 2 дні.

Згідно з пунктом 2.4.3 кредитного договору у разі затримання позичальником сплати частини кредиту та/або процентів та/або комісії щонайменше на один календарний місяць кредитодавець має право вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі; такі платежі здійснюються позичальником протягом 30 календарних днів, а якщо протягом цього періоду позичальник усуне порушення, вимога кредитодавця втрачає чинність.

Відповідно до пункту 3.2.6 кредитного договору кредитодавець має право відступати свої права за договором третім особам без згоди позичальника.

На виконання умов кредитного договору 21.06.2026 року ТОВ «Мілоан» перерахувало на платіжну картку відповідача № НОМЕР_2 , визначену пунктом 2.1 кредитного договору, кредитні кошти в розмірі 17 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 105546931 від 21.06.2026 року.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором № 100472253 від 21.06.2025 року, станом на 26.06.2026 року сума боргу ОСОБА_1 становить 41 781 грн. 25 коп., з яких: 16 497 грн. 25 коп. заборгованість за сумою кредиту; 9 763 грн. 20 коп. заборгованість за відсотками; 10 520,80 заборгованість за комісіями; 5 000,00 заборгованість за штрафом.

З розрахунку заборгованості від 26.06.2026 року вбачається, що відповідачка ОСОБА_1 здійснювала погашення кредиту на загальну суму 502,75 грн.

26.06.2026 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» укладено договір факторингу № МТ-260626-1, за умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, визначеними в переліку (реєстрі) боржників, а фактор зобов`язався сплатити клієнту ціну продажу в розмірі. Пунктом 2.4 договору факторингу визначено, що право вимоги вважається відступленим з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі переліку (реєстру) боржників за умови сплати фактором ціни продажу.

Платіжною інструкцією № 37204767222223418 від 26 червня 2026 року підтверджується сплата ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» на користь ТОВ «Мілоан» ціни продажу в розмірі 5 176 526,00 грн згідно з договором факторингу.

26.06.2026 року сторонами договору факторингу підписано кваліфікованими електронними підписами перелік (реєстр) боржників № 1 та акт приймання-передачі переліку (реєстру) боржників № 1. Відповідно до витягу з реєстру боржників (порядковий номер 964) до ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 100472253 від 21.06.2026 року в загальному розмірі 41 781,25 грн, з яких: заборгованість за кредитом 16 497,25 грн, заборгованість за процентами 9 763,20 грн, заборгованість за комісією 10 520,80 грн, заборгованість за штрафом 5 000,00 грн.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частина друга статті 1054 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України). Правочин, вчинений в електронній формі, вважається таким, що вчинений у письмовій формі (частина перша статті 205, частина перша статті 207, частина друга статті 639 ЦК України).

Відповідно до частин третьої, шостої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною; відповідь особи про прийняття пропозиції (акцепт) може бути надана, зокрема, шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону. Згідно з частиною першою статті 12 цього Закону моментом підписання електронного правочину є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Електронний договір, укладений у такий спосіб, прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина дванадцята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Судом встановлено, що кредитний договір укладено в електронній формі після ідентифікації відповідача через Систему BankID НБУ та підписано ним електронним підписом одноразовим ідентифікатором, надісланим на його номер мобільного телефону. Отже, сторони у належній формі досягли згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який відповідачем не оспорювався та недійсним не визнавався. Факт отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 17 000,00 грн. підтверджується платіжним дорученням від 21.06.2026 року.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України). Відповідно до частини першої статті 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або від фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові.

Водночас згідно з частиною другою статті 516 ЦК України, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків; у цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням. Неповідомлення боржника про відступлення права вимоги не звільняє його від обов`язку виконання зобов`язання. Доказів виконання відповідачем зобов`язання первісному кредиторові матеріали справи не містять.

Перехід до ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» права вимоги до відповідача за кредитним договором підтверджується договором факторингу № МТ-260626-1 від 26 червня 2026 року, переліком (реєстром) боржників № 1 та актом приймання-передачі від 26 червня 2026 року, а також платіжною інструкцією про сплату ціни продажу. Отже, ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» є належним кредитором відповідача за кредитним договором.

Відповідно до статей 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу у встановлений строк (термін). Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (стаття 610 ЦК України). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором (частина перша статті 1049 ЦК України). Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина друга статті 1050 ЦК України).

Як судом встановлено, що відповідно до розрахунку заборгованості від 26.06.2026 року вбачається, що відповідачка ОСОБА_1 здійснювала погашення кредиту на загальну суму 502,75 грн.

За таких обставин у позивача виникло право вимагати дострокового повернення кредиту в повному обсязі, а тому заборгованість за тілом кредиту в розмірі 16 497,25 грн. підлягає стягненню з відповідачки.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Згідно з частиною другою статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі.

Кредитний договір укладено 21.06.2025 року, тобто після 20 серпня 2024 року, а тому на нього поширюється обмеження максимального розміру денної процентної ставки на рівні 1 %. Денна процентна ставка за кредитним договором, розрахована з урахуванням усіх загальних витрат за споживчим кредитом, становить 0,92 % ((56067,70 грн / 17000,00 грн) / 360 днів ? 100 %), тобто не перевищує встановленого законом граничного розміру. Відтак умови кредитного договору щодо розміру процентів за користування кредитом не є нікчемними з підстав перевищення максимального розміру денної процентної ставки.

Проценти за користування кредитом нараховано за ставками, погодженими сторонами в пунктах 1.5.3, 1.5.4 кредитного договору, на фактичний залишок кредиту, за період з 22.06.2025 року по 26.06.2026 року, тобто в межах строку кредитування, визначеного пунктом 1.3 кредитного договору. Нарахування процентів після відступлення права вимоги не здійснювалося. Розрахунок процентів відповідачем не спростовано, контррозрахунку не надано, вимог про визнання недійсними умов кредитного договору чи про їх зміну відповідач не заявляв. З огляду на наведене заборгованість за процентами в розмірі 9 763,20 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Щодо комісії за надання кредиту та комісії за обслуговування кредиту.

Факт отримання відповідачкою кредиту в розмірі 17 000,00 грн. та неповернення його у визначений договором строк підтверджено матеріалами справи та відповідачкою не спростовано.

Комісія за надання кредиту в розмірі 765,00 грн погоджена сторонами в пункті 1.5.1 Договору № 100472253 від 21.06.2025, є складовою загальних витрат за споживчим кредитом, які враховані при обчисленні денної процентної ставки (0,92 %), що не перевищує граничного розміру, встановленого ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування». Комісія за надання кредиту не є ні процентами за користування кредитом, ні неустойкою, а тому на неї не поширюються обмеження, передбачені п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України. Відповідачка проти стягнення комісії не заперечувала.

Комісію за обслуговування кредиту договір пов`язує з наданням позичальнику облікової інформації в особистому кабінеті, нагадуваннями про дати платежів, повідомленнями про зарахування платежів, надсиланням одноразових ідентифікаторів та консультуванням з питань виконання договору. Ці дії кредитодавець вчиняє для обліку та повернення власних коштів, а обов`язок інформувати споживача про стан заборгованості покладає на нього закон. Розмір цієї комісії (7,40 % від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період) у кілька разів перевищує погоджені проценти за той самий період і фактично становить додаткову плату за користування кредитом поза процентною ставкою.

Таким чином, з відповідачки на користь позивача підлягає комісія за надання кредиту в розмірі 765,00 грн.

Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що вимога позивача у частині стягнення з відповідачки комісії в розмірі 9 755,80 грн. комісії є необґрунтованою і до задоволення не підлягає.

Що стосується заборгованості за штрафом у розмірі 5 000,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до п.18 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України, який доповнений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IX та набрав чинності 17 березня 2022 року, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

24 лютого 2022 року відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено ввести в Україні воєнний стан строком на 30 діб, який триває і наданий час.

Верховний Суд вже викладав висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див.: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23)).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

(1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

(2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

(3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Зазначене також узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 12 лютого 2025 року у справі № 758/5318/23 (провадження № 61-15103св24).

Вказане свідчить, що судом касаційної інстанції визначено єдиний підхід щодо застосування норм права до правовідносин, які випливають, зокрема й з споживчого кредиту та щодо стягнення неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року.

Отже, до спірних правовідносин, які виникли у зв`язку із невиконанням позичальником грошових зобов`язань за кредитним договором, підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Таким чином, з урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що вимога позивача у частині стягнення з відповідачки заборгованості за штрафом у розмірі 5 000,00 грн. є необґрунтованою і до задоволення не підлягає

Висновки за результатами судового розгляду

Згідно з ч.3 ст.12 та ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформованої в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29.

За таких обставин, інші доводи учасників справи не стосуються предмету доказування в межах спірних правовідносин.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та оцінюючи належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Новий Колектор» необхідно стягнути заборгованість за кредитним договором в сумі 27 025,45 грн., частково задовольнивши позовні вимоги.

Щодо судових витрат

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 1722,13 грн.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

У цій справі до таких витрат, пов`язаних з розглядом справи відносяться витрати позивача з надсилання відповідачу копії позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення в розмірі 223,38 грн.

Відповідно до ч. 7 ст. 43 та ч. 4 ст. 177 ЦПК України у разі подання позовної заяви в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний надати суду доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих документів листом з описом вкладення, якщо у відповідача відсутній електронний кабінет.

На час подання цього позову до суду відповідач Ілько О.Ю. електронного кабінету в системі ЄСІТС не зареєструвала. Отже, надсилання документів поштовим зв`язком було обов`язковою процесуальною дією, яку закон покладає безпосередньо на позивача для відкриття провадження у справі.

На підтвердження понесених витрат на поштові відправлення процесуальних документів відповідачу позивач надав суду копію квитанції №2172448 від 24.07.2026 на суму 223,38 грн.

Відтак, враховуючи те, що витрати на направлення копії позову з додатками відповідачу викликані прямим процесуальним обов`язком позивача, такі поштові витрати підтверджені належними та допустимими доказами, тому такі витрати необхідно стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 144,50 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.14, 207, 526, 527, 530, 626, 628, 638, 1048, 1054, 1056 ЦК України, ст.ст.3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст.12, 13, 19, 43, 76, 81, 133, 141, 177, 247, 259, 263, 265, 268, 273, 274, 280-289 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» (код за ЄДРПОУ: 43170298, адреса: 01133, м. Київ, Печерський район, вулиця Алмазова Генерала, буд.13, оф.601) заборгованість за Кредитним договором №100472253 від 21.06.2025 року в розмірі 27 025,45 (двадцять сім тисяч двадцять п`ять) грн. 45 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» (код за ЄДРПОУ: 43170298, адреса: 01133, м. Київ, Печерський район, вулиця Алмазова Генерала, буд.13, оф.601) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1722 (одна тисяча сімсот двадцять дві) гривні 13 коп. та витрати, пов`язані з надсиланням копії позовної заяви відповідачу в розмірі 144 (сто сорок чотири) гривні 50 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: О.Г. Літвінова